Павло Менделейович Шафаренко (нар. 13 березня 1908 — пом. 25 квітня 1988) — радянський військовик, у роки німецько-радянської війни командував спочатку повітряно-десантною бригадою, пізніше стрілецьким полком, а згодом стрілецькими дивізіями. Генерал-лейтенант (1962).
Павло Менделейович Шафаренко | |
---|---|
Народження | 13 березня 1908 Ніжин |
Смерть | 25 квітня 1988 (80 років) Одеса, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Новоміське кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1932–1967 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування | 25-а гвардійська стрілецька дивізія, d, d і d |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 13 березня 1908 року в Ніжині, нині Чернігівська область. Єврей.
У 1928 році за направленням Грозненської профспілки будівельників направлений до Ленінградського політехнічного інституту. Згодом був переведений до Ленінградського інституту інженерів шляхів сполучення, який закінчив у 1932 році.
У 1932 році за спецнабором призваний до РСЧА. У 1935 році закінчив Військову залізничну школу. Командував залізничним батальйоном на Далекому Сході, що прокладав залізничну магістраль до порту Находка.
У 1937 вступив, а у 1940 році з відзнакою закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.
У березні 1940 року призначений начальником оперативного відділення 65-го особливого стрілецького корпусу в Прибалтиці.
20 травня 1941 року майор Шафаренко призначений начальником штабу 6-ї повітряно-десантної бригади 3-го повітряно-десантного корпусу Одеського ВО, що дислокувався в місті Первомайську.
Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Брав участь в оборонних боях південніше Києва, в районі Голосіївського лісу та села Мишоловка. За оборону Києва нагороджений орденом Червоного Прапора.
Після закінчення битви за Київ призначений командиром 6-ї повітряно-десантної бригади. У листопаді-грудні 1941 року десантники Шафаренка тримали оборону під Курськом, біля міту Тим.
У грудні 1941 року 3-й повітряно-десантний корпус був перетворений у 87-му стрілецьку дивізію, в якій П. М. Шафаренко став командиром 96-го стрілецького полку. В січні 1942 року за героїзм у боях дивізія перетворена в 13-ту гвардійську стрілецьку дивізію, а 96-й стрілецький полк — у 39-й гвардійський стрілецький полк.
В лютому 1942 року полковник Шафаренко призначений командиром , що почала формуватись у Сталінграді.
Через короткий час призначений командиром 25-ї гвардійської стрілецької дивізії, що формувалась у Калінінській області на базі 2-ї гвардійської стрілецької бригади. В червні 1942 року дивізія включена до складу Воронезького фронту й перекинута на Сторожевський плацдарм (південніше Воронежа), де вела бої. Згодом брала участь у визволенні Харкова та міста Валки. За Харківську операцію нагороджений орденом Суворова 2-го ступеня.
З листопада 1943 року генерал-майор (1942) Шафаренко — командир . У складі 3-ї ударної армії брав участь у визволенні Білорусі.
З червня 1944 року — командир на 2-гу Прибалтійському фронті.
З серпня 1944 року — командир на 3-тю Прибалтійському фронті. Дивізія брала участь в наступі на укріплений рубіж «Валга» в Латвії. Згодом у складі військ 1-го Білоруського фронту з боями пройшов Польщу, форсував Одер, брав участь в штурмі Берліна.
По закінченні війни командував дивізією у Білоруському ВО, був начальником штабу стрілецького корпусу.
У 1950 році закінчив Вища академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова.
У 1951—1957 роках — заступник командуючого армією.
27 квітня 1962 року присвоєне військове звання «генерал-лейтенант».
У 1962—1967 роках — заступник командуючого військами Сибірського ВО.
У 1967 році вийшов у відставку. Помер у 1988 році.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна (29.05.1945), трьома орденами Червоного Прапора (27.12.1941, 29.07.1944, ?), орденами Суворова 2-го ступеня (08.02.1943), Кутузова 2-го ступеня (06.04.1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки, багатьма медалями.
На початку 1944 року за участь у спільних діях з 1-м окремим чеським батальйоном підполковника Л. Свободи, нагороджений чеським «Воєнним хрестом 1939 року».
Після смерті П. М. Шафаренка його нагороди були продані на аукціоні в США
Бібліографія
- Шафаренко П. М. На разных фронтах. Записки командира дивизии. — М.: Воениздат, 1978. — 285 с.
- Шафаренко П. М. Мы все были солдатами. Из записок командира дивизии. — Харьков: Прапор, 1983. — 168 с.
Примітки
- [. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 23 листопада 2012. Хроника Великой войны: 1939—1945 (рос.)]
- [. Архів оригіналу за 11 листопада 2010. Процитовано 23 листопада 2012. П. М. Шафаренко на «Generals.dk» (англ.)]
- [. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 23 листопада 2012. Портал о фронтовиках «Pobeda1945.su» (рос.)]
- [. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2012. П. М. Шафаренко на Biblus.ru (рос.)]
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shafarenko Pavlo Mendelejovich Shafarenko nar 13 bereznya 1908 pom 25 kvitnya 1988 radyanskij vijskovik u roki nimecko radyanskoyi vijni komanduvav spochatku povitryano desantnoyu brigadoyu piznishe strileckim polkom a zgodom strileckimi diviziyami General lejtenant 1962 Pavlo Mendelejovich ShafarenkoNarodzhennya13 bereznya 1908 1908 03 13 NizhinSmert25 kvitnya 1988 1988 04 25 80 rokiv Odesa Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaNovomiske kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1932 1967PartiyaKPRSZvannya General lejtenantKomanduvannya25 a gvardijska strilecka diviziya d d i dVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Kiyeva BiografiyaNarodivsya 13 bereznya 1908 roku v Nizhini nini Chernigivska oblast Yevrej U 1928 roci za napravlennyam Groznenskoyi profspilki budivelnikiv napravlenij do Leningradskogo politehnichnogo institutu Zgodom buv perevedenij do Leningradskogo institutu inzheneriv shlyahiv spoluchennya yakij zakinchiv u 1932 roci U 1932 roci za specnaborom prizvanij do RSChA U 1935 roci zakinchiv Vijskovu zaliznichnu shkolu Komanduvav zaliznichnim bataljonom na Dalekomu Shodi sho prokladav zaliznichnu magistral do portu Nahodka U 1937 vstupiv a u 1940 roci z vidznakoyu zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze U berezni 1940 roku priznachenij nachalnikom operativnogo viddilennya 65 go osoblivogo strileckogo korpusu v Pribaltici 20 travnya 1941 roku major Shafarenko priznachenij nachalnikom shtabu 6 yi povitryano desantnoyi brigadi 3 go povitryano desantnogo korpusu Odeskogo VO sho dislokuvavsya v misti Pervomajsku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z lipnya 1941 roku Brav uchast v oboronnih boyah pivdennishe Kiyeva v rajoni Golosiyivskogo lisu ta sela Misholovka Za oboronu Kiyeva nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Pislya zakinchennya bitvi za Kiyiv priznachenij komandirom 6 yi povitryano desantnoyi brigadi U listopadi grudni 1941 roku desantniki Shafarenka trimali oboronu pid Kurskom bilya mitu Tim U grudni 1941 roku 3 j povitryano desantnij korpus buv peretvorenij u 87 mu strilecku diviziyu v yakij P M Shafarenko stav komandirom 96 go strileckogo polku V sichni 1942 roku za geroyizm u boyah diviziya peretvorena v 13 tu gvardijsku strilecku diviziyu a 96 j strileckij polk u 39 j gvardijskij strileckij polk V lyutomu 1942 roku polkovnik Shafarenko priznachenij komandirom sho pochala formuvatis u Stalingradi Cherez korotkij chas priznachenij komandirom 25 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi sho formuvalas u Kalininskij oblasti na bazi 2 yi gvardijskoyi strileckoyi brigadi V chervni 1942 roku diviziya vklyuchena do skladu Voronezkogo frontu j perekinuta na Storozhevskij placdarm pivdennishe Voronezha de vela boyi Zgodom brala uchast u vizvolenni Harkova ta mista Valki Za Harkivsku operaciyu nagorodzhenij ordenom Suvorova 2 go stupenya Z listopada 1943 roku general major 1942 Shafarenko komandir U skladi 3 yi udarnoyi armiyi brav uchast u vizvolenni Bilorusi Z chervnya 1944 roku komandir na 2 gu Pribaltijskomu fronti Z serpnya 1944 roku komandir na 3 tyu Pribaltijskomu fronti Diviziya brala uchast v nastupi na ukriplenij rubizh Valga v Latviyi Zgodom u skladi vijsk 1 go Biloruskogo frontu z boyami projshov Polshu forsuvav Oder brav uchast v shturmi Berlina Po zakinchenni vijni komanduvav diviziyeyu u Biloruskomu VO buv nachalnikom shtabu strileckogo korpusu U 1950 roci zakinchiv Visha akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni K Ye Voroshilova U 1951 1957 rokah zastupnik komanduyuchogo armiyeyu 27 kvitnya 1962 roku prisvoyene vijskove zvannya general lejtenant U 1962 1967 rokah zastupnik komanduyuchogo vijskami Sibirskogo VO U 1967 roci vijshov u vidstavku Pomer u 1988 roci NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina 29 05 1945 troma ordenami Chervonogo Prapora 27 12 1941 29 07 1944 ordenami Suvorova 2 go stupenya 08 02 1943 Kutuzova 2 go stupenya 06 04 1945 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 06 04 1985 Chervonoyi Zirki bagatma medalyami Na pochatku 1944 roku za uchast u spilnih diyah z 1 m okremim cheskim bataljonom pidpolkovnika L Svobodi nagorodzhenij cheskim Voyennim hrestom 1939 roku Pislya smerti P M Shafarenka jogo nagorodi buli prodani na aukcioni v SShABibliografiyaShafarenko P M Na raznyh frontah Zapiski komandira divizii M Voenizdat 1978 285 s Shafarenko P M My vse byli soldatami Iz zapisok komandira divizii Harkov Prapor 1983 168 s Primitki Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 23 listopada 2012 Hronika Velikoj vojny 1939 1945 ros Arhiv originalu za 11 listopada 2010 Procitovano 23 listopada 2012 P M Shafarenko na Generals dk angl Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 23 listopada 2012 Portal o frontovikah Pobeda1945 su ros Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 listopada 2012 P M Shafarenko na Biblus ru ros Posilannya ros