Чорноморське узбережжя Туреччини досягає в довжину 1 700 км, що становить приблизно 34,9 % берегової лінії Чорного моря. Таким чином, Туреччина має найширший доступ до акваторії Чорного моря, контролюючи всю південну половину Причорномор'я. Тим не менш, навіть ці великі морські володіння є порівняно невеликими порівняно з періодом XV—XVII століть, коли Османська імперія і її сателіт Кримське ханство фактично перетворили Чорне і Азовське моря у внутрішнє «турецьке озеро». Сучасне чорноморське узбережжя країни відрізняється спокоєм і відсутністю розвиненої інфраструктури. Середземноморське узбережжя Туреччини, навпаки, набагато більш освоєно завдяки активному розвитку туризму в районі міста Анталія.
Історія
Цей розділ не містить . |
У часи пізньої античності практично все Чорне море, так само як і чорноморське узбережжя Туреччини стало об'єктом активної давньогрецької колонізації. В цей час були засновані всі основні населені пункти цього регіону — Амасра, Синоп, Самсун, Трабзон тощо.
В період раннього середньовіччя грецькі населені пункти переважали на захід від Синопської бухти. На схід від неї вони чергувалися з вірменськими та грузинськими (лазькими) населеними пунктами. З XIII століття чорноморське узбережжя Малої Азії заселяють численні тюркські племена, поступово асиміляційні дотюркські народності. В даний час турки становлять переважну більшість населення. Невеликі ісламізовані меншини становлять чвенебурі, лази, черкеси, кримські татари.
Територіальна експансія Російської імперії (з кінця XVIII століття), а також рух за незалежність християнських народів (наприкінці XIX століття) Румунії і Болгарії, істотно скоротили вихід Туреччини до моря.
Географія
Цей розділ не містить . |
Чорноморське узбережжя Туреччини формує природний північний кордон країни. Це найбільша морська ділянка країни. Чорноморське узбережжя країни характеризується слабким рельєфом берегової лінії. Виключення складають протока Босфор, Синопська бухта, конуси виносу деяких великих річок, а також невеликі острови:
Клімат
Чорноморське узбережжя Туреччини характеризується помірно теплим субтропічним кліматом. При цьому зволоження території неоднаково. На захід від Амасри опадів мало, тут панує типовий сухий середземноморський клімат. У східній частині узбережжя зволоження набагато більш інтенсивно. Опади тут розподіляються порівняно рівномірно. Взимку в центральній частині узбережжя дмуть холодні і сирі північні вітри, що піднімаються вгору по гірських долинах. Тому чорноморське узбережжя країни (зокрема Пафлагонія) вважається відносно суворим регіоном країни. Тим не менш, Чорне море пом'якшує клімат. Середня температура січня на узбережжі від +1 до +7 °C, липня +22, +24. Східну частину Чорноморського узбережжя країни захищають з півночі хребти Кавказу, тому тут значно тепліше.
Пам'ятки
Цей розділ не містить . |
Чорноморське узбережжя Туреччини відноситься до малоосвоєних регіонів країни. Транспорт представлений автобусами, а також поромами, в тому числі міжнародними (Сочі-Трабзон, Сочі-Самсун, Ялта-Стамбул, Ялта-Трабзон, Ялта-Синоп).
До головних визначних пам'яток регіону відносять історичне османське місто Сафранболу (поблизу Карабюка), а також скельний монастир Зуміла (поряд з Трабзоном).
Досить цікаві й такі міста як Самсун, Синоп, Гіресун, Ризе і Хопа. У місті Амасра збереглися дві генуезькі фортеці, а також мечеті Фатіха і Іскеле. У Кастамону є етнографічні та історичні музеї, там же розташовані мечеть Атабей, а також мечеть Ібні Медджар, яка була заснована ще в XIII столітті.
Недалеко від Кастамону розташований Національний гірський парк Илгаз. На південь від Самсуна, в районі населеного пункту Хавза, на поверхню виходять термальні джерела. Особливо виділяються пам'ятки Трабзона (Айя Софія, вірменська церква Св. Анни, церква Св. Євгенія, Трабзонский замок, міст Загнос з вежею, мечеть і гробниця Гюльбахар), який у 1204-1461 роках був столицею Трапезундської імперії, а фактично також і всієї Чорноморської Анатолії схід Стамбула.
Увагу привертають також альпійська зона Зігана, замок Байбурт, розташований в центрі найменшого вілайєта Туреччини, а також льодовикове озеро Узунгель. Долина Хемпшин з канатними дорогами, займає землі на південь від траси між Ризе і Хопою популярна серед любителів гірського туризму. Місто Артвін з Національним парком Карагель-Цукру вважається відомим своїми пейзажами, а Юсуфелі прославився завдяки залишкам численних середньовічних вірменських і грузинських церков і замків. Долина річки Чорух популярна серед любителів рафтингу. Є безліч інших гірських річок.
Примітки
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornomorske uzberezhzhya Turechchini dosyagaye v dovzhinu 1 700 km sho stanovit priblizno 34 9 beregovoyi liniyi Chornogo morya 1 Takim chinom Turechchina maye najshirshij dostup do akvatoriyi Chornogo morya kontrolyuyuchi vsyu pivdennu polovinu Prichornomor ya Tim ne mensh navit ci veliki morski volodinnya ye porivnyano nevelikimi porivnyano z periodom XV XVII stolit koli Osmanska imperiya i yiyi satelit Krimske hanstvo faktichno peretvorili Chorne i Azovske morya u vnutrishnye turecke ozero Suchasne chornomorske uzberezhzhya krayini vidriznyayetsya spokoyem i vidsutnistyu rozvinenoyi infrastrukturi Seredzemnomorske uzberezhzhya Turechchini navpaki nabagato bilsh osvoyeno zavdyaki aktivnomu rozvitku turizmu v rajoni mista Antaliya Zmist 1 Istoriya 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Pam yatki 4 PrimitkiIstoriyared Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno U chasi piznoyi antichnosti praktichno vse Chorne more tak samo yak i chornomorske uzberezhzhya Turechchini stalo ob yektom aktivnoyi davnogreckoyi kolonizaciyi V cej chas buli zasnovani vsi osnovni naseleni punkti cogo regionu Amasra Sinop Samsun Trabzon tosho V period rannogo serednovichchya grecki naseleni punkti perevazhali na zahid vid Sinopskoyi buhti Na shid vid neyi voni cherguvalisya z virmenskimi ta gruzinskimi lazkimi naselenimi punktami Z XIII stolittya chornomorske uzberezhzhya Maloyi Aziyi zaselyayut chislenni tyurkski plemena postupovo asimilyacijni dotyurkski narodnosti V danij chas turki stanovlyat perevazhnu bilshist naselennya Neveliki islamizovani menshini stanovlyat chveneburi lazi cherkesi krimski tatari Teritorialna ekspansiya Rosijskoyi imperiyi z kincya XVIII stolittya a takozh ruh za nezalezhnist hristiyanskih narodiv naprikinci XIX stolittya Rumuniyi i Bolgariyi istotno skorotili vihid Turechchini do morya Geografiyared Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Chornomorske uzberezhzhya Turechchini formuye prirodnij pivnichnij kordon krayini Ce najbilsha morska dilyanka krayini Chornomorske uzberezhzhya krayini harakterizuyetsya slabkim relyefom beregovoyi liniyi Viklyuchennya skladayut protoka Bosfor Sinopska buhta konusi vinosu deyakih velikih richok a takozh neveliki ostrovi Giresun Giresun Kefken Kodzhaeli Ereke Stambul Tavshan Bartin Byuyuk Amasra Klimatred Chornomorske uzberezhzhya Turechchini harakterizuyetsya pomirno teplim subtropichnim klimatom Pri comu zvolozhennya teritoriyi neodnakovo Na zahid vid Amasri opadiv malo tut panuye tipovij suhij seredzemnomorskij klimat U shidnij chastini uzberezhzhya zvolozhennya nabagato bilsh intensivno Opadi tut rozpodilyayutsya porivnyano rivnomirno Vzimku v centralnij chastini uzberezhzhya dmut holodni i siri pivnichni vitri sho pidnimayutsya vgoru po girskih dolinah Tomu chornomorske uzberezhzhya krayini zokrema Paflagoniya vvazhayetsya vidnosno suvorim regionom krayini Tim ne mensh Chorne more pom yakshuye klimat Serednya temperatura sichnya na uzberezhzhi vid 1 do 7 C lipnya 22 24 Shidnu chastinu Chornomorskogo uzberezhzhya krayini zahishayut z pivnochi hrebti Kavkazu tomu tut znachno teplishe Pam yatkired Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Chornomorske uzberezhzhya Turechchini vidnositsya do maloosvoyenih regioniv krayini Transport predstavlenij avtobusami a takozh poromami v tomu chisli mizhnarodnimi Sochi Trabzon Sochi Samsun Yalta Stambul Yalta Trabzon Yalta Sinop Do golovnih viznachnih pam yatok regionu vidnosyat istorichne osmanske misto Safranbolu poblizu Karabyuka a takozh skelnij monastir Zumila poryad z Trabzonom Dosit cikavi j taki mista yak Samsun Sinop Giresun Rize i Hopa U misti Amasra zbereglisya dvi genuezki forteci a takozh mecheti Fatiha i Iskele U Kastamonu ye etnografichni ta istorichni muzeyi tam zhe roztashovani mechet Atabej a takozh mechet Ibni Meddzhar yaka bula zasnovana she v XIII stolitti Nedaleko vid Kastamonu roztashovanij Nacionalnij girskij park Ilgaz Na pivden vid Samsuna v rajoni naselenogo punktu Havza na poverhnyu vihodyat termalni dzherela Osoblivo vidilyayutsya pam yatki Trabzona Ajya Sofiya virmenska cerkva Sv Anni cerkva Sv Yevgeniya Trabzonskij zamok mist Zagnos z vezheyu mechet i grobnicya Gyulbahar yakij u 1204 1461 rokah buv stoliceyu Trapezundskoyi imperiyi a faktichno takozh i vsiyeyi Chornomorskoyi Anatoliyi shid Stambula Uvagu privertayut takozh alpijska zona Zigana zamok Bajburt roztashovanij v centri najmenshogo vilajyeta Turechchini a takozh lodovikove ozero Uzungel Dolina Hempshin z kanatnimi dorogami zajmaye zemli na pivden vid trasi mizh Rize i Hopoyu populyarna sered lyubiteliv girskogo turizmu Misto Artvin z Nacionalnim parkom Karagel Cukru vvazhayetsya vidomim svoyimi pejzazhami a Yusufeli proslavivsya zavdyaki zalishkam chislennih serednovichnih virmenskih i gruzinskih cerkov i zamkiv Dolina richki Choruh populyarna sered lyubiteliv raftingu Ye bezlich inshih girskih richok Primitkired http www geoecomar ro website publicatii Nr 17 2011 03 stanchev BT pdf Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chornomorske uzberezhzhya Turechchini amp oldid 39536597