Чоґ'ял (тиб. ཆོས་རྒྱལ) — титул монархів Сіккіму. Вони перебували при владі з 1642 по 1975 рік. У 1975 році монархія була скасована, а Сіккім увійшов до складу Індії як 22-й штат. Слово «чоґ'ял» означає «праведний правитель» або «духовний правитель».
Крім того, титул чоґ'яла привласнювали в різних гімалайських державах особливим духовним правителям. Так, в Бутані чоґ'яли вважалися реінкарнацією (втіленням) засновника Бутанського королівства Шабдрунґа Нґаванґа Намґ'яла. Титул чоґ'яла мав значення вище, ніж Дже Кхенпо, найвищий чернечий чин, і вище, ніж чин тимчасового правителя, Деб або Десі. , тибетській учитель, що живе і працює на Заході, професор Неапольського інституту сходознавства і засновник Світової Дзогчен Спільноти, і зараз має титул чоґ'яла і вважається втіленням Шабдрунґа Нґаванґа Намґ'яла.
З 1642 по 1975 рік в Сіккімі перебували при владі чоґ'яли (у західній традиції їх часто називають королями) з династії Намґ'ял. Монархія була заснована нащадками в тринадцятому поколінні принца Кх'є Бумса, що прийшов до Сіккіму з Тибету. Правління чоґ'ялів було передбачене Гуру Рінпоче, що розповсюдив в Сіккімі буддизм, у 8 столітті. У 1642 році три шанобливі лами Сіккіма, один з півночі, один із заходу і один з півдня, незалежно один від одного прийшли до Юксому і проголосили першим чоґ'ялом Сіккіма Пхунцоґа Намґ'яла, а місто Юксом стало першою столицею Сіккімської держави.
Список чоґ'ялів Сіккіму
№ | Рік народження | Рік початку правління | Ім'я | Найважливіші події за часів правління |
---|---|---|---|---|
1 | 1604 | 1642 | Пхунцоґ Намґ'ял | Вступив на трон і був проголошений першим чоґ'ялом Сіккіму. Встановив столицю в Юксомі. |
2 | 1644 | 1670 | Тенсунґ Намґ'ял | Переніс столицю з Юксома до Рабденце. |
3 | 1686 | 1700 | Чакдор Намґ'ял | Зведена сестра Чакдора спробувала скинути його. Чакдор біг до Лхаси і повернув владу за допомогою тибетців. |
4 | 1707 | 1717 | Ґ'юрмед Намґ'ял | почалися часті набіги непальців на Сіккім. |
5 | 1734 | 1734 | Пхунцоґ Намґ'ял II | Непал захопив та зруйнував столицю Сіккіма Рабденце. |
6 | 1769 | 1780 | Тенцзін Намґ'ял | Чоґ'ял утік до Тибету та помер у вигнанні. |
7 | 1785 | 1793 | Цудпхуд Намґ'ял | Переніс столицю з Рабденце до Тумлонґа. Склав Тіталійський договір між Сіккімом та Британською Індією, за яким території, раніш захоплені Непалом, були повернуті Сіккіму. В 1835 році сіккімський округ Дарджилінг був «подарований» Британській Індії, а між країнами зросла напруженість. |
8 | 1819 | 1863 | Сідеконґ Намґ'ял | — |
9 | 1860 | 1874 | Тхутоб Намґ'ял | У 1889 році Клод Вайт був призначений політичним посланником в Сіккімі. В 1894 році столиця перенесена з Тумлонґа в Ґанґток. |
10 | 1879 | 1914 | Сідеконґ Намґ'ял II | — |
11 | 1893 | 1914 | Таші Намґ'ял | У 1950 році підписав договір з Індією про протекторат над Сіккімом. |
12 | 1923 | 1963 | Палден Тхондуп Намґ'ял | Був непопулярним у населення. Був змушений відректися після проведеного референдуму. Був одружений з громадянкою США . Помер в . |
— | 1982 | Ванґчук Намґ'ял | Спадкоємець трону, ніколи не правив |
Примітки
- Buyers, Christopher (2002). The Namgyal Dynasty: Brief History.
- Norbu, Namkhai (1988, 2000). The Crystal and the Way of Light: The Teachings of Namkhai Norbu. (Snow Lion Publications) pg.20 and Notes.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chog yal tib ཆ ས ར ལ titul monarhiv Sikkimu Voni perebuvali pri vladi z 1642 po 1975 rik U 1975 roci monarhiya bula skasovana a Sikkim uvijshov do skladu Indiyi yak 22 j shtat Slovo chog yal oznachaye pravednij pravitel abo duhovnij pravitel Krim togo titul chog yala privlasnyuvali v riznih gimalajskih derzhavah osoblivim duhovnim pravitelyam Tak v Butani chog yali vvazhalisya reinkarnaciyeyu vtilennyam zasnovnika Butanskogo korolivstva Shabdrunga Ngavanga Namg yala Titul chog yala mav znachennya vishe nizh Dzhe Khenpo najvishij chernechij chin i vishe nizh chin timchasovogo pravitelya Deb abo Desi tibetskij uchitel sho zhive i pracyuye na Zahodi profesor Neapolskogo institutu shodoznavstva i zasnovnik Svitovoyi Dzogchen Spilnoti i zaraz maye titul chog yala i vvazhayetsya vtilennyam Shabdrunga Ngavanga Namg yala Z 1642 po 1975 rik v Sikkimi perebuvali pri vladi chog yali u zahidnij tradiciyi yih chasto nazivayut korolyami z dinastiyi Namg yal Monarhiya bula zasnovana nashadkami v trinadcyatomu pokolinni princa Kh ye Bumsa sho prijshov do Sikkimu z Tibetu Pravlinnya chog yaliv bulo peredbachene Guru Rinpoche sho rozpovsyudiv v Sikkimi buddizm u 8 stolitti U 1642 roci tri shanoblivi lami Sikkima odin z pivnochi odin iz zahodu i odin z pivdnya nezalezhno odin vid odnogo prijshli do Yuksomu i progolosili pershim chog yalom Sikkima Phuncoga Namg yala a misto Yuksom stalo pershoyu stoliceyu Sikkimskoyi derzhavi Spisok chog yaliv Sikkimu Rik narodzhennya Rik pochatku pravlinnya Im ya Najvazhlivishi podiyi za chasiv pravlinnya 1 1604 1642 Phuncog Namg yal Vstupiv na tron i buv progoloshenij pershim chog yalom Sikkimu Vstanoviv stolicyu v Yuksomi 2 1644 1670 Tensung Namg yal Perenis stolicyu z Yuksoma do Rabdence 3 1686 1700 Chakdor Namg yal Zvedena sestra Chakdora sprobuvala skinuti jogo Chakdor big do Lhasi i povernuv vladu za dopomogoyu tibetciv 4 1707 1717 G yurmed Namg yal pochalisya chasti nabigi nepalciv na Sikkim 5 1734 1734 Phuncog Namg yal II Nepal zahopiv ta zrujnuvav stolicyu Sikkima Rabdence 6 1769 1780 Tenczin Namg yal Chog yal utik do Tibetu ta pomer u vignanni 7 1785 1793 Cudphud Namg yal Perenis stolicyu z Rabdence do Tumlonga Sklav Titalijskij dogovir mizh Sikkimom ta Britanskoyu Indiyeyu za yakim teritoriyi ranish zahopleni Nepalom buli povernuti Sikkimu V 1835 roci sikkimskij okrug Dardzhiling buv podarovanij Britanskij Indiyi a mizh krayinami zrosla napruzhenist 8 1819 1863 Sidekong Namg yal 9 1860 1874 Thutob Namg yal U 1889 roci Klod Vajt buv priznachenij politichnim poslannikom v Sikkimi V 1894 roci stolicya perenesena z Tumlonga v Gangtok 10 1879 1914 Sidekong Namg yal II 11 1893 1914 Tashi Namg yal U 1950 roci pidpisav dogovir z Indiyeyu pro protektorat nad Sikkimom 12 1923 1963 Palden Thondup Namg yal Buv nepopulyarnim u naselennya Buv zmushenij vidrektisya pislya provedenogo referendumu Buv odruzhenij z gromadyankoyu SShA Pomer v 1982 Vangchuk Namg yal Spadkoyemec tronu nikoli ne pravivPrimitkiBuyers Christopher 2002 The Namgyal Dynasty Brief History Norbu Namkhai 1988 2000 The Crystal and the Way of Light The Teachings of Namkhai Norbu Snow Lion Publications pg 20 and Notes Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 sichnya 2009