Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шарль Леонар Сімонд де Сісмонді англ Jean Charles Léonard de Sismondi 9 травня 1773 Женева 25 червня 1842 Женева швейцар

Шарль де Сісмонді

Шарль де Сісмонді

Шарль Леонар Сімонд де Сісмонді (англ. Jean Charles Léonard de Sismondi; *9 травня 1773, Женева — †25 червня 1842, Женева)  — швейцарський історик і економіст, один з основоположників політичної економії. Його новітні принципи економічного розвитку є першою ліберальною критикою раннього капіталізму та економіки невтручання. Він був новатором у сфері страхування на випадок безробіття, хвороби, регулювання пенсійної схеми та робочого часу.

Шарль де Сісмонді
image
Ім'я при народженніфр. Jean Charles Léonard Simonde
Народився9 травня 1773(1773-05-09)[1][2][…]
Женева, Женева, Швейцарія[4][5]
Помер25 червня 1842(1842-06-25)[2][6][…](69 років)
Шен-Бужрі, Женева, Швейцарія[5]
Похованняd[7]
Країнаd
image Перша французька республіка
image Перша Французька імперія
Швейцарія
Діяльністьісторик, економіст, письменник, ботанік
ЧленствоШведська королівська академія історії літератури і старожитностей[8]
Туринська академія наук[5]
У шлюбі зd
Нагороди
image
image Шарль де Сісмонді у Вікісховищі

Біографія

Шарль де Сісмонді народився в Женеві, Швейцарія. Його предки прийшли з Італії та Франції, але після скасування Нантсього едикту вони емігрували до Швейцарії. Його батько був пастором і членом Женевської ради двохсот. Він навчався в школах Женеви і пройшов у 1792 році в Ліоні на комерційне навчання.

Сісмонд був добре досвідчений, але сім'я прагнула щоб він присвятив себе торгівлі, а не літературі, і він став батьківським клерком у Ліоні. Потім вибухнула Французька революція, після чого його сім'я переїхала до Англії, а згодом до Італії, де купили невелику ферму в Пеша поблизу Лукки й Пістої. Восени 1800 року Сісмонді повернувся до Женеви, де нарешті почав фазу інтенсивного літературного творіння.

Він здійснив багато поїздок до Тоскани, Німеччини, Англії та Італії, що мало колосальний вплив на формування його поглядів на політичну економію. Перебуваючи у Франції, він познайомився з британським класиком — економістом Давидом Рікардо.

Здобутий досвід в Італії дав йому матеріал для написання своєї першої книги. У молоді роки, Сісмонді читав «Багатство народів» і сильно прив'язався до теорії Сміта. Вже в 1803 році він публікує свою другу книгу «Про комерційне багатство, або про принципи політичної економії в їхньому застосуванні до торгового законодавства». Це була перша його робота на тему політичної економії, якою він цікавився до кінця свого життя. У цій книзі він підтримує ідеї А. Сміта і прихильно ставиться до вільної конкуренції. Сісмонді представляв гуманістичний протест проти домінуючої ортодоксії того часу. Він знову зверне свою увагу на політичну економію в 1818 році, коли йому буде доручено написати про «політичну економію» для .

У 1813 році молодий економіст вперше відвідав Париж. Тут він знайомиться з французькою літературною спільнотою, що добре вплинуло на подальшу його творчість. У Парижі Сісмонді підтримував Наполеона Бонапарта і зустрічався з ним неодноразово.

У квітні 1819 року Сісмонді одружився з валлійкою, Джкссі Аллен (1777—1853). Цей шлюб був досить щасливим. Цього ж року, він опублікував свою  — працю «Нові начала політичної економії, або Про багатство в його відношенні до народонаселення». Власне сама назва праці посвідчує той факт, що Сісмонді намагається побудувати політичну економію на принципово нових теоретичних засадах. У вступній статті до другого видання цієї праці, що побачила світ 1827 року, він пише, що своїми поглядами він фактично «розхитав основи науки». У 1826 його обрали членом Шведської королівської академії наук.

Останні роки свого життя Сісмонді провів у Женеві, готуючи нові видання своїх творів і виступаючи членом . Він помер в 1842 році від раку шлунка.

Економічні ідеї

Сісмонді, як економіст, представляв гуманістичний протест проти домінуючої ортодоксії свого часу. В галузі економіки, його найважливішим внеском було відкриття економічних циклів. Сісмонді оскаржував ідею, що призведе до повної зайнятості. Його теорія може бути більш визначена як одна з періодичних криз, а не циклів як таких. Також, його відносять до найперших теоретиків системної теорії кризових ситуацій.

Капітал Сісмонді трактує як виробничі запаси, переважно як засоби виробництва. Він виділяє оборотний та основний капітал. Нагромадження капіталу, в унісон поглядам Сміта, він пов'язує з ощадливістю.

Ренту він розглядає в певному фізіократичному дусі — як винагороду природи за економічну діяльність людини. Сісмонді критично ставився до тези Рікардо, на думку якого гірші за якістю землі ренти не приносять.

Прибуток Сісмонді трактує як форму відрахування частини продукту праці найманого працівника, підкреслюючи в такий спосіб його експлуататорську і антигуманну природу. Підприємницький прибуток Сісмонді сприймає як спосіб пограбування робітників, котрих підприємець використовує в своїх інтересах.

Теорія відтворення і криз

Метою капіталістичного виробництва Сісмонді визнає споживання, а суперечливість між виробництвом та споживанням розглядає як основну суперечність капіталізму, що проявляється в труднощах зі збутом товарів під час економічних криз. Ці негативні явища, на думку Сісмонді, зумовлені звуженням внутрішнього ринку через зменшення доходів робітників, яких витискають з виробництва машини і заробітна плата яких зменшується. Капіталісти частину свого доходу, якого могли б витратити на споживання вони нагромаджують. За цих обставин частина суспільного продукту не може бути реалізованою на внутрішньому ринку. При цьому зовнішні ринки в інших країнах за умов розвитку капіталізму також звужуються. В докапіталістичну епоху такої проблеми фактично не існувало, оскільки на ринку була присутня велика кількість споживачів і дрібних виробників, господарств, яких зруйнував капіталізм, звужуючи в такий спосіб внутрішній ринок, породжуючи загальне надвиробництво і кризи.

Ідея машинізму

За словами Сісмонді, впровадження машин у виробництво приносить користь лише роботодавцям. Дійсно, прибуток зростає, а зарплати залишаються такими як були. Він вважає, що таке збільшення виробничих потужностей призведе до банкрутства: споживання не може йти в ногу з надлишком виробництва, оскільки працівники не платять за справедливою вартістю. Конкуренція спонукає компанії постійно існувати, що призводить до збоїв ланцюга.

Ідея соціального захисту

Сісмонді вважає, що нерівний розподіл багатства є дуже шкідливим і несправедливим чинником, який провокує кризу виробництва. Він припускає, що за рахунок скорочення робочого часу і заборони дитячої праці можна підвищити заробітну плату. Він також вважав, що компанія повинна піклуватися про хворих та працівників у похилому віці.

Основні публікації

  • Таблиця тосканського землеробства (1801)
  • Комерційне багатство (1803)
  • Історія італійських республік середньовіччя (1807—1808)
  • Життя і творчість Павла-Антрі Мвлле (1807)
  • Паперові гроші в австрійських державах і способи його придушення (1810)
  • З літератури Півдня Європи (1813)
  • Міркування про Женеву у відносинах з Англією та протестанськими державами (1814)
  • Інтерес Франції до торгівлі людьми (1814)
  • Нові роздуми про торгівлю неграми (1814)
  • Експертиза французької іеституції (1815)
  • Політична економія (1815)
  • Нові принципи політичної економії або багатства у відносинах з населенням (1819)
  • Історія французів (1821—1844), у 18 томах для балтійського видання Meline, Cans et Cie (1849)
  • Юлія Севера, або 492 рік (1822)
  • Історія падіння Римської імперії та занепад цивілізації (1835) Дослідження конституцій вільних народів (1836)
  • Колонії стародавніх у порівнянні з сучасними (1837)
  • Соціологічні дослідження (1836-38, 3 тт.)
  • Дослідження з політичної економії (1837)
  • Точна історія французів (1839)
  • Фрагменти його щоденника і листування (1857)

Примітки

  1. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Сисмонди Жан Шарль Леонар Симонд де // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  6. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  7. Kathari S., Riliet N. Histoire et Guide des cimetières genevois — Genève: Éditions Slatkine, 2009. — P. 502. —
    d:Track:Q3579511d:Track:Q71d:Track:Q110257565
  8. http://www.vitterhetsakad.se/ledamoter/matrikel/779

Джерела

  • Блауг М. Шарль де Сісмонді / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. — Санкт-Петербург: Экон. школа, 2005. — С. 152—154.
  • Ващищин А., Мочерний С. Сісмонді Жан-Шарль-Леонард Сімонд де // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 3. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред..) – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. с. 397. ISBN 966-580—145-7 (Т. 3)

Посилання

image Це незавершена стаття про економіста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sharl Leonar Simond de Sismondi angl Jean Charles Leonard de Sismondi 9 travnya 1773 Zheneva 25 chervnya 1842 Zheneva shvejcarskij istorik i ekonomist odin z osnovopolozhnikiv politichnoyi ekonomiyi Jogo novitni principi ekonomichnogo rozvitku ye pershoyu liberalnoyu kritikoyu rannogo kapitalizmu ta ekonomiki nevtruchannya Vin buv novatorom u sferi strahuvannya na vipadok bezrobittya hvorobi regulyuvannya pensijnoyi shemi ta robochogo chasu Sharl de SismondiIm ya pri narodzhennifr Jean Charles Leonard SimondeNarodivsya9 travnya 1773 1773 05 09 1 2 Zheneva Zheneva Shvejcariya 4 5 Pomer25 chervnya 1842 1842 06 25 2 6 69 rokiv Shen Buzhri Zheneva Shvejcariya 5 Pohovannyad 7 Krayinad Persha francuzka respublika Persha Francuzka imperiya ShvejcariyaDiyalnististorik ekonomist pismennik botanikChlenstvoShvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej 8 Turinska akademiya nauk 5 U shlyubi zdNagorodi Sharl de Sismondi u VikishovishiBiografiyaSharl de Sismondi narodivsya v Zhenevi Shvejcariya Jogo predki prijshli z Italiyi ta Franciyi ale pislya skasuvannya Nantsogo ediktu voni emigruvali do Shvejcariyi Jogo batko buv pastorom i chlenom Zhenevskoyi radi dvohsot Vin navchavsya v shkolah Zhenevi i projshov u 1792 roci v Lioni na komercijne navchannya Sismond buv dobre dosvidchenij ale sim ya pragnula shob vin prisvyativ sebe torgivli a ne literaturi i vin stav batkivskim klerkom u Lioni Potim vibuhnula Francuzka revolyuciya pislya chogo jogo sim ya pereyihala do Angliyi a zgodom do Italiyi de kupili neveliku fermu v Pesha poblizu Lukki j Pistoyi Voseni 1800 roku Sismondi povernuvsya do Zhenevi de nareshti pochav fazu intensivnogo literaturnogo tvorinnya Vin zdijsniv bagato poyizdok do Toskani Nimechchini Angliyi ta Italiyi sho malo kolosalnij vpliv na formuvannya jogo poglyadiv na politichnu ekonomiyu Perebuvayuchi u Franciyi vin poznajomivsya z britanskim klasikom ekonomistom Davidom Rikardo Zdobutij dosvid v Italiyi dav jomu material dlya napisannya svoyeyi pershoyi knigi U molodi roki Sismondi chitav Bagatstvo narodiv i silno priv yazavsya do teoriyi Smita Vzhe v 1803 roci vin publikuye svoyu drugu knigu Pro komercijne bagatstvo abo pro principi politichnoyi ekonomiyi v yihnomu zastosuvanni do torgovogo zakonodavstva Ce bula persha jogo robota na temu politichnoyi ekonomiyi yakoyu vin cikavivsya do kincya svogo zhittya U cij knizi vin pidtrimuye ideyi A Smita i prihilno stavitsya do vilnoyi konkurenciyi Sismondi predstavlyav gumanistichnij protest proti dominuyuchoyi ortodoksiyi togo chasu Vin znovu zverne svoyu uvagu na politichnu ekonomiyu v 1818 roci koli jomu bude dorucheno napisati pro politichnu ekonomiyu dlya U 1813 roci molodij ekonomist vpershe vidvidav Parizh Tut vin znajomitsya z francuzkoyu literaturnoyu spilnotoyu sho dobre vplinulo na podalshu jogo tvorchist U Parizhi Sismondi pidtrimuvav Napoleona Bonaparta i zustrichavsya z nim neodnorazovo U kvitni 1819 roku Sismondi odruzhivsya z vallijkoyu Dzhkssi Allen 1777 1853 Cej shlyub buv dosit shaslivim Cogo zh roku vin opublikuvav svoyu Magnum opus pracyu Novi nachala politichnoyi ekonomiyi abo Pro bagatstvo v jogo vidnoshenni do narodonaselennya Vlasne sama nazva praci posvidchuye toj fakt sho Sismondi namagayetsya pobuduvati politichnu ekonomiyu na principovo novih teoretichnih zasadah U vstupnij statti do drugogo vidannya ciyeyi praci sho pobachila svit 1827 roku vin pishe sho svoyimi poglyadami vin faktichno rozhitav osnovi nauki U 1826 jogo obrali chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Ostanni roki svogo zhittya Sismondi proviv u Zhenevi gotuyuchi novi vidannya svoyih tvoriv i vistupayuchi chlenom Vin pomer v 1842 roci vid raku shlunka Ekonomichni ideyiSismondi yak ekonomist predstavlyav gumanistichnij protest proti dominuyuchoyi ortodoksiyi svogo chasu V galuzi ekonomiki jogo najvazhlivishim vneskom bulo vidkrittya ekonomichnih cikliv Sismondi oskarzhuvav ideyu sho prizvede do povnoyi zajnyatosti Jogo teoriya mozhe buti bilsh viznachena yak odna z periodichnih kriz a ne cikliv yak takih Takozh jogo vidnosyat do najpershih teoretikiv sistemnoyi teoriyi krizovih situacij Kapital Sismondi traktuye yak virobnichi zapasi perevazhno yak zasobi virobnictva Vin vidilyaye oborotnij ta osnovnij kapital Nagromadzhennya kapitalu v unison poglyadam Smita vin pov yazuye z oshadlivistyu Rentu vin rozglyadaye v pevnomu fiziokratichnomu dusi yak vinagorodu prirodi za ekonomichnu diyalnist lyudini Sismondi kritichno stavivsya do tezi Rikardo na dumku yakogo girshi za yakistyu zemli renti ne prinosyat Pributok Sismondi traktuye yak formu vidrahuvannya chastini produktu praci najmanogo pracivnika pidkreslyuyuchi v takij sposib jogo ekspluatatorsku i antigumannu prirodu Pidpriyemnickij pributok Sismondi sprijmaye yak sposib pograbuvannya robitnikiv kotrih pidpriyemec vikoristovuye v svoyih interesah Teoriya vidtvorennya i krizMetoyu kapitalistichnogo virobnictva Sismondi viznaye spozhivannya a superechlivist mizh virobnictvom ta spozhivannyam rozglyadaye yak osnovnu superechnist kapitalizmu sho proyavlyayetsya v trudnoshah zi zbutom tovariv pid chas ekonomichnih kriz Ci negativni yavisha na dumku Sismondi zumovleni zvuzhennyam vnutrishnogo rinku cherez zmenshennya dohodiv robitnikiv yakih vitiskayut z virobnictva mashini i zarobitna plata yakih zmenshuyetsya Kapitalisti chastinu svogo dohodu yakogo mogli b vitratiti na spozhivannya voni nagromadzhuyut Za cih obstavin chastina suspilnogo produktu ne mozhe buti realizovanoyu na vnutrishnomu rinku Pri comu zovnishni rinki v inshih krayinah za umov rozvitku kapitalizmu takozh zvuzhuyutsya V dokapitalistichnu epohu takoyi problemi faktichno ne isnuvalo oskilki na rinku bula prisutnya velika kilkist spozhivachiv i dribnih virobnikiv gospodarstv yakih zrujnuvav kapitalizm zvuzhuyuchi v takij sposib vnutrishnij rinok porodzhuyuchi zagalne nadvirobnictvo i krizi Ideya mashinizmuZa slovami Sismondi vprovadzhennya mashin u virobnictvo prinosit korist lishe robotodavcyam Dijsno pributok zrostaye a zarplati zalishayutsya takimi yak buli Vin vvazhaye sho take zbilshennya virobnichih potuzhnostej prizvede do bankrutstva spozhivannya ne mozhe jti v nogu z nadlishkom virobnictva oskilki pracivniki ne platyat za spravedlivoyu vartistyu Konkurenciya sponukaye kompaniyi postijno isnuvati sho prizvodit do zboyiv lancyuga Ideya socialnogo zahistuSismondi vvazhaye sho nerivnij rozpodil bagatstva ye duzhe shkidlivim i nespravedlivim chinnikom yakij provokuye krizu virobnictva Vin pripuskaye sho za rahunok skorochennya robochogo chasu i zaboroni dityachoyi praci mozhna pidvishiti zarobitnu platu Vin takozh vvazhav sho kompaniya povinna pikluvatisya pro hvorih ta pracivnikiv u pohilomu vici Osnovni publikaciyiTablicya toskanskogo zemlerobstva 1801 Komercijne bagatstvo 1803 Istoriya italijskih respublik serednovichchya 1807 1808 Zhittya i tvorchist Pavla Antri Mvlle 1807 Paperovi groshi v avstrijskih derzhavah i sposobi jogo pridushennya 1810 Z literaturi Pivdnya Yevropi 1813 Mirkuvannya pro Zhenevu u vidnosinah z Angliyeyu ta protestanskimi derzhavami 1814 Interes Franciyi do torgivli lyudmi 1814 Novi rozdumi pro torgivlyu negrami 1814 Ekspertiza francuzkoyi iestituciyi 1815 Politichna ekonomiya 1815 Novi principi politichnoyi ekonomiyi abo bagatstva u vidnosinah z naselennyam 1819 Istoriya francuziv 1821 1844 u 18 tomah dlya baltijskogo vidannya Meline Cans et Cie 1849 Yuliya Severa abo 492 rik 1822 Istoriya padinnya Rimskoyi imperiyi ta zanepad civilizaciyi 1835 Doslidzhennya konstitucij vilnih narodiv 1836 Koloniyi starodavnih u porivnyanni z suchasnimi 1837 Sociologichni doslidzhennya 1836 38 3 tt Doslidzhennya z politichnoyi ekonomiyi 1837 Tochna istoriya francuziv 1839 Fragmenti jogo shodennika i listuvannya 1857 PrimitkiBell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Sismondi Zhan Sharl Leonar Simond de Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 SNAC 2010 d Track Q29861311 Kathari S Riliet N Histoire et Guide des cimetieres genevois Geneve Editions Slatkine 2009 P 502 ISBN 978 2 8321 0372 2 d Track Q3579511d Track Q71d Track Q110257565 http www vitterhetsakad se ledamoter matrikel 779DzherelaBlaug M Sharl de Sismondi M Blaug 100 velikih ekonomistov do Kejnsa M Blaug per s angl pod red A A Fofonova Sankt Peterburg Ekon shkola 2005 S 152 154 Vashishin A Mochernij S Sismondi Zhan Sharl Leonard Simond de Ekonomichna enciklopediya v troh tomah T 3 Redkol S V Mochernij vidp red K Vidavnichij centr Akademiya 2002 s 397 ISBN 966 580 145 7 T 3 PosilannyaSismondi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ekonomichni poglyadi S Sismondi 15 kvitnya 2019 u Wayback Machine Ekonomichnij romantizm Zhan Sharlya Leonarda Sismondi 8 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro ekonomista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ