Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ізид ор Ісидо р Сидір Іванович Шаране вич 4 лютого 16 лютого 1829 18290216 Церковна нині Калуський район Івано Франківсь

Шараневич

Ізид́ор (Ісидо́р, Сидір) Іванович Шаране́вич (4 лютого (16 лютого) 1829(18290216), Церковна, нині Калуський район, Івано-Франківська область — 4 грудня 1901, Львів) — український історик й громадський діяч з Галичини, педагог (учитель Перемиської і Львівської гімназій), з 1871 доцент, з 1873 — професор Львівського університету; дійсний член АН у Кракові, почесний директор Київського Університету; довголітній сеньйор Ставропігійського Інституту у Львові. Почесний член товариства «Просвіта» з 1871 року, а також член Галицько-Руської матиці, Народного дому у Львові.

Ізидор Іванович Шараневич
image
Ізидор Шараневич
Ізидор Шараневич
Народився16 лютого 1829(1829-02-16)
Церковна
Помер4 січня 1901(1901-01-04) (71 рік)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країнаimage Австро-Угорщина
Діяльністьісторик, археолог, педагог
Alma materВіденський університет, Львівський університет
Галузьісторія
ЗакладЛьвівський університет
Вчене званнядоктор філософії
Науковий ступіньпрофесор
Відомі учніЛепкий Богдан Сильвестрович
Аспіранти, докторантиЛепкий Богдан Сильвестрович
Членствоd
БатькоІван Шараневич
МатиРозалія Шараневич з роду Івановських
У шлюбі зАнна Шараневич з Лотоцьких
ДітиВолодимир, Костянтин, Ольга, Марія, Соломія
Нагороди
image
Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою»
image
Орден Залізної Корони 3 ступеня
image Роботи у Вікіджерелах
image Шараневич Ізидор Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Народився Ізидор Шараневич 16 лютого 1829 року у селі Церковна Рогатинського повіту на Станіславівщині. Його батько Іван Шараневич тут був парафіяльним священиком місцевої церковної громади до осені 1829 року. Згодом отримав парафію в селі Козарі, де Ізидор був хрещений своїм дідусем по матері Григорієм Івановським, парафіяльним священиком церковної громади у Модричах. Мама Ізидора — Розалія з роду Івановських (1811—1887).

Закінчив Бережанську гімназію на Тернопільщині. І. Шараневич пройшов традиційний для української інтелігенції Галичини XIX століття шлях у науку. Після закінчення навчання у гімназії у 1847 році став студентом богословського факультету Віденського університету, через рік перевівся до Львова, де продовжив студії у духовній семінарії. Професійну роботу розпочав з викладання у гімназії в Перемишлі, а у 1856 році переведений в Академічну гімназію у Львові. У 1864 році здобув ступінь доктора філософії. Працював дійсним професором гімназії до переходу на кафедру австрійської історії у Львівському університеті, яку очолював з 1871 року. Ізидор Шараневич — вислужений професор австрійської історії Львівського університету, колишній декан філософського факультету, член Краківської академії наук, почесний доктор Університету святого Володимира у Києві, член товариства «Народний дім», член львівської міської ради.

Шараневич вивчав також діяльність українських братств, зокрема Львівського Успенського Братства і був одним з піонерів української археології в Галичині (зокрема розкопів на території Галичини, 1882—1890). Єдиний мирянин учасник Львівського Синоду 1891 року.

За його редакцією 1886 року видано перший том ювілейного видання до 300-ліття Львівського Ставропігійського братства.

Один із фундаторів Національного музею у Львові, заклав основу його фондів. Прищепив українській громаді культ музейництва. Зробив в цілому вагомий внесок у розвиток історичної науки Галичини. Наставник видатного українського географа Степана Рудницького.

Мешкав з родиною в будинку на вул. Бляхарській (нині — Вулиця Івана Федоровича), 13 у Львові.

Помер відомий історик 4 грудня 1901 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.

Праці

Ізидор Шараневич — активний дослідник середньовічної історії Галицько-Волинської Руси: найбільша і довгий час найкраща праця «Історія Галицько-Володимирської Руси від найдавніших часів до року 1453»; його історіографічні праці «Die Hypatios-Chtonik als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte», «Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker» — цінний вклад в історію Галичини; розвідки про духовенство Галицької Руси, справи церкви на західно-українських землях XVI — XVIII століть, про унію, східний патріархат тощо. Інші праці (українською, польською та німецькою мовами) з історії міст Галичини та про давні шляхи. Автор близько 125 наукових праць, зокрема:

  • «Стародавный Галичъ» (Львів, 1860);
  • «Стародавный Львовъ» (Львів, 1861);
  • «Исторія Галицко-Володимирскои Руси отъ найдавнейшихъ временъ до року 1453» (Львів, 1863);
  • «O źródłach służących do głębszego poznania dziejów kraju ojczystego. Rzecz czytana na posiedzeniu oddziału Lwowskiego Towarzystwa Pedagogicznego dnia 15.IV.» (Львів, 1870);
  • «Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker im Althernum und Mittelalter» (Львів, 1871);
  • «Die Hypatios-Chronik, als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte» (Львів, 1872);
  • «Trzy opisy historyczne staroksiążęgo Halicza w r. 1860, 1880, 1882, skreślone przez d-ra Iz. Szaraniewicza» (Львів, 1883);
  • «Памятники Галицко-русской старины въ изображеніяхъ» (Львів, 1886);
  • «O rezultatach poszukiwań archeologicznych w okolicy Halicza w roku 1884 i 1885» (Львів, 1886);
  • «Каталогъ археологическо-библіографическои выставки Ставропигійского Ин-та в Львове» (Львів, 1888);
  • «Каталогъ археологическо-артистическихъ предметовъ, церковно-славянскихъ рукописей и старопечатныхъ книгъ кирилловского письма, находящихся в музее Ставропигійского института на дне 1/13 марта 1890 г.» (Львів, 1890).

Нагороди

Родина

Ізидор Шараневич був одружений із Анною Лотоцькою, яка 1912 року померла у Львові. Подружжя Шараневичів виховало п'ятеро дітей:

  • син Володимир (1860—1938) став адвокатом. Після закінчення Львівського університету у 1888 році він отримав ступінь доктора права. У 1904 році відкрив адвокатську контору у м. Стрию, а 1907 року переніс її до Рави-Руської, а далі у 1918 році до Лютовиськ, де й помер 18 лютого 1938 року;
  • син Костянтин вивчився на військового. Під час першої світової війни, коли в Галичину вдерлися російські війська, він був запідозрений в українофільстві й висланий до віддалених районів Західного Сибіру. Згодом опинився на засланні у місті Семипалатинську (Казахстан). На жаль, подальша його доля невідома;
  • донька Марія (1884—1909). Померла неодруженою у віці 25 років;
  • доньки Ольга (1862—1904) та Соломія були одружені з Іваном Матієвим, цісарсько-королівським крайовим шкільним інспектором. Спочатку він одружився із Ольгою, з якою мав двох доньок — Софію та Ірину. Коли Ольга померла, він одружився із її сестрою Соломією, яка померла у 1959 році. Чи мав він із другою дружиною дітей — невідомо.

Вшанування

1993 року на честь Ізидора Шараневича у Львові названо вулицю.

Примітки

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 393. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  2. . lsl.lviv.ua. Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 19 квітня 2024.
  3. Ludwik Finkel Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów, 1894. — S. 236. (пол.)
  4. Telegramy Kuriera Lwowskiego. Wiedeń [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Kurjer Lwowski. — nr 226. — 1899. — S. 2. (пол.)
  5. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 69. — .

Джерела

Дата публікації:
Izid or Isido r Sidir Ivanovich Sharane vich 4 lyutogo 16 lyutogo 1829 18290216 Cerkovna nini Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblast 4 grudnya 1901 Lviv ukrayinskij istorik j gromadskij diyach z Galichini pedagog uchitel Peremiskoyi i Lvivskoyi gimnazij z 1871 docent z 1873 profesor Lvivskogo universitetu dijsnij chlen AN u Krakovi pochesnij direktor Kiyivskogo Universitetu dovgolitnij senjor Stavropigijskogo Institutu u Lvovi Pochesnij chlen tovaristva Prosvita z 1871 roku a takozh chlen Galicko Ruskoyi matici Narodnogo domu u Lvovi Izidor Ivanovich SharanevichIzidor Sharanevich Izidor SharanevichNarodivsya16 lyutogo 1829 1829 02 16 CerkovnaPomer4 sichnya 1901 1901 01 04 71 rik LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Krayina Avstro UgorshinaDiyalnististorik arheolog pedagogAlma materVidenskij universitet Lvivskij universitetGaluzistoriyaZakladLvivskij universitetVchene zvannyadoktor filosofiyiNaukovij stupinprofesorVidomi uchniLepkij Bogdan SilvestrovichAspiranti doktorantiLepkij Bogdan SilvestrovichChlenstvodBatkoIvan SharanevichMatiRozaliya Sharanevich z rodu IvanovskihU shlyubi zAnna Sharanevich z LotockihDitiVolodimir Kostyantin Olga Mariya SolomiyaNagorodiHrest Za zaslugi pered Cerkvoyu i Papoyu Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenyaRoboti u Vikidzherelah Sharanevich Izidor Ivanovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya Izidor Sharanevich 16 lyutogo 1829 roku u seli Cerkovna Rogatinskogo povitu na Stanislavivshini Jogo batko Ivan Sharanevich tut buv parafiyalnim svyashenikom miscevoyi cerkovnoyi gromadi do oseni 1829 roku Zgodom otrimav parafiyu v seli Kozari de Izidor buv hreshenij svoyim didusem po materi Grigoriyem Ivanovskim parafiyalnim svyashenikom cerkovnoyi gromadi u Modrichah Mama Izidora Rozaliya z rodu Ivanovskih 1811 1887 Zakinchiv Berezhansku gimnaziyu na Ternopilshini I Sharanevich projshov tradicijnij dlya ukrayinskoyi inteligenciyi Galichini XIX stolittya shlyah u nauku Pislya zakinchennya navchannya u gimnaziyi u 1847 roci stav studentom bogoslovskogo fakultetu Videnskogo universitetu cherez rik perevivsya do Lvova de prodovzhiv studiyi u duhovnij seminariyi Profesijnu robotu rozpochav z vikladannya u gimnaziyi v Peremishli a u 1856 roci perevedenij v Akademichnu gimnaziyu u Lvovi U 1864 roci zdobuv stupin doktora filosofiyi Pracyuvav dijsnim profesorom gimnaziyi do perehodu na kafedru avstrijskoyi istoriyi u Lvivskomu universiteti yaku ocholyuvav z 1871 roku Izidor Sharanevich visluzhenij profesor avstrijskoyi istoriyi Lvivskogo universitetu kolishnij dekan filosofskogo fakultetu chlen Krakivskoyi akademiyi nauk pochesnij doktor Universitetu svyatogo Volodimira u Kiyevi chlen tovaristva Narodnij dim chlen lvivskoyi miskoyi radi Sharanevich vivchav takozh diyalnist ukrayinskih bratstv zokrema Lvivskogo Uspenskogo Bratstva i buv odnim z pioneriv ukrayinskoyi arheologiyi v Galichini zokrema rozkopiv na teritoriyi Galichini 1882 1890 Yedinij miryanin uchasnik Lvivskogo Sinodu 1891 roku Za jogo redakciyeyu 1886 roku vidano pershij tom yuvilejnogo vidannya do 300 littya Lvivskogo Stavropigijskogo bratstva Odin iz fundatoriv Nacionalnogo muzeyu u Lvovi zaklav osnovu jogo fondiv Prishepiv ukrayinskij gromadi kult muzejnictva Zrobiv v cilomu vagomij vnesok u rozvitok istorichnoyi nauki Galichini Nastavnik vidatnogo ukrayinskogo geografa Stepana Rudnickogo Meshkav z rodinoyu v budinku na vul Blyaharskij nini Vulicya Ivana Fedorovicha 13 u Lvovi Pomer vidomij istorik 4 grudnya 1901 roku u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu cvintari PraciIzidor Sharanevich aktivnij doslidnik serednovichnoyi istoriyi Galicko Volinskoyi Rusi najbilsha i dovgij chas najkrasha pracya Istoriya Galicko Volodimirskoyi Rusi vid najdavnishih chasiv do roku 1453 jogo istoriografichni praci Die Hypatios Chtonik als Quellen Beitrag zur osterreichischen Geschichte Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten Volker cinnij vklad v istoriyu Galichini rozvidki pro duhovenstvo Galickoyi Rusi spravi cerkvi na zahidno ukrayinskih zemlyah XVI XVIII stolit pro uniyu shidnij patriarhat tosho Inshi praci ukrayinskoyu polskoyu ta nimeckoyu movami z istoriyi mist Galichini ta pro davni shlyahi Avtor blizko 125 naukovih prac zokrema Starodavnyj Galich Lviv 1860 Starodavnyj Lvov Lviv 1861 Istoriya Galicko Volodimirskoi Rusi ot najdavnejshih vremen do roku 1453 Lviv 1863 O zrodlach sluzacych do glebszego poznania dziejow kraju ojczystego Rzecz czytana na posiedzeniu oddzialu Lwowskiego Towarzystwa Pedagogicznego dnia 15 IV Lviv 1870 Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten Volker im Althernum und Mittelalter Lviv 1871 Die Hypatios Chronik als Quellen Beitrag zur osterreichischen Geschichte Lviv 1872 Trzy opisy historyczne staroksiazego Halicza w r 1860 1880 1882 skreslone przez d ra Iz Szaraniewicza Lviv 1883 Pamyatniki Galicko russkoj stariny v izobrazheniyah Lviv 1886 O rezultatach poszukiwan archeologicznych w okolicy Halicza w roku 1884 i 1885 Lviv 1886 Katalog arheologichesko bibliograficheskoi vystavki Stavropigijskogo In ta v Lvove Lviv 1888 Katalog arheologichesko artisticheskih predmetov cerkovno slavyanskih rukopisej i staropechatnyh knig kirillovskogo pisma nahodyashihsya v muzee Stavropigijskogo instituta na dne 1 13 marta 1890 g Lviv 1890 NagorodiHrest Za zaslugi pered Cerkvoyu i Papoyu 1889 Orden Zaliznoyi Koroni III stupenya 1899 RodinaIzidor Sharanevich buv odruzhenij iz Annoyu Lotockoyu yaka 1912 roku pomerla u Lvovi Podruzhzhya Sharanevichiv vihovalo p yatero ditej sin Volodimir 1860 1938 stav advokatom Pislya zakinchennya Lvivskogo universitetu u 1888 roci vin otrimav stupin doktora prava U 1904 roci vidkriv advokatsku kontoru u m Striyu a 1907 roku perenis yiyi do Ravi Ruskoyi a dali u 1918 roci do Lyutovisk de j pomer 18 lyutogo 1938 roku sin Kostyantin vivchivsya na vijskovogo Pid chas pershoyi svitovoyi vijni koli v Galichinu vderlisya rosijski vijska vin buv zapidozrenij v ukrayinofilstvi j vislanij do viddalenih rajoniv Zahidnogo Sibiru Zgodom opinivsya na zaslanni u misti Semipalatinsku Kazahstan Na zhal podalsha jogo dolya nevidoma donka Mariya 1884 1909 Pomerla neodruzhenoyu u vici 25 rokiv donki Olga 1862 1904 ta Solomiya buli odruzheni z Ivanom Matiyevim cisarsko korolivskim krajovim shkilnim inspektorom Spochatku vin odruzhivsya iz Olgoyu z yakoyu mav dvoh donok Sofiyu ta Irinu Koli Olga pomerla vin odruzhivsya iz yiyi sestroyu Solomiyeyu yaka pomerla u 1959 roci Chi mav vin iz drugoyu druzhinoyu ditej nevidomo Vshanuvannya1993 roku na chest Izidora Sharanevicha u Lvovi nazvano vulicyu PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 393 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 lsl lviv ua Lvivska nacionalna naukova biblioteka Ukrayini imeni Vasilya Stefanika Arhiv originalu za 12 serpnya 2022 Procitovano 19 kvitnya 2024 Ludwik Finkel Historya Uniwersytetu Lwowskiego Lwow 1894 S 236 pol Telegramy Kuriera Lwowskiego Wieden 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Kurjer Lwowski nr 226 1899 S 2 pol Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 69 ISBN 966 603 115 9 DzherelaBulik N Formuvannya ukrayinskoyi arheologiyi v Galichini u XIX stolitti Isidor Sharanevich 1829 1901 Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Zbirnik naukovih prac 2009 Vip 13 S 307 321 Grushevskij M Izidor Sharanevich ZNTSh t XIV 1902 Kozlovskij S Istoriya Galicko Volynskoj Rusi v issledovaniyah I I Sharanevicha Sergej Kozlovskij Drevnost i Srednevekove voprosy istorii i istoriografii materialy I Vserossijskaya konferenciya studentov aspirantov i molodyh uchyonyh Omsk 28 30 oktyabrya 2010g Omsk Izd vo Om gos un ta im F Dostoevskogo 2010 S 151 154 ros Kravec M I Sharanevich Arhivi Ukrayini Chislo 4 1969 Orlevich I Sharanevich Isidor 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 595 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ivan Drabchuk Doslidnik Galicha Izidor Sharanevich ta jogo rodina davniyhalych com ua Nacionalnij zapovidnik Davnij Galich originalu za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 23 zhovtnya 2021, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Топ