Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шевче́нківка — село в Україні, у Васильківській міській громаді Обухівського району Київської області. Населення становить 350 осіб. Орган місцевого самоврядування — Шевченківська сільська рада.
| село Шевченківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Обухівський район |
| Рада | Васильківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32120030190097902 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1928 |
| Населення | 350 |
| Поштовий індекс | 08672 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°01′29″ пн. ш. 30°18′17″ сх. д. / 50.02472° пн. ш. 30.30472° сх. д.Координати: 50°01′29″ пн. ш. 30°18′17″ сх. д. / 50.02472° пн. ш. 30.30472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 194 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08672,Київська обл., Обухівський р-н, с. Шевченківка, вул. Шевченка, 3 |
| Сільський голова | Вангородська Оксана Володимирівна |
| Карта | |
  Шевченківка | |
 Шевченківка | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Виникнення
Історія села починається від 1928 року. (у поштовому відділенні Шевченківки сказали, що село існує з 1926 року) Саме тоді серед необжитого степу виникло три населених пункти: хутір Червоний, село Шевченківка та хутір Червоне Поле. Поселенці — вихідці з навколишніх сіл. В 1930 році тут почали утворюватись колективні господарства. Жителі Червоного об'єдналися в колгосп імені Шевченка, який очолив С. Д. Єременко. Жителі Шевченківки об'єдналися в колгосп «Друга п'ятирічка» на чолі з К. М. Миненком, а жителі Червоного Поля створили колгосп імені 15-річчя ВЛКСМ, який очолив Л. С. Ясненко. Головою сільської Ради був Ф. К. Волошин.
Крайовий історик Микола Таран з селища Гребінок вважає, що всі три хутори існували й раніше. На його думку, хутори були засновані в кінці XVII століття. Є дві версії:
- Хутори заснували козаки, що оселилися там за часів Богдана Хмельницького;
- Після поділу Польщі, коли Київ і більша частина нинішнього Васильківського району дісталися Росії, селянам, що втекли від поляків, дозволили селитися в слобідках, які потім перетворились на хутірці.
Василь Каленикович Тромса з села Шевченківки розповідає:
«Голод почався весною 1933 року, як посадили картоплю. Але хто ходив у колгосп на роботу, то одержував 200 грамів хліба з різної суміші і раз на день — обід. Підтримав багатьох і лісник з Макіївки Войленко „який запрошував з половини косити сіно, а лісництво мало хліб, то ділилося із косарями і годувало їх двічі. А в жнива вродив хліб, то видавали в колгоспі на трудодень по 6 кілограмів. Масово люди не мерли. Можливо, так і було в одному із сіл-відділків Шевченківки, але центральна її садиба, тобто Степ, яка налічувала 120 хат, після 33-го року мала їх лише 43. Решта вимерла.“
Розповідає 75-річний Семен Минович Баришполь:
„Перед тим страшним роком я вчився в Києві, вечорами ходив підробляти на фабрику. Але невдовзі кинув і повернувся додому. Почав працювати в колгоспі. Якраз орали, і всім видавали в день по 200 грамів якоїсь перебитої крупи. Мати одержувала їх у коморі, варила куліш — ото й уся їжа. Звичайно, в кого сім'я була велика, куліш не рятував. Працював з нами на оранці Лука Гуйда. Покинув коні і пішов обідати, та більше не вийшов у поле. Побігли до нього, але знайшли на півдорозі мертвого, навіть додому не дійшов. А в хаті жінка й діти лежали вже пухлі від голоду. Згодом я вчився у Василькові і щодня ходив додому пішки. І завжди обабіч шляху бачив мертвих, їх згодом підбирали. А коли висохло і ходив полем навпростець, то біля стежок також лежали мертві, аж травою поросли. Здоровіших посилали копати ями на цвинтарі і звозити із села померлих. Іноді вивозили цілі сім'ї, а ями копали в запас. Почалося найстрашніше. Помер з голоду Самійло Іапран, а його жінка вбила дитину, порубала, склала в горшки і поставила в піч варити. За цим застали її працівники сільської ради, хотіли віддати до суду, але вона втекла із села і десь загинула, бо була вже пухла.“
Незважаючи на масову загибель людей, продовжувалось розкуркулення. За завданням „зверху“ сільські активісти забирали по хатах не тільки зерно, крупи, а й картоплю. Звозили підводою до комори, а тоді машиною — в район. Розкуркулювали за таким принципом: записався в колгосп — не чіпали; не записався, хоч в сім'ї четверо дітей і ні волів, ні корови не мав,— забирали все до нитки. Частину виселяли, а деяких лишали дома, але без сорочки в запас!».
Окремої розмови заслуговує і подвиг обслуги гармати старшого сержанта Я. Г. Агафонова. В ніч на 13 листопада 1943 року німці вели артилерійсько-мінометний обстріл села Шевченківка та під прикриттям вибухів снарядів з направлення північно-західна околиця села Шевченківка увійшли до тилу наших частин, групою із 17 танків і піхотою.
Обслуга гармати вступила в бій з ворожими танками та піхотою біля Шевченківки, які прагнули пробитися крізь наші стрілецькі з'єднання і вийти на Київ. Прицільним вогнем навідник гармати М. М. Крилов підбив три ворожі машини. Осколок снаряду поранив мужнього воїна. Невдовзі з обслуги залишився тільки командир. Він і продовжував вести вогонь. Фашисти так і не змогли просунутись вперед. За цей подвиг Я. Г. Агафонову та М. М. Крилову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Епоха після Другої Світової Війни
Після Другої Світової Війни колгосп ім. Шевченка за багатьма показниками був найкращим у районі. На початку 1970-х років господарство було об'єднано із тростинським.
До 1992 року у селі діяла школа. З 1 вересня 1992 року її було закрито.
Наш час
У селі діє поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, 1 магазин. На території сільської ради діють 5 сільськогосподарських підприємств.
Див. також
Примітки
- . weather.in.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2020.
- . rada.info. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
- Шевченківка, Васильківський район, Київська область. ukrssr.com.ua. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 2 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 11 грудня 2007.
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 11 грудня 2007.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 11 грудня 2007.
| У Вікісловнику є сторінка Шевченківка. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shevchenkivka Shevche nkivka selo v Ukrayini u Vasilkivskij miskij gromadi Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 350 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Shevchenkivska silska rada selo Shevchenkivka Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Obuhivskij rajon Rada Vasilkivska miska gromada Kod KATOTTG UA32120030190097902 Osnovni dani Zasnovane 1928 Naselennya 350 Poshtovij indeks 08672 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 01 29 pn sh 30 18 17 sh d 50 02472 pn sh 30 30472 sh d 50 02472 30 30472 Koordinati 50 01 29 pn sh 30 18 17 sh d 50 02472 pn sh 30 30472 sh d 50 02472 30 30472 Serednya visota nad rivnem morya 194 m Misceva vlada Adresa radi 08672 Kiyivska obl Obuhivskij r n s Shevchenkivka vul Shevchenka 3 Silskij golova Vangorodska Oksana Volodimirivna Karta Shevchenkivka Shevchenkivka Mapa Shevchenkivka u VikishovishiIstoriyaPam yatnij znak pro zasnuvannya sela Shevchenkivka Viniknennya Istoriya sela pochinayetsya vid 1928 roku u poshtovomu viddilenni Shevchenkivki skazali sho selo isnuye z 1926 roku Same todi sered neobzhitogo stepu viniklo tri naselenih punkti hutir Chervonij selo Shevchenkivka ta hutir Chervone Pole Poselenci vihidci z navkolishnih sil V 1930 roci tut pochali utvoryuvatis kolektivni gospodarstva Zhiteli Chervonogo ob yednalisya v kolgosp imeni Shevchenka yakij ocholiv S D Yeremenko Zhiteli Shevchenkivki ob yednalisya v kolgosp Druga p yatirichka na choli z K M Minenkom a zhiteli Chervonogo Polya stvorili kolgosp imeni 15 richchya VLKSM yakij ocholiv L S Yasnenko Golovoyu silskoyi Radi buv F K Voloshin Krajovij istorik Mikola Taran z selisha Grebinok vvazhaye sho vsi tri hutori isnuvali j ranishe Na jogo dumku hutori buli zasnovani v kinci XVII stolittya Ye dvi versiyi Hutori zasnuvali kozaki sho oselilisya tam za chasiv Bogdana Hmelnickogo Pislya podilu Polshi koli Kiyiv i bilsha chastina ninishnogo Vasilkivskogo rajonu distalisya Rosiyi selyanam sho vtekli vid polyakiv dozvolili selitisya v slobidkah yaki potim peretvorilis na hutirci Golodomor v Ukrayini 1932 1933 Vasil Kalenikovich Tromsa z sela Shevchenkivki rozpovidaye Golod pochavsya vesnoyu 1933 roku yak posadili kartoplyu Ale hto hodiv u kolgosp na robotu to oderzhuvav 200 gramiv hliba z riznoyi sumishi i raz na den obid Pidtrimav bagatoh i lisnik z Makiyivki Vojlenko yakij zaproshuvav z polovini kositi sino a lisnictvo malo hlib to dililosya iz kosaryami i goduvalo yih dvichi A v zhniva vrodiv hlib to vidavali v kolgospi na trudoden po 6 kilogramiv Masovo lyudi ne merli Mozhlivo tak i bulo v odnomu iz sil viddilkiv Shevchenkivki ale centralna yiyi sadiba tobto Step yaka nalichuvala 120 hat pislya 33 go roku mala yih lishe 43 Reshta vimerla Rozpovidaye 75 richnij Semen Minovich Barishpol Pered tim strashnim rokom ya vchivsya v Kiyevi vechorami hodiv pidroblyati na fabriku Ale nevdovzi kinuv i povernuvsya dodomu Pochav pracyuvati v kolgospi Yakraz orali i vsim vidavali v den po 200 gramiv yakoyis perebitoyi krupi Mati oderzhuvala yih u komori varila kulish oto j usya yizha Zvichajno v kogo sim ya bula velika kulish ne ryatuvav Pracyuvav z nami na oranci Luka Gujda Pokinuv koni i pishov obidati ta bilshe ne vijshov u pole Pobigli do nogo ale znajshli na pivdorozi mertvogo navit dodomu ne dijshov A v hati zhinka j diti lezhali vzhe puhli vid golodu Zgodom ya vchivsya u Vasilkovi i shodnya hodiv dodomu pishki I zavzhdi obabich shlyahu bachiv mertvih yih zgodom pidbirali A koli visohlo i hodiv polem navprostec to bilya stezhok takozh lezhali mertvi azh travoyu porosli Zdorovishih posilali kopati yami na cvintari i zvoziti iz sela pomerlih Inodi vivozili cili sim yi a yami kopali v zapas Pochalosya najstrashnishe Pomer z golodu Samijlo Iapran a jogo zhinka vbila ditinu porubala sklala v gorshki i postavila v pich variti Za cim zastali yiyi pracivniki silskoyi radi hotili viddati do sudu ale vona vtekla iz sela i des zaginula bo bula vzhe puhla Nezvazhayuchi na masovu zagibel lyudej prodovzhuvalos rozkurkulennya Za zavdannyam zverhu silski aktivisti zabirali po hatah ne tilki zerno krupi a j kartoplyu Zvozili pidvodoyu do komori a todi mashinoyu v rajon Rozkurkulyuvali za takim principom zapisavsya v kolgosp ne chipali ne zapisavsya hoch v sim yi chetvero ditej i ni voliv ni korovi ne mav zabirali vse do nitki Chastinu viselyali a deyakih lishali doma ale bez sorochki v zapas Druga svitova vijna Okremoyi rozmovi zaslugovuye i podvig obslugi garmati starshogo serzhanta Ya G Agafonova V nich na 13 listopada 1943 roku nimci veli artilerijsko minometnij obstril sela Shevchenkivka ta pid prikrittyam vibuhiv snaryadiv z napravlennya pivnichno zahidna okolicya sela Shevchenkivka uvijshli do tilu nashih chastin grupoyu iz 17 tankiv i pihotoyu Obsluga garmati vstupila v bij z vorozhimi tankami ta pihotoyu bilya Shevchenkivki yaki pragnuli probitisya kriz nashi strilecki z yednannya i vijti na Kiyiv Pricilnim vognem navidnik garmati M M Krilov pidbiv tri vorozhi mashini Oskolok snaryadu poraniv muzhnogo voyina Nevdovzi z obslugi zalishivsya tilki komandir Vin i prodovzhuvav vesti vogon Fashisti tak i ne zmogli prosunutis vpered Za cej podvig Ya G Agafonovu ta M M Krilovu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Epoha pislya Drugoyi Svitovoyi Vijni Pislya Drugoyi Svitovoyi Vijni kolgosp im Shevchenka za bagatma pokaznikami buv najkrashim u rajoni Na pochatku 1970 h rokiv gospodarstvo bulo ob yednano iz trostinskim Do 1992 roku u seli diyala shkola Z 1 veresnya 1992 roku yiyi bulo zakrito Nash chasU seli diye poshtove viddilennya feldshersko akusherskij punkt 1 magazin Na teritoriyi silskoyi radi diyut 5 silskogospodarskih pidpriyemstv Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki weather in ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2020 rada info Arhiv originalu za 19 listopada 2020 Procitovano 2 kvitnya 2020 Shevchenkivka Vasilkivskij rajon Kiyivska oblast ukrssr com ua Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 2 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 9 listopada 2007 Procitovano 11 grudnya 2007 Arhiv originalu za 24 listopada 2007 Procitovano 11 grudnya 2007 Arhiv originalu za 9 listopada 2007 Procitovano 11 grudnya 2007 U Vikislovniku ye storinka Shevchenkivka