Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шара Баймолдакизи Жієнкулова (каз. Шара Баймолдақызы Жиенқұлова; справжнє ім'я Гулшара (каз. Гүлшара), у шлюбі Жандарбєкова; 18 липня 1912, Вєрний, Семиріченська область, Російська імперія — 21 травня 1991, Алмати, Казахська РСР) — казахська танцівниця, освітянка, народна артистка Казахської РСР (1938).
| Шара Жієнкулова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 18 липня 1912[1] Вірний, Q21195469?, Пітерський район | |||
| Померла | 21 травня 1991[1] (78 років) Алмати, Казахська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Діяльність | акторка | |||
| У шлюбі з | Q4159876? | |||
| Діти | Q12535878? | |||
| IMDb | nm1138738 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| | ||||
Біографія
Шара з роду Каракєсєк племені Аргин. Гульшара Жієнкулова була 14-тою дитиною в родині Баймолди Жієнкулова, купця Першої гільдії з Вірного (нині Алмати). У 1929-1930 роках навчалася на історичному факультеті Казахського педагогічного інституту (нині Казахський національний педагогічний університет).
Головним педагогом та наставником для Шари виявився досвідчений балетмейстер театру, колишній соліст Большого театру та партнер всесвітньо відомої Анни Павлової Олександр Артемович Олександров. Він дав Шарі гарну основу російського класичного танцю і постійно звертав увагу до необхідність національного характеру мистецтва. Результатом їхньої спільної роботи став «Таттімбєт», який досі вважається одним із найкращих казахських танців.
Перша роль Шари Жієнкулової у Казахському драматичному театрі імені Ауєзова — Пуліш у п'єсі «Майдан». Виконувала ролі Енлік, Карагоз у п'єсах «Енлік — Кебек», «Карагоз» Мухтара Ауезова та ін.
Коли 13 січня 1934 року вперше піднялася завіса нового Казахського Державного музичного театру в Казахстані одним із яскравих моментів у спектаклі «Айман — Шолпан» (музична драма Мухтара Ауезова) став перший національний казахський танець «Келіншек». Його вигадала, поставила і сама виконала Шара Жієнкулова, і це був початок казахської хореографії.
Виконувала народні танці в музичній драмі «Айман — Шолпан» Мухтара Ауезова, в операх «Киз Жібек», «Жалбир» та «Єр Таргин» Є. Г. Брусіловського. Жієнкулова танцювала партію «Мамир» у першому казахському національному балеті «Калкаман — Мамир» (1938). 1938 року зіграла роль Балим у фільмі «Амангельди». Спільно з балетмейстером Л. А. Жуковим здійснила постановку балету І. Н. Надірова «Көктем» («Весна», 1940).
У 1940—1962 роках працювала в ; у 1962—1966 роках була керівником ансамблю пісні та танцю КазРСР.
У 1966—1975 роках Шара Жієнкулова працювала директором Алматинського хореографічного училища імені О. Селезньова. Її учениці – народна артистка КазРСР Г. Талпакова; заслужені артистки КазРСР К. Карабалінова, Б. Байжуманова та ін. У 1965 році в алматинському хореографічному училищі Шара Жієнкулова відкриває «Народне відділення», у неї з'являються учні та послідовники.
Шара Жієнкулова багато їздила республікою, вивчаючи побут, традиції та звичаї різних регіонів. В результаті цих поїздок з'явилися танці: «Таттімбет», «Айжан киз», «Кара жорга», «Кирик киз». У 1936 та 1958 роках брала участь у декадах казахської літератури та мистецтва в Москві.
Шару Жієнкулову називають «діамантом» музично-пластичного мистецтва. Вона відрізнялася дивовижною грацією, але особливо незвичайним був малюнок рук, рухи пальців, голови. Для неї Гульфайрус Ісмаїлова намалювала картину «Казахський вальс». Та ж назва носить одна з найвідоміших постановок Жієнкулової, створена на музику Латиф Хаміді. «Казахський вальс» був вперше представлений групою танцівниць на сцені Великого театру в Москві в 1958 на Декаді казахської літератури та мистецтва, а надалі неодноразово показувався на радянських і зарубіжних сценах.
Померла 21 травня 1991 року, через 40 днів після смерті сина Болата Жандарбєкова. Похована поряд із сином на Кенсайському цвинтарі Алмати.
Сім'я
Одружилася з Курманбєком Жандарбєковим в 1928 році. Син — Болат Жандарбєков (9 лютого 1932 — 23 березня 1991), письменник, автор історичної дилогії «Сакі» («Томіріс» / «Подвиг Ширака»).
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1938 | ф | Амангельди | Амангелді | Балим, дружина Амангельди |
| 1954 | ф | Дочка степів | ||
| 1957 | ф | Наш любий лікар | Біздің сүйікті дәрігер | балетмейстер |
Нагороди
- Заслужена артистка Казахської РСР (1936)
- Орден «Знак Пошани» (1936)
- Народна артистка Казахської РСР (1938)
- Орден Леніна (1959)
- Державна премія Казахської РСР (1968)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1972, 1982)
- Медаль «За бойові заслуги» (СРСР)
- Медаль «За трудову відзнаку»
Пам'ять
- У столиці Казахстану в місті Астана названо вулицю на честь Шари Жієнкулової.
- 17 жовтня 2012 року на честь 100-річчя танцівниці, педагога, Народної артистки КазРСР Шари Жієнкулової видано пам'ятну марку в серії «Пам'ятні, ювілейні дати та свята».
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Бір тамшы жас. «Жас қазақ» ұлттық апталық газеті (рос.). 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 17 березня 2021. [Архівовано 2019-02-19 у Wayback Machine.]
- Жиенкулова, Шара Баймолдиновна // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — . (рос.)
- Казахський вальс // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — . (рос.)
- Легенда по имени Шара. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 26 мая 1936 года «О награждении работников Казахского государственного музыкального театра и Казахской музыкальной филармонии»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Shara Bajmoldakizi Zhiyenkulova kaz Shara Bajmoldakyzy Zhienkulova spravzhnye im ya Gulshara kaz Gүlshara u shlyubi Zhandarbyekova 18 lipnya 1912 Vyernij Semirichenska oblast Rosijska imperiya 21 travnya 1991 Almati Kazahska RSR kazahska tancivnicya osvityanka narodna artistka Kazahskoyi RSR 1938 Shara ZhiyenkulovaNarodilasya18 lipnya 1912 1912 07 18 1 Virnij Q21195469 Piterskij rajonPomerla21 travnya 1991 1991 05 21 1 78 rokiv Almati Kazahska RSR SRSRGromadyanstvo SRSRDiyalnistaktorkaU shlyubi zQ4159876 DitiQ12535878 IMDbnm1138738Nagorodi ta premiyiZasluzhenij artist Kazahskoyi RSR Zmist 1 Biografiya 2 Sim ya 3 Filmografiya 4 Nagorodi 5 Pam yat 6 PrimitkiBiografiyared Shara z rodu Karakyesyek plemeni Argin 2 Gulshara Zhiyenkulova bula 14 toyu ditinoyu v rodini Bajmoldi Zhiyenkulova kupcya Pershoyi gildiyi z Virnogo nini Almati U 1929 1930 rokah navchalasya na istorichnomu fakulteti Kazahskogo pedagogichnogo institutu nini Kazahskij nacionalnij pedagogichnij universitet 3 Golovnim pedagogom ta nastavnikom dlya Shari viyavivsya dosvidchenij baletmejster teatru kolishnij solist Bolshogo teatru ta partner vsesvitno vidomoyi Anni Pavlovoyi Oleksandr Artemovich Oleksandrov Vin dav Shari garnu osnovu rosijskogo klasichnogo tancyu i postijno zvertav uvagu do neobhidnist nacionalnogo harakteru mistectva Rezultatom yihnoyi spilnoyi roboti stav Tattimbyet yakij dosi vvazhayetsya odnim iz najkrashih kazahskih tanciv Persha rol Shari Zhiyenkulovoyi u Kazahskomu dramatichnomu teatri imeni Auyezova Pulish u p yesi Beimbeta Majlina Majdan Vikonuvala roli Enlik Karagoz u p yesah Enlik Kebek Karagoz Muhtara Auezova ta in Koli 13 sichnya 1934 roku vpershe pidnyalasya zavisa novogo Kazahskogo Derzhavnogo muzichnogo teatru v Kazahstani odnim iz yaskravih momentiv u spektakli Ajman Sholpan muzichna drama Muhtara Auezova stav pershij nacionalnij kazahskij tanec Kelinshek Jogo vigadala postavila i sama vikonala Shara Zhiyenkulova i ce buv pochatok kazahskoyi horeografiyi Vikonuvala narodni tanci v muzichnij drami Ajman Sholpan Muhtara Auezova v operah Kiz Zhibek Zhalbir ta Yer Targin Ye G Brusilovskogo Zhiyenkulova tancyuvala partiyu Mamir u pershomu kazahskomu nacionalnomu baleti Kalkaman Mamir 1938 1938 roku zigrala rol Balim u filmi Amangeldi Spilno z baletmejsterom L A Zhukovim zdijsnila postanovku baletu I N Nadirova Koktem Vesna 1940 U 1940 1962 rokah pracyuvala v Kazahskij filarmoniyi u 1962 1966 rokah bula kerivnikom ansamblyu pisni ta tancyu KazRSR U 1966 1975 rokah Shara Zhiyenkulova pracyuvala direktorom Almatinskogo horeografichnogo uchilisha imeni O Seleznova Yiyi uchenici narodna artistka KazRSR G Talpakova zasluzheni artistki KazRSR K Karabalinova B Bajzhumanova ta in U 1965 roci v almatinskomu horeografichnomu uchilishi Shara Zhiyenkulova vidkrivaye Narodne viddilennya u neyi z yavlyayutsya uchni ta poslidovniki Shara Zhiyenkulova bagato yizdila respublikoyu vivchayuchi pobut tradiciyi ta zvichayi riznih regioniv V rezultati cih poyizdok z yavilisya tanci Tattimbet Ajzhan kiz Kara zhorga Kirik kiz U 1936 ta 1958 rokah brala uchast u dekadah kazahskoyi literaturi ta mistectva v Moskvi Sharu Zhiyenkulovu nazivayut diamantom muzichno plastichnogo mistectva Vona vidriznyalasya divovizhnoyu graciyeyu ale osoblivo nezvichajnim buv malyunok ruk ruhi palciv golovi Dlya neyi Gulfajrus Ismayilova namalyuvala kartinu Kazahskij vals Ta zh nazva nosit odna z najvidomishih postanovok Zhiyenkulovoyi stvorena na muziku Latif Hamidi Kazahskij vals buv vpershe predstavlenij grupoyu tancivnic na sceni Velikogo teatru v Moskvi v 1958 na Dekadi kazahskoyi literaturi ta mistectva a nadali neodnorazovo pokazuvavsya na radyanskih i zarubizhnih scenah 4 Pomerla 21 travnya 1991 roku cherez 40 dniv pislya smerti sina Bolata Zhandarbyekova Pohovana poryad iz sinom na Kensajskomu cvintari Almati 5 Sim yared Odruzhilasya z Kurmanbyekom Zhandarbyekovim v 1928 roci Sin Bolat Zhandarbyekov 9 lyutogo 1932 23 bereznya 1991 pismennik avtor istorichnoyi dilogiyi Saki Tomiris Podvig Shiraka Filmografiyared Rik Ukrayinska nazva Originalna nazva Rol 1938 f Amangeldi Amangeldi Balim druzhina Amangeldi 1954 f Dochka stepiv 1957 f Nash lyubij likar Bizdin sүjikti dәriger baletmejsterNagorodired Zasluzhena artistka Kazahskoyi RSR 1936 Orden Znak Poshani 1936 6 Narodna artistka Kazahskoyi RSR 1938 Orden Lenina 1959 Derzhavna premiya Kazahskoyi RSR 1968 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1972 1982 Medal Za bojovi zaslugi SRSR Medal Za trudovu vidznaku Pam yatred U stolici Kazahstanu v misti Astana nazvano vulicyu na chest Shari Zhiyenkulovoyi 17 zhovtnya 2012 roku na chest 100 richchya tancivnici pedagoga Narodnoyi artistki KazRSR Shari Zhiyenkulovoyi vidano pam yatnu marku v seriyi Pam yatni yuvilejni dati ta svyata Primitkired a b Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bir tamshy zhas Zhas kazak ulttyk aptalyk gazeti ros 16 grudnya 2016 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2019 Procitovano 17 bereznya 2021 Arhivovano 2019 02 19 u Wayback Machine Zhienkulova Shara Bajmoldinovna Kazahstan Nacionalna enciklopediya Almati Қazak enciklopediyasy 2005 T II ISBN 9965 9746 3 2 ros Kazahskij vals Kazahstan Nacionalna enciklopediya Almati Қazak enciklopediyasy 2005 T III ISBN 9965 9746 4 0 ros Legenda po imeni Shara Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 26 maya 1936 goda O nagrazhdenii rabotnikov Kazahskogo gosudarstvennogo muzykalnogo teatra i Kazahskoj muzykalnoj filarmonii Otrimano z https uk wikipedia org wiki Shara Zhiyenkulova