Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гори Чин — гори в штаті Чин, на північному заході М'янми, які вдаються в індійський штат Маніпур. Вони є частиною хребта Ракхайн.
| Чин | ||||
| 22°30′ пн. ш. 93°30′ сх. д. / 22.500° пн. ш. 93.500° сх. д.Координати: 22°30′ пн. ш. 93°30′ сх. д. / 22.500° пн. ш. 93.500° сх. д. | ||||
| Країна | М'янма, Індія | |||
|---|---|---|---|---|
| Система | Араканські гори | |||
| Тип | гора і гірський хребет | |||
| Висота | 3053 м | |||
  Чин Чин (М'янма) | ||||
 Чин Чин (Мізорам) | ||||
Гори Чин прилягають до Араканських гір, які включають гори Лушай і проходять через Нагаленд в Індії, а також частково в М'янмі. Гори Лушай часто пов'язують із горами Чин, оскільки їхня топографія, культура та історія схожі.
Вищою точкою є , яка одночасно є найвищою точкою хребта Ракхайн. Вона розташована на півдні штату Чин і досягає заввишки 3094 метри.
Найбільше місто в горах Чин — Пхалан — знаходиться в їхній північній частині.
Район населений народом чин, люди якого схожі на своїх сусідів на заході .
Природа
У горах на висотах понад 1000 метрів розташований екорегіон гірські ліси Чину та Аракану, які є домом для популяції слонів, а також араканської шипової черепахи (Heosemys depressa), якій загрожує зникнення. Цей екорегіон покритий лісами з таких видів, як сосна (Pinus), чайне (Camellia sinensis) та тикове (Tectona grandis) дерева.
На нижніх схилах гір Чин до висот близько 1000 метрів розташовані дощові ліси Мізорама-Маніпура-Качина — екорегіон, що характеризується напіввічнозеленими дощовими лісами.
Гори Чин значною мірою зберігають первозданну рослинність, оскільки людей цікавили насамперед тикові ліси, а деревина інших порід не становила досі промислової цінності.
Інтернет-ресурси
- Google Books, The Physical Geography of Southeast Asia
![image]()
. // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 6. 1911. с. 233. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gori Chin gori v shtati Chin na pivnichnomu zahodi M yanmi yaki vdayutsya v indijskij shtat Manipur Voni ye chastinoyu hrebta Rakhajn Chin22 30 pn sh 93 30 sh d 22 500 pn sh 93 500 sh d 22 500 93 500 Koordinati 22 30 pn sh 93 30 sh d 22 500 pn sh 93 500 sh d 22 500 93 500Krayina M yanma IndiyaSistema Arakanski goriTip gora i girskij hrebetVisota 3053 mChinChin M yanma ChinChin Mizoram Gori Chin prilyagayut do Arakanskih gir yaki vklyuchayut gori Lushaj i prohodyat cherez Nagalend v Indiyi a takozh chastkovo v M yanmi Gori Lushaj chasto pov yazuyut iz gorami Chin oskilki yihnya topografiya kultura ta istoriya shozhi Vishoyu tochkoyu ye yaka odnochasno ye najvishoyu tochkoyu hrebta Rakhajn Vona roztashovana na pivdni shtatu Chin i dosyagaye zavvishki 3094 metri Najbilshe misto v gorah Chin Phalan znahoditsya v yihnij pivnichnij chastini Rajon naselenij narodom chin lyudi yakogo shozhi na svoyih susidiv na zahodi PrirodaU gorah na visotah ponad 1000 metriv roztashovanij ekoregion girski lisi Chinu ta Arakanu yaki ye domom dlya populyaciyi sloniv a takozh arakanskoyi shipovoyi cherepahi Heosemys depressa yakij zagrozhuye zniknennya Cej ekoregion pokritij lisami z takih vidiv yak sosna Pinus chajne Camellia sinensis ta tikove Tectona grandis dereva Na nizhnih shilah gir Chin do visot blizko 1000 metriv roztashovani doshovi lisi Mizorama Manipura Kachina ekoregion sho harakterizuyetsya napivvichnozelenimi doshovimi lisami Gori Chin znachnoyu miroyu zberigayut pervozdannu roslinnist oskilki lyudej cikavili nasampered tikovi lisi a derevina inshih porid ne stanovila dosi promislovoyi cinnosti Internet resursiGoogle Books The Physical Geography of Southeast Asia Chin Hills Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 6 1911 s 233 angl