Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жовна чорна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Dryocopus martius Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||
 Розповсюдження жовни чорної | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Жовна́ чорна, або дятел чорний (Dryocopus martius) — птах роду Чорна жовна (Dryocopus) родини Дятлові.
Зовнішній вигляд та характеристика
Найбільший європейський дятел розміром до 45 см довжини, розмахом крил 66-75 см та вагою 300—350 грамів. Забарвлення жовни вугільно-чорне, за це її називають чорним дятлом. Жовна є дуже полохливим птахом.
Живлення
Жовна живиться в основному мурахами. Птах віддає перевагу великим червоногрудим мурахам-деревоточцям, проте не гребує й іншими видами, для чого часто спускається на землю. Окрім мурах, до раціону чорного дятла входять різні комахи, їхні личинки і лялечки. На живих і мертвих деревах жовна шукає жуків, яких вона дістає з-під кори довгим дзьобом. У пошуках їжі чорний дятел розгрібає дерен і зриває кору з відмерлих дерев. Птах навідується до мурашників і ловить комах своїм клейким язиком. Жовна настільки любить крупних мурах, що годинами може копатися в мурашнику, витягуючи з нього не тільки мурах, але і їхні личинки. Знайшовши дерево, дуже пошкоджене якими-небудь личинками, ударами дзьоба дятел збиває з нього кору і витягує комах. У деяких регіонах раціон жовни на 99 % складається з мурах. В інших областях до меню жовни разом з мурахами входять личинки метеликів й інших літаючих комах. Взимку вона віддає перевагу мурашкам і бджолам.
Місце проживання
Жовни, або чорні дятли, мешкають майже в усій Європі і в бореальній Азії. Вони населяють як листяні та хвойні, так і змішані ліси, віддаючи особливу перевагу незайманому обширному рідколіссю. Усюди жовни тримаються районів, порослих старими високостовбурними лісами. Дуже часто ці дятли зустрічаються на згарищах. Гніздуються жовни зазвичай в букових лісах і сосняках, одначе їхні дупла також можна побачити у стовбурах ялин, ялівців і модрин. За наявності дерев, зручних для влаштування гнізд, жовни гніздуються навіть у парках. Цих полохливих і дуже обережних птахів лякає щонайменше шелестіння. Вони рідко гніздуються поблизу людських жител. Про присутність чорного дятла свідчить здалеку чутний частий стукіт об суху гілку, а також його гучні звуки. Жовну частіше можна почути, ніж побачити. Чорний дятел вправно лазить по стовбурах дерев, чіпляючись за кору міцними кігтями — вони особливо допомагають птахові при пошуках поживи. Під час видовбування дупла і полювання за комахами чорний дятел тримається за кору кігтями і спирається на жорсткий хвіст. Розшукуючи їжу жовна постійно перелітає з одного дерева на інше, видаючи при цьому характерні крики.
Розмноження
Дорослі жовни тримаються поодинці. У березні, коли починається шлюбний сезон чорних дятлів, самець привертає увагу самки, стукаючи дзьобом по сухих сучках, що добре вібрують. Крик самців лунає по лісу на великій відстані. Після утворення пар можна спостерігати жовн, що перелітають з дерева на дерево і переслідують одна одну на стовбурі дерева, рухаючись по спіралі. Самець жовни запрошує самку у свій «маєток». Тут самка оглядає дупла і вибирає найзручніше. Якщо дупло недобудоване, птахи дружно беруться до роботи. Жовни зазвичай видовбують декілька дупел, в яких по-перемінно сплять. За 3-4 тижні жовна видовбує дупло завглибшки до 40 см і завширшки до 22 см. Після завершення будівництва гнізда дятли злучаються, і незабаром самка відкладає 2-6 яєць. Батьки насиджують кладку поперемінно, міняючись приблизно через кожні 2 години. Оскільки насиджування триває недовго, пташенята народжуються досить слабкими: маса кожного з них — усього 9 г. Спочатку годування безпорадних пташенят дається батькам непросто, та вже через 10 днів пташенята енергійно вимагають їжі. Батьки досить довго піклуються про пташенят, що залишили гніздо.
Охорона
Велику загрозу для жовни чорної становлять суцільні вирубки, знищення засохлих, старих та хворих дерев, використання інсектицидів, фактор неспокою в боку людини, тощо. Для збереження виду необхідне впровадження природовідповідних методів лісового господарства, збереження старих ділянок лісу, заборони суцільних рубок, збереження старих, хворих і сухих дерев, відмова від використання хімікатів. Жовна чорна перебуває під захистом Бернської конвенції та Директиви ЄС про захист диких птахів.
Цікаві факти
- Жовна п'є ту дощову воду, що накопичується в поглибленнях на корі старих дерев і в їхніх дуплах.
- Жовну спостерігали в горах Тибету на висоті 4 000 м над рівнем моря.
- Під пір'ям у дорослої жовни немає пуху. Хвостове пір'я цього дятла дуже жорстке, загострене на кінцях. Жорсткий хвіст створює надійну опору під час видовбування дупла. Укладена у вигляді черепиці ость окремих покривних пір'їн також є жорсткою.
- Ніздрі більшості видів дятлів прикриті пучками пір'я, що створює захист від попадання всередину деревної трухи і пилу.
- У жовни, порівняно з іншими птахами, дуже жорстка шкіра, що оберігає птаха від укусів комах, зокрема мурашок-деревоточців, якими вона здебільшого харчується.
- На видовбування дупла жовна зазвичай витрачає від 10 до 17 днів.
- На кінці довгого язика жовна має 4-5 пар смакових сосочків голчатої форми. Саме до них і прилипають комахи. Таким чином дятел витягує їх з отворів у корі.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Література
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А.. Птахи фауни України: польовий визначник. — К., 2002. — 416с.
- Журнал У світі дикої природи" № 19, 12 жовтня 2008 р.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovna chorna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Dryocopus Vid Zhovna chorna Binomialna nazva Dryocopus martius Linnaeus 1758 Rozpovsyudzhennya zhovni chornoyi Posilannya Vikishovishe Category Dryocopus martius Vikividi Dryocopus martius ITIS 554101 MSOP 141769 NCBI 187859 Ne slid plutati z z rodom Zhovna Picus Ne slid plutati z Chorna zhovna Dryocopus rodovoyu nazvoyu Zhovna chorna abo dyatel chornij Dryocopus martius ptah rodu Chorna zhovna Dryocopus rodini Dyatlovi Zovnishnij viglyad ta harakteristikaNajbilshij yevropejskij dyatel rozmirom do 45 sm dovzhini rozmahom kril 66 75 sm ta vagoyu 300 350 gramiv Zabarvlennya zhovni vugilno chorne za ce yiyi nazivayut chornim dyatlom Zhovna ye duzhe polohlivim ptahom ZhivlennyaZhovna zhivitsya v osnovnomu murahami Ptah viddaye perevagu velikim chervonogrudim muraham derevotochcyam prote ne grebuye j inshimi vidami dlya chogo chasto spuskayetsya na zemlyu Okrim murah do racionu chornogo dyatla vhodyat rizni komahi yihni lichinki i lyalechki Na zhivih i mertvih derevah zhovna shukaye zhukiv yakih vona distaye z pid kori dovgim dzobom U poshukah yizhi chornij dyatel rozgribaye deren i zrivaye koru z vidmerlih derev Ptah naviduyetsya do murashnikiv i lovit komah svoyim klejkim yazikom Zhovna nastilki lyubit krupnih murah sho godinami mozhe kopatisya v murashniku vityaguyuchi z nogo ne tilki murah ale i yihni lichinki Znajshovshi derevo duzhe poshkodzhene yakimi nebud lichinkami udarami dzoba dyatel zbivaye z nogo koru i vityaguye komah U deyakih regionah racion zhovni na 99 skladayetsya z murah V inshih oblastyah do menyu zhovni razom z murahami vhodyat lichinki metelikiv j inshih litayuchih komah Vzimku vona viddaye perevagu murashkam i bdzholam Misce prozhivannyaZhovni abo chorni dyatli meshkayut majzhe v usij Yevropi i v borealnij Aziyi Voni naselyayut yak listyani ta hvojni tak i zmishani lisi viddayuchi osoblivu perevagu nezajmanomu obshirnomu ridkolissyu Usyudi zhovni trimayutsya rajoniv poroslih starimi visokostovburnimi lisami Duzhe chasto ci dyatli zustrichayutsya na zgarishah Gnizduyutsya zhovni zazvichaj v bukovih lisah i sosnyakah odnache yihni dupla takozh mozhna pobachiti u stovburah yalin yalivciv i modrin Za nayavnosti derev zruchnih dlya vlashtuvannya gnizd zhovni gnizduyutsya navit u parkah Cih polohlivih i duzhe oberezhnih ptahiv lyakaye shonajmenshe shelestinnya Voni ridko gnizduyutsya poblizu lyudskih zhitel Pro prisutnist chornogo dyatla svidchit zdaleku chutnij chastij stukit ob suhu gilku a takozh jogo guchni zvuki Zhovnu chastishe mozhna pochuti nizh pobachiti Chornij dyatel vpravno lazit po stovburah derev chiplyayuchis za koru micnimi kigtyami voni osoblivo dopomagayut ptahovi pri poshukah pozhivi Pid chas vidovbuvannya dupla i polyuvannya za komahami chornij dyatel trimayetsya za koru kigtyami i spirayetsya na zhorstkij hvist Rozshukuyuchi yizhu zhovna postijno perelitaye z odnogo dereva na inshe vidayuchi pri comu harakterni kriki Rozmnozhennyayajce Dryocopus martius pinetorum Tuluzkij muzej Dorosli zhovni trimayutsya poodinci U berezni koli pochinayetsya shlyubnij sezon chornih dyatliv samec privertaye uvagu samki stukayuchi dzobom po suhih suchkah sho dobre vibruyut Krik samciv lunaye po lisu na velikij vidstani Pislya utvorennya par mozhna sposterigati zhovn sho perelitayut z dereva na derevo i peresliduyut odna odnu na stovburi dereva ruhayuchis po spirali Samec zhovni zaproshuye samku u svij mayetok Tut samka oglyadaye dupla i vibiraye najzruchnishe Yaksho duplo nedobudovane ptahi druzhno berutsya do roboti Zhovni zazvichaj vidovbuyut dekilka dupel v yakih po pereminno splyat Za 3 4 tizhni zhovna vidovbuye duplo zavglibshki do 40 sm i zavshirshki do 22 sm Pislya zavershennya budivnictva gnizda dyatli zluchayutsya i nezabarom samka vidkladaye 2 6 yayec Batki nasidzhuyut kladku popereminno minyayuchis priblizno cherez kozhni 2 godini Oskilki nasidzhuvannya trivaye nedovgo ptashenyata narodzhuyutsya dosit slabkimi masa kozhnogo z nih usogo 9 g Spochatku goduvannya bezporadnih ptashenyat dayetsya batkam neprosto ta vzhe cherez 10 dniv ptashenyata energijno vimagayut yizhi Batki dosit dovgo pikluyutsya pro ptashenyat sho zalishili gnizdo OhoronaVeliku zagrozu dlya zhovni chornoyi stanovlyat sucilni virubki znishennya zasohlih starih ta hvorih derev vikoristannya insekticidiv faktor nespokoyu v boku lyudini tosho Dlya zberezhennya vidu neobhidne vprovadzhennya prirodovidpovidnih metodiv lisovogo gospodarstva zberezhennya starih dilyanok lisu zaboroni sucilnih rubok zberezhennya starih hvorih i suhih derev vidmova vid vikoristannya himikativ Zhovna chorna perebuvaye pid zahistom Bernskoyi konvenciyi ta Direktivi YeS pro zahist dikih ptahiv Cikavi fakti source source source source source source source source Chorna zhovna u Golosiyivskomu parku Zhovna p ye tu doshovu vodu sho nakopichuyetsya v pogliblennyah na kori starih derev i v yihnih duplah Zhovnu sposterigali v gorah Tibetu na visoti 4 000 m nad rivnem morya Pid pir yam u dorosloyi zhovni nemaye puhu Hvostove pir ya cogo dyatla duzhe zhorstke zagostrene na kincyah Zhorstkij hvist stvoryuye nadijnu oporu pid chas vidovbuvannya dupla Ukladena u viglyadi cherepici ost okremih pokrivnih pir yin takozh ye zhorstkoyu Nizdri bilshosti vidiv dyatliv prikriti puchkami pir ya sho stvoryuye zahist vid popadannya vseredinu derevnoyi truhi i pilu U zhovni porivnyano z inshimi ptahami duzhe zhorstka shkira sho oberigaye ptaha vid ukusiv komah zokrema murashok derevotochciv yakimi vona zdebilshogo harchuyetsya Na vidovbuvannya dupla zhovna zazvichaj vitrachaye vid 10 do 17 dniv Na kinci dovgogo yazika zhovna maye 4 5 par smakovih sosochkiv golchatoyi formi Same do nih i prilipayut komahi Takim chinom dyatel vityaguye yih z otvoriv u kori PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 LiteraturaFesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416s Zhurnal U sviti dikoyi prirodi 19 12 zhovtnya 2008 r Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi