Шандор Копачі (угор. Kopácsi Sándor; 5 березня 1922, Мішкольц — 2 березня 2001, Торонто) — учасник і літописець Угорської революції 1956 року.
Шандор Копачі | |
---|---|
угор. Kopácsi Sándor | |
Меморіальна дошка Шандора Копачі в Будапешті | |
Народився | 5 березня 1922 Мішкольц, Угорське королівство |
Помер | 2 березня 2001 (78 років) Торонто, Канада ·серцевий напад |
Поховання | Будапешт, Угорщина |
Громадянство | Угорське королівство, Угорська Народна Республіка, Канада, Угорська Республіка |
Національність | угорець |
Діяльність | політик, поліціянт |
Відомий завдяки | учасник і літописець Угорської революції 1956 року |
Знання мов | угорська[1] |
Посада | Начальник поліції Будапешта |
Військове звання | підполковник |
Партія | Угорська соціалістична робоча партія |
Батько | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 9398467 |
|
Біографія
Батько і дід Шандора Копачі були слюсарями, тому він, почавши трудову кар'єру, продовжив родинну традицію, опнувавши цю професію.
У 1944—1945 учасник опору режимам Горті і Салаші. Після закінчення Другої світової війни Копачі взяв участь в оновленні національної поліції, а в 1949 році був призначений директором департаменту у справах ув'язнених. Через спробу використати свої повноваження в інтересах ув'язнених був звільнений і відправлений в партійну школу для перепідготовки кадрів.
У 1952 році обійняв посаду начальника поліції Будапешта. В ті часи угорська поліція фактично була філіією Управління державної безпеки (угор. Államvédelmi Hatóság, AVH). На новій посаді він намагався зробити поліцію незалежною від AVH. Наступного року Копачі був обраний в парламент Угорщини, де став активним прихильником реформ Імре Надя. Після XX з'їзду КПРС в 1956 році, Копачі на партійних зборах поліції відкрито виступив проти угорського керманича, Генерального секретаря ставленика Сталіна Матяша Ракоші. Після придушення Познанських протестів в Польській Народній Республіці він разом з кількома іншими армійськими і поліцейськими високопосадовцями публічно заявив, що не дасть наказу стріляти в народ.
Після початку Угорської революції 1956 року підполковник Шандор Копачі, що продовжував обіймати посаду начальника поліції Будапешта, розпорядився у повстанців не стріляти, в їхні дії не втручатися. Він беззастережно виконав вимоги повсталих про звільнення ув'язнених і зняття червоних зірок з фасаду будівлі управління поліції. На проведеному увечері 23 жовтня надзвичайному засіданні голова КДБ СРСР Іван Сєров, який був представлений угорському керівництву як новий радянський радник (причому ім'я його названо не було) Сєров почав дорікати присутнім у незастосуванні зброї проти «фашистів і імперіалістів, що виводять свої ударні сили на вулиці Будапешта». Шандор Копачі у відповідь заявив, що «мабуть, товариш радник з Москви не встиг вивчити обстановку в нашій країні. Треба сказати йому, що на демонстрацію вийшли не фашисти та інші імперіалісти, а студенти університетів, кращі сини і дочки робітників і селян, цвіт нашої інтелігенції, і вони вимагають здійснення своїх прав, хочуть висловити співчуття полякам і проявити з ними солідарність». 1 листопада, коли перспектива радянського військового втручання стала реальною, Копачі був обраний заступником командувача Бели Кірая. Після придушення повстання радянськими військами Юрій Андропов, що займав тоді посаду посла в радянському посольстві в Будапешті, заманив Копачі у пастку і заарештував. На проведення арешту особисто приїхав Іван Сєров. Тоді він вперше представивися Копачі як голова КДБ СРСР. Сєров нагадав про їхню зустріч 23 жовтня, а потім пообіцяв повісити Копачі на найвищому дереві в Будапешті.
15 червня 1958 року Копачі, як сподвижник Імре Надя, був засуджений до довічного ув'язнення. У 1963 році був звільнений по амністії. У 1969 закінчив університет, але, отримавши диплом юриста, не зміг знайти роботу за фахом.
У 1975 році Шандор Копачі емігрував з дружиною до Канади. Там йому довелося попрацювати офіціантом, робітником на заводі холодильників, чорноробом в Торонто на електростанції. У 1987 році він вийшов на пенсію.
У 1989 році Шандор Копачі був оголошений праведником народів світу за укривання євреїв у своєму будинку під час Другої світової війни.
Після падіння комуністичного режиму в 1990 році він повернувся до Угорщини, де його військове звання було відновлено. У 2000 році Шандор Копачі повернувся до Канади, де і помер від серцевого нападу 2 березня 2001 року в Торонто.
Творчість
Шандор Копачі підготував рукопис: «Іменем робочого класу: погляд зсередини на історію Угорської революції», який угорською мовою займав понад тисячу сторінок. За допомогою Тібора Тардоша, угорського журналіста з Парижа, рукопис був скорочений, відредагований і переведений на французьку мову під назвою «Au Nom-de-la-Classe Ouvrier». Книга була опублікована видавництвом Роберта Лаффонта в 1979 році. Незабаром після цього канадські журналісти Данієль і Джуді Штофманн організували і опублікували в «Toronto Star» інтерв'ю з автором, слідом за яким з'явився англійський переклад книги.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Олег Гордиевский. Тайны Лубянки: взгляд из Британии[недоступне посилання] (рос.)
- Андропов Юрий Владимирович // Хронос — всемирная история в интернете [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Тамаш Сабо. Карой Сабо: История незаговорщика [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shandor Kopachi ugor Kopacsi Sandor 5 bereznya 1922 Mishkolc 2 bereznya 2001 Toronto uchasnik i litopisec Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku Shandor Kopachiugor Kopacsi SandorMemorialna doshka Shandora Kopachi v BudapeshtiNarodivsya5 bereznya 1922 1922 03 05 Mishkolc Ugorske korolivstvoPomer2 bereznya 2001 2001 03 02 78 rokiv Toronto Kanada sercevij napadPohovannyaBudapesht UgorshinaGromadyanstvoUgorske korolivstvo Ugorska Narodna Respublika Kanada Ugorska RespublikaNacionalnistugorecDiyalnistpolitik policiyantVidomij zavdyakiuchasnik i litopisec Ugorskoyi revolyuciyi 1956 rokuZnannya movugorska 1 PosadaNachalnik policiyi BudapeshtaVijskove zvannyapidpolkovnikPartiyaUgorska socialistichna robocha partiyaBatkodNagorodipravednik narodiv svitu 28 grudnya 1987 IMDbID 9398467 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatko i did Shandora Kopachi buli slyusaryami tomu vin pochavshi trudovu kar yeru prodovzhiv rodinnu tradiciyu opnuvavshi cyu profesiyu U 1944 1945 uchasnik oporu rezhimam Gorti i Salashi Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Kopachi vzyav uchast v onovlenni nacionalnoyi policiyi a v 1949 roci buv priznachenij direktorom departamentu u spravah uv yaznenih Cherez sprobu vikoristati svoyi povnovazhennya v interesah uv yaznenih buv zvilnenij i vidpravlenij v partijnu shkolu dlya perepidgotovki kadriv U 1952 roci obijnyav posadu nachalnika policiyi Budapeshta V ti chasi ugorska policiya faktichno bula filiiyeyu Upravlinnya derzhavnoyi bezpeki ugor Allamvedelmi Hatosag AVH Na novij posadi vin namagavsya zrobiti policiyu nezalezhnoyu vid AVH Nastupnogo roku Kopachi buv obranij v parlament Ugorshini de stav aktivnim prihilnikom reform Imre Nadya Pislya XX z yizdu KPRS v 1956 roci Kopachi na partijnih zborah policiyi vidkrito vistupiv proti ugorskogo kermanicha Generalnogo sekretarya stavlenika Stalina Matyasha Rakoshi Pislya pridushennya Poznanskih protestiv v Polskij Narodnij Respublici vin razom z kilkoma inshimi armijskimi i policejskimi visokoposadovcyami publichno zayaviv sho ne dast nakazu strilyati v narod Pislya pochatku Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku pidpolkovnik Shandor Kopachi sho prodovzhuvav obijmati posadu nachalnika policiyi Budapeshta rozporyadivsya u povstanciv ne strilyati v yihni diyi ne vtruchatisya Vin bezzasterezhno vikonav vimogi povstalih pro zvilnennya uv yaznenih i znyattya chervonih zirok z fasadu budivli upravlinnya policiyi Na provedenomu uvecheri 23 zhovtnya nadzvichajnomu zasidanni golova KDB SRSR Ivan Syerov yakij buv predstavlenij ugorskomu kerivnictvu yak novij radyanskij radnik prichomu im ya jogo nazvano ne bulo Syerov pochav dorikati prisutnim u nezastosuvanni zbroyi proti fashistiv i imperialistiv sho vivodyat svoyi udarni sili na vulici Budapeshta Shandor Kopachi u vidpovid zayaviv sho mabut tovarish radnik z Moskvi ne vstig vivchiti obstanovku v nashij krayini Treba skazati jomu sho na demonstraciyu vijshli ne fashisti ta inshi imperialisti a studenti universitetiv krashi sini i dochki robitnikiv i selyan cvit nashoyi inteligenciyi i voni vimagayut zdijsnennya svoyih prav hochut visloviti spivchuttya polyakam i proyaviti z nimi solidarnist 1 listopada koli perspektiva radyanskogo vijskovogo vtruchannya stala realnoyu Kopachi buv obranij zastupnikom komanduvacha Beli Kiraya Pislya pridushennya povstannya radyanskimi vijskami Yurij Andropov sho zajmav todi posadu posla v radyanskomu posolstvi v Budapeshti zamaniv Kopachi u pastku i zaareshtuvav Na provedennya areshtu osobisto priyihav Ivan Syerov Todi vin vpershe predstavivisya Kopachi yak golova KDB SRSR Syerov nagadav pro yihnyu zustrich 23 zhovtnya a potim poobicyav povisiti Kopachi na najvishomu derevi v Budapeshti Mogila Shandora Kopachi v Budapeshti 15 chervnya 1958 roku Kopachi yak spodvizhnik Imre Nadya buv zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya U 1963 roci buv zvilnenij po amnistiyi U 1969 zakinchiv universitet ale otrimavshi diplom yurista ne zmig znajti robotu za fahom U 1975 roci Shandor Kopachi emigruvav z druzhinoyu do Kanadi Tam jomu dovelosya popracyuvati oficiantom robitnikom na zavodi holodilnikiv chornorobom v Toronto na elektrostanciyi U 1987 roci vin vijshov na pensiyu U 1989 roci Shandor Kopachi buv ogoloshenij pravednikom narodiv svitu za ukrivannya yevreyiv u svoyemu budinku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pislya padinnya komunistichnogo rezhimu v 1990 roci vin povernuvsya do Ugorshini de jogo vijskove zvannya bulo vidnovleno U 2000 roci Shandor Kopachi povernuvsya do Kanadi de i pomer vid sercevogo napadu 2 bereznya 2001 roku v Toronto TvorchistShandor Kopachi pidgotuvav rukopis Imenem robochogo klasu poglyad zseredini na istoriyu Ugorskoyi revolyuciyi yakij ugorskoyu movoyu zajmav ponad tisyachu storinok Za dopomogoyu Tibora Tardosha ugorskogo zhurnalista z Parizha rukopis buv skorochenij vidredagovanij i perevedenij na francuzku movu pid nazvoyu Au Nom de la Classe Ouvrier Kniga bula opublikovana vidavnictvom Roberta Laffonta v 1979 roci Nezabarom pislya cogo kanadski zhurnalisti Daniyel i Dzhudi Shtofmann organizuvali i opublikuvali v Toronto Star interv yu z avtorom slidom za yakim z yavivsya anglijskij pereklad knigi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Oleg Gordievskij Tajny Lubyanki vzglyad iz Britanii nedostupne posilannya ros Andropov Yurij Vladimirovich Hronos vsemirnaya istoriya v internete 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros DzherelaTamash Sabo Karoj Sabo Istoriya nezagovorshika 27 bereznya 2016 u Wayback Machine angl