Чуїтинаміт (ісп. Chuitinamit) — старовинне місто цивілізації мая, в межах муніципалітету Сант'яго Атітлан (Солола, Гватемала). Назва перекладається як «Квітка народів».
Чуїтинаміт | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Солола |
Історія | |
Датування | 1400 — 1524 |
Періоди | Післякласичний період |
Археологічна культура | мая |
Історія
Було відоме також як Чия. Засновано племенем мая-цутухіль у 1400 році. Невдовзі навколо Чуїтинаміт утворилася держава цутухілей. Іншими містами цутухілей були Чакая, Пачавах, Шікомук, Чехію і Толіман. На чолі держави стояв володар, що звався а'цікінахай («володар з дому птаха»). Протягом 1410-1470-х років вели тривалі війні з державами кіче та какчикелей. Останні захопили північне узбережжя озера Атітлан, північне-західне — кіче на чолі ахпопом (царем) К'ікабом. При цьому цутухілі вимушені були визнати зверхність кіче, разом з тим Чуїтинаміт під час цих воєн не постраждав.
У 1475 році цутухілі скинули владу кіче. У подальшому активно боролися проти спроб себе поневолити в союзі з какчикелей та Кускатланом. З часом відносини з останніми також погіршилися. У квітні 1524 року проти цутухілей виступили іспанські конкістадори на чолі із Педро де Альварадо при підтримці військ какчикелей. Після поразок біля озера Атітлан цутухілі визнали зверхність Іспанії. Надалі Чуїтинаміт було перенесено далі уздовж височини й перейменовано на Сант'яго Атітлан.
Опис
Розташовувався біля озера Атітлан, на вершині гірської височини на висоті 1560 м над рівнем моря гори Чухуюп, трохи північніше сучасного міста Сант'яго Атітлан. Наприкінці існування міста у фактичну околицю перетворилося невеличке місто, що знаходилося поблизу — Чо'ку'мук (було залишено у 1548 році).
Загальна площа становить 2 га. Було зведено у стилі Центральної Мексики, мало багато запозичень від тольтеків. Складається з 2 площ, піраміди з храмом, декількох храмів, 30 інших будов.
Церемоніальний центр (тинаміт) міста розташовувався у верхній частині. Він також виконував функцію адміністративного центру. Навколо головної площі розташовувалися храм з пірамідою та палаци володарів, трохи далі житла родин царів. Головна площа була захищено стіною, доступ туди мали знать, простолюдини лише у свята й під час важливих церемоній. Піраміду з храмом мая використовували для астрономічних досліджень. На озері Ататліан правителі та представники знаті здійснювали ритуальні кровопускання.
У нижній частині, біля озера, розташовувався житловий комплекс (амак), де знайдені рештки знаті та деякі храми. Тут знайдені численні різьблені фігури, зроблені у стилі післякласичного періоду, характерного для гірських районів мая.
Околиці місця представляли собою сільськогосподарські угіддя, які обробляли простолюдини-землероби. Їх осели стояли поруч.
Історія досліджень
Найзначніші дослідження здійснюються починаючи з 1977 року археологами на чолі із Кеннетом Брауном з університету Ґ'юстона.
Джерела
- Fox, John W. (2008) [1987]. Maya Postclassic state formation. Cambridge, UK and New York, USA: Cambridge University Press. . (англ.)
- Chuitinamit [недоступне посилання з січня 2018]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuyitinamit isp Chuitinamit starovinne misto civilizaciyi maya v mezhah municipalitetu Sant yago Atitlan Solola Gvatemala Nazva perekladayetsya yak Kvitka narodiv ChuyitinamitKrayinaGvatemalaRegionSololaIstoriyaDatuvannya1400 1524PeriodiPislyaklasichnij periodArheologichna kulturamayaIstoriyaBulo vidome takozh yak Chiya Zasnovano plemenem maya cutuhil u 1400 roci Nevdovzi navkolo Chuyitinamit utvorilasya derzhava cutuhilej Inshimi mistami cutuhilej buli Chakaya Pachavah Shikomuk Chehiyu i Toliman Na choli derzhavi stoyav volodar sho zvavsya a cikinahaj volodar z domu ptaha Protyagom 1410 1470 h rokiv veli trivali vijni z derzhavami kiche ta kakchikelej Ostanni zahopili pivnichne uzberezhzhya ozera Atitlan pivnichne zahidne kiche na choli ahpopom carem K ikabom Pri comu cutuhili vimusheni buli viznati zverhnist kiche razom z tim Chuyitinamit pid chas cih voyen ne postrazhdav U 1475 roci cutuhili skinuli vladu kiche U podalshomu aktivno borolisya proti sprob sebe ponevoliti v soyuzi z kakchikelej ta Kuskatlanom Z chasom vidnosini z ostannimi takozh pogirshilisya U kvitni 1524 roku proti cutuhilej vistupili ispanski konkistadori na choli iz Pedro de Alvarado pri pidtrimci vijsk kakchikelej Pislya porazok bilya ozera Atitlan cutuhili viznali zverhnist Ispaniyi Nadali Chuyitinamit bulo pereneseno dali uzdovzh visochini j perejmenovano na Sant yago Atitlan OpisRoztashovuvavsya bilya ozera Atitlan na vershini girskoyi visochini na visoti 1560 m nad rivnem morya gori Chuhuyup trohi pivnichnishe suchasnogo mista Sant yago Atitlan Naprikinci isnuvannya mista u faktichnu okolicyu peretvorilosya nevelichke misto sho znahodilosya poblizu Cho ku muk bulo zalisheno u 1548 roci Zagalna plosha stanovit 2 ga Bulo zvedeno u stili Centralnoyi Meksiki malo bagato zapozichen vid toltekiv Skladayetsya z 2 plosh piramidi z hramom dekilkoh hramiv 30 inshih budov Ceremonialnij centr tinamit mista roztashovuvavsya u verhnij chastini Vin takozh vikonuvav funkciyu administrativnogo centru Navkolo golovnoyi ploshi roztashovuvalisya hram z piramidoyu ta palaci volodariv trohi dali zhitla rodin cariv Golovna plosha bula zahisheno stinoyu dostup tudi mali znat prostolyudini lishe u svyata j pid chas vazhlivih ceremonij Piramidu z hramom maya vikoristovuvali dlya astronomichnih doslidzhen Na ozeri Atatlian praviteli ta predstavniki znati zdijsnyuvali ritualni krovopuskannya U nizhnij chastini bilya ozera roztashovuvavsya zhitlovij kompleks amak de znajdeni reshtki znati ta deyaki hrami Tut znajdeni chislenni rizbleni figuri zrobleni u stili pislyaklasichnogo periodu harakternogo dlya girskih rajoniv maya Okolici miscya predstavlyali soboyu silskogospodarski ugiddya yaki obroblyali prostolyudini zemlerobi Yih oseli stoyali poruch Istoriya doslidzhenNajznachnishi doslidzhennya zdijsnyuyutsya pochinayuchi z 1977 roku arheologami na choli iz Kennetom Braunom z universitetu G yustona DzherelaFox John W 2008 1987 Maya Postclassic state formation Cambridge UK and New York USA Cambridge University Press ISBN 978 0 521 10195 0 angl Chuitinamit nedostupne posilannya z sichnya 2018