Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чишмікьойський яр (молд./рум. Râpa Cișmichioi) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Гагаузії, Республіка Молдова. Розташований у східній частині села Чишмікьой. Має площу 3 га Об’єктом керує мерія села Чишмікьой.
 | |
| 45°32′40″ пн. ш. 28°23′21″ сх. д. / 45.54453400002777386° пн. ш. 28.38927300002777798° сх. д.Координати: 45°32′40″ пн. ш. 28°23′21″ сх. д. / 45.54453400002777386° пн. ш. 28.38927300002777798° сх. д. | |
| Країна |  Молдова |
|---|---|
| Розташування | Гагаузія |
| Площа | 3 га |
| Статус: | d[1] |
  Чишмікьойський яр (Молдова) | |
 Чишмікьойський яр у Вікісховищі | |
Історичні відомості
Перший опис геолого-палеонтологічної стоянки в ущелині Чишмікьой зроблено російським геологом Н. А. Константиновою. Більш детальні дослідження проведені К. І. Шушпановим у 1970–1974 роках. Він видобув і систематизував повну колекцію скелетних ремінісценцій хребетних тварин, головним чином мікроссавців.
Опис
«Яр Чишмікьой» — це назва, дана фрагменту яру праворуч від дороги, що з’єднує села Чишмікьой та Етулія. Відкладення в ущелині Чишмікьой можна віднести до восьмої тераси Пруту, утвореної в нижньому плейстоцені.
Стратиграфія родовища
Загальна стратиграфія показує наявність двох пакетів алювію, розділених шаром глини, заплавної фації. Поклади мають у верхній частині шар дрібної та середньої зернистості, а в основі більш грубі суміші, аж до гравію.
Стратиграфія відкладів виглядає наступним чином (порядок у таблиці відповідає нашаруванню від поверхні вниз):
| Немає. | Стратиграфічний розріз | Товщина (м) |
|---|---|---|
| 1 | чорнозем на основі бурих ґрунтів з вапняковими наростами | 3 |
| 2 | глина, змішана з каштановою землею | 5 |
| 3 | глина з вапняковими конкреціями та смугою каштанового ґрунту | 7 |
| 4 | темно-червоний ґрунт з вапняково-глинистими наростами | 8 |
| 5 | річковий пісок із скам’янілостями тварин і підстилаючими відкладеннями гравію та глини | 6 |
| 6 | річковий пісок із залишками скелетів тварин і відкладеннями гравію в основі | 4 |
| 7 | річковий пісок | 3 |
Палеонтологічне значення
Остеологічний матеріал, вилучений з місця, складається з понад 11 тисяч скелетних останків і свідчить про існування на території понад 50 видів наземних хребетних — рептилій, птахів і ссавців.
Фауністичний комплекс відноситься до ранньої стадії пізньотаманського фауністичного комплексу і названий за місцем відкриття: Фауністичний комплекс Чішмікьой.
Більшість кісток (приблизно 20 видів і 6 таксонів, визначених на рівні роду) належать до мікроссавців, включаючи Spermophilas nogaici, Allactaga cf.ucrainica, Spalax minor, Prolagurus (Lagurodon) arankae, Promimomys moldavicus, Mimomys reidi, Allophaiomys pliocaenicus тощо. Серед 11 видів плазунів є Emys antiquae, Coronella austriaca, Natrix longivertebrata, Vipera cf. ammodytes тощо. Великі ссавці представлені слоном Archidiskodon cf.tamanensis, конем Equus (Allohippus) aff. sussenbornensis, носоріг Stephanorhinus etruscus, благородний олень Praemegacerus sp., гігантський олень (лось) Cervalces (Libralces) galicus і бізон Bison (Eobison) cf.tamanensis. Тут було виявлено кілька нових видів птахів, таких як Gallus moldaviensis і Anas ganii.
Охоронний статус
Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 8 січня 1975 р. № 5 об'єкт було взято під охорону держави. Охоронний статус підтверджено Законом № 1538 від 25 лютого 1998 р. про фонд заповідних територій. з боку держави. Землевласником пам'ятки природи на момент публікації закону 1998 року було виробниче об'єднання «Нерудпром», але тим часом воно перейшло на баланс мерії села Чишмікьой.
Відслонення в яру Чишмікьой є еталонним стратотипом VIII тераси (класифікація не є остаточною) нижнього Пруту, а також таманських алювіальних відкладів у Молдові. Завдяки різноманітності фауни хребетних і відкриттю тут деяких нових видів, Чишмікьойський яр виділяється в окремий фауністичний комплекс.
Станом на 2016 рік заповідна територія не має інформаційного щита, її межі та поверхня не визначені. На заповідній території повідомлялося про незаконні дії, такі як випас тварин і видобуток будівельних матеріалів. Фахівці рекомендують перейменувати стоянку з «Яр Чишмікьой» на « Геолого-палеонтологічне відслонення Чишмікьой».
Бібліографія
- Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 106-108. ISBN .
Примітки
- http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
- Postolache та ін., 2016, с. 106.
- Postolache та ін., 2016, с. 107.
- Postolache та ін., 2016, с. 108.
- Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial. Процитовано 15 серпня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chishmikojskij yar mold rum Rapa Cișmichioi pam yatka prirodi geologichnogo abo paleontologichnogo tipu v Gagauziyi Respublika Moldova Roztashovanij u shidnij chastini sela Chishmikoj Maye ploshu 3 ga Ob yektom keruye meriya sela Chishmikoj Chishmikojskij yar45 32 40 pn sh 28 23 21 sh d 45 54453400002777386 pn sh 28 38927300002777798 sh d 45 54453400002777386 28 38927300002777798 Koordinati 45 32 40 pn sh 28 23 21 sh d 45 54453400002777386 pn sh 28 38927300002777798 sh d 45 54453400002777386 28 38927300002777798Krayina MoldovaRoztashuvannya GagauziyaPlosha 3 gaStatus d 1 Chishmikojskij yar Moldova Chishmikojskij yar u VikishovishiIstorichni vidomostiPershij opis geologo paleontologichnoyi stoyanki v ushelini Chishmikoj zrobleno rosijskim geologom N A Konstantinovoyu Bilsh detalni doslidzhennya provedeni K I Shushpanovim u 1970 1974 rokah Vin vidobuv i sistematizuvav povnu kolekciyu skeletnih reminiscencij hrebetnih tvarin golovnim chinom mikrossavciv Opis Yar Chishmikoj ce nazva dana fragmentu yaru pravoruch vid dorogi sho z yednuye sela Chishmikoj ta Etuliya Vidkladennya v ushelini Chishmikoj mozhna vidnesti do vosmoyi terasi Prutu utvorenoyi v nizhnomu plejstoceni Stratigrafiya rodovisha Zagalna stratigrafiya pokazuye nayavnist dvoh paketiv alyuviyu rozdilenih sharom glini zaplavnoyi faciyi Pokladi mayut u verhnij chastini shar dribnoyi ta serednoyi zernistosti a v osnovi bilsh grubi sumishi azh do graviyu Stratigrafiya vidkladiv viglyadaye nastupnim chinom poryadok u tablici vidpovidaye nasharuvannyu vid poverhni vniz Nemaye Stratigrafichnij rozriz Tovshina m 1 chornozem na osnovi burih gruntiv z vapnyakovimi narostami 3 2 glina zmishana z kashtanovoyu zemleyu 5 3 glina z vapnyakovimi konkreciyami ta smugoyu kashtanovogo gruntu 7 4 temno chervonij grunt z vapnyakovo glinistimi narostami 8 5 richkovij pisok iz skam yanilostyami tvarin i pidstilayuchimi vidkladennyami graviyu ta glini 6 6 richkovij pisok iz zalishkami skeletiv tvarin i vidkladennyami graviyu v osnovi 4 7 richkovij pisok 3 Paleontologichne znachennya Osteologichnij material viluchenij z miscya skladayetsya z ponad 11 tisyach skeletnih ostankiv i svidchit pro isnuvannya na teritoriyi ponad 50 vidiv nazemnih hrebetnih reptilij ptahiv i ssavciv Faunistichnij kompleks vidnositsya do rannoyi stadiyi piznotamanskogo faunistichnogo kompleksu i nazvanij za miscem vidkrittya Faunistichnij kompleks Chishmikoj Bilshist kistok priblizno 20 vidiv i 6 taksoniv viznachenih na rivni rodu nalezhat do mikrossavciv vklyuchayuchi Spermophilas nogaici Allactaga cf ucrainica Spalax minor Prolagurus Lagurodon arankae Promimomys moldavicus Mimomys reidi Allophaiomys pliocaenicus tosho Sered 11 vidiv plazuniv ye Emys antiquae Coronella austriaca Natrix longivertebrata Vipera cf ammodytes tosho Veliki ssavci predstavleni slonom Archidiskodon cf tamanensis konem Equus Allohippus aff sussenbornensis nosorig Stephanorhinus etruscus blagorodnij olen Praemegacerus sp gigantskij olen los Cervalces Libralces galicus i bizon Bison Eobison cf tamanensis Tut bulo viyavleno kilka novih vidiv ptahiv takih yak Gallus moldaviensis i Anas ganii Ohoronnij statusPostanovoyu Radi Ministriv Moldavskoyi RSR vid 8 sichnya 1975 r 5 ob yekt bulo vzyato pid ohoronu derzhavi Ohoronnij status pidtverdzheno Zakonom 1538 vid 25 lyutogo 1998 r pro fond zapovidnih teritorij z boku derzhavi Zemlevlasnikom pam yatki prirodi na moment publikaciyi zakonu 1998 roku bulo virobniche ob yednannya Nerudprom ale tim chasom vono perejshlo na balans meriyi sela Chishmikoj Vidslonennya v yaru Chishmikoj ye etalonnim stratotipom VIII terasi klasifikaciya ne ye ostatochnoyu nizhnogo Prutu a takozh tamanskih alyuvialnih vidkladiv u Moldovi Zavdyaki riznomanitnosti fauni hrebetnih i vidkrittyu tut deyakih novih vidiv Chishmikojskij yar vidilyayetsya v okremij faunistichnij kompleks Stanom na 2016 rik zapovidna teritoriya ne maye informacijnogo shita yiyi mezhi ta poverhnya ne viznacheni Na zapovidnij teritoriyi povidomlyalosya pro nezakonni diyi taki yak vipas tvarin i vidobutok budivelnih materialiv Fahivci rekomenduyut perejmenuvati stoyanku z Yar Chishmikoj na Geologo paleontologichne vidslonennya Chishmikoj BibliografiyaPostolache Gheorghe David Anatolie Pascari Viorica Nicora Igor 2016 Ariile protejate din Moldova T Vol 1 Monumente ale naturii geologice paleontologice hidrologice pedologice Știința s 106 108 ISBN 978 9975 85 058 2 Primitkihttp lex justice md viewdoc php action view amp view doc amp id 311614 amp lang 1 Postolache ta in 2016 s 106 Postolache ta in 2016 s 107 Postolache ta in 2016 s 108 Legea nr 1538 din 25 02 1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat Parlamentul Republicii Moldova Monitorul Oficial Procitovano 15 serpnya 2017