Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шаруда Олександр (нар. 1901, с. Шишаки Полтавської губ. (тепер райцентр Полтавської обл.) — 15 січня 1970, Торонто, Канада) — козак Вільного козацтва, Богданівського куреня, 3-го Запорозького ім. гетьмана Богдана Хмельницького полку, окремого кінного дивізіону ім. Петра Болбочана та повстанського загону Ананія Волинця.
| Олександр Шаруда | |||
|---|---|---|---|
 Хорунжий | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 1901 с. Шишаки | ||
| Смерть | 15 січня 1970 Торонто, Канада | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  УНР | ||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
Олександр Шаруда народився в селі Шишаки Миргородського повіту на Полтавщині, в селянській родині козацького походження. Після закінчення початкового земського училища навчання продовжив у Миргородській гімназії, але не закінчив її. У 1916 році п'ятнадцятирічним підлітком потайки від батьків утік на фронт. Військову службу почав юнгою на Балтійському флоті. Як неповнолітнього його приписали до одного із запасних піхотних полків, що стояв у Петербурзі. Учасник Лютневої революції. Організатор Вільного козацтва у Шишаках.
3 квітня 1918 року Олександр Шаруда в складі кінного відділу Богданівського полку. Потім у кінній сотні 2-го полку Запорізької дивізії Зураба Натієва.
Після повалення гетьманського режиму і приходу до влади Директорії УНР кінну сотню було розгорнуто в Окремий кінний партизанський дивізіон імені Петра Болбачана. За військову звитягу О.Шаруді було присвоєне звання хорунжого.
Після поразки Визвольних змагань 1917—1921 років Олександр Шаруда воював у загонах подільського отамана Ананія Волинця.
На початку 20-х років Шаруда опинився у таборі для інтернованих у Польщі, звідти втік до Чехословаччини.
На еміграції в Польщі, Чехо-Словаччині та Канаді. Член Союзу бувших українських вояків, як зазначали друзі, «дисциплінований, активний і жертовний».
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри і Воєнним Хрестом УНР. У роки Другої світової війни повернувся на Полтавщину, працював у поліції.
Зі спогадів Миколи Сарма-Соколовського:
Одного дня до мене, як бандуриста, прийшли двоє, за своєю статурою - справжні запорожці! Один був Олександр Шаруда, другий Іван Клименко. Вони ще гімназистами пішли до військових частин Петлюри і служили в Чорних Запорожцях, якими командував славнозвісний полковник Дяченко. Шаруда та Клименко пробули на еміграції 23 роки. А коли вибухнула Друга світова, вони перейшли кордон, як казали, «на зелений пашпорт». Зразу опинилися в Києві, а трохи пізніше в рідній Полтаві, де колись навчалися в гімназії. Повернутися в рідне село, де жили їхні родичі, вони не наважились, бо в лісах крилися совєтські партизани. Шаруда і Клименко не сиділи в Полтаві згорнувши руки, а організували українську поліцію, яку очолив начальник Петро Чуй, що прибув з Галичини. Шаруда став начальником політичного відділу, а Клименко - кримінального. Обидва не любили німців, як і совєтів. Вони приходили до мене щодня послухати як бандуриста. Коли я виконував «Думу про Мазепу», ці два колишні чорношличники гірко плакали. Я з ними побратався навіки. Вони мені розповідали про життя емігрантів, про мельниківців, бандерівців та гетьманців, називаючи себе останніми. Дуже вихваляли гетьманича Данила Скоропадського. Дорікали бандерівцям за їхнє вбивство Сціборського та Сеника, за якими слізно плакали. Кілька разів я бачив у поліції, в кабінеті Шаруди, Степана Скрипника, майбутнього єпископа і патріарха УАПЦ Мстислава.
Олександр Шаруда, бунчужний Окремого кінного дивізіону ім. Петра Болбочана, помер 15 січня 1970 року. Похований із вояцькими почестями.
Посилання
- Холодний Яр. Історичний клуб[недоступне посилання з серпня 2019]
- Микола САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ. Моя причетність до ОУН [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Незборима нація [ 20 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharuda Oleksandr nar 1901 s Shishaki Poltavskoyi gub teper rajcentr Poltavskoyi obl 15 sichnya 1970 Toronto Kanada kozak Vilnogo kozactva Bogdanivskogo kurenya 3 go Zaporozkogo im getmana Bogdana Hmelnickogo polku okremogo kinnogo divizionu im Petra Bolbochana ta povstanskogo zagonu Ananiya Volincya Oleksandr Sharuda HorunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya1901 1901 s ShishakiSmert15 sichnya 1970 1970 01 15 Toronto KanadaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sharuda ZhittyepisOleksandr Sharuda narodivsya v seli Shishaki Mirgorodskogo povitu na Poltavshini v selyanskij rodini kozackogo pohodzhennya Pislya zakinchennya pochatkovogo zemskogo uchilisha navchannya prodovzhiv u Mirgorodskij gimnaziyi ale ne zakinchiv yiyi U 1916 roci p yatnadcyatirichnim pidlitkom potajki vid batkiv utik na front Vijskovu sluzhbu pochav yungoyu na Baltijskomu floti Yak nepovnolitnogo jogo pripisali do odnogo iz zapasnih pihotnih polkiv sho stoyav u Peterburzi Uchasnik Lyutnevoyi revolyuciyi Organizator Vilnogo kozactva u Shishakah 3 kvitnya 1918 roku Oleksandr Sharuda v skladi kinnogo viddilu Bogdanivskogo polku Potim u kinnij sotni 2 go polku Zaporizkoyi diviziyi Zuraba Natiyeva Pislya povalennya getmanskogo rezhimu i prihodu do vladi Direktoriyi UNR kinnu sotnyu bulo rozgornuto v Okremij kinnij partizanskij divizion imeni Petra Bolbachana Za vijskovu zvityagu O Sharudi bulo prisvoyene zvannya horunzhogo Pislya porazki Vizvolnih zmagan 1917 1921 rokiv Oleksandr Sharuda voyuvav u zagonah podilskogo otamana Ananiya Volincya Na pochatku 20 h rokiv Sharuda opinivsya u tabori dlya internovanih u Polshi zvidti vtik do Chehoslovachchini Na emigraciyi v Polshi Cheho Slovachchini ta Kanadi Chlen Soyuzu buvshih ukrayinskih voyakiv yak zaznachali druzi disciplinovanij aktivnij i zhertovnij Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri i Voyennim Hrestom UNR U roki Drugoyi svitovoyi vijni povernuvsya na Poltavshinu pracyuvav u policiyi Zi spogadiv Mikoli Sarma Sokolovskogo Odnogo dnya do mene yak bandurista prijshli dvoye za svoyeyu staturoyu spravzhni zaporozhci Odin buv Oleksandr Sharuda drugij Ivan Klimenko Voni she gimnazistami pishli do vijskovih chastin Petlyuri i sluzhili v Chornih Zaporozhcyah yakimi komanduvav slavnozvisnij polkovnik Dyachenko Sharuda ta Klimenko probuli na emigraciyi 23 roki A koli vibuhnula Druga svitova voni perejshli kordon yak kazali na zelenij pashport Zrazu opinilisya v Kiyevi a trohi piznishe v ridnij Poltavi de kolis navchalisya v gimnaziyi Povernutisya v ridne selo de zhili yihni rodichi voni ne navazhilis bo v lisah krilisya sovyetski partizani Sharuda i Klimenko ne sidili v Poltavi zgornuvshi ruki a organizuvali ukrayinsku policiyu yaku ocholiv nachalnik Petro Chuj sho pribuv z Galichini Sharuda stav nachalnikom politichnogo viddilu a Klimenko kriminalnogo Obidva ne lyubili nimciv yak i sovyetiv Voni prihodili do mene shodnya posluhati yak bandurista Koli ya vikonuvav Dumu pro Mazepu ci dva kolishni chornoshlichniki girko plakali Ya z nimi pobratavsya naviki Voni meni rozpovidali pro zhittya emigrantiv pro melnikivciv banderivciv ta getmanciv nazivayuchi sebe ostannimi Duzhe vihvalyali getmanicha Danila Skoropadskogo Dorikali banderivcyam za yihnye vbivstvo Sciborskogo ta Senika za yakimi slizno plakali Kilka raziv ya bachiv u policiyi v kabineti Sharudi Stepana Skripnika majbutnogo yepiskopa i patriarha UAPC Mstislava Oleksandr Sharuda bunchuzhnij Okremogo kinnogo divizionu im Petra Bolbochana pomer 15 sichnya 1970 roku Pohovanij iz voyackimi pochestyami PosilannyaHolodnij Yar Istorichnij klub nedostupne posilannya z serpnya 2019 Mikola SARMA SOKOLOVSKIJ Moya prichetnist do OUN 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Nezborima naciya 20 kvitnya 2011 u Wayback Machine