Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чу́бівка — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Леськівській сільській громаді. У селі мешкає 246 людей. Розміщене за 24 км від обласного центру, міста Черкаси, за 8,5 км від автодороги Канів — Черкаси — Кременчук, на території урочища Вітряна Гора.
| село Чубівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Леськівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71080190050058159 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1758 р. |
| Населення | 246 (перепис 2001 року) |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19645 |
| Телефонний код | +380 472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°13′51″ пн. ш. 32°11′57″ сх. д. / 49.23083° пн. ш. 32.19917° сх. д.Координати: 49°13′51″ пн. ш. 32°11′57″ сх. д. / 49.23083° пн. ш. 32.19917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 129 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 19645, Черкаська обл., Черкаський район, с. Думанці, вул. Благовісна, 100 |
| Карта | |
  Чубівка | |
 Чубівка | |
| Мапа | |
| | |
Геологія
Село розташоване в центральній частині Українського кристалічного щита в межах північно-західної частини Інгуло-Унгулецького антиклінарія. В геологічній будові беруть участь породи двох структурних поверхів — глибоко метаморфізовані та магматичні утворення докембрійського фундаменту нижнього протерозою Кіровоградсько-Житомирського комплексу, які представлені порфіровидними світло-сірими гранітами та осадовими породами кайнозою.
Поблизу Чубівки можна побачити пороги на Тясмині. Тут кристалічні породи виступають на поверхню. Біля Чубівки скелі тягнуться на півсотні метрів, рівень води спадає тут майже на метр. На підмитих Тясмином берегах спостерігаються відслонення з морських черепашок, а іноді напівзітлілі колоди великих дерев.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 238 | 96,75 % |
| Російська | 8 | 3,25 % |
| Разом | 246 | 100,00 % |
Археологічні пам'ятки
За 3 км на захід від села розташований Скіфський курган скіфо-сарматської епохи VII ст. до н. е. — III ст. н. е.
Жаботинський Свято-Онуфріївський чоловічий монастир
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Жаботинський_Свято-Онуфріївський_монастир, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з червня 2018. |
Монастир розташований на південно-східній околиці села біля річки Жаботинка, в урочищі Вітряна Гора. Невідомою залишається точна дата його заснування, однак знаємо, що не пізніше 1706 р., коли за архівними даними Київський митрополит Варлаам Ясинський просив у гетьмана Івана Мазепи заступництва для монастиря, хоча за деякими джерелами обитель існує вже понад 600 років.
У XIX ст. на його території було дві церкви: дерев'яна трьохпрестольна Успіння Богородиці і кам'яна тепла Онуфріївська церква. Церква Успіння, яка була збудована у 1758 р., у XX ст. зазнала руйнації. На сьогоднішній день у доброму стані збереглася трьохпрестольна Онуфріївська церква, яку спорудили у 1810 р. під двома куполами, з вівтарним і дзвіничним приміщеннями, а освячення її відбулося 20 жовтня 1812 р. У 1831 р. церкву відремонтували, а у 1904 р. до храму прибудували два бокові приділи. У південному розмістили престол на честь Покрови Пресвятої Богородиці, а у північному приділі замість престолу розташували жертовник. Центральний престол храму, споруджений на честь святого Онуфрія, зберігся ще з моменту освячення церкви. Храм відзначається оригінальною архітектурою, яка відображала стильові особливості того періоду.
За писемними джерелами, у 1824 р. цю обитель відвідав Тарас Шевченко, поет приїжджав сюди також і дорослим, у 40-х роках XIX ст. У XIX ст. — поч.XX ст. за монастирем було закріплено чималі земельні володіння і господарство, що дозволяло його ченцям займатися благочинністю; у ті часи це був потужний освітній і мистецький центр Південної Київщини.
До 1917 р. територія монастиря розширювалася, однак у 1928 р. його зачинили, а вже у 1929 р. розібрали церкву Успіння Пресвятої Богородиці. У 1944 р. у монастирі жили черниці з Мотронинського монастиря, проте він продовжував свою діяльність лише до 1949 р., пізніше черниць переселили до Лебединського Свято-Миколаївського монасиря. Понад двадцять років Жаботинський монастир стояв пусткою. З 1972 р. Онуфріївську церкву використовували як склад для зерна, храм повернули віруючим лише у 1990 р.
Жаботинська обитель є важливою культовою спорудою, потрапляла у вир історичних подій, таких, як: Коліївщина (1768 р.), Холодноярська республіка (1918 р.), очевидно, відігравала у ті роки певну історичну роль, адже недаремно існує легенда про підземний хід, що з'єднував її з Мотронинським монастирем.
Нещодавно канонізували трьох новомучеників, діяльність яких була тісно пов'язана з цією обителлю — це Даміан (Тимофій) Храпаченко, Федір Киба і Кипріян Олійник, які загинули у 1937—1938 р.
На сьогоднішній день це чи не єдиний великий чоловічий монастир у Черкаській області. У 1995 р. розпочалося активне відновлення монастиря та реставрація Онуфріївської церкви.
Особливістю цього монастиря є те, що на його території знайдені печери і підземна церква святого Миколая. У 1996—2000 р. печери ретельно вимили і почистили від наносного ґрунту, а черкаські археологи ґрунтовно їх дослідили, з'ясувавши протяжність печер загальною довжиною понад 70 м. За переказами, Онуфріївський монастир мав підземне сполучення з Холодним яром, до якого майже 15 кілометрів. Ченці планують укріпити підземні ходи цегляною кладкою і спорудити дзвіницю. В обителі тепер будуються келії, готується готель для приїжджих туристів, оновлено монастирський сад, поступово почало відновлюватися його господарство.[]
Опис ЧУБІВКИ-КОЗАЦЬКОЇ
Ця редута (назва оборонних укріплень, які звели козаки — називається козацький редут, на цьому рубежі несуть службу козаки, які за принципом ротації прибувають до Січі з різних регіонів, щоб забезпечувати охорону табору), звана Чубовою редутою, або Чубівкою, була одна з тих, які козацтво ставило на пограниччі земель татарської орди. Вони мали на меті не лише зорити за рухами татар, але ще в разі татарського набігу орду здержувати, а то й нищити. В редути звичайно посилано із Запорозької Січі відділи запорожців, які змінялися.
З Чубівкою було інакше. Тут засів запорозький сотник Іван Чуб. Він її побудував, і випосажив у всі потреби, і не хотів звідсіля рушатися. Навпаки, він завів тут козацьку школу на подобу Січі. Сюди приходили молоді люде, хто мав охоту козакувати, й тут під умілою рукою сотника, під умілою й твердою рукою осавула Касяна Бай бузи ставали справжніми козаками.
Таких вишколених у воєнному ремеслі людей посилав сотник час від часу на Січ з окремим реєстром. Хто в той реєстр попав, приходив на Січ не як новик, а як козак-товариш.
Чубівка лежала на правому березі Синюхи, що впливала до Бога. То був чотирикутник, окопаний із трьох боків високим валом. З четвертого боку притикала вона до великого лісу. З того боку була забезпечена ровами, засіками, вовчими долами і такими іншими штуками. В потребі можна було випустити з недалекої Синюхи воду, а тоді цілий простір між лісом і редутою заливала широко вода. Щоби остерегти добрих людей, що не туди дорога в редуту, понастромлювано на краю лісу на тичках черепи з татарських голів.
На двох рогах валів редути стояли наріжники, де містились по дві гармати. Вали були порослі терниною і дикою рожею, а на верху дубові палісади з дірами до стріляння. Навкруги валів був широкий рів, а в ньому застромлені кінчасті коли. Хто в той рів упав, мусив застромитися на палі. В редуту вело двоє воріт з противних боків, з мостами до підношення на ланцюгах. У ворота заходилося попід земляний вал.
Редута виглядала зверху, мов який ліс.
Всередині стояла хата сотника з приліпленим до неї куренем. Хата була широка, присадкувата. Крім тих двох кімнат, які вже знаємо, була тут і комора, від якої ключ носив або сотник, або, коли його не було, його вірний товариш Касян. З комори тої, де хазяїн ховав свої скарби, входилося в таємний хідник глибоко і далеко попід землю — геть аж до лісу серед великої гущавини. Коли б у редуті неможливо було вдержатися, то можна було втекти тим льохом у ліс, а тоді поминай, як звали.
У самих валах, довкруги невеликого майдану, містилися будинки й стайні та склади на хліб і пашню, бо Чуб завів своє хазяйство. Зараз за редутою, по другу сторону ріки, були розлогі поля з усяким хлібом і пасовиська для товару й коней.
В редуті був військовий січовий порядок. Були поготівля й сторожі. Як лише сторожний козак помічав небезпеку — давав умовлений знак. Тоді робітники утікали з поля, скотарі й конюхи заганяли товар і коні всередину редути. Підносили міст і зачиняли ворота. Ця редута стояла близько буджацької орди, й частенько стрічала непроханих гостей оловом.
Згадати б ще, що крім хати всі будівлі були вкриті землею, й ніяким способом не можна їх було іззовні підпалити.
Ніхто тут не дармував і не нудьгував. Кожний мусив робити, до чого його приставили. Робота була розложена на кожну годину, а хто би зробив не так, стрінувся з твердою рукою Касяна, який побоїв не жалував.
Сотник Іван Чуб, чоловік п'ятдесяти років, невеликого росту і кремезний, довгі роки працював і думав над тим, як свою редуту зробити нездобутою. Завжди щось уліпшував і щось нового додавав. Його зброївня мала всього подостатком, а хліба, солоної риби, в'яленого м'яса, меду, було стільки, що можна було перетримати облогу цілий рік, коли не більше.
Слава Чубової школи розходилась по цілій околиці. Охотників було стільки, що сотник не міг вибрати, бо більше, як стокілька людей не хотів приймати.
Сам сотник, славний низовий лицар, був м'якої вдачі. Хотів, щоби кожному було добре. Любив поговорити і пожартувати, і для того може би не вспів завести воєнної карності, якби не старий Касян. Той завжди дивився на всіх бісом, був непривітний, воркотун і дуже строгий до себе і других. Ті супротивні вдачі двох людей доповнялися дуже добре. Не раз, як Касян починав воркотіти, то сотник тільки махав руками і втікав у світлицю. Касянові було все вільно. Зате ніхто так не їздив на коні, хоч би який дикий, ніхто так у ціль не потрапив, ніхто так роз'їзду не провадив, язика не дістав, як старий Касян. Козаки вважали Касяна за характерника, дуже його боялися, але поважали його за його лицарські прикмети. Відважний, що самого чорта б не злякався. Не завагався б піти до самого Царгорода і висмикати султанові бороду, коли б йому сотник це приказав. Але й кожний йому підчинений мусив виконати приказ, хоч би прийшлося і голову покласти. Тому-то з Чубової редути виходили славні лицарі, і на Січі мали велику пошану…
Андрій Чайковський. «Сагайдачний».
Див. також
Посилання
- Погода в селі Чубівка [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chubivka Chu bivka selo v Ukrayini v Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Leskivskij silskij gromadi U seli meshkaye 246 lyudej Rozmishene za 24 km vid oblasnogo centru mista Cherkasi za 8 5 km vid avtodorogi Kaniv Cherkasi Kremenchuk na teritoriyi urochisha Vitryana Gora selo Chubivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Leskivska silska gromada Kod KATOTTG UA71080190050058159 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane do 1758 r Naselennya 246 perepis 2001 roku Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 19645 Telefonnij kod 380 472 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 13 51 pn sh 32 11 57 sh d 49 23083 pn sh 32 19917 sh d 49 23083 32 19917 Koordinati 49 13 51 pn sh 32 11 57 sh d 49 23083 pn sh 32 19917 sh d 49 23083 32 19917 Serednya visota nad rivnem morya 129 m Misceva vlada Adresa radi 19645 Cherkaska obl Cherkaskij rajon s Dumanci vul Blagovisna 100 Karta Chubivka Chubivka Mapa Chubivka u VikishovishiGeologiyaSelo roztashovane v centralnij chastini Ukrayinskogo kristalichnogo shita v mezhah pivnichno zahidnoyi chastini Ingulo Unguleckogo antiklinariya V geologichnij budovi berut uchast porodi dvoh strukturnih poverhiv gliboko metamorfizovani ta magmatichni utvorennya dokembrijskogo fundamentu nizhnogo proterozoyu Kirovogradsko Zhitomirskogo kompleksu yaki predstavleni porfirovidnimi svitlo sirimi granitami ta osadovimi porodami kajnozoyu Poblizu Chubivki mozhna pobachiti porogi na Tyasmini Tut kristalichni porodi vistupayut na poverhnyu Bilya Chubivki skeli tyagnutsya na pivsotni metriv riven vodi spadaye tut majzhe na metr Na pidmitih Tyasminom beregah sposterigayutsya vidslonennya z morskih cherepashok a inodi napivzitlili kolodi velikih derev NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 238 96 75 Rosijska 8 3 25 Razom 246 100 00 Arheologichni pam yatkiZa 3 km na zahid vid sela roztashovanij Skifskij kurgan skifo sarmatskoyi epohi VII st do n e III st n e Zhabotinskij Svyato Onufriyivskij cholovichij monastirBulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Zhabotinskij Svyato Onufriyivskij monastir ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z chervnya 2018 Monastir roztashovanij na pivdenno shidnij okolici sela bilya richki Zhabotinka v urochishi Vitryana Gora Nevidomoyu zalishayetsya tochna data jogo zasnuvannya odnak znayemo sho ne piznishe 1706 r koli za arhivnimi danimi Kiyivskij mitropolit Varlaam Yasinskij prosiv u getmana Ivana Mazepi zastupnictva dlya monastirya hocha za deyakimi dzherelami obitel isnuye vzhe ponad 600 rokiv U XIX st na jogo teritoriyi bulo dvi cerkvi derev yana trohprestolna Uspinnya Bogorodici i kam yana tepla Onufriyivska cerkva Cerkva Uspinnya yaka bula zbudovana u 1758 r u XX st zaznala rujnaciyi Na sogodnishnij den u dobromu stani zbereglasya trohprestolna Onufriyivska cerkva yaku sporudili u 1810 r pid dvoma kupolami z vivtarnim i dzvinichnim primishennyami a osvyachennya yiyi vidbulosya 20 zhovtnya 1812 r U 1831 r cerkvu vidremontuvali a u 1904 r do hramu pribuduvali dva bokovi pridili U pivdennomu rozmistili prestol na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici a u pivnichnomu pridili zamist prestolu roztashuvali zhertovnik Centralnij prestol hramu sporudzhenij na chest svyatogo Onufriya zberigsya she z momentu osvyachennya cerkvi Hram vidznachayetsya originalnoyu arhitekturoyu yaka vidobrazhala stilovi osoblivosti togo periodu Za pisemnimi dzherelami u 1824 r cyu obitel vidvidav Taras Shevchenko poet priyizhdzhav syudi takozh i doroslim u 40 h rokah XIX st U XIX st poch XX st za monastirem bulo zakripleno chimali zemelni volodinnya i gospodarstvo sho dozvolyalo jogo chencyam zajmatisya blagochinnistyu u ti chasi ce buv potuzhnij osvitnij i misteckij centr Pivdennoyi Kiyivshini Do 1917 r teritoriya monastirya rozshiryuvalasya odnak u 1928 r jogo zachinili a vzhe u 1929 r rozibrali cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici U 1944 r u monastiri zhili chernici z Motroninskogo monastirya prote vin prodovzhuvav svoyu diyalnist lishe do 1949 r piznishe chernic pereselili do Lebedinskogo Svyato Mikolayivskogo monasirya Ponad dvadcyat rokiv Zhabotinskij monastir stoyav pustkoyu Z 1972 r Onufriyivsku cerkvu vikoristovuvali yak sklad dlya zerna hram povernuli viruyuchim lishe u 1990 r Zhabotinska obitel ye vazhlivoyu kultovoyu sporudoyu potraplyala u vir istorichnih podij takih yak Koliyivshina 1768 r Holodnoyarska respublika 1918 r ochevidno vidigravala u ti roki pevnu istorichnu rol adzhe nedaremno isnuye legenda pro pidzemnij hid sho z yednuvav yiyi z Motroninskim monastirem Neshodavno kanonizuvali troh novomuchenikiv diyalnist yakih bula tisno pov yazana z ciyeyu obitellyu ce Damian Timofij Hrapachenko Fedir Kiba i Kipriyan Olijnik yaki zaginuli u 1937 1938 r Na sogodnishnij den ce chi ne yedinij velikij cholovichij monastir u Cherkaskij oblasti U 1995 r rozpochalosya aktivne vidnovlennya monastirya ta restavraciya Onufriyivskoyi cerkvi Osoblivistyu cogo monastirya ye te sho na jogo teritoriyi znajdeni pecheri i pidzemna cerkva svyatogo Mikolaya U 1996 2000 r pecheri retelno vimili i pochistili vid nanosnogo gruntu a cherkaski arheologi gruntovno yih doslidili z yasuvavshi protyazhnist pecher zagalnoyu dovzhinoyu ponad 70 m Za perekazami Onufriyivskij monastir mav pidzemne spoluchennya z Holodnim yarom do yakogo majzhe 15 kilometriv Chenci planuyut ukripiti pidzemni hodi ceglyanoyu kladkoyu i sporuditi dzvinicyu V obiteli teper buduyutsya keliyi gotuyetsya gotel dlya priyizhdzhih turistiv onovleno monastirskij sad postupovo pochalo vidnovlyuvatisya jogo gospodarstvo dzherelo Opis ChUBIVKI KOZACKOYi Cya reduta nazva oboronnih ukriplen yaki zveli kozaki nazivayetsya kozackij redut na comu rubezhi nesut sluzhbu kozaki yaki za principom rotaciyi pribuvayut do Sichi z riznih regioniv shob zabezpechuvati ohoronu taboru zvana Chubovoyu redutoyu abo Chubivkoyu bula odna z tih yaki kozactvo stavilo na pogranichchi zemel tatarskoyi ordi Voni mali na meti ne lishe zoriti za ruhami tatar ale she v razi tatarskogo nabigu ordu zderzhuvati a to j nishiti V reduti zvichajno posilano iz Zaporozkoyi Sichi viddili zaporozhciv yaki zminyalisya Z Chubivkoyu bulo inakshe Tut zasiv zaporozkij sotnik Ivan Chub Vin yiyi pobuduvav i viposazhiv u vsi potrebi i ne hotiv zvidsilya rushatisya Navpaki vin zaviv tut kozacku shkolu na podobu Sichi Syudi prihodili molodi lyude hto mav ohotu kozakuvati j tut pid umiloyu rukoyu sotnika pid umiloyu j tverdoyu rukoyu osavula Kasyana Baj buzi stavali spravzhnimi kozakami Takih vishkolenih u voyennomu remesli lyudej posilav sotnik chas vid chasu na Sich z okremim reyestrom Hto v toj reyestr popav prihodiv na Sich ne yak novik a yak kozak tovarish Chubivka lezhala na pravomu berezi Sinyuhi sho vplivala do Boga To buv chotirikutnik okopanij iz troh bokiv visokim valom Z chetvertogo boku pritikala vona do velikogo lisu Z togo boku bula zabezpechena rovami zasikami vovchimi dolami i takimi inshimi shtukami V potrebi mozhna bulo vipustiti z nedalekoyi Sinyuhi vodu a todi cilij prostir mizh lisom i redutoyu zalivala shiroko voda Shobi osteregti dobrih lyudej sho ne tudi doroga v redutu ponastromlyuvano na krayu lisu na tichkah cherepi z tatarskih goliv Na dvoh rogah valiv reduti stoyali narizhniki de mistilis po dvi garmati Vali buli porosli terninoyu i dikoyu rozheyu a na verhu dubovi palisadi z dirami do strilyannya Navkrugi valiv buv shirokij riv a v nomu zastromleni kinchasti koli Hto v toj riv upav musiv zastromitisya na pali V redutu velo dvoye vorit z protivnih bokiv z mostami do pidnoshennya na lancyugah U vorota zahodilosya popid zemlyanij val Reduta viglyadala zverhu mov yakij lis Vseredini stoyala hata sotnika z priliplenim do neyi kurenem Hata bula shiroka prisadkuvata Krim tih dvoh kimnat yaki vzhe znayemo bula tut i komora vid yakoyi klyuch nosiv abo sotnik abo koli jogo ne bulo jogo virnij tovarish Kasyan Z komori toyi de hazyayin hovav svoyi skarbi vhodilosya v tayemnij hidnik gliboko i daleko popid zemlyu get azh do lisu sered velikoyi gushavini Koli b u reduti nemozhlivo bulo vderzhatisya to mozhna bulo vtekti tim lohom u lis a todi pominaj yak zvali U samih valah dovkrugi nevelikogo majdanu mistilisya budinki j stajni ta skladi na hlib i pashnyu bo Chub zaviv svoye hazyajstvo Zaraz za redutoyu po drugu storonu riki buli rozlogi polya z usyakim hlibom i pasoviska dlya tovaru j konej V reduti buv vijskovij sichovij poryadok Buli pogotivlya j storozhi Yak lishe storozhnij kozak pomichav nebezpeku davav umovlenij znak Todi robitniki utikali z polya skotari j konyuhi zaganyali tovar i koni vseredinu reduti Pidnosili mist i zachinyali vorota Cya reduta stoyala blizko budzhackoyi ordi j chastenko strichala neprohanih gostej olovom Zgadati b she sho krim hati vsi budivli buli vkriti zemleyu j niyakim sposobom ne mozhna yih bulo izzovni pidpaliti Nihto tut ne darmuvav i ne nudguvav Kozhnij musiv robiti do chogo jogo pristavili Robota bula rozlozhena na kozhnu godinu a hto bi zrobiv ne tak strinuvsya z tverdoyu rukoyu Kasyana yakij poboyiv ne zhaluvav Sotnik Ivan Chub cholovik p yatdesyati rokiv nevelikogo rostu i kremeznij dovgi roki pracyuvav i dumav nad tim yak svoyu redutu zrobiti nezdobutoyu Zavzhdi shos ulipshuvav i shos novogo dodavav Jogo zbroyivnya mala vsogo podostatkom a hliba solonoyi ribi v yalenogo m yasa medu bulo stilki sho mozhna bulo peretrimati oblogu cilij rik koli ne bilshe Slava Chubovoyi shkoli rozhodilas po cilij okolici Ohotnikiv bulo stilki sho sotnik ne mig vibrati bo bilshe yak stokilka lyudej ne hotiv prijmati Sam sotnik slavnij nizovij licar buv m yakoyi vdachi Hotiv shobi kozhnomu bulo dobre Lyubiv pogovoriti i pozhartuvati i dlya togo mozhe bi ne vspiv zavesti voyennoyi karnosti yakbi ne starij Kasyan Toj zavzhdi divivsya na vsih bisom buv neprivitnij vorkotun i duzhe strogij do sebe i drugih Ti suprotivni vdachi dvoh lyudej dopovnyalisya duzhe dobre Ne raz yak Kasyan pochinav vorkotiti to sotnik tilki mahav rukami i vtikav u svitlicyu Kasyanovi bulo vse vilno Zate nihto tak ne yizdiv na koni hoch bi yakij dikij nihto tak u cil ne potrapiv nihto tak roz yizdu ne provadiv yazika ne distav yak starij Kasyan Kozaki vvazhali Kasyana za harakternika duzhe jogo boyalisya ale povazhali jogo za jogo licarski prikmeti Vidvazhnij sho samogo chorta b ne zlyakavsya Ne zavagavsya b piti do samogo Cargoroda i vismikati sultanovi borodu koli b jomu sotnik ce prikazav Ale j kozhnij jomu pidchinenij musiv vikonati prikaz hoch bi prijshlosya i golovu poklasti Tomu to z Chubovoyi reduti vihodili slavni licari i na Sichi mali veliku poshanu Andrij Chajkovskij Sagajdachnij Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannya Pogoda v seli Chubivka 29 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherkaskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih