Шевче́нко (до 1921 — Лиса Гора, у 1921-1964 — Селище № 19-20) — селище Покровської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. Засноване 1912 року. Населення станом на 2017 рік становило 1707 мешканців.
селище Шевченко | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Покровський район |
Громада | Покровська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14160210030061715 |
Основні дані | |
Засновано | 1912 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 2.98 км² |
Населення | ▼ 1707 (01.01.2017) |
Густота | 572.8 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 85316—85318 |
Телефонний код | +380 6239 |
Географічні координати | H G O |
Висота над рівнем моря | 167 м |
Водойма | балка Водяний Яр |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Чунишине |
До станції: | 3 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 9,5 км |
До обл. центру: | |
- автошляхами: | 63,6 км |
Селищна влада | |
Адреса | 85316, Донецька обл., Покровська міськрада, смт Шевченко, вул. Клари Цеткін, 1 |
Голова селищної ради | Меркулова Надія Дмитрівна |
Вебсторінка | Сторінка на сайті Покровської міськради |
Карта | |
Шевченко (Покровська міська громада) | |
Шевченко (Покровська міська громада) | |
Шевченко (Покровська міська громада) у Вікісховищі |
Географія
Селище міського типу Шевченко розташоване за 9 км на південь від міста Покровськ (автошлях Т 0515) і за 64 км на північний захід від міста Донецьк. Протяжність селища зі сходу на захід — 2,5 км, з півночі на південь — 1,5 км, загальна площа — 311,2 га. Відстань до Покровської міської ради — 12 км.
Територія селища розташована на родовищах кам'яного вугілля. Рельєф у північній частині спокійний. Південна частина знижується в напрямку до водоймища (річка Солоний, права притока Солоної), на якому розташована зона відпочинку.
Історія
Засноване селище Шевченко 1911 року.
До 1918 року населення селища становило 400 чоловік, в 1959 році — 5500 чоловік, з 1970 року спостерігається зменшення населення. Станом на 01.01. 2011 року населення селища становить 1742 особи, більшість — пенсіонери.
Шевченківська селищна рада утворена в 1943 році. На території ради відсутні промислові, комунальні підприємства і підприємства сільськогосподарського виробництва. День селища приурочено до Дня шахтаря.
Населення
За даними перепису 2001 року населення селища становило 2102 особи, із них 40,15 % зазначили рідною мову українську, 59,71 % — російську, 0,05 % — білоруську, румунську та болгарську мови.
Промисловість
Видобуток вугілля в районах, прилеглих до сучасного селища Шевченко, був розгорнутий в 90-х роках XIX століття. Перше вугілля рудник видав у 1898 році. На початку ХХ століття площа під рудник зросла до 1000 десятин.
У 1899 році вугілля видобувалося на двох Преображенських рудниках. Найбільшим був Преображенський рудник В. Н. Файнштейна, на якому числилося 6 шахт, де працювали 70 підземних робітників і 10 — на поверхні. За вказаний звітний період тут було видобуто 998 тис. пудів вугілля, яке розпродавалося на місці по 6 коп. за пуд. «Другим» Преображенським рудником у 1899 році володів підприємець Я. Л. Шнуренко. Тут працювали 2 шахти, де 45 робітників забезпечили річний видобуток у 421 тис. пудів. Вугілля розпродавалося на місці по 4,5 коп. за пуд, що свідчить про невелику глибину шахт «другого» Преображенського рудника.
Станом на 1899—1900 роки, на орендованих землях по «Бахіревському» пласту були пройдені 5 шахт і шурфів Преображенського рудника. Рудник був з'єднаний зі станцією Гришине гужовою дорогою протяжністю 7 верст. І. П. Табурно, згодом писав наступне: «Пласт цей в даний час розробляється… орендарем Файнштейном. На ділянках Файнштейна виявлено досі три пласта вугілля: перший — 1 фут 9 дюймів, другий (Бахіревський пласт) — 2 фути 4 дюйми, третій — 4 фути. Розробці піддається поки тільки другий пласт. Простягання пластів — NW (північно-західне) 300-400, з падінням на NO (північний схід) в 100—120, в південній же частині ділянки, на кордоні з землею панів Бахіревих падіння пластів переходить на 80 при тому ж простяганні…
З причини того, що в околицях багато великих сіл, якихось: Гришине, Каракове, Чунишине та інших, нестачі робочих рук ніколи не відчувається.
При проходках глибиною до 29 сажнів зустрічалися такі породи: нанос — від 7 до 15 сажнів, пісок з водою — 0,16 сажнів до 0,67 саж, глинисті сланці, прошарок вугілля, піщаник від 3 до 5 сажнів, і безпосередньо під ним вугілля».
Наприкінці XIX — на початку ХХ століття робилося припущення, що «Бахіревський» пласт є основним в Гришинському вугленосному районі, що на повірку виявилося далеко не так. Запаси шахтних полів по пласту f3 відносно швидко були вичерпані. Але до цього часу розгорнулася кустарна розробка вугілля по пласту f1 «Лисогорівський». Спочатку тут були відкриті дрібні шахти, іменовані місцевими підприємцями загальною назвою «Лиса Гора».
Преображенський рудник В. Н. Файнштейна в 1900—1901 році завантажив по станції Гришине (Покровськ) 1839 вагонів вугілля по 600 пудів кожен; в 1902—1903 році обсяги відвантаження на руднику впали — всього 649 вагонів або 0,39 млн пудів вугілля. Загальний видобуток на руднику на 1902 рік склав 0,95 млн пудів вугілля. Видобувна здатність рудника оцінювалася таким чином: в 1901 році — в 4,5 млн пудів вугілля, в 1903 році — 2 млн пудів, в 1904 році — всього 0,5 млн пудів на рік, на 1905 рік — 3 млн пудів вугілля на рік. При цьому, в першому півріччі 1904 року на руднику було видобуто всього 0,52 млн пудів вугілля, а вивезено залізницею в 1903—1904 господарчому році — лише 0,53 млн пудів палива. Під час революційних потрясінь Преображенський рудник В. Н. Файнштейна працював зі стабільно тенденцією спаду видобутку. Його видобувна здатність різко впала: з 3,0 млн пудів на 1905 рік до 1,0 млн пудів на 1907, а на 1908 рік — зросла незначно, до 1,2 млн пудів. У першому півріччі 1904 року рудник завантажив по станції Гришине 890 вагонів, в 1904—1905 господарчому році — 429 вагонів, в 1906—1907 господарчому році — 317 вагонів вугілля.
Існував іще один Преображенський рудник, заснований в 1900 році. Станом на 1901 і 1903 роки, для Преображенського рудника Г. М. Фріца і М. Є. Кауфмана (завідувач Г. М. Фріц) була встановлена видобувна здатність в 0,5 млн пудів вугілля, однак до 1903 року видобуток на руднику не дотягував і до 55 тис. пудів.
Ще в 1902 році І. П. Табурно підрахував: у разі оперативного будівництва нової залізниці в районі Гришиного, річна продуктивність Преображенського рудника підскочила б мінімум до 3 млн пудів. Але на початку ХХ століття питання будівництва нових залізниць в Гришинському кам'яновугільному районі оперативно вирішене так і не було.
Це підштовхувало В. Н. Файнштейна до нарощування обсягів видобутку i відвантаження за рахунок об'єднання зі своїм рудником сусідніх, дрібних шахт. Ще в 1903 році підприємці Я. Л. Шнуренко і І. А. Золотарьов орендували землі в районі сучасного селища Шевченко, де відкрили кустарні шахти. У 1907 році В. Н. Файнштейн викупив сусідні кустарні шахти І. А. Золотарьова і Я. Л. Шнуренка на землях Лисої Гори, і заклав тут більш продуктивну шахту НОД № 4, яку вважають попередницею Шевченківського рудника. Нова шахта розробляла вугільний пласт f3 «Бахіревський»; пізніше вийшли і на пласт f1 «Лисогорівський» на глибині 30-32 сажнів, тобто 64-68 метрів. Потужність «Бахіревського» пласта становила 0,42 сажнів, — приблизно 90 см, «Лисогорівського» — 0,37 сажнів, — приблизно 80 см. Кут падіння пластів — до 10 град. Близько 7,5 % видобутого в 1908 році вугілля рудник витратив на власні потреби.
Даний крок привів до тимчасового зростання вуглевидобутку на Преображенському руднику. Підприємцем було видобуто в 1908 році — 1,32 млн пудів, в 1909 році — 1,08 млн пудів вугілля, а завантажено по станції Гришине — відповідно 2198 і 1792 вагонів «чорного золота» по 600 пудів кожен. Тобто, було відвантажено майже все видобуте вугілля. Крім шахти НОД № 4, де працювали 3 парові машини, була пройдена шахта № 5 з 4 електричними підйомними машинами. На руднику, видобувна здатність якого в 1908 році оцінювалася в 3,5 млн пудів, працювали: 5 парових котлів, 7 парових машин, 7 парових насосів, 5 динамо-моторів, 5 коней, яких використовували для «механізації» робіт на поверхні. Використовувалося напруга 500 вольт, мережа — постійного струму. Шахта НОД № 4 була в змозі видати до 20 тис. пудів вугілля на добу. Водоприток — в середньому 600 л/добу, відкачувався 3 насосами. Вентиляція шахти — за рахунок природної тяги. Відкатка по штреку — ручна, по ходку — за допомогою електричної лебідки. На поверхні працювало електричне освітлення, а під землею використовувалися звичні для всіх лампи «з відкритим вогнем». Виділень метану помічено не було.
Уже в 1908 році на Преображенському руднику В. Н. Файнштейна працювали 137 осіб, з них 124 підземних робітників і 13 — на поверхні. Проживали робочі в різних умовах в населених пунктах, розкиданих по околиці. 75 робочих тулилися в казармах, 54 — у власних будинках, 8 — знімали квартири. Назріла необхідність в шахтному селищі, населення якого оцінювалося в 211 душ (робітники та їхні сім'ї). Але станом на 1908 рік при руднику було 13 казарм на 41 робітника кожна, а в 1911 році на місці нинішнього селища Шевченка було побудовано лише 14 бараків для робітників шахти НОД № 4. Так починалася забудова сучасного селища міського типу Шевченко.
Цим, а також поступовим відпрацюванням запасів вугілля по пласту f3, пояснюється масовий відтік робітників з рудника. З 1908 року Преображенський рудник належав товариству «Файнштейн В. Н. і К0», фактичними керівниками тут були В. Н. Файнштейн і М. І. Каттавоз. У 1910 році на руднику було видобуто 0,83 млн пудів, за перше півріччя 1911 року — 0,37 млн пудів вугілля, що на 50 пудів більше аналогічного періоду 1910 і на 10 пудів більше аналогічного періоду 1912 року. Видобувна здатність рудника в 1910—1911 роках оцінювалася в 1,5-2 млн пудів на рік, в 1912 році — 1,0 млн пудів вугілля на рік. Реальний видобуток вугілля на копальні становив: в 1910 році — 0,832 млн пудів при 90 робочих, в 1911 році — 0,758 млн пудів при 42 робочих. За 3 роки кількість робітників скоротилася більш ніж в 3 рази. Керуючим на руднику був штейгер Я. Д. Подольський.
«Другий» Преображенський рудник, — імовірно, колишній Г. М. Фріца і М. Є. Кауфмана, — в 1910 році також належав товариству «Файнштейн і К0». Видобувна здатність рудника — 1-2 млн пудів на рік.
У 1911 році Преображенський рудник відвідав маркшейдер Н. Н. Ільїн, який, можливо, повідомив про вичерпання запасів відповідного шахтного поля. Даних про роботу Преображенського рудника після 1912 року немає, проте вищевказаний рудник в 1913 році значиться в адрес-календарі Катеринославської губернії, довідковій книзі «Весь Катеринослав», а сам В. Н. Файнштейн бере участь в обговоренні проекту казенної залізниці Рутченкове — Гришине і північних під'їзних колій по станції Гришине, — як орендар земель із багатими кам'яним вугіллям надрами.
В 1912 році англо-франко-бельгійське акціонерне товариство Гришинських копалень викупило у В. Н. Файнштейна шахту НОД № 4 Преображенського рудника і заклало поруч більш сучасну шахту № 19. Видобувна здатність рудника, станом на 1913 рік, була встановлена на позначці 2,0 млн пудів, на 1914 рік — 3,0 млн пудів вугілля на рік. У 1913 році шахта М. І. Каттавоза видала на-гора 1,309 млн пудів вугілля при 108 працівниках. Було розпочато будівництво шахтного селища.
У 1914 році на Гришинській копальні анонімного товариства було видобуто 1,385 млн пудів вугілля при видобувній здатності 2,5 млн пудів на рік.
У 1915 році Гришинський рудник анонімного товариства видав 2,44 млн пудів вугілля при видобувної здатності 5 млн пудів на рік. Не дивлячись на досить велику продуктивність, на руднику, станом на 1918 рік, застосовувалися дерев'яні вагонетки зі зйомним кузовом.
Причиною зростання планової виробничої потужності рудника англо-франко-бельгійського анонімного товариства Гришинських копалень є будівництво в 1914—1917 роках залізниці Рутченкове — Гришине (Покровськ) і гілки Чунишине — Сазонове зі станцією Бельгійський, що обслуговувала шахту № 19 ім. Т. Г. Шевченка. Перша була введена в експлуатацію в січні 1917 року, остання — в грудні того ж року.
Безпосередньо перед революцією 1917 року шахту № 19 викупили гірничопромисловці Барський і Миткевич. У 1917 році була запущена в експлуатацію шахта № 20. Довгий час шахту ім. Т. Г. Шевченка називали шахтою № 19-20.
У дореволюційній літературі згадуються шахти братів Чечиків, яких до 1917 року було декілька. Існувала така шахта і в районі сучасного селища Шевченко, за даними О. О. Гапєєва, це була шахта Чечиків і Марковича. Знаходилася вона на південний схід від шахти ім. Т. Г. Шевченко, біля річки Солона. Станом на 1917 рік, сумарні обсяги відвантаження вугілля шахт братів Чечиків по станції Гришине становили до 1000 вагонів на рік.
У 1920 році рудники Гришинського вугленосного району були остаточно націоналізовані й розділені на два кущі: Гришинський (Північний) і Селидівський (Південний). До складу Гришинського куща входили 6 рудників: Новоекономічний, Гродівський, Святогорівський, Григор'єво-Гришинський, Новомар'їнський і, звичайно ж, майбутній Шевченківський рудники. У 1922 році на базі цих копалень створюється Гришинське рудоуправління. Згідно зі списком гірничопромислових підприємств Артемівського гірничого округу за Гришинським кущем значилися Новоекономічний, Гродівський, Красноармійський, рудник № 5, рудник № 7 і Західно-Донецький рудник УДКП.
Відповідно до п'ятирічного плану на 1928—1933 роки, в списку нерентабельних підприємств вказувалася шахта № 19 ім. Т. Г. Шевченка з виробничою потужністю 84 тис. тон вугілля на рік. Але попри все шахта вижила і продовжувала видавати на-гора рекордні тисячі тонн вугілля. Станом на 1934 рік, вантажообіг станції Бельгійський склав: по прибуттю — 5,8 тис. тон, по відправленню — 158,1 тис. тон різних вантажів. Станція відправляла, в основному, вугілля, і все відправлене вугілля було завантажене виключно на шахті ім. Т. Г. Шевченка.
Показники роботи залізниці в районі Красноармійського (Покровська) безпосередньо залежали від показників роботи шахт тресту «Красноармійськвугілля». А останні, не дивлячись на дні підвищеної продуктивності, план часто зривали — внаслідок нестачі робочих рук, інструменту, машин і механізмів. Згідно із даними газети Красноармійського відділу руху «Стахановець транспорту», в першу декаду серпня 1945 року навантаження вугілля по станціях, які обслуговують шахти «Красноармійськвугілля», склала 101 % від плану, у другу — 93 % від плану. В тому числі, станція Бельгійський за відповідні періоди виконала план на 130 і 140 %.
Шахта успішно працювала і в післявоєнні роки. Лише в 1990 році, коли запаси родовища вугілля були повністю вичерпані, шахта стала частиною історії. Після закриття шахти ім. Шевченка по гілці Чунишине — Бельгійський возили бітум для асфальтового заводу, який працював до 2006 року. Під'їзна колія Чунишине — Сазонове, а також колійний розвиток станції Бельгійський, демонтували в 2002 році. У 2013 році не стало і станції Чунишине.
Інфраструктура
На території селищної ради діють один промисловий і шість продовольчих магазинів, а також розташовані:
- Будинок культури ім. Т. Г. Шевченка, що перебуває на балансі ПАТ "ШУ «Покровське»;
- Дошкільний загальноосвітній заклад «Голубок», що перебуває на балансі ПАТ "ШУ «Покровське», який відвідують 55 дітей;
- ЗОШ I—III ст. № 33 відділу освіти Покровської міської ради, де навчаються 147 учнів;
- Амбулаторія селища міського типу імені Т. Г. Шевченка;
- Бригада швидкої медичної допомоги;
- Філія ощадного банку № 2863/04;
- Відділення зв'язку № 20 структурного підрозділу Покровського відділення поштового зв'язку Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».
Пам'ятки
- «Шевченківський степ» - заказник місцевого значення, створений для збереження та відновлення ландшафтних комплексів на схилі правого берега струмка Солоний, який впадає по правому березі в річку Солону.
Світлини
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Гайворонський П.Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 серпня 2015.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвою:1
не вказано текст - Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвою:2
не вказано текст
Література
У Вікісловнику є сторінка Шевченко. |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shevchenko znachennya Shevche nko do 1921 Lisa Gora u 1921 1964 Selishe 19 20 selishe Pokrovskoyi miskoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti v Ukrayini Zasnovane 1912 roku Naselennya stanom na 2017 rik stanovilo 1707 meshkanciv selishe ShevchenkoKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Pokrovskij rajonGromada Pokrovska miska gromadaKod KATOTTG UA14160210030061715Osnovni daniZasnovano 1912Status iz 2024 rokuPlosha 2 98 km Naselennya 1707 01 01 2017 Gustota 572 8 osib km Poshtovij indeks 85316 85318Telefonnij kod 380 6239Geografichni koordinati 48 13 12 pn sh 37 08 43 sh d H G OVisota nad rivnem morya 167 mVodojma balka Vodyanij YarVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya ChunishineDo stanciyi 3 kmDo rajcentru avtoshlyahami 9 5 kmDo obl centru avtoshlyahami 63 6 kmSelishna vladaAdresa 85316 Donecka obl Pokrovska miskrada smt Shevchenko vul Klari Cetkin 1Golova selishnoyi radi Merkulova Nadiya DmitrivnaVebstorinka Storinka na sajti Pokrovskoyi miskradiKartaShevchenko Pokrovska miska gromada Shevchenko Pokrovska miska gromada Shevchenko Pokrovska miska gromada u VikishovishiGeografiyaSelishe miskogo tipu Shevchenko roztashovane za 9 km na pivden vid mista Pokrovsk avtoshlyah T 0515 i za 64 km na pivnichnij zahid vid mista Doneck Protyazhnist selisha zi shodu na zahid 2 5 km z pivnochi na pivden 1 5 km zagalna plosha 311 2 ga Vidstan do Pokrovskoyi miskoyi radi 12 km Teritoriya selisha roztashovana na rodovishah kam yanogo vugillya Relyef u pivnichnij chastini spokijnij Pivdenna chastina znizhuyetsya v napryamku do vodojmisha richka Solonij prava pritoka Solonoyi na yakomu roztashovana zona vidpochinku IstoriyaZasnovane selishe Shevchenko 1911 roku Do 1918 roku naselennya selisha stanovilo 400 cholovik v 1959 roci 5500 cholovik z 1970 roku sposterigayetsya zmenshennya naselennya Stanom na 01 01 2011 roku naselennya selisha stanovit 1742 osobi bilshist pensioneri Shevchenkivska selishna rada utvorena v 1943 roci Na teritoriyi radi vidsutni promislovi komunalni pidpriyemstva i pidpriyemstva silskogospodarskogo virobnictva Den selisha priurocheno do Dnya shahtarya NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya selisha stanovilo 2102 osobi iz nih 40 15 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 59 71 rosijsku 0 05 bilorusku rumunsku ta bolgarsku movi PromislovistPreobrazhenskij rudnik Vidobutok vugillya v rajonah prileglih do suchasnogo selisha Shevchenko buv rozgornutij v 90 h rokah XIX stolittya Pershe vugillya rudnik vidav u 1898 roci Na pochatku HH stolittya plosha pid rudnik zrosla do 1000 desyatin Shahti Preobrazhenskogo rudnika V N Fajnshtejna sho vihodili na Bahirevskij plast Shema 1900 roku U 1899 roci vugillya vidobuvalosya na dvoh Preobrazhenskih rudnikah Najbilshim buv Preobrazhenskij rudnik V N Fajnshtejna na yakomu chislilosya 6 shaht de pracyuvali 70 pidzemnih robitnikiv i 10 na poverhni Za vkazanij zvitnij period tut bulo vidobuto 998 tis pudiv vugillya yake rozprodavalosya na misci po 6 kop za pud Drugim Preobrazhenskim rudnikom u 1899 roci volodiv pidpriyemec Ya L Shnurenko Tut pracyuvali 2 shahti de 45 robitnikiv zabezpechili richnij vidobutok u 421 tis pudiv Vugillya rozprodavalosya na misci po 4 5 kop za pud sho svidchit pro neveliku glibinu shaht drugogo Preobrazhenskogo rudnika Stanom na 1899 1900 roki na orendovanih zemlyah po Bahirevskomu plastu buli projdeni 5 shaht i shurfiv Preobrazhenskogo rudnika Rudnik buv z yednanij zi stanciyeyu Grishine guzhovoyu dorogoyu protyazhnistyu 7 verst I P Taburno zgodom pisav nastupne Plast cej v danij chas rozroblyayetsya orendarem Fajnshtejnom Na dilyankah Fajnshtejna viyavleno dosi tri plasta vugillya pershij 1 fut 9 dyujmiv drugij Bahirevskij plast 2 futi 4 dyujmi tretij 4 futi Rozrobci piddayetsya poki tilki drugij plast Prostyagannya plastiv NW pivnichno zahidne 300 400 z padinnyam na NO pivnichnij shid v 100 120 v pivdennij zhe chastini dilyanki na kordoni z zemleyu paniv Bahirevih padinnya plastiv perehodit na 80 pri tomu zh prostyaganni Z prichini togo sho v okolicyah bagato velikih sil yakihos Grishine Karakove Chunishine ta inshih nestachi robochih ruk nikoli ne vidchuvayetsya Pri prohodkah glibinoyu do 29 sazhniv zustrichalisya taki porodi nanos vid 7 do 15 sazhniv pisok z vodoyu 0 16 sazhniv do 0 67 sazh glinisti slanci prosharok vugillya pishanik vid 3 do 5 sazhniv i bezposeredno pid nim vugillya Naprikinci XIX na pochatku HH stolittya robilosya pripushennya sho Bahirevskij plast ye osnovnim v Grishinskomu vuglenosnomu rajoni sho na povirku viyavilosya daleko ne tak Zapasi shahtnih poliv po plastu f3 vidnosno shvidko buli vicherpani Ale do cogo chasu rozgornulasya kustarna rozrobka vugillya po plastu f1 Lisogorivskij Spochatku tut buli vidkriti dribni shahti imenovani miscevimi pidpriyemcyami zagalnoyu nazvoyu Lisa Gora Preobrazhenskij rudnik V N Fajnshtejna v 1900 1901 roci zavantazhiv po stanciyi Grishine Pokrovsk 1839 vagoniv vugillya po 600 pudiv kozhen v 1902 1903 roci obsyagi vidvantazhennya na rudniku vpali vsogo 649 vagoniv abo 0 39 mln pudiv vugillya Zagalnij vidobutok na rudniku na 1902 rik sklav 0 95 mln pudiv vugillya Vidobuvna zdatnist rudnika ocinyuvalasya takim chinom v 1901 roci v 4 5 mln pudiv vugillya v 1903 roci 2 mln pudiv v 1904 roci vsogo 0 5 mln pudiv na rik na 1905 rik 3 mln pudiv vugillya na rik Pri comu v pershomu pivrichchi 1904 roku na rudniku bulo vidobuto vsogo 0 52 mln pudiv vugillya a vivezeno zalizniceyu v 1903 1904 gospodarchomu roci lishe 0 53 mln pudiv paliva Pid chas revolyucijnih potryasin Preobrazhenskij rudnik V N Fajnshtejna pracyuvav zi stabilno tendenciyeyu spadu vidobutku Jogo vidobuvna zdatnist rizko vpala z 3 0 mln pudiv na 1905 rik do 1 0 mln pudiv na 1907 a na 1908 rik zrosla neznachno do 1 2 mln pudiv U pershomu pivrichchi 1904 roku rudnik zavantazhiv po stanciyi Grishine 890 vagoniv v 1904 1905 gospodarchomu roci 429 vagoniv v 1906 1907 gospodarchomu roci 317 vagoniv vugillya Isnuvav ishe odin Preobrazhenskij rudnik zasnovanij v 1900 roci Stanom na 1901 i 1903 roki dlya Preobrazhenskogo rudnika G M Frica i M Ye Kaufmana zaviduvach G M Fric bula vstanovlena vidobuvna zdatnist v 0 5 mln pudiv vugillya odnak do 1903 roku vidobutok na rudniku ne dotyaguvav i do 55 tis pudiv She v 1902 roci I P Taburno pidrahuvav u razi operativnogo budivnictva novoyi zaliznici v rajoni Grishinogo richna produktivnist Preobrazhenskogo rudnika pidskochila b minimum do 3 mln pudiv Ale na pochatku HH stolittya pitannya budivnictva novih zaliznic v Grishinskomu kam yanovugilnomu rajoni operativno virishene tak i ne bulo Ce pidshtovhuvalo V N Fajnshtejna do naroshuvannya obsyagiv vidobutku i vidvantazhennya za rahunok ob yednannya zi svoyim rudnikom susidnih dribnih shaht She v 1903 roci pidpriyemci Ya L Shnurenko i I A Zolotarov orenduvali zemli v rajoni suchasnogo selisha Shevchenko de vidkrili kustarni shahti U 1907 roci V N Fajnshtejn vikupiv susidni kustarni shahti I A Zolotarova i Ya L Shnurenka na zemlyah Lisoyi Gori i zaklav tut bilsh produktivnu shahtu NOD 4 yaku vvazhayut poperedniceyu Shevchenkivskogo rudnika Nova shahta rozroblyala vugilnij plast f3 Bahirevskij piznishe vijshli i na plast f1 Lisogorivskij na glibini 30 32 sazhniv tobto 64 68 metriv Potuzhnist Bahirevskogo plasta stanovila 0 42 sazhniv priblizno 90 sm Lisogorivskogo 0 37 sazhniv priblizno 80 sm Kut padinnya plastiv do 10 grad Blizko 7 5 vidobutogo v 1908 roci vugillya rudnik vitrativ na vlasni potrebi Danij krok priviv do timchasovogo zrostannya vuglevidobutku na Preobrazhenskomu rudniku Pidpriyemcem bulo vidobuto v 1908 roci 1 32 mln pudiv v 1909 roci 1 08 mln pudiv vugillya a zavantazheno po stanciyi Grishine vidpovidno 2198 i 1792 vagoniv chornogo zolota po 600 pudiv kozhen Tobto bulo vidvantazheno majzhe vse vidobute vugillya Krim shahti NOD 4 de pracyuvali 3 parovi mashini bula projdena shahta 5 z 4 elektrichnimi pidjomnimi mashinami Na rudniku vidobuvna zdatnist yakogo v 1908 roci ocinyuvalasya v 3 5 mln pudiv pracyuvali 5 parovih kotliv 7 parovih mashin 7 parovih nasosiv 5 dinamo motoriv 5 konej yakih vikoristovuvali dlya mehanizaciyi robit na poverhni Vikoristovuvalosya napruga 500 volt merezha postijnogo strumu Shahta NOD 4 bula v zmozi vidati do 20 tis pudiv vugillya na dobu Vodopritok v serednomu 600 l dobu vidkachuvavsya 3 nasosami Ventilyaciya shahti za rahunok prirodnoyi tyagi Vidkatka po shtreku ruchna po hodku za dopomogoyu elektrichnoyi lebidki Na poverhni pracyuvalo elektrichne osvitlennya a pid zemleyu vikoristovuvalisya zvichni dlya vsih lampi z vidkritim vognem Vidilen metanu pomicheno ne bulo Uzhe v 1908 roci na Preobrazhenskomu rudniku V N Fajnshtejna pracyuvali 137 osib z nih 124 pidzemnih robitnikiv i 13 na poverhni Prozhivali robochi v riznih umovah v naselenih punktah rozkidanih po okolici 75 robochih tulilisya v kazarmah 54 u vlasnih budinkah 8 znimali kvartiri Nazrila neobhidnist v shahtnomu selishi naselennya yakogo ocinyuvalosya v 211 dush robitniki ta yihni sim yi Ale stanom na 1908 rik pri rudniku bulo 13 kazarm na 41 robitnika kozhna a v 1911 roci na misci ninishnogo selisha Shevchenka bulo pobudovano lishe 14 barakiv dlya robitnikiv shahti NOD 4 Tak pochinalasya zabudova suchasnogo selisha miskogo tipu Shevchenko Fragment karti Naumenka 1914 rik iz poznachennyam rudnika Fajnshtejna 63 Cim a takozh postupovim vidpracyuvannyam zapasiv vugillya po plastu f3 poyasnyuyetsya masovij vidtik robitnikiv z rudnika Z 1908 roku Preobrazhenskij rudnik nalezhav tovaristvu Fajnshtejn V N i K0 faktichnimi kerivnikami tut buli V N Fajnshtejn i M I Kattavoz U 1910 roci na rudniku bulo vidobuto 0 83 mln pudiv za pershe pivrichchya 1911 roku 0 37 mln pudiv vugillya sho na 50 pudiv bilshe analogichnogo periodu 1910 i na 10 pudiv bilshe analogichnogo periodu 1912 roku Vidobuvna zdatnist rudnika v 1910 1911 rokah ocinyuvalasya v 1 5 2 mln pudiv na rik v 1912 roci 1 0 mln pudiv vugillya na rik Realnij vidobutok vugillya na kopalni stanoviv v 1910 roci 0 832 mln pudiv pri 90 robochih v 1911 roci 0 758 mln pudiv pri 42 robochih Za 3 roki kilkist robitnikiv skorotilasya bilsh nizh v 3 razi Keruyuchim na rudniku buv shtejger Ya D Podolskij Drugij Preobrazhenskij rudnik imovirno kolishnij G M Frica i M Ye Kaufmana v 1910 roci takozh nalezhav tovaristvu Fajnshtejn i K0 Vidobuvna zdatnist rudnika 1 2 mln pudiv na rik U 1911 roci Preobrazhenskij rudnik vidvidav markshejder N N Ilyin yakij mozhlivo povidomiv pro vicherpannya zapasiv vidpovidnogo shahtnogo polya Danih pro robotu Preobrazhenskogo rudnika pislya 1912 roku nemaye prote vishevkazanij rudnik v 1913 roci znachitsya v adres kalendari Katerinoslavskoyi guberniyi dovidkovij knizi Ves Katerinoslav a sam V N Fajnshtejn bere uchast v obgovorenni proektu kazennoyi zaliznici Rutchenkove Grishine i pivnichnih pid yiznih kolij po stanciyi Grishine yak orendar zemel iz bagatimi kam yanim vugillyam nadrami Shahta im T G Shevchenka V 1912 roci anglo franko belgijske akcionerne tovaristvo Grishinskih kopalen vikupilo u V N Fajnshtejna shahtu NOD 4 Preobrazhenskogo rudnika i zaklalo poruch bilsh suchasnu shahtu 19 Vidobuvna zdatnist rudnika stanom na 1913 rik bula vstanovlena na poznachci 2 0 mln pudiv na 1914 rik 3 0 mln pudiv vugillya na rik U 1913 roci shahta M I Kattavoza vidala na gora 1 309 mln pudiv vugillya pri 108 pracivnikah Bulo rozpochato budivnictvo shahtnogo selisha U 1914 roci na Grishinskij kopalni anonimnogo tovaristva bulo vidobuto 1 385 mln pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti 2 5 mln pudiv na rik U 1915 roci Grishinskij rudnik anonimnogo tovaristva vidav 2 44 mln pudiv vugillya pri vidobuvnoyi zdatnosti 5 mln pudiv na rik Ne divlyachis na dosit veliku produktivnist na rudniku stanom na 1918 rik zastosovuvalisya derev yani vagonetki zi zjomnim kuzovom Prichinoyu zrostannya planovoyi virobnichoyi potuzhnosti rudnika anglo franko belgijskogo anonimnogo tovaristva Grishinskih kopalen ye budivnictvo v 1914 1917 rokah zaliznici Rutchenkove Grishine Pokrovsk i gilki Chunishine Sazonove zi stanciyeyu Belgijskij sho obslugovuvala shahtu 19 im T G Shevchenka Persha bula vvedena v ekspluataciyu v sichni 1917 roku ostannya v grudni togo zh roku Bezposeredno pered revolyuciyeyu 1917 roku shahtu 19 vikupili girnichopromislovci Barskij i Mitkevich U 1917 roci bula zapushena v ekspluataciyu shahta 20 Dovgij chas shahtu im T G Shevchenka nazivali shahtoyu 19 20 U dorevolyucijnij literaturi zgaduyutsya shahti brativ Chechikiv yakih do 1917 roku bulo dekilka Isnuvala taka shahta i v rajoni suchasnogo selisha Shevchenko za danimi O O Gapyeyeva ce bula shahta Chechikiv i Markovicha Znahodilasya vona na pivdennij shid vid shahti im T G Shevchenko bilya richki Solona Stanom na 1917 rik sumarni obsyagi vidvantazhennya vugillya shaht brativ Chechikiv po stanciyi Grishine stanovili do 1000 vagoniv na rik U 1920 roci rudniki Grishinskogo vuglenosnogo rajonu buli ostatochno nacionalizovani j rozdileni na dva kushi Grishinskij Pivnichnij i Selidivskij Pivdennij Do skladu Grishinskogo kusha vhodili 6 rudnikiv Novoekonomichnij Grodivskij Svyatogorivskij Grigor yevo Grishinskij Novomar yinskij i zvichajno zh majbutnij Shevchenkivskij rudniki U 1922 roci na bazi cih kopalen stvoryuyetsya Grishinske rudoupravlinnya Zgidno zi spiskom girnichopromislovih pidpriyemstv Artemivskogo girnichogo okrugu za Grishinskim kushem znachilisya Novoekonomichnij Grodivskij Krasnoarmijskij rudnik 5 rudnik 7 i Zahidno Doneckij rudnik UDKP Vidpovidno do p yatirichnogo planu na 1928 1933 roki v spisku nerentabelnih pidpriyemstv vkazuvalasya shahta 19 im T G Shevchenka z virobnichoyu potuzhnistyu 84 tis ton vugillya na rik Ale popri vse shahta vizhila i prodovzhuvala vidavati na gora rekordni tisyachi tonn vugillya Stanom na 1934 rik vantazhoobig stanciyi Belgijskij sklav po pributtyu 5 8 tis ton po vidpravlennyu 158 1 tis ton riznih vantazhiv Stanciya vidpravlyala v osnovnomu vugillya i vse vidpravlene vugillya bulo zavantazhene viklyuchno na shahti im T G Shevchenka Pokazniki roboti zaliznici v rajoni Krasnoarmijskogo Pokrovska bezposeredno zalezhali vid pokaznikiv roboti shaht trestu Krasnoarmijskvugillya A ostanni ne divlyachis na dni pidvishenoyi produktivnosti plan chasto zrivali vnaslidok nestachi robochih ruk instrumentu mashin i mehanizmiv Zgidno iz danimi gazeti Krasnoarmijskogo viddilu ruhu Stahanovec transportu v pershu dekadu serpnya 1945 roku navantazhennya vugillya po stanciyah yaki obslugovuyut shahti Krasnoarmijskvugillya sklala 101 vid planu u drugu 93 vid planu V tomu chisli stanciya Belgijskij za vidpovidni periodi vikonala plan na 130 i 140 Shahta uspishno pracyuvala i v pislyavoyenni roki Lishe v 1990 roci koli zapasi rodovisha vugillya buli povnistyu vicherpani shahta stala chastinoyu istoriyi Pislya zakrittya shahti im Shevchenka po gilci Chunishine Belgijskij vozili bitum dlya asfaltovogo zavodu yakij pracyuvav do 2006 roku Pid yizna koliya Chunishine Sazonove a takozh kolijnij rozvitok stanciyi Belgijskij demontuvali v 2002 roci U 2013 roci ne stalo i stanciyi Chunishine InfrastrukturaNa teritoriyi selishnoyi radi diyut odin promislovij i shist prodovolchih magaziniv a takozh roztashovani Budinok kulturi im T G Shevchenka sho perebuvaye na balansi PAT ShU Pokrovske Doshkilnij zagalnoosvitnij zaklad Golubok sho perebuvaye na balansi PAT ShU Pokrovske yakij vidviduyut 55 ditej ZOSh I III st 33 viddilu osviti Pokrovskoyi miskoyi radi de navchayutsya 147 uchniv Ambulatoriya selisha miskogo tipu imeni T G Shevchenka Brigada shvidkoyi medichnoyi dopomogi Filiya oshadnogo banku 2863 04 Viddilennya zv yazku 20 strukturnogo pidrozdilu Pokrovskogo viddilennya poshtovogo zv yazku Ukrayinskogo derzhavnogo pidpriyemstva poshtovogo zv yazku Ukrposhta Pam yatki Shevchenkivskij step zakaznik miscevogo znachennya stvorenij dlya zberezhennya ta vidnovlennya landshaftnih kompleksiv na shili pravogo berega strumka Solonij yakij vpadaye po pravomu berezi v richku Solonu SvitliniBratska mogila radyanskih voyiniv i partizanivBratska mogila radyanskih voyiniv i partizanivBratska mogila radyanskih voyiniv i partizanivBratska mogila radyanskih voyiniv i partizanivPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Gajvoronskij P Ye 2006 Vugilni pidpriyemstva Krasnoarmijska Makiyivka Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2015 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu 1 ne vkazano tekst Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu 2 ne vkazano tekstLiteraturaU Vikislovniku ye storinka Shevchenko Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3