Володи мир Дани лович Шанди ба 1 жовтня 1923 19231001 Вищевеселе Великописарівський район Сумська область Україна 17 жов

Володи́мир Дани́лович Шанди́ба (1 жовтня 1923(19231001), Вищевеселе, Великописарівський район, Сумська область, Україна — 17 жовтня 2008, Охтирка) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — механік-водій танка 220-ї окремої танкової бригади, старшина. Повний кавалер ордена Слави.

Володимир Данилович Шандиба

Народження

1 жовтня 1923
Вищевеселе

Смерть

17 жовтня 2008 (85 років)
Охтирка

Поховання

Охтирка

Країна

СРСР

Приналежність

Роки служби

1941—1945

Звання

старшина

Війни / битви

німецько-радянська війна

Нагороди

Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»


		Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За взяття Берліна»	Медаль «За визволення Варшави»

Життєпис

Учасник нацистсько-радянської війни, механік-водій Т-34, пройшов бойовий шлях від Ленінграду до Берліна.

1941 року на Ленінградському фронті в боях біля міста Пушкін взвож Шандиби отримав завдання підтримати морську піхоту при прориві оборони противника. В ході бою снаряд пошкодив люк у танку і вивів з ладу гармату, танкісти протрималися до темряви, прикриваючись димовою завісою, надвечір вивели бойову машину з-під вогню. За дії в цьому бою Шандиба нагороджений орденом Слави третього ступеня.

У 1944 році при переході військ Ленінградського фронту в наступ під час однієї з атак танк Шандиби підірвався на міні. Під обстрілом, за димовою завісою, він натяг гусеницю та вивів танк для ремонту.

В боях 14-15 січня 1945 року на території Польщі в склаї 5-ї Ударної армії старшина Шандиба брав участь у 9 танкових атаках, в числі перших увірвався в містечка Коло, Гнезен, Вонгровець; за 5 двів з бями його танк здійснив марш в 360 кілометрів, за дні боїв танк гусеницями розбив 7 гармат, 9 кулеметних гнізд та розчавив 9 розрахунків фаустгранатників. За цей бій нагороджений орденом Слави другого ступеня.

В березні 1945 екіпаж брав участь у боях за розширення плацдарму на Кюстрінському напрямку, танк знищив кілька гармат і кулеметних гнізд, але танк був підбитий, загинув навідник, Шандибіна важко поранено. За цей бій нагороджений орденом Слави першого ступеня.

Також був нагороджений двома орденами Червоної Зірки. У серпні 1945 року демобілізувався.

Після війни закінчив , сорок років працював в Охтирському міськфінвідділі.

Брав активну участь в громадській роботі, проводив патріотичну роботу, зустрічався з учнями шкіл.

В 1985 році з нагоди 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні його ім'я занесено до обласної Книги трудової доблесті.

При відзначенні 57-ї річниці визволення Охтирки у серпні 2000 року урочисто відкрито Алею Слави, встановлено бюсти чотирьох повних кавалерів ордена Слави — , , , Шандиби Володимира Даниловича.

22 серпня 2008 року відкрита меморіальна дошка пам'яті на будинку по вулиці Фрунзе, 3, де він проживав.

Створені експозиції його честі в Охтирському міському краєзнавчому музеї, кімнаті бойової слави Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 6, музеї Охтирської міської ради ветеранів, в Колпінській середній школі № 457 Санкт-Петербурга.

Джерело

Шандиба Володимир Данилович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Шандиба Володимир Данилович^{[недоступне посилання з серпня 2019]}