Революція 1809 року (швед. Revolutionen 1809), більше відома як Державний переворот 1809 року (швед. Statskuppen 1809) — ключова подія шведської історії XIX сторіччя, що засвідчила остаточне повалення абсолютизму та утвердження парламентської монархії.
Приводом для революції була поразка у війні з Росією. 13 березня 1809 року короля Густава IV Адольфа усунули від влади. Скликаний після цього риксдаг ухвалив нову «форму правління», яка розподілила владу між королем, державною радою та риксдагом. Швеція стала конституційною монархією. Королем було обрано колишнього регента герцога Карла.
Щоправда, новий володар на той час був вже хворим і не мав спадкоємців. Наступником спочатку проголосили данського принца , проте у 1810 році він раптово помер. Тому в тому ж році риксдаг, зібраний в Еребру обрав іншого спадкоємця — французького маршала Жана Бернадота. Щоби не виникало інших претендентів на трон, Карл XIII його всиновив. Швеція відтак отримала не лише конституцію, але й нову династію.
Примітки
- Axel Brusewitz: Statskuppen 1809 i Svenskt biografiskt lexikon (1918)
- ”Statskuppen 1809”. Nationalencyklopedin. Läst 16 september 2017
- Bain, Robert Nisbet (1911). "Charles XIV". In Chisholm, Hugh (ed.). Encyclopædia Britannica. Vol. 5 (11th ed.). Cambridge University Press. с. 931–932
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Shvedska revolyuciya 1719 Revolyuciya 1809 roku shved Revolutionen 1809 bilshe vidoma yak Derzhavnij perevorot 1809 roku shved Statskuppen 1809 klyuchova podiya shvedskoyi istoriyi XIX storichchya sho zasvidchila ostatochne povalennya absolyutizmu ta utverdzhennya parlamentskoyi monarhiyi Aresht Gustava IV Adolfa pid chas perevorotu 1809 roku Privodom dlya revolyuciyi bula porazka u vijni z Rosiyeyu 13 bereznya 1809 roku korolya Gustava IV Adolfa usunuli vid vladi Sklikanij pislya cogo riksdag uhvaliv novu formu pravlinnya yaka rozpodilila vladu mizh korolem derzhavnoyu radoyu ta riksdagom Shveciya stala konstitucijnoyu monarhiyeyu Korolem bulo obrano kolishnogo regenta gercoga Karla Shopravda novij volodar na toj chas buv vzhe hvorim i ne mav spadkoyemciv Nastupnikom spochatku progolosili danskogo princa prote u 1810 roci vin raptovo pomer Tomu v tomu zh roci riksdag zibranij v Erebru obrav inshogo spadkoyemcya francuzkogo marshala Zhana Bernadota Shobi ne vinikalo inshih pretendentiv na tron Karl XIII jogo vsinoviv Shveciya vidtak otrimala ne lishe konstituciyu ale j novu dinastiyu PrimitkiAxel Brusewitz Statskuppen 1809 i Svenskt biografiskt lexikon 1918 Statskuppen 1809 Nationalencyklopedin Last 16 september 2017 Bain Robert Nisbet 1911 Charles XIV In Chisholm Hugh ed Encyclopaedia Britannica Vol 5 11th ed Cambridge University Press s 931 932