Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (січень 2020) |
Революція 1719 року (швед. 1719 års regeringsform) — ключова подія шведської історії XVIII сторіччя, що поклала край пануванню в країні абсолютизму та започаткувала парламентське правління — так звану Еру свобод.
Історія
Найвищим піднесенням шведського абсолютизму була доба Карла XII, що завершилася катастрофічною для країни Північною війною. Король загинув у 1718 році під час облоги однієї з данських фортець в Норвегії і не залишив після себе ані дружини (він був неодруженим), ані дітей. Ніхто з його найближчих родичів не мав безперечного права на престол. Цим скористалися ображені покійним королем аристократи й посадовці, найспритнішим з яких був колишній керівник уряду Арвід Горн.
Горна вважали одним з ватажків , тобто прихильників Фрідріха Гессенського, чоловіка молодшої сестри Карла XII Ульріки Елеонори і одного з головних претендентів на корону. Та насправді Горн проводив власну політичну лінію. Спочатку Горн переконав повернути уряду назву і статус державної ради, яку одразу ж очолив. А потім вивів на авансцену риксдаг, здавалося б позбавлений Карлом XII залишків політичного впливу.
Представники станів відмовилися обмежуватися заміною одного короля на іншого. Вони були незадоволені абсолютизмом — і селяни, на плечі яких лягли витрати на війну, і підприємці та торгівці, що тільки й підраховували збитки, викликані занепадом зовнішньої торгівлі, і шляхта, яка болісно пережила редукцію та усунення її від державних справ на користь королівських призначенців. Оскільки вирішувати питання про наступного монарха мав риксдаг, депутати могли диктувати умови будь-якому з претендентів. Найкращим варіантом для себе вони визнали коронацію сестри Карла XII Ульріки Елеонори. Але й вона перед цим мала усунути від влади призначенців останніх років правління попередника і погодитися правити разом з державною радою і риксдагом.
Прийняти ці умови Горн переконав майбутню володарку особисто. І лише після її згоди — у січні 1719 року риксдаг офіційно визнав Ульріку Елеонору королевою. В свою чергу королева оголосила про припинення редукції та надання якнайширших привілеїв шляхті, зрівнявши в правах дрібних шляхтичів з вищою знаттю. Фаворит Карла XII Георг фон Герц був страчений.
21 лютого 1719 була ухвалена «форма правління» — перша в континентальній Європі конституція, що визначила повноваження короля, риксдагу та уряду — державної ради. «Форма правління» визначала, що король мусить керувати державою виключно за «порадами» державної ради, яка складалася з представників трьох станів, призначених риксдагом. Король на засіданнях уряду мав одразу два голоси і в разі рівного розподілу голосів його слово було вирішальним. Але в разі, якщо представники станів діяли одностайно, вони завжди мали перевагу над монархом. Риксдаг мав обиратися раз на три роки. Йому належала законодавча влада і право визначати розміри податків.
Юридичне оформлення здобутків революції виявилося не зайвим. Ульріка Елеонора за вдачею була схожа на свого померлого брата. І не ставилася до обмежень своїх прав як до чогось вирішеного раз і назавжди. Погодившись спочатку з Горном, вона, втім, і «форму правління» сприймала як тимчасову поступку та шукала способів повернути собі владу. Зрештою, це призвело до сварки королеви зі своїм радником. Який сам склав повноваження керівника державної ради, а потім був взагалі виключений зі складу уряду Ульрікою Елеонорою.
Проте капітуляція була не у звичках Горна. І він почав вибудовувати нову інтригу — зі зведенням на престол чоловіка королеви, того самого Фрідріха Гессенського, якому донедавна з його ж подачі стани відмовлялися віддавати корону. Як дивно, але в цьому плани Горна цілком співпадали з прагненнями Ульріки Елеонори — вона справді кохала свого чоловіка і вважала його володарем, кращим за себе. Зрештою в 1720 році риксдаг погодився на коронацію Фрідріха — за умови відмови Ульріки Елеонори від усіх владних повноважень (при цьому вона до самої смерті залишалася королевою і дружиною Фрідріха). А новий король одразу ж повернув Горна до керівництва державною радою.
Тепер Горн повністю визначав урядову політику. Фрідріх, щоправда, намагався хоча б закріпити престол за гессенською династією, але риксдаг навіть на це не погодився. Натомість володарю довелось взяти на себе відповідальність за принизливі мирні договори з Британією і Ганновером, Пруссією, Данією та Росією, кожний з яких передбачав втрату чергових заморських територій та давніх шведських привілеїв. Коли ж король відмовився й від традиційної для Стокгольма підтримки Гольштейна, багато хто з підданих взагалі запідозрив, що зробив він це не заради примирення з Данією, а щоб помститися іншому претенденту на престол — Карлу Фрідріху Гольштейнському.
В риксдазі, скликаному в 1723 році, з'явилася опозиційна, «гольштейнська» партія. Прагнучи послабити супротивників — «гессенців», «гольштейнці» домоглися наступних, не менш революційних кроків. Хоча формально діяли під цілком консервативними гаслами. За їхньою ініціативою риксдаг обмежив владу не лише короля, а й державної ради. І запровадив парламентський контроль над урядом. Згідно з парламентським регламентом, ухваленим 17 жовтня 1723 року, саме депутати визначали склад кабінету та напрям урядової політики. А якщо посадовці діяли всупереч вказівкам риксдагу — їх не лише могли усунути з посади, а й притягнути до відповідальності.
Революція не обмежувалася змінами лише державного устрою. Вона відкрила шлях до капіталістичної модернізації шведської економіки. Щоб зміцнити свої позиції, саме «гольштейнці» задовольнили головні вимоги станів. Дрібну шляхту остаточно зрівняли у правах з вищою знаттю. При цьому вищі урядові посади могли обіймати лише шляхтичі. Священики та міщани відстояли своє право володіти землями, що раніше належали шляхті. Селяни отримали можливість перетворювати ділянки державної землі на свою повну власність — і за кілька десятиліть саме в їхніх руках опинилася більшість земель у Швеції.
Держава взяла під свій захист торгівлю та підприємництво. Найрішучішим кроком в цьому напрямку стало ухвалення в 1724 році так званого Продукт-плакату, який передбачав, що іноземні судна могли привозити до Швеції лише товари із своєї країни, всі інші перевезення мали здійснюватися виключно шведськими кораблями. В 1724 засновував першу приватну мануфактуру в Алінгсосі (до цього мануфактури були лише державними). В 1731 році в Гьотеборзі була створена шведська Ост-Індська компанія.
Питання про кінцеві часові рамки шведської революції залишається дискусійним. Частина дослідників обмежують її 1723 роком, частина — 1734, коли риксдаг затвердив нову збірку законів, що охоплювала усі сторони громадського життя. Найпізнішою датою вважають 1738 рік, коли опозиція — так звана «партія капелюхів» — усунула від влади «батька революції» Арвіда Горна.
Примітки
- . Історична правда. 2019-09-10. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.324-325
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Shvedska revolyuciya 1809 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2020 Revolyuciya 1719 roku shved 1719 ars regeringsform klyuchova podiya shvedskoyi istoriyi XVIII storichchya sho poklala kraj panuvannyu v krayini absolyutizmu ta zapochatkuvala parlamentske pravlinnya tak zvanu Eru svobod IstoriyaArvid Bernhard Gorn 1664 1742 hudozhnik 1702 1766 Najvishim pidnesennyam shvedskogo absolyutizmu bula doba Karla XII sho zavershilasya katastrofichnoyu dlya krayini Pivnichnoyu vijnoyu Korol zaginuv u 1718 roci pid chas oblogi odniyeyi z danskih fortec v Norvegiyi i ne zalishiv pislya sebe ani druzhini vin buv neodruzhenim ani ditej Nihto z jogo najblizhchih rodichiv ne mav bezperechnogo prava na prestol Cim skoristalisya obrazheni pokijnim korolem aristokrati j posadovci najspritnishim z yakih buv kolishnij kerivnik uryadu Arvid Gorn Gorna vvazhali odnim z vatazhkiv tobto prihilnikiv Fridriha Gessenskogo cholovika molodshoyi sestri Karla XII Ulriki Eleonori i odnogo z golovnih pretendentiv na koronu Ta naspravdi Gorn provodiv vlasnu politichnu liniyu Spochatku Gorn perekonav povernuti uryadu nazvu i status derzhavnoyi radi yaku odrazu zh ocholiv A potim viviv na avanscenu riksdag zdavalosya b pozbavlenij Karlom XII zalishkiv politichnogo vplivu Predstavniki staniv vidmovilisya obmezhuvatisya zaminoyu odnogo korolya na inshogo Voni buli nezadovoleni absolyutizmom i selyani na plechi yakih lyagli vitrati na vijnu i pidpriyemci ta torgivci sho tilki j pidrahovuvali zbitki viklikani zanepadom zovnishnoyi torgivli i shlyahta yaka bolisno perezhila redukciyu ta usunennya yiyi vid derzhavnih sprav na korist korolivskih priznachenciv Oskilki virishuvati pitannya pro nastupnogo monarha mav riksdag deputati mogli diktuvati umovi bud yakomu z pretendentiv Najkrashim variantom dlya sebe voni viznali koronaciyu sestri Karla XII Ulriki Eleonori Ale j vona pered cim mala usunuti vid vladi priznachenciv ostannih rokiv pravlinnya poperednika i pogoditisya praviti razom z derzhavnoyu radoyu i riksdagom Ulrika Eleonora Prijnyati ci umovi Gorn perekonav majbutnyu volodarku osobisto I lishe pislya yiyi zgodi u sichni 1719 roku riksdag oficijno viznav Ulriku Eleonoru korolevoyu V svoyu chergu koroleva ogolosila pro pripinennya redukciyi ta nadannya yaknajshirshih privileyiv shlyahti zrivnyavshi v pravah dribnih shlyahtichiv z vishoyu znattyu Favorit Karla XII Georg fon Gerc buv strachenij 21 lyutogo 1719 bula uhvalena forma pravlinnya persha v kontinentalnij Yevropi konstituciya sho viznachila povnovazhennya korolya riksdagu ta uryadu derzhavnoyi radi Forma pravlinnya viznachala sho korol musit keruvati derzhavoyu viklyuchno za poradami derzhavnoyi radi yaka skladalasya z predstavnikiv troh staniv priznachenih riksdagom Korol na zasidannyah uryadu mav odrazu dva golosi i v razi rivnogo rozpodilu golosiv jogo slovo bulo virishalnim Ale v razi yaksho predstavniki staniv diyali odnostajno voni zavzhdi mali perevagu nad monarhom Riksdag mav obiratisya raz na tri roki Jomu nalezhala zakonodavcha vlada i pravo viznachati rozmiri podatkiv Yuridichne oformlennya zdobutkiv revolyuciyi viyavilosya ne zajvim Ulrika Eleonora za vdacheyu bula shozha na svogo pomerlogo brata I ne stavilasya do obmezhen svoyih prav yak do chogos virishenogo raz i nazavzhdi Pogodivshis spochatku z Gornom vona vtim i formu pravlinnya sprijmala yak timchasovu postupku ta shukala sposobiv povernuti sobi vladu Zreshtoyu ce prizvelo do svarki korolevi zi svoyim radnikom Yakij sam sklav povnovazhennya kerivnika derzhavnoyi radi a potim buv vzagali viklyuchenij zi skladu uryadu Ulrikoyu Eleonoroyu Frederik I Gessenskij Prote kapitulyaciya bula ne u zvichkah Gorna I vin pochav vibudovuvati novu intrigu zi zvedennyam na prestol cholovika korolevi togo samogo Fridriha Gessenskogo yakomu donedavna z jogo zh podachi stani vidmovlyalisya viddavati koronu Yak divno ale v comu plani Gorna cilkom spivpadali z pragnennyami Ulriki Eleonori vona spravdi kohala svogo cholovika i vvazhala jogo volodarem krashim za sebe Zreshtoyu v 1720 roci riksdag pogodivsya na koronaciyu Fridriha za umovi vidmovi Ulriki Eleonori vid usih vladnih povnovazhen pri comu vona do samoyi smerti zalishalasya korolevoyu i druzhinoyu Fridriha A novij korol odrazu zh povernuv Gorna do kerivnictva derzhavnoyu radoyu Teper Gorn povnistyu viznachav uryadovu politiku Fridrih shopravda namagavsya hocha b zakripiti prestol za gessenskoyu dinastiyeyu ale riksdag navit na ce ne pogodivsya Natomist volodaryu dovelos vzyati na sebe vidpovidalnist za prinizlivi mirni dogovori z Britaniyeyu i Gannoverom Prussiyeyu Daniyeyu ta Rosiyeyu kozhnij z yakih peredbachav vtratu chergovih zamorskih teritorij ta davnih shvedskih privileyiv Koli zh korol vidmovivsya j vid tradicijnoyi dlya Stokgolma pidtrimki Golshtejna bagato hto z piddanih vzagali zapidozriv sho zrobiv vin ce ne zaradi primirennya z Daniyeyu a shob pomstitisya inshomu pretendentu na prestol Karlu Fridrihu Golshtejnskomu V riksdazi sklikanomu v 1723 roci z yavilasya opozicijna golshtejnska partiya Pragnuchi poslabiti suprotivnikiv gessenciv golshtejnci domoglisya nastupnih ne mensh revolyucijnih krokiv Hocha formalno diyali pid cilkom konservativnimi gaslami Za yihnoyu iniciativoyu riksdag obmezhiv vladu ne lishe korolya a j derzhavnoyi radi I zaprovadiv parlamentskij kontrol nad uryadom Zgidno z parlamentskim reglamentom uhvalenim 17 zhovtnya 1723 roku same deputati viznachali sklad kabinetu ta napryam uryadovoyi politiki A yaksho posadovci diyali vsuperech vkazivkam riksdagu yih ne lishe mogli usunuti z posadi a j prityagnuti do vidpovidalnosti Stokgolm u 1725 roci Revolyuciya ne obmezhuvalasya zminami lishe derzhavnogo ustroyu Vona vidkrila shlyah do kapitalistichnoyi modernizaciyi shvedskoyi ekonomiki Shob zmicniti svoyi poziciyi same golshtejnci zadovolnili golovni vimogi staniv Dribnu shlyahtu ostatochno zrivnyali u pravah z vishoyu znattyu Pri comu vishi uryadovi posadi mogli obijmati lishe shlyahtichi Svyasheniki ta mishani vidstoyali svoye pravo voloditi zemlyami sho ranishe nalezhali shlyahti Selyani otrimali mozhlivist peretvoryuvati dilyanki derzhavnoyi zemli na svoyu povnu vlasnist i za kilka desyatilit same v yihnih rukah opinilasya bilshist zemel u Shveciyi Derzhava vzyala pid svij zahist torgivlyu ta pidpriyemnictvo Najrishuchishim krokom v comu napryamku stalo uhvalennya v 1724 roci tak zvanogo Produkt plakatu yakij peredbachav sho inozemni sudna mogli privoziti do Shveciyi lishe tovari iz svoyeyi krayini vsi inshi perevezennya mali zdijsnyuvatisya viklyuchno shvedskimi korablyami V 1724 zasnovuvav pershu privatnu manufakturu v Alingsosi do cogo manufakturi buli lishe derzhavnimi V 1731 roci v Goteborzi bula stvorena shvedska Ost Indska kompaniya Pitannya pro kincevi chasovi ramki shvedskoyi revolyuciyi zalishayetsya diskusijnim Chastina doslidnikiv obmezhuyut yiyi 1723 rokom chastina 1734 koli riksdag zatverdiv novu zbirku zakoniv sho ohoplyuvala usi storoni gromadskogo zhittya Najpiznishoyu datoyu vvazhayut 1738 rik koli opoziciya tak zvana partiya kapelyuhiv usunula vid vladi batka revolyuciyi Arvida Gorna Primitki Istorichna pravda 2019 09 10 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 13 zhovtnya 2019 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 324 325