Чорногорська Національна Армія, або Чорногорська Народна Армія(серб. Crnogorska Narodna Vojska) — армія, верховним командувачем якої був чорногорський політик-колабораціоніст і сепаратист Секула Дрлевич. Виникла внаслідок угоди про гарантії безпеки, укладеної 22 березня 1945 Павле Джуришичем із Секулою Дрлевичем, згідно з якою 8-ма Чорногорська армія четників, що під командуванням Джуришича відступала з Чорногорії до Словенії, переходила під верховне командування Дрлевича як Чорногорська Національна Армія, де Джуришич зберіг оперативне командування (як начальник штабу).
Чорногорська національна армія | |
---|---|
Чорногорський «алай-баряк» (alaj-barjak) був прапором армії | |
Країна | Королівство Чорногорія |
Належність | Незалежна Держава Хорватія |
Війни/битви | Битва на Лієвче-Полі |
Командування | |
верховний командувач | Секула Дрлевич |
оперативний командувач |
Вояки Джуришича перейшли під командування Дрлевича 8 квітня 1945 р. Хоча на шляху до Словенії вони мали перетнути територію НДХ на правому березі Сави, підконтрольну військам усташів і домобранства, усташі у цих підрозділів зброю не вилучали. Їх спочатку зосередили в казармах у Старій Градишці, а потім передислокували в Окучани, де вояки були передані під контроль 2-го, а потім 5-го усташівського корпусу. Джуришича після його здачі усташам 17 квітня 1945 року, вони, швидше за все, знищили в концтаборі Ясеноваць.
Дрлевич, повернувшись у Загреб, де він за підтримки влади НДХ утворив Чорногорську державну раду з наміром знову спробувати відновити незалежну чорногорську державу, 17 квітня 1945 р. видав прокламацію зі своєю політичною програмою та запропонував своїй «армії» боротися як із новою Югославією, так і з четниками Дражі Михайловича
Армія пробувала евакуюватися до Словенії поїздом через Загреб. У хаосі бойових дій та капітуляції у травні 1945 р. більшість її бійців були заарештовані партизанськими силами та після прискореного судового процесу були розстріляні в районі Зиданого Мосту. Дехто був завербований у нову югославську армію, і лише одиницям вдалося потрапити за кордон, де вони десятиліттями проживали як політичні емігранти. Секулу Дрлевича було вбито у листопаді 1945 в Австрії.
Армія була результатом спроб Секули Дрлевича створити військо, що складалося б із чорногорців, які проживали за межами Чорногорії.
Примітки
- Tomasevich, Jozo (1 січня 1975). The Chetniks. Stanford University Press. с. 447. ISBN .
There they would align themselves with Drljevic under the name "Montenegrin National Army," with DjuriSic retaining operational command, and would be moved west by rail transport.
- (1993). Oslobodilački ili građanski rat u Jugoslaviji 1941-1945. Agencija "Mir". с. 231.
- Tomašević, Jozo (1979). Četnici u Drugom svjetskom ratu: 1941-1945. Sveučilišna naklada Liber. с. 395.
- Basta, Milan (1986). Rat je završen 7 dana kasnije. OOUR. с. 471.
- Magazine of contemporary history. Institut. 1971. с. 88.
- Magazine of contemporary history. Institut. 1971. с. 89.
Посилання
- Dr. Radoje Pajović, "Kontrarevolucija u Crnoj Gori: Četnički i federalistički pokret 1941.-1945.", Obod, Cetinje 1977. (сербо-хорв.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornogorska Nacionalna Armiya abo Chornogorska Narodna Armiya serb Crnogorska Narodna Vojska armiya verhovnim komanduvachem yakoyi buv chornogorskij politik kolaboracionist i separatist Sekula Drlevich Vinikla vnaslidok ugodi pro garantiyi bezpeki ukladenoyi 22 bereznya 1945 Pavle Dzhurishichem iz Sekuloyu Drlevichem zgidno z yakoyu 8 ma Chornogorska armiya chetnikiv sho pid komanduvannyam Dzhurishicha vidstupala z Chornogoriyi do Sloveniyi perehodila pid verhovne komanduvannya Drlevicha yak Chornogorska Nacionalna Armiya de Dzhurishich zberig operativne komanduvannya yak nachalnik shtabu Chornogorska nacionalna armiyaChornogorskij alaj baryak alaj barjak buv praporom armiyiKrayinaKorolivstvo ChornogoriyaNalezhnistNezalezhna Derzhava HorvatiyaVijni bitviBitva na Liyevche PoliKomanduvannyaverhovnij komanduvachSekula Drlevichoperativnij komanduvach Voyaki Dzhurishicha perejshli pid komanduvannya Drlevicha 8 kvitnya 1945 r Hocha na shlyahu do Sloveniyi voni mali peretnuti teritoriyu NDH na pravomu berezi Savi pidkontrolnu vijskam ustashiv i domobranstva ustashi u cih pidrozdiliv zbroyu ne viluchali Yih spochatku zoseredili v kazarmah u Starij Gradishci a potim peredislokuvali v Okuchani de voyaki buli peredani pid kontrol 2 go a potim 5 go ustashivskogo korpusu Dzhurishicha pislya jogo zdachi ustasham 17 kvitnya 1945 roku voni shvidshe za vse znishili v konctabori Yasenovac Drlevich povernuvshis u Zagreb de vin za pidtrimki vladi NDH utvoriv Chornogorsku derzhavnu radu z namirom znovu sprobuvati vidnoviti nezalezhnu chornogorsku derzhavu 17 kvitnya 1945 r vidav proklamaciyu zi svoyeyu politichnoyu programoyu ta zaproponuvav svoyij armiyi borotisya yak iz novoyu Yugoslaviyeyu tak i z chetnikami Drazhi Mihajlovicha Armiya probuvala evakuyuvatisya do Sloveniyi poyizdom cherez Zagreb U haosi bojovih dij ta kapitulyaciyi u travni 1945 r bilshist yiyi bijciv buli zaareshtovani partizanskimi silami ta pislya priskorenogo sudovogo procesu buli rozstrilyani v rajoni Zidanogo Mostu Dehto buv zaverbovanij u novu yugoslavsku armiyu i lishe odinicyam vdalosya potrapiti za kordon de voni desyatilittyami prozhivali yak politichni emigranti Sekulu Drlevicha bulo vbito u listopadi 1945 v Avstriyi Armiya bula rezultatom sprob Sekuli Drlevicha stvoriti vijsko sho skladalosya b iz chornogorciv yaki prozhivali za mezhami Chornogoriyi PrimitkiTomasevich Jozo 1 sichnya 1975 The Chetniks Stanford University Press s 447 ISBN 978 0 8047 0857 9 There they would align themselves with Drljevic under the name Montenegrin National Army with DjuriSic retaining operational command and would be moved west by rail transport 1993 Oslobodilacki ili građanski rat u Jugoslaviji 1941 1945 Agencija Mir s 231 Tomasevic Jozo 1979 Cetnici u Drugom svjetskom ratu 1941 1945 Sveucilisna naklada Liber s 395 Basta Milan 1986 Rat je zavrsen 7 dana kasnije OOUR s 471 Magazine of contemporary history Institut 1971 s 88 Magazine of contemporary history Institut 1971 s 89 PosilannyaDr Radoje Pajovic Kontrarevolucija u Crnoj Gori Cetnicki i federalisticki pokret 1941 1945 Obod Cetinje 1977 serbo horv