Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Івáн Теодóсович (Феодóсійович) Шевчéнко (22 березня 1905, Новий Стародуб, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія, тепер Петрівський район, Кіровоградська область, Україна — 7 липня 1993, Київ, Україна) — український науковець-клініцист, хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України. Директор Київського науково-дослідного рентгено-радіологічного та онкологічного інституту (1945—1971).
| Шевченко Іван Теодосович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 березня 1905 Новий Стародуб, Новостародубська волость, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | 7 липня 1993 (88 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Місце проживання | Київ |
| Країна | СРСР, Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | хірург |
| Alma mater | Харківський національний медичний університет |
| Галузь | онкологія |
| Заклад | Національний інститут раку (Україна) |
| Посада | директор Київського науково-дослідного рентгено-радіологічного та онкологічного інституту |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Нагороди |      |
| в «Енциклопедії українознавства» по батькові помилково подано як Теодорович | |
Біографія
Народився в багатодітній селянській родині. Закінчив , 1930 року — Харківський медичний інститут. Працював лікарем-хірургом на Харківщині, надалі — в Києві: головний лікар санаторно-курортного управління, завідувач хірургічного відділення одного з медичних об'єднань, начальник курортно-санаторної служби Південно-Західної залізниці. Закінчив аспірантуру при Київському медичному інституті. 1940 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Про передраковий стан». Призначений кафедри хірургії Київського інституту вдосконалення лікарів. Серед вчителів і наставників: професор І. Я. , академіки О. О. Богомолець, М. Н. Бурденко.
Під час німецько-радянської війни — військовий лікар, начальник медичної служби оборонних формувань Народного комісаріату шляхів сполучення, провідний хірург медичної служби госпіталів Шостої Армії.
У 1945-71 роках очолював Київський рентгено-радіологічний та онкологічний науково-дослідний інститут МОЗ України, у 1975-76 роках — керівник його другого клінічного відділення (тепер — науково-дослідний відділ пухлин голови, шиї та модифікуючих методів лікування Національного інституту раку), з 1971 року — завідувач кафедри онкології Київського інституту вдосконалення лікарів, головний спеціаліст республіки в галузі онкології (1975).
Дружина — Калерія Ганіна, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України.
Помер на 89-му році життя 7 липня 1993 року. Похований на Байковому кладовищі поряд із дружиною (ділянка № 27а, 50°25′05″ пн. ш. 30°30′18″ сх. д. / 50.4182778° пн. ш. 30.5052222° сх. д.).
Наукова діяльність
Автор понад 250 наукових праць, з них 13 монографій. Одна з основних праць, монографія «Злоякісні пухлини та хвороби, що їм передують» (К., 1965,1973), стала узагальненням двадцятип'ятирічної роботи автора в онкологічній клініці .
Досліджував проблеми профілактики, діагностики і патогенетичного лікування злоякісних пухлин, взаємодії пухлин і організму, онкогенетики. Автор розробки рентгено-радіумхірургічного методу з опромінюванням операційного поля після видалення пухлин. Разом з дружиною, професором К. П. Ганіною започаткував новий напрямок у медицині — онкогенетику. Під його керівництвом виконано і захищено 18 докторських і 54 кандидатські дисертації.
Організатор системи протиракової боротьби в Україні у повоєнні роки. За його участі створено широку мережу в областях республіки, розроблено триступеневу форму охоплення населення профілактичним оглядом.
За ініціативи і під безпосереднім керівництвом професора Шевченка у 1960-і роки в Києві було споруджено новий комплекс інституту з 8 корпусів (вул. Ломоносова, 33/43, тепер Національний інститут раку). Учасник Міжнародних протиракових конгресів (Сан-Паулу, Бразилія, 1954 рік, Х'юстон, США, 1970 рік та ін.). З 1956 очолював Українське наукове товариство лікарів-онкологів. Почесний член Всесоюзного, а також Білоруського та Казахського наукових товариств лікарів-онкологів. Багаторічний член Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном.
Нагороди, звання
Нагороджений шістьма орденами: Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів та іншими, медалями.
Доктор медичних наук (1950), професор (1951), заслужений діяч науки України (1963).
Пам'ять
На фасаді одного з корпусів Національного інституту раку відкрито меморіальну дошку з барельєфним портретом І. Т. Шевченка (1996, бронза, скульптор І. Шаповал).
Примітки
- Зображення меморіальної дошки на Карта Интересного Киева[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Українська Радянська Енциклопедія. — К.,1985. — Т.12. — С.388.
- Звід пам'яток історії та культури України. — К., 1999. — Том «Київ». — Ч. 1. — С.410.
- Енциклопедія українознавства. — Париж — Нью-Йорк, 1954 — 89, у 10-ти томах.
- Плачинда С. Сонце в його долонях // Сільські вісті. — 1975. — 3 квітня.
- Кириленко Є. Істині присвячую життя // Вісті з України. — 1975. — № 11. — Березень. — С.5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shevchenko Ivan Teodosovich Feodosijovich Shevchenko 22 bereznya 1905 Novij Starodub Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya teper Petrivskij rajon Kirovogradska oblast Ukrayina 7 lipnya 1993 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij naukovec klinicist hirurg doktor medichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki Ukrayini Direktor Kiyivskogo naukovo doslidnogo rentgeno radiologichnogo ta onkologichnogo institutu 1945 1971 Shevchenko Ivan TeodosovichNarodivsya22 bereznya 1905 1905 03 22 Novij Starodub Novostarodubska volost Oleksandrijskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 lipnya 1993 1993 07 07 88 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheMisce prozhivannyaKiyivKrayinaSRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnisthirurgAlma materHarkivskij nacionalnij medichnij universitetGaluzonkologiyaZakladNacionalnij institut raku Ukrayina Posadadirektor Kiyivskogo naukovo doslidnogo rentgeno radiologichnogo ta onkologichnogo institutuVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medichnih naukNagorodiv Enciklopediyi ukrayinoznavstva po batkovi pomilkovo podano yak TeodorovichBiografiyaNarodivsya v bagatoditnij selyanskij rodini Zakinchiv 1930 roku Harkivskij medichnij institut Pracyuvav likarem hirurgom na Harkivshini nadali v Kiyevi golovnij likar sanatorno kurortnogo upravlinnya zaviduvach hirurgichnogo viddilennya odnogo z medichnih ob yednan nachalnik kurortno sanatornoyi sluzhbi Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Zakinchiv aspiranturu pri Kiyivskomu medichnomu instituti 1940 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Pro peredrakovij stan Priznachenij kafedri hirurgiyi Kiyivskogo institutu vdoskonalennya likariv Sered vchiteliv i nastavnikiv profesor I Ya akademiki O O Bogomolec M N Burdenko Pid chas nimecko radyanskoyi vijni vijskovij likar nachalnik medichnoyi sluzhbi oboronnih formuvan Narodnogo komisariatu shlyahiv spoluchennya providnij hirurg medichnoyi sluzhbi gospitaliv Shostoyi Armiyi U 1945 71 rokah ocholyuvav Kiyivskij rentgeno radiologichnij ta onkologichnij naukovo doslidnij institut MOZ Ukrayini u 1975 76 rokah kerivnik jogo drugogo klinichnogo viddilennya teper naukovo doslidnij viddil puhlin golovi shiyi ta modifikuyuchih metodiv likuvannya Nacionalnogo institutu raku z 1971 roku zaviduvach kafedri onkologiyi Kiyivskogo institutu vdoskonalennya likariv golovnij specialist respubliki v galuzi onkologiyi 1975 Druzhina Kaleriya Ganina doktor medichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki Ukrayini Mogila Ivana Shevchenka Pomer na 89 mu roci zhittya 7 lipnya 1993 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi poryad iz druzhinoyu dilyanka 27a 50 25 05 pn sh 30 30 18 sh d 50 4182778 pn sh 30 5052222 sh d 50 4182778 30 5052222 Naukova diyalnistAvtor ponad 250 naukovih prac z nih 13 monografij Odna z osnovnih prac monografiya Zloyakisni puhlini ta hvorobi sho yim pereduyut K 1965 1973 stala uzagalnennyam dvadcyatip yatirichnoyi roboti avtora v onkologichnij klinici Doslidzhuvav problemi profilaktiki diagnostiki i patogenetichnogo likuvannya zloyakisnih puhlin vzayemodiyi puhlin i organizmu onkogenetiki Avtor rozrobki rentgeno radiumhirurgichnogo metodu z oprominyuvannyam operacijnogo polya pislya vidalennya puhlin Razom z druzhinoyu profesorom K P Ganinoyu zapochatkuvav novij napryamok u medicini onkogenetiku Pid jogo kerivnictvom vikonano i zahisheno 18 doktorskih i 54 kandidatski disertaciyi Organizator sistemi protirakovoyi borotbi v Ukrayini u povoyenni roki Za jogo uchasti stvoreno shiroku merezhu v oblastyah respubliki rozrobleno tristupenevu formu ohoplennya naselennya profilaktichnim oglyadom Za iniciativi i pid bezposerednim kerivnictvom profesora Shevchenka u 1960 i roki v Kiyevi bulo sporudzheno novij kompleks institutu z 8 korpusiv vul Lomonosova 33 43 teper Nacionalnij institut raku Uchasnik Mizhnarodnih protirakovih kongresiv San Paulu Braziliya 1954 rik H yuston SShA 1970 rik ta in Z 1956 ocholyuvav Ukrayinske naukove tovaristvo likariv onkologiv Pochesnij chlen Vsesoyuznogo a takozh Biloruskogo ta Kazahskogo naukovih tovaristv likariv onkologiv Bagatorichnij chlen Tovaristva kulturnih zv yazkiv z ukrayincyami za kordonom Nagorodi zvannyaNagorodzhenij shistma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni 1 go i 2 go stupeniv ta inshimi medalyami Doktor medichnih nauk 1950 profesor 1951 zasluzhenij diyach nauki Ukrayini 1963 Pam yatNa fasadi odnogo z korpusiv Nacionalnogo institutu raku vidkrito memorialnu doshku z barelyefnim portretom I T Shevchenka 1996 bronza skulptor I Shapoval PrimitkiZobrazhennya memorialnoyi doshki na Karta Interesnogo Kieva nedostupne posilannya z chervnya 2019 LiteraturaUkrayinska Radyanska Enciklopediya K 1985 T 12 S 388 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini K 1999 Tom Kiyiv Ch 1 S 410 Enciklopediya ukrayinoznavstva Parizh Nyu Jork 1954 89 u 10 ti tomah Plachinda S Sonce v jogo dolonyah Silski visti 1975 3 kvitnya Kirilenko Ye Istini prisvyachuyu zhittya Visti z Ukrayini 1975 11 Berezen S 5