Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шереметєва Ірина Іларіонівна | |
|---|---|
| Ирина Воронцова-Дашкова | |
 | |
| Народилася | 2 грудня 1872 Санкт-Петербург |
| Померла | 3 січня 1959 (86 років) Рим, Італія |
| Поховання | Римський протестантський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія Франція Італія Королівство Італія |
| Діяльність | медична сестра |
| Знання мов | італійська |
| Рід | Шереметєви |
| Батько | Іларіон Іванович Воронцов-Дашков |
| Мати | |
| Брати, сестри | d і d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | 5 доньок та 3 сина |
| Нагороди | |
| |
Графиня Ірина Іларіонівна Шереметєва (уроджена графиня Воронцова-Дашкова; нар. 2 грудня 1872, Санкт-Петербург — пом. 3 січня 1959, Рим, Італія) — фрейліна, громадський діяч, сестра милосердя. Тричі нагороджена Георгіївськими медалями.
Біографія
Ірина Іларіонівна (Іра) була четвертою дочкою в багатодітній родині намісника на Кавказі графа Іларіона Івановича Воронцова-Дашкова і Єлизавети Андріївни, уродженої графині Шувалової.
Свої дитячі роки Ірина Іларіонівна разом з братами і сестрами провела у родинному маєтку Ново-Томниково Шацького повіту, де дітям належало щонайменше чотири години займатися з вчителями, а крім того, читати, займатися верховою їздою і шити одяг селянським дітям. У разі відсутності батьків вони повинні були в листах звітувати про проведений час.
Завдяки близькості батьків до імператора Олександру III, всі діти Воронцових-Дашкових зайняли гідне місце при дворі і опинилися в числі друзів великого князя Миколи Олександровича, утворивши тісний гурток однолітків, пов'язаних світськими забавами. При дворі фрейліна Ірина Іларіонівна зблизилася з графом Дмитром Сергійовичем Шереметєвим (1869—1943), старшим сином Сергія Дмитровича і Катерини Павлівни Шереметєвих, який також був «однолітком Государя по дитячим іграм, і однокашником по службі в лейб-гвардії Преображенському полку». 11 червня 1891 року граф Воронцов-Дашков писав імператору Олександру III: «Прошу дозволити мені поділитися з Вами сімейною радістю. Дмитро Шереметєв заручений на Ірі. Всі ми дуже щасливі.» Проте за бажанням Сергія Дмитровича оголошення про заручини відклали до отримання його сином офіцерського звання.
Вінчання відбулося 10 січня 1892 року в шереметєвській домовій церкві Святої Варвари. За спогадами О. О. Половцова вибору церкви передував тривалий спір між матерями нареченого і нареченої" про місце вінчання, вирішене тільки завдяки Високому втручанню. Газета «Новий час», яка висвітлювала весілля, повідомляла, що одруження, на якому були присутні понад 60 гостей, включаючи майже всю імператорську сім'ю, чинів Двору, міністрів і офіцерів полку на чолі з командиром Тимірязєвим, «відрізнялося рідкісним блиском.» Нареченого до вінця благословляли імператор і принц Олександр Петрович Ольденбурзький, в церкву він увійшов з імператрицею Марією Федорівною, наречену, яка була красунею в повному значенні слова", супроводжував Олександр III. Одним з поручителів нареченого був великий князь Сергій Михайлович, нареченої — цесаревич Микола Олександрович і великий князь Олександр Михайлович.
Після медового місяця, проведеного в Кусково, молодята оселилися в Фонтанному будинку, де для них була влаштована окрема квартира у флігелі. У Михайлівському Дмитричі мали свій окремий одноповерховий дерев'яний будинок поряд з великим будинком. Матеріально Дмитро Сергійович залежав від батька. Сергій Дмитрович не бажав ділити сімейні землі, і його діти мали лише частину доходу від родових маєтків. У травні 1900 року Дмитро Сергійович купив 420 десятин землі в селі Гавронци Полтавської губернії. В 1909 році він писав з Лівадії: «Государ хоче, щоб ми у що б то не стало купили маєток у Криму, щоб ти з дітьми могла проводити тут частину осені… радив купити маєток Селяли графа С. Орлова-Давидова, хоче нас бачити сусідами — це поруч з Масандрою… треба 300 тисяч, нелегко дістати…»
Служба Дмитра Сергійовича як флігель-ад'ютанта призводила до його постійної кількаденної відсутності вдома. Володіючи сильним характером, Ірина Іларіонівна стала главою родини. «Воронцовський» вплив Сергій Дмитрович часто обговорював з дочкою Марією Гудович. Його онук, граф О. О. Гудович, згадував: «Йому ж хотілося, щоб діти були Шереметєвими, а не Воронцовими-Дашковими і Меєндорфами… А Ірина Іларіонівна була жінка з великим характером.» Незважаючи на багаторічну дружбу, матір невістки Шереметєв іронічно називав «архиграфиня». Сестра Дмитра, Ганна Сергіївна, писала у своєму щоденнику: «Дмитро і Павло, суть не що інше, як відгомін Воронцових… Я завжди була проти Воронцових і проти думки про їх спорідненність з нами!»
З початком Першої світової війни подружжя стали зустрічатися ще рідше. Шереметєв перебував при імператорі, а Ірина Іларіонівна організувала на свої кошти та добровільні пожертвування санітарний загін, в якому виконувала також обов'язки старшої медичної сестри. На початку осені 1914 року її загін № 41, командирований до першої гвардійської кавалерійської дивізії, був відправлений у Польщу, де знаходився поруч з лінією фронту. Завданням загону було «надання медичної допомоги, організації харчування та транспортування до шпиталів поранених і хворих воїнів.» У повідомленнях говорилося, що графиня Шереметєва «багато особисто працює на фронті, і лазарет її працює зразково. Завдяки своїй самовідданій роботі графиня Шереметєва дуже популярна в середовищі офіцерів.» 9 вересня 1914 року Дмитро Сергійович писав дружині на фронт: «… Я чекаю не дочекаюся, коли ти вирішиш відпочити і повернешся до нас хоча б на побивку.» За свою діяльність з організації медичної допомоги Ірина Іларіонівна була удостоєна трьох Георгіївських медалей. 25 жовтня 1914 року Шереметєв писав: «…Радію твоєму подвигу і молю Бога зберегти тебе цілою і неушкодженою.»
Після революції Ірина Іларіонівна з дітьми виїхали з Петербурга, 22 березня 1917 року Сергій Дмитрович писав доньці Марії: «Іра з сім'єю біжить рятуватися в Москву». Незабаром разом з чоловіком, який подав у відставку, вони переїжджають в Кусково. Наприкінці літа Шереметєви приймають рішення пробиратися в Крим, де знаходяться маєтку Єлизавети Андріївни і де поступово збираються всі члени родини Воронцових-Дашкових. Спочатку сім'я Шереметєвих проживала на дачі «Капрі» в Єсентуках разом з родиною молодшого брата Олександра, який знаходився в Добровольчої армії. Кілька разів їм вдалося уникнути арешту і розстрілу. У квітні 1919 року сім'я графині Шереметєвої разом з Єлизаветою Андріївною покинула Крим на одному з англійських кораблів, які взяли курс на Мальту. Пізніше Ірина Іларіонівна емігрувала до Франції, жила в Парижі та Антібі, потім переїхала в Італію.
Займаючись громадською роботою, графиня Шереметєва перебувала в ряді організацій:
- Член літературно-історичного гуртка «Патріарша палата»,
- член Товариства ревнителів російської історичної освіти на пам'ять про імператора Олександра III.
- член Спілки ревнителів пам'яті імператора Миколи II (з 1923).
- перший голова бюро Дамського комітету Союзу російських дворян (з 1926).
- член Дамського товариства на пам'ять про імператрицю Марію Федорівну.
Графиня Ірина Іларіонівна Шереметєва померла 3 січня 1959 року в Римі і була похована на кладовищі Тестачо.
Діти
У шлюбі народилися:
- Єлизавета (1893—1974) — у першому шлюбі з 1912 року дружина Бориса Леонідовича Вяземського (1883—1917); у другому шлюбі з 1921 року — дружина графа Чернишова Сергія Олександровича-Безобразова (1894—1972). Її старша дочка від другого шлюбу, Ірина Сергіївна (1925—2015) — дружина Теймураза Костянтиновича Багратіон-Мухранського, молодша, Ксенія Сергіївна (1929—1968) — ерцгерцога Рудольфа Австрійського (1919—2010);
- Катерина (1894—1896);
- Ірина (1896—1965) — дружина з 1918 року графа Георгія Дмитровича Менгден (Менгден фон Альтенвога) (1897—1983);
- Сергій (1898—1972) — учасник білого руху, не одружений;
- Параска (1901—1980) — з 1921 року дружина князя імператорської крові Романа Петровича (1896—1978). У них сини Микола і Дмитро;
- Марія (1902—1919);
- Микола (1904—1979) — з 1938 року чоловік княжни Ірини Феліксівни Юсупової (1915—1983), єдиної дочки князя Фелікса Юсупова і княжни Ірини Олександрівни;
- Василь (1906—1986) — з 1929 року чоловік Дар'ї Борисівни Татіщевої (1905—1983).
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 3 травня 2014.
- Алексеев, 2002, с. 368.
- Исмаил-Заде, 2005, с. 98.
- Исмаил-Заде, 2005, с. 233.
- Краско А. Приложение 1. Дети и внуки графа Сергея Дмитриевича // Три века городской усадьбы графов Шереметевых. Люди и судьбы.
- Шереметева-Сабурова А. С. Старики — звёзды семейств // Шереметевы в судьбе России: Воспоминания. Дневники. Письма. / Авт.-сост. А. И. Алексеева, М. Д. КовалеваМ. — М: Издательский дом „Звонница“, 2001. — С. 286—287. — 5000 экз. — .
- Исмаил-Заде, 2005, с. 190.
- Исмаил-Заде, 2005, с. 184.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
nagorodi i premiyi Sheremetyeva Irina IlarionivnaIrina Voroncova DashkovaNarodilasya2 grudnya 1872 1872 12 02 Sankt PeterburgPomerla3 sichnya 1959 1959 01 03 86 rokiv Rim ItaliyaPohovannyaRimskij protestantskij cvintarKrayina Rosijska imperiya Franciya Italiya Korolivstvo ItaliyaDiyalnistmedichna sestraZnannya movitalijskaRidSheremetyeviBatkoIlarion Ivanovich Voroncov DashkovMatiBrati sestrid i dU shlyubi zdDiti5 donok ta 3 sinaNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sheremetyeva U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voroncova Grafinya Irina Ilarionivna Sheremetyeva urodzhena grafinya Voroncova Dashkova nar 2 grudnya 1872 Sankt Peterburg pom 3 sichnya 1959 Rim Italiya frejlina gromadskij diyach sestra miloserdya Trichi nagorodzhena Georgiyivskimi medalyami BiografiyaIrina Ilarionivna Ira bula chetvertoyu dochkoyu v bagatoditnij rodini namisnika na Kavkazi grafa Ilariona Ivanovicha Voroncova Dashkova i Yelizaveti Andriyivni urodzhenoyi grafini Shuvalovoyi Svoyi dityachi roki Irina Ilarionivna razom z bratami i sestrami provela u rodinnomu mayetku Novo Tomnikovo Shackogo povitu de dityam nalezhalo shonajmenshe chotiri godini zajmatisya z vchitelyami a krim togo chitati zajmatisya verhovoyu yizdoyu i shiti odyag selyanskim dityam U razi vidsutnosti batkiv voni povinni buli v listah zvituvati pro provedenij chas Zavdyaki blizkosti batkiv do imperatora Oleksandru III vsi diti Voroncovih Dashkovih zajnyali gidne misce pri dvori i opinilisya v chisli druziv velikogo knyazya Mikoli Oleksandrovicha utvorivshi tisnij gurtok odnolitkiv pov yazanih svitskimi zabavami Pri dvori frejlina Irina Ilarionivna zblizilasya z grafom Dmitrom Sergijovichem Sheremetyevim 1869 1943 starshim sinom Sergiya Dmitrovicha i Katerini Pavlivni Sheremetyevih yakij takozh buv odnolitkom Gosudarya po dityachim igram i odnokashnikom po sluzhbi v lejb gvardiyi Preobrazhenskomu polku 11 chervnya 1891 roku graf Voroncov Dashkov pisav imperatoru Oleksandru III Proshu dozvoliti meni podilitisya z Vami simejnoyu radistyu Dmitro Sheremetyev zaruchenij na Iri Vsi mi duzhe shaslivi Prote za bazhannyam Sergiya Dmitrovicha ogoloshennya pro zaruchini vidklali do otrimannya jogo sinom oficerskogo zvannya Vinchannya vidbulosya 10 sichnya 1892 roku v sheremetyevskij domovij cerkvi Svyatoyi Varvari Za spogadami O O Polovcova viboru cerkvi pereduvav trivalij spir mizh materyami narechenogo i narechenoyi pro misce vinchannya virishene tilki zavdyaki Visokomu vtruchannyu Gazeta Novij chas yaka visvitlyuvala vesillya povidomlyala sho odruzhennya na yakomu buli prisutni ponad 60 gostej vklyuchayuchi majzhe vsyu imperatorsku sim yu chiniv Dvoru ministriv i oficeriv polku na choli z komandirom Timiryazyevim vidriznyalosya ridkisnim bliskom Narechenogo do vincya blagoslovlyali imperator i princ Oleksandr Petrovich Oldenburzkij v cerkvu vin uvijshov z imperatriceyu Mariyeyu Fedorivnoyu narechenu yaka bula krasuneyu v povnomu znachenni slova suprovodzhuvav Oleksandr III Odnim z poruchiteliv narechenogo buv velikij knyaz Sergij Mihajlovich narechenoyi cesarevich Mikola Oleksandrovich i velikij knyaz Oleksandr Mihajlovich D S Sheremetyev Pislya medovogo misyacya provedenogo v Kuskovo molodyata oselilisya v Fontannomu budinku de dlya nih bula vlashtovana okrema kvartira u fligeli U Mihajlivskomu Dmitrichi mali svij okremij odnopoverhovij derev yanij budinok poryad z velikim budinkom Materialno Dmitro Sergijovich zalezhav vid batka Sergij Dmitrovich ne bazhav diliti simejni zemli i jogo diti mali lishe chastinu dohodu vid rodovih mayetkiv U travni 1900 roku Dmitro Sergijovich kupiv 420 desyatin zemli v seli Gavronci Poltavskoyi guberniyi V 1909 roci vin pisav z Livadiyi Gosudar hoche shob mi u sho b to ne stalo kupili mayetok u Krimu shob ti z ditmi mogla provoditi tut chastinu oseni radiv kupiti mayetok Selyali grafa S Orlova Davidova hoche nas bachiti susidami ce poruch z Masandroyu treba 300 tisyach nelegko distati Sluzhba Dmitra Sergijovicha yak fligel ad yutanta prizvodila do jogo postijnoyi kilkadennoyi vidsutnosti vdoma Volodiyuchi silnim harakterom Irina Ilarionivna stala glavoyu rodini Voroncovskij vpliv Sergij Dmitrovich chasto obgovoryuvav z dochkoyu Mariyeyu Gudovich Jogo onuk graf O O Gudovich zgaduvav Jomu zh hotilosya shob diti buli Sheremetyevimi a ne Voroncovimi Dashkovimi i Meyendorfami A Irina Ilarionivna bula zhinka z velikim harakterom Nezvazhayuchi na bagatorichnu druzhbu matir nevistki Sheremetyev ironichno nazivav arhigrafinya Sestra Dmitra Ganna Sergiyivna pisala u svoyemu shodenniku Dmitro i Pavlo sut ne sho inshe yak vidgomin Voroncovih Ya zavzhdi bula proti Voroncovih i proti dumki pro yih sporidnennist z nami Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni podruzhzhya stali zustrichatisya she ridshe Sheremetyev perebuvav pri imperatori a Irina Ilarionivna organizuvala na svoyi koshti ta dobrovilni pozhertvuvannya sanitarnij zagin v yakomu vikonuvala takozh obov yazki starshoyi medichnoyi sestri Na pochatku oseni 1914 roku yiyi zagin 41 komandirovanij do pershoyi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi buv vidpravlenij u Polshu de znahodivsya poruch z liniyeyu frontu Zavdannyam zagonu bulo nadannya medichnoyi dopomogi organizaciyi harchuvannya ta transportuvannya do shpitaliv poranenih i hvorih voyiniv U povidomlennyah govorilosya sho grafinya Sheremetyeva bagato osobisto pracyuye na fronti i lazaret yiyi pracyuye zrazkovo Zavdyaki svoyij samoviddanij roboti grafinya Sheremetyeva duzhe populyarna v seredovishi oficeriv 9 veresnya 1914 roku Dmitro Sergijovich pisav druzhini na front Ya chekayu ne dochekayusya koli ti virishish vidpochiti i poverneshsya do nas hocha b na pobivku Za svoyu diyalnist z organizaciyi medichnoyi dopomogi Irina Ilarionivna bula udostoyena troh Georgiyivskih medalej 25 zhovtnya 1914 roku Sheremetyev pisav Radiyu tvoyemu podvigu i molyu Boga zberegti tebe ciloyu i neushkodzhenoyu Pislya revolyuciyi Irina Ilarionivna z ditmi viyihali z Peterburga 22 bereznya 1917 roku Sergij Dmitrovich pisav donci Mariyi Ira z sim yeyu bizhit ryatuvatisya v Moskvu Nezabarom razom z cholovikom yakij podav u vidstavku voni pereyizhdzhayut v Kuskovo Naprikinci lita Sheremetyevi prijmayut rishennya probiratisya v Krim de znahodyatsya mayetku Yelizaveti Andriyivni i de postupovo zbirayutsya vsi chleni rodini Voroncovih Dashkovih Spochatku sim ya Sheremetyevih prozhivala na dachi Kapri v Yesentukah razom z rodinoyu molodshogo brata Oleksandra yakij znahodivsya v Dobrovolchoyi armiyi Kilka raziv yim vdalosya uniknuti areshtu i rozstrilu U kvitni 1919 roku sim ya grafini Sheremetyevoyi razom z Yelizavetoyu Andriyivnoyu pokinula Krim na odnomu z anglijskih korabliv yaki vzyali kurs na Maltu Piznishe Irina Ilarionivna emigruvala do Franciyi zhila v Parizhi ta Antibi potim pereyihala v Italiyu Zajmayuchis gromadskoyu robotoyu grafinya Sheremetyeva perebuvala v ryadi organizacij Chlen literaturno istorichnogo gurtka Patriarsha palata chlen Tovaristva revniteliv rosijskoyi istorichnoyi osviti na pam yat pro imperatora Oleksandra III chlen Spilki revniteliv pam yati imperatora Mikoli II z 1923 pershij golova byuro Damskogo komitetu Soyuzu rosijskih dvoryan z 1926 chlen Damskogo tovaristva na pam yat pro imperatricyu Mariyu Fedorivnu Grafinya Irina Ilarionivna Sheremetyeva pomerla 3 sichnya 1959 roku v Rimi i bula pohovana na kladovishi Testacho DitiU shlyubi narodilisya Yelizaveta 1893 1974 u pershomu shlyubi z 1912 roku druzhina Borisa Leonidovicha Vyazemskogo 1883 1917 u drugomu shlyubi z 1921 roku druzhina grafa Chernishova Sergiya Oleksandrovicha Bezobrazova 1894 1972 Yiyi starsha dochka vid drugogo shlyubu Irina Sergiyivna 1925 2015 druzhina Tejmuraza Kostyantinovicha Bagration Muhranskogo molodsha Kseniya Sergiyivna 1929 1968 ercgercoga Rudolfa Avstrijskogo 1919 2010 Katerina 1894 1896 Irina 1896 1965 druzhina z 1918 roku grafa Georgiya Dmitrovicha Mengden Mengden fon Altenvoga 1897 1983 Sergij 1898 1972 uchasnik bilogo ruhu ne odruzhenij Paraska 1901 1980 z 1921 roku druzhina knyazya imperatorskoyi krovi Romana Petrovicha 1896 1978 U nih sini Mikola i Dmitro Mariya 1902 1919 Mikola 1904 1979 z 1938 roku cholovik knyazhni Irini Feliksivni Yusupovoyi 1915 1983 yedinoyi dochki knyazya Feliksa Yusupova i knyazhni Irini Oleksandrivni Vasil 1906 1986 z 1929 roku cholovik Dar yi Borisivni Tatishevoyi 1905 1983 Primitki Arhiv originalu za 3 travnya 2014 Procitovano 3 travnya 2014 Alekseev 2002 s 368 Ismail Zade 2005 s 98 Ismail Zade 2005 s 233 Krasko A Prilozhenie 1 Deti i vnuki grafa Sergeya Dmitrievicha Tri veka gorodskoj usadby grafov Sheremetevyh Lyudi i sudby Sheremeteva Saburova A S Stariki zvyozdy semejstv Sheremetevy v sudbe Rossii Vospominaniya Dnevniki Pisma Avt sost A I Alekseeva M D KovalevaM M Izdatelskij dom Zvonnica 2001 S 286 287 5000 ekz ISBN 5 88093 089 0 Ismail Zade 2005 s 190 Ismail Zade 2005 s 184