Шамхат

Шамхат (Самхат, а також Шамкат у вавилонській версії «Епосу про Гільгамеша») — в шумеро-аккадській міфології храмова повія, соратниця Гільгамеша і коханка Енкіду.

Шамхат
Персонаж твору	Епос про Гільгамеша

Роль в епосі

У таблицях I і II «Епосу про Гільгамеша» Шамхат, будучи жрицею Іштар, виконує за волею царя Гільгамеша роль спокусниці, яка втихомирює звірячу натуру Енкіду, перш ніж привести його до царя. Провівши з Шамхат шість днів і сім ночей (за іншою версією, два тижні), Енкіду втрачає силу, а дикі звірі, з якими він колись жив, тепер бояться і уникають його. Шамхат вмовляє Енкіду відмовитися від життя з дикими тваринами і піти за нею в місто Урук, де править Гільгамеш. Енкіду погоджується, і Шамхат, розірвавши свій наряд надвоє, віддає половину йому, щоб він міг одягнутися. По дорозі в Урук Шамхат знайомить Енкіду і з іншими благами цивілізації: хлібом і вином. Втихомиренного Енкіду жриця кохання призводить прямо в руки царя Урука, Гільгамеша.

У таблиці VII «Епосу про Гільгамеша» Енкіду, вмираючи, спочатку проклинає Шамхат за те, що вона відвернула його від диких звірів і зробила людиною, але бог Шамаш нагадує Енкіду про те, як Шамхат нагодувала, напоїла і одягла його. Енкіду прощає жрицю і благословляє її.

Цікаві факти

Ім'я Шамхат походить від аккадського прикметника жіночого роду «šamhu», похідного від дієслова «šamāhu», яке перекладається як «бути чудовим».

Примітки

1. Stephanie Dalley (2000) Myths from Mesopotamia, Creation, the Flood, Gilgamesh and others, revised edition, Oxford University Press, p.137.
2. У таблицях під номерами № 1, 2, 7 «Епоса про Гільгамеша».
3. Надежда Рудик. «Він до Гільгамеша був тілом подібний… [ 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]» N + 1, 6 декабря 2018.
4. Black, J., George, A., and Postgate, N. (2000) «A Concise Dictionary of Akkadian», 2nd (corrected) printing, Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 352.