Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шахти села Зелене — станом на 2017 рік, не працюючі шахти, розташовані на території села Зелене Лисівської сільської ради.
Про початок розробки вугілля в районі сільця Зелене (Чунихине) розповідають історію, згідно із якою селянин копав тут льох (або артезіанський колодязь), і надибав на пласт вугілля потужністю 0,7 м, який потім розробляли на шахтах Кравцова і Шнуренка. Так чи інакше, перші документальні свідчення про видобуток вугілля в районі Зеленого датовані 1880-ми роками. Були відкриті й простежені два пласти вугілля, які називали «Чунихинськими». Пізніше з'ясувалося, що належать вони різним свитам — С22 і С23.
Першою шахтою була копальня нащадків С. П. Євецького. Вона знаходилася на правому схилі балки Губиної, притоку Солоненької, в 1,5 кілометрах на південний схід від шахти ім. Т.Шевченка в районі сучасного села Відродження практично біля полотна залізниці Покровськ — Селидівка і пасажирської платформи 69 км. Копальня розробляла пласт g2 потужністю 1,0 м на глибині 47 м. Шахту було пройдено у 1887 році. На сьогодні відвалів породи цієї копальні не збереглося, хоча ще у 20-х роках ХХ століття О. О. Гапєєв писав про групу відвалів у балці Губиній.
В кінці 1890-х років було закладено рудник Я. Л. Шнуренка на західній околиці сільця Зелене (див. схему, що додається), з 1 січня 1900 було отримано дозвіл на видобуток, і до 1901 року почалася розробка родовища зазначеним вище підприємцем. Шахти Я. Л. Шнуренка розробляли пласт h24 «Чунихинської» свити С23. На лівому березі Солоненької в районі зазначеного села до революції працювала шахта Шнуренка і Дубинського глибиною 82 метри. Таких шахт було, щонайменше, три. За даними І. П. Табурна, за сприятливих умов видобуток вугілля на руднику міг досягти позначки 3 млн пудів на рік. Втім, реальні показники роботи були куди більш скромними: у 1900—1901 господарчому році рудник Шнуренка навантажив по станції Гришине 41 вагон вугілля, по 600 пудів кожний. У 1902—1903 роках підприємець Я. Л. Шнуренко вже розробляє вугілля разом із І. А. Інжечеком (видобувна здатність копальні — 1 млн тон на рік).
У 1900 році почалися роботи із закладки Абрамівського кам'яновугільного рудника Х.-Є. А. Кравцова. Рудник звели на правому березі річки Солоненька у 0,5 версти південніше села Зеленого. Шахти пройшли глибиною близько 53 метрів, залишки породного відвалу рудника в полі збереглися й досі. Тут також розроблявся пласт вугілля h24 «Чунихинської» свити С23. Керуючим на руднику був А. П. Кузнєцов. За статистикою Ради З'їзду гірничопромисловців півдня Росії за 1902—1908 роки, рудник належав Х.-Є. А. Кравцову, хоча формально підприємство належало фірмі, яка мала реєстрацію у Варшаві.
Своє перше вугілля Абрамівський рудник видав не пізніше 1902 року, — саме тоді він починає відвантажувати продукцію по станції Гришине. У 1902—1903 господарчому році рудник завантажив по станції Гришине 454 вагони вугілля. На 1903 рік видобувна здатність даного рудника становила 1 млн пудів, на 1904 рік — 1,4 млн пудів, на 1905 рік — 1,5 млн пудів на рік. При цьому, в першому півріччі 1904 на руднику було видобуто 0,19 млн пудів вугілля, а надано для перевезення залізницею в 1903—1904 господарчому році — 0,31 млн пудів (518 вагонів) вугілля.
У 1905—1907 роках рудник працював нестабільно. З плановими показниками був повний порядок: його видобувна здатність стабільно трималася на позначці 1,5 млн пудів, а передбачуваний видобуток — на позначці 0,9 млн пудів вугілля на рік. Але в першому півріччі 1904, 1905 і 1906 років на руднику було видобуто, відповідно, 0,524, 0,298 і 0,298 млн пудів вугілля. У 1904—1905 господарчому році Х. А. Кравцов відвантажив по Гришине 329 вагонів, в 1906—1907 році — 200 вагонів вугілля. Останні згадки про даний руднику датовані 1912 роком. Коли пласт був відпрацьований, господар рудника домігся дозволу на дорозвідку родовища і відкриття нових шахт. Розвідувальними свердловинами до революції 1917 року було розкрито пласти h6 «Кравцовський» (D), f1 «Лисогорівський» (F) і g2 (В).
У перші роки радянської влади вугілля в районі села Зелене розробляв рудник № 7 «Єленінські копальні», який розробляв вугільний пласт h6 «Кравцовський». У 30-50-ті роки в районі Зеленої працювали дрібні шахти № 6 і 53 «Чунишине» («місцпрому»), які розробляли вугільні пласти вищевказаних світ. Терикон шахти № 53 «Чунишине» в центрі села Зелене зберігся й досі, шахту було відкрито після 1943 року. Що стосується шахти № 6, вона була в районі на південь від села Новоукраїнка, розташованого між сучасними селом Зелене і закритою станцією Чунишине. Працювала як до Другої Світової війни, так і після її закінчення.
Примітки
- Хлопицкий В.И., Табурно И.П. (1900). Результаты разведок, произведенных на земле крестьян дер. Гришино гг. Хлопицким и Табурно. СПб.
- Луковенко С.П (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. Красноармейск.
- Гайворонський П.Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка.
- Ведомость № 12 ежемесячного вывоза минерального топлива в вагонах в 600 пуд. с 1 сентября 1902 года по 1 сентября 1903 года, с наименованием станций отправления и фирм отправителей и с указанием рода минерального топлива: угля, антрацита и кокса в вагонах в 600 пудов // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1903.
- Табурно И.П. (1902). Пояснительная записка к сооружению Рудничная-Лозовской железной дороги. СПб.
- Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
- Ведомость № 9 о количестве минерального топлива, отправленных со станций Курско-Харьковско-Севастопольской, Юго-Восточных и Екатерининской железных дорог за время с 1 сентября 1900 г. по 1 сентября 1901 г. // Труды XXVI Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1902.
- Луковенко С.П. Гришино. «Угольная лихорадка» // Маяк, № 35 (14336), 29.08.2013.
- Авдаков Н.С. (1903). Доклад статистической комиссии // Труды XXVII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х.
- Авдаков Н.С. (1904). О выработке статистических сведений о производительности каменноугольных и соляных копей, железных рудников и металлургических заводов // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х.
- Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1905 год // Труды XXIX Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1905.
- Ведомость № 9. Алфавитный список углеотправителей, с показанием отправленного ими минерального топлива с 1 июля 1904 по 1 июля 1905 года (в тысячах пудов) // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906.
- Мефферт Б.Ф. и др. (1926). Синонимика угольных пластов Донецкого бассейна. Л.
- Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1907 год // Труды XXXI Съезда горнопромышленников юга России (15-25 ноября 1906 г.). – Т. I. Х. 1907.
- Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1908 год // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России (25 ноября – 7 декабря 1907 г.). – Т. I. Х. 1908.
- Ведомость № 6 ежемесячного вывоза минерального топлива со станций Екатерининской и Курско-Харьковско-Севастопольской железных дорог, с поименованием фирм отправителей за 1906/7 год, с июля по июль, с указанием кокса и антрацита, в тысячах пудов // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Х. 1907.
- Пояснительная записка к проекту сооружения Рудничной железной дороги (линии Рутченково – Лозовая и Гришино – Павлоград – Полтава). СПб. 1912.
- Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (январь-февраль 1923 г.) / Т. I. Х. 1923.
- Протокол заседания исполкома Красноармейского районного совета от 22.10.1944 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-1475, опис № 2, справа № 3, арк. 360.
- Протокол заседания исполкома Красноармейского районного совета № 8 от 24.03.1945 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-1475, опис № 2, справа № 9, арк. 92.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shahti sela Zelene stanom na 2017 rik ne pracyuyuchi shahti roztashovani na teritoriyi sela Zelene Lisivskoyi silskoyi radi Pro pochatok rozrobki vugillya v rajoni silcya Zelene Chunihine rozpovidayut istoriyu zgidno iz yakoyu selyanin kopav tut loh abo artezianskij kolodyaz i nadibav na plast vugillya potuzhnistyu 0 7 m yakij potim rozroblyali na shahtah Kravcova i Shnurenka Tak chi inakshe pershi dokumentalni svidchennya pro vidobutok vugillya v rajoni Zelenogo datovani 1880 mi rokami Buli vidkriti j prostezheni dva plasti vugillya yaki nazivali Chunihinskimi Piznishe z yasuvalosya sho nalezhat voni riznim svitam S22 i S23 1 2 3 Pershoyu shahtoyu bula kopalnya nashadkiv S P Yeveckogo Vona znahodilasya na pravomu shili balki Gubinoyi pritoku Solonenkoyi v 1 5 kilometrah na pivdennij shid vid shahti im T Shevchenka v rajoni suchasnogo sela Vidrodzhennya praktichno bilya polotna zaliznici Pokrovsk Selidivka i pasazhirskoyi platformi 69 km Kopalnya rozroblyala plast g2 potuzhnistyu 1 0 m na glibini 47 m Shahtu bulo projdeno u 1887 roci Na sogodni vidvaliv porodi ciyeyi kopalni ne zbereglosya hocha she u 20 h rokah HH stolittya O O Gapyeyev pisav pro grupu vidvaliv u balci Gubinij 1 4 Shahti Ya L Shnurenka v seli Zelene Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti na shemi 1900 roku V kinci 1890 h rokiv bulo zakladeno rudnik Ya L Shnurenka na zahidnij okolici silcya Zelene div shemu sho dodayetsya z 1 sichnya 1900 bulo otrimano dozvil na vidobutok i do 1901 roku pochalasya rozrobka rodovisha zaznachenim vishe pidpriyemcem Shahti Ya L Shnurenka rozroblyali plast h24 Chunihinskoyi sviti S23 Na livomu berezi Solonenkoyi v rajoni zaznachenogo sela do revolyuciyi pracyuvala shahta Shnurenka i Dubinskogo glibinoyu 82 metri Takih shaht bulo shonajmenshe tri Za danimi I P Taburna za spriyatlivih umov vidobutok vugillya na rudniku mig dosyagti poznachki 3 mln pudiv na rik Vtim realni pokazniki roboti buli kudi bilsh skromnimi u 1900 1901 gospodarchomu roci rudnik Shnurenka navantazhiv po stanciyi Grishine 41 vagon vugillya po 600 pudiv kozhnij U 1902 1903 rokah pidpriyemec Ya L Shnurenko vzhe rozroblyaye vugillya razom iz I A Inzhechekom vidobuvna zdatnist kopalni 1 mln ton na rik 1 2 3 5 6 7 U 1900 roci pochalisya roboti iz zakladki Abramivskogo kam yanovugilnogo rudnika H Ye A Kravcova Rudnik zveli na pravomu berezi richki Solonenka u 0 5 versti pivdennishe sela Zelenogo Shahti projshli glibinoyu blizko 53 metriv zalishki porodnogo vidvalu rudnika v poli zbereglisya j dosi Tut takozh rozroblyavsya plast vugillya h24 Chunihinskoyi sviti S23 Keruyuchim na rudniku buv A P Kuznyecov Za statistikoyu Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi za 1902 1908 roki rudnik nalezhav H Ye A Kravcovu hocha formalno pidpriyemstvo nalezhalo firmi yaka mala reyestraciyu u Varshavi 6 8 Svoye pershe vugillya Abramivskij rudnik vidav ne piznishe 1902 roku same todi vin pochinaye vidvantazhuvati produkciyu po stanciyi Grishine U 1902 1903 gospodarchomu roci rudnik zavantazhiv po stanciyi Grishine 454 vagoni vugillya Na 1903 rik vidobuvna zdatnist danogo rudnika stanovila 1 mln pudiv na 1904 rik 1 4 mln pudiv na 1905 rik 1 5 mln pudiv na rik Pri comu v pershomu pivrichchi 1904 na rudniku bulo vidobuto 0 19 mln pudiv vugillya a nadano dlya perevezennya zalizniceyu v 1903 1904 gospodarchomu roci 0 31 mln pudiv 518 vagoniv vugillya 4 9 10 11 12 U 1905 1907 rokah rudnik pracyuvav nestabilno Z planovimi pokaznikami buv povnij poryadok jogo vidobuvna zdatnist stabilno trimalasya na poznachci 1 5 mln pudiv a peredbachuvanij vidobutok na poznachci 0 9 mln pudiv vugillya na rik Ale v pershomu pivrichchi 1904 1905 i 1906 rokiv na rudniku bulo vidobuto vidpovidno 0 524 0 298 i 0 298 mln pudiv vugillya U 1904 1905 gospodarchomu roci H A Kravcov vidvantazhiv po Grishine 329 vagoniv v 1906 1907 roci 200 vagoniv vugillya Ostanni zgadki pro danij rudniku datovani 1912 rokom Koli plast buv vidpracovanij gospodar rudnika domigsya dozvolu na dorozvidku rodovisha i vidkrittya novih shaht Rozviduvalnimi sverdlovinami do revolyuciyi 1917 roku bulo rozkrito plasti h6 Kravcovskij D f1 Lisogorivskij F i g2 V 11 12 13 14 15 16 17 U pershi roki radyanskoyi vladi vugillya v rajoni sela Zelene rozroblyav rudnik 7 Yeleninski kopalni yakij rozroblyav vugilnij plast h6 Kravcovskij U 30 50 ti roki v rajoni Zelenoyi pracyuvali dribni shahti 6 i 53 Chunishine miscpromu yaki rozroblyali vugilni plasti vishevkazanih svit Terikon shahti 53 Chunishine v centri sela Zelene zberigsya j dosi shahtu bulo vidkrito pislya 1943 roku Sho stosuyetsya shahti 6 vona bula v rajoni na pivden vid sela Novoukrayinka roztashovanogo mizh suchasnimi selom Zelene i zakritoyu stanciyeyu Chunishine Pracyuvala yak do Drugoyi Svitovoyi vijni tak i pislya yiyi zakinchennya 13 18 19 20 Primitkired a b v Hlopickij V I Taburno I P 1900 Rezultaty razvedok proizvedennyh na zemle krestyan der Grishino gg Hlopickim i Taburno SPb a b Lukovenko S P 2008 Oni byli pervymi Ocherki iz istorii Grishinskogo kamennougolnogo rajona 1795 1917 g g Krasnoarmejsk a b Gajvoronskij P Ye 2006 Vugilni pidpriyemstva Krasnoarmijska Makiyivka a b Vedomost 12 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva v vagonah v 600 pud s 1 sentyabrya 1902 goda po 1 sentyabrya 1903 goda s naimenovaniem stancij otpravleniya i firm otpravitelej i s ukazaniem roda mineralnogo topliva uglya antracita i koksa v vagonah v 600 pudov Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1903 Taburno I P 1902 Poyasnitelnaya zapiska k sooruzheniyu Rudnichnaya Lozovskoj zheleznoj dorogi SPb a b Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L Vedomost 9 o kolichestve mineralnogo topliva otpravlennyh so stancij Kursko Harkovsko Sevastopolskoj Yugo Vostochnyh i Ekaterininskoj zheleznyh dorog za vremya s 1 sentyabrya 1900 g po 1 sentyabrya 1901 g Trudy XXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1902 Lukovenko S P Grishino Ugolnaya lihoradka Mayak 35 14336 29 08 2013 Avdakov N S 1903 Doklad statisticheskoj komissii Trudy XXVII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H Avdakov N S 1904 O vyrabotke statisticheskih svedenij o proizvoditelnosti kamennougolnyh i solyanyh kopej zheleznyh rudnikov i metallurgicheskih zavodov Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H a b Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1905 god Trudy XXIX Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1905 a b Vedomost 9 Alfavitnyj spisok ugleotpravitelej s pokazaniem otpravlennogo imi mineralnogo topliva s 1 iyulya 1904 po 1 iyulya 1905 goda v tysyachah pudov Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 a b Meffert B F i dr 1926 Sinonimika ugolnyh plastov Doneckogo bassejna L Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1907 god Trudy XXXI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 15 25 noyabrya 1906 g T I H 1907 Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1908 god Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 25 noyabrya 7 dekabrya 1907 g T I H 1908 Vedomost 6 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva so stancij Ekaterininskoj i Kursko Harkovsko Sevastopolskoj zheleznyh dorog s poimenovaniem firm otpravitelej za 1906 7 god s iyulya po iyul s ukazaniem koksa i antracita v tysyachah pudov Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II H 1907 Poyasnitelnaya zapiska k proektu sooruzheniya Rudnichnoj zheleznoj dorogi linii Rutchenkovo Lozovaya i Grishino Pavlograd Poltava SPb 1912 Itogi sploshnoj podvornoj perepisi Doneckoj gubernii yanvar fevral 1923 g T I H 1923 Protokol zasedaniya ispolkoma Krasnoarmejskogo rajonnogo soveta ot 22 10 1944 Derzhavnij arhiv Doneckoyi oblasti fond R 1475 opis 2 sprava 3 ark 360 Protokol zasedaniya ispolkoma Krasnoarmejskogo rajonnogo soveta 8 ot 24 03 1945 Derzhavnij arhiv Doneckoyi oblasti fond R 1475 opis 2 sprava 9 ark 92 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shahti sela Zelene amp oldid 43794434