Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (лютий 2020) |
Шарганська вісімка (серб. Шарганска осмица; Šarganska osmica) — історична залізнична колія в Сербії, що проходить між населеними пунктами Мокра Гора та Шарган-Вітасі.
Шарганська вісімка Шарганска осмица Šarganska osmica | |
---|---|
Огляд | |
Країна | Сербія |
Розташування | 43°47′35″ пн. ш. 19°30′34″ сх. д. / 43.793003° пн. ш. 19.509318° сх. д. |
Тип | вузькоколійна залізниця |
Кінцеві станції | d |
Сайт | sarganskaosmica.rs |
Обслуговування | |
Рік відкриття | 15 січня 1925 (Ужице-) 30 серпня 2003 (-) |
Рік закриття | 28 лютого 1974 (Ужице—) |
Підпорядкування | Сербські залізниці |
Технічні дані | |
Протяжність | 15,5 км |
Ширина колії | 760 мм |
Історія
У 1903 році був затверджений проект з прокладення залізничних колій, що з'єднували б Сербію з Боснією. Але будівництво вузькоколійної колії Ужице — Вердісте почалося лише у 1906 році, після запуску залізничної колії Сараево — Вардиште. Перший поїзд зупинився на станції Ужице у 1912 року, хоч будівництво на відрізку Сталач — Чачак — Ужице — Вердісте не раз припинялося. Через Балканську та Першу світові війни, роботи зупинили.
Після окупації Сербії Австо-Угорщиною, навесні 1916 року нова влада продовжила будівництво залізничної колії Вардісте — Ужице, для ширшого залізничного зв'язку на Балканському півострові. Проект розробили австо-угорські інженери на чолі з Хуго Кайнцл. Були збудовані станції в Мокрой Горі, Шаргані, Кремнах. Через труднощі у подоланні гірського масиву Шарган було прокладено лише 9 км. Також було прокладено найбільший тунель під пагорбами Буди на Шарган, у якому через обвал загинуло близько 200 осіб. Переважно на будівництві залізничної колії працювали російські та італійські військовополонені. У жовтні 1916 році будівництво було припинене.
Після Першої світової війни та створення Королівства Югославія, залізничний маршрут що з'єднував б Білгород, Ужице, Вишеград і Сараєво знов став актуальним. Будівництво було відновлено 1 березня 1921 року, але через відсутність прогресу Міністерством транспорту було ухвалено провести аукціон у жовтні 1921 року. Дозвіл на прокладення залізниці отримали дві компанії: «Фенікс» та «Плавшич». Дата закінчення проекту 24 квітня 1924 рік.
Компанія «Фенікс» працювала на ділянці від Ужице до Кремна довжиною 30 км. Через девальвацію динара та провину Дирекції будівельного підприємства «Фенікс» будівництво продовжилось аж до 30 січня 1925 року. Роботи на цій ділянці залізниці керувався інженерами: Мілівой Рашковіч, Нікола Джуріч і Ніко Мартинович.
Від Шарган до Мокрої Гори, включаючи тунель під Шарган, будівництво доручили компанії Нікола Плавшича. Компанія «Плавшич», місто від напрямку Вардіста, де вони завершили підготовчі роботи на дев'ятому кілометрі, у долині річки Камесіна, відкрив великий будівельний майданчик з вбудованими бараками для робітників. Компанія «Плавшич» мала машини для дроблення каменів, підготовлено пісок, тартак і численні складські будівелі. «Плавшич» побудували великі залізні дроти, які повинні були йти в три гілки, до найвищого тунелю на Сарган, на відстані 1825 м, у других, на станції довжиною Ятаре 1926 м і третій маршрут пройшов через 30 км на долину річки Камесіна довжиною 1400 метрів. Вся довжина складала 4491 метрів. Цей фунікулер був ємністю 5 вагонів на годину або 40 вагонів на добу і покривають близько 12 000 вагонів будівельних матеріалів. Однак через великі підготовчі інвестиції, коли він, як передбачається почати велику роботу з будівництва залізниці, компанія Плавшич, залишилася без готівки і збанкрутувала. 13 липня 1923 року після численних попереджень ліцензію на проведення робіт у компанії забрали.
23 серпня 1923 року Міністром транспорту було створено комітет (на чолі з Хуго Кайнцл та Станіславом Соботка), який повинні розробити маршрут довжиною 22,8 км. Головною проблемою було різниця висот між Мокрогорською котловиною та Шарганським перевалом. Маршрут цієї дороги починався з Ужице по долині річки Джетіні до Шарган. Ця частина мала максимальний підйом у 14 проміле. Від Шарган-Вітасі до Котроман успішно було вирішено різницю у висоті на маршруті між станціями (тунель Шарган 808 м та тунель Балван 453 м). Довжина залізничного шляху становила 355 м, з максимальним підйомом у 18 проміле. Поздовжній профіль лінії маршруту: початкова точка Ужице — 404 метрів над рівнем моря, Стапари — 521 м, Врутце — 584 м, Біоска — 636 м, Кремна 734 м, залізнична станція Шарган-Вітасі — 806 м, а максимальна висота біла у найдовшому шарганськом водороздільному тунелі — 808 м, Ятар — 701 м, Мокра гора — 567 м, тунель Νº-53 до колишньої границі — 453 м. Довжина маршруту складала 57,9 км. По частям это выглядит так: Ужице — Стапары (8,9 км), Стапары — Врутцы (5,5 км), Врутцы — Биоска (7,5 км), Биоска — Кремна (8,1 км) и Кремна — Шарган — Витаси (5,0 км). Довжина залізниці Шарган — Витаси — Мокра Гора (15,5 км) і до кордону з Боснією (7,4 км).
25 січня 1925 року Шарганська вісімка біла відкрита.
28 лютого 1974 році колію закрили через її нерентабельність. Хоч вона мала велике економічне та туристичне значення для Югославії.
Туризм
У 1998 році влада вирішила відновити цей маршрут. У 2003 році маршрут протяжність 15 км був офіційно відкритий, як туристичний.
Посилання
- Офіційний сайт(серб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad lyutij 2020 Sharganska visimka serb Sharganska osmica Sarganska osmica istorichna zaliznichna koliya v Serbiyi sho prohodit mizh naselenimi punktami Mokra Gora ta Shargan Vitasi Sharganska visimka Sharganska osmica Sarganska osmicaOglyadKrayina SerbiyaRoztashuvannya43 47 35 pn sh 19 30 34 sh d 43 793003 pn sh 19 509318 sh d 43 793003 19 509318Tipvuzkokolijna zaliznicyaKincevi stanciyidSajtsarganskaosmica rsObslugovuvannyaRik vidkrittya15 sichnya 1925 Uzhice 30 serpnya 2003 Rik zakrittya28 lyutogo 1974 Uzhice PidporyadkuvannyaSerbski zalizniciTehnichni daniProtyazhnist15 5 kmShirina koliyi760 mmIstoriyaU 1903 roci buv zatverdzhenij proekt z prokladennya zaliznichnih kolij sho z yednuvali b Serbiyu z Bosniyeyu Ale budivnictvo vuzkokolijnoyi koliyi Uzhice Verdiste pochalosya lishe u 1906 roci pislya zapusku zaliznichnoyi koliyi Saraevo Vardishte Pershij poyizd zupinivsya na stanciyi Uzhice u 1912 roku hoch budivnictvo na vidrizku Stalach Chachak Uzhice Verdiste ne raz pripinyalosya Cherez Balkansku ta Pershu svitovi vijni roboti zupinili Pislya okupaciyi Serbiyi Avsto Ugorshinoyu navesni 1916 roku nova vlada prodovzhila budivnictvo zaliznichnoyi koliyi Vardiste Uzhice dlya shirshogo zaliznichnogo zv yazku na Balkanskomu pivostrovi Proekt rozrobili avsto ugorski inzheneri na choli z Hugo Kajncl Buli zbudovani stanciyi v Mokroj Gori Shargani Kremnah Cherez trudnoshi u podolanni girskogo masivu Shargan bulo prokladeno lishe 9 km Takozh bulo prokladeno najbilshij tunel pid pagorbami Budi na Shargan u yakomu cherez obval zaginulo blizko 200 osib Perevazhno na budivnictvi zaliznichnoyi koliyi pracyuvali rosijski ta italijski vijskovopoloneni U zhovtni 1916 roci budivnictvo bulo pripinene Pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta stvorennya Korolivstva Yugoslaviya zaliznichnij marshrut sho z yednuvav b Bilgorod Uzhice Vishegrad i Sarayevo znov stav aktualnim Budivnictvo bulo vidnovleno 1 bereznya 1921 roku ale cherez vidsutnist progresu Ministerstvom transportu bulo uhvaleno provesti aukcion u zhovtni 1921 roku Dozvil na prokladennya zaliznici otrimali dvi kompaniyi Feniks ta Plavshich Data zakinchennya proektu 24 kvitnya 1924 rik Kompaniya Feniks pracyuvala na dilyanci vid Uzhice do Kremna dovzhinoyu 30 km Cherez devalvaciyu dinara ta provinu Direkciyi budivelnogo pidpriyemstva Feniks budivnictvo prodovzhilos azh do 30 sichnya 1925 roku Roboti na cij dilyanci zaliznici keruvavsya inzhenerami Milivoj Rashkovich Nikola Dzhurich i Niko Martinovich Vid Shargan do Mokroyi Gori vklyuchayuchi tunel pid Shargan budivnictvo doruchili kompaniyi Nikola Plavshicha Kompaniya Plavshich misto vid napryamku Vardista de voni zavershili pidgotovchi roboti na dev yatomu kilometri u dolini richki Kamesina vidkriv velikij budivelnij majdanchik z vbudovanimi barakami dlya robitnikiv Kompaniya Plavshich mala mashini dlya droblennya kameniv pidgotovleno pisok tartak i chislenni skladski budiveli Plavshich pobuduvali veliki zalizni droti yaki povinni buli jti v tri gilki do najvishogo tunelyu na Sargan na vidstani 1825 m u drugih na stanciyi dovzhinoyu Yatare 1926 m i tretij marshrut projshov cherez 30 km na dolinu richki Kamesina dovzhinoyu 1400 metriv Vsya dovzhina skladala 4491 metriv Cej funikuler buv yemnistyu 5 vagoniv na godinu abo 40 vagoniv na dobu i pokrivayut blizko 12 000 vagoniv budivelnih materialiv Odnak cherez veliki pidgotovchi investiciyi koli vin yak peredbachayetsya pochati veliku robotu z budivnictva zaliznici kompaniya Plavshich zalishilasya bez gotivki i zbankrutuvala 13 lipnya 1923 roku pislya chislennih poperedzhen licenziyu na provedennya robit u kompaniyi zabrali 23 serpnya 1923 roku Ministrom transportu bulo stvoreno komitet na choli z Hugo Kajncl ta Stanislavom Sobotka yakij povinni rozrobiti marshrut dovzhinoyu 22 8 km Golovnoyu problemoyu bulo riznicya visot mizh Mokrogorskoyu kotlovinoyu ta Sharganskim perevalom Marshrut ciyeyi dorogi pochinavsya z Uzhice po dolini richki Dzhetini do Shargan Cya chastina mala maksimalnij pidjom u 14 promile Vid Shargan Vitasi do Kotroman uspishno bulo virisheno riznicyu u visoti na marshruti mizh stanciyami tunel Shargan 808 m ta tunel Balvan 453 m Dovzhina zaliznichnogo shlyahu stanovila 355 m z maksimalnim pidjomom u 18 promile Pozdovzhnij profil liniyi marshrutu pochatkova tochka Uzhice 404 metriv nad rivnem morya Stapari 521 m Vrutce 584 m Bioska 636 m Kremna 734 m zaliznichna stanciya Shargan Vitasi 806 m a maksimalna visota bila u najdovshomu sharganskom vodorozdilnomu tuneli 808 m Yatar 701 m Mokra gora 567 m tunel Nº 53 do kolishnoyi granici 453 m Dovzhina marshrutu skladala 57 9 km Po chastyam eto vyglyadit tak Uzhice Stapary 8 9 km Stapary Vrutcy 5 5 km Vrutcy Bioska 7 5 km Bioska Kremna 8 1 km i Kremna Shargan Vitasi 5 0 km Dovzhina zaliznici Shargan Vitasi Mokra Gora 15 5 km i do kordonu z Bosniyeyu 7 4 km 25 sichnya 1925 roku Sharganska visimka bila vidkrita 28 lyutogo 1974 roci koliyu zakrili cherez yiyi nerentabelnist Hoch vona mala velike ekonomichne ta turistichne znachennya dlya Yugoslaviyi TurizmU 1998 roci vlada virishila vidnoviti cej marshrut U 2003 roci marshrut protyazhnist 15 km buv oficijno vidkritij yak turistichnij PosilannyaOficijnij sajt serb