Чінголо біловусий

Чінголо біловусий
Біловусий чінголо (Оахака)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Passerellidae Рід: Чінголо (Peucaea) Вид: Чінголо біловусий
Біноміальна назва
Peucaea mystacalis (Hartlaub, 1852)
Ареал виду
Синоніми
Zonotrichia mystacalis Aimophila mystacalis
Посилання
Вікісховище: Peucaea mystacalis Віківиди: Peucaea mystacalis ITIS: 997729 МСОП: 22721208 NCBI: 2704505

Чі́нголо біловусий (Peucaea mystacalis) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Ендемік Мексики.

Опис

Довжина птаха становить 15 см. Голова темно-сіра, горло чорне, від дзьоба відходять білі смуги, що нагадують вуса. На лобі чорна пляма. Верхня частина тіла рудувато-сіра, хвіст і крила чорні. Нижня частина тіла світло-сіра, гузкам біла. Навколо очей біле кільце. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів на животі є смужки.

Поширення й екологія

Вусаті чінголо є ендеміками Мексики. Вони мешкають на схід від гір Трансмексиканського вулканічного поясу, від східної частини штату Мехіко до штату Веракрус, а також у південних долинах штату Пуебла. Живуть у сухих місцях, порослих чагарником і кактусами на висоті від 900 до 1900 м над рівнем моря.

Примітки

1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). . IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.
4. Peucaea mystacalis у базі Avibase.
5. . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.

Джерела

• , y Edward L. Chalif. 2008. Aves de México. Guía de campo. Editorial Diana, México.