В теорії вузлів число перетинів вузла — це найменше число перетинів на будь-який з діаграм вузла. Число перетинів є інваріантом вузла.
Приклади
Як приклад: тривіальний вузол має нульове число перетинів, число перетинів трилисника дорівнює 3, а число перетинів вісімки дорівнює 4. Більше немає вузлів з числом перетинів 4 і менше, і є тільки два вузли з числом перетинів 5, але число вузлів з конкретними числами перетинів швидко зростає в міру зростання числа перетинів.
Таблиці
Таблиці простих вузлів традиційно індексуються числом перетинів з додатковим описом, який саме вузол зі множини вузлів із заданим числом перетинів мають на увазі (це впорядкування не базується на будь-яких властивостях, за винятком торичних вузлів, для яких скручені вузли перелічують першими). Список починається з 31 (трилисник), 41 (вісімка), 51 52, 61, і так далі. Цей порядок істотно не змінився з часів Тейта, що опублікував таблицю 1877 року.
Адитивність
Є дуже малий прогрес у розумінні поведінки числа перетинів під час елементарних операцій на вузлах. Велике відкрите питання — чи є число перетинів адитивним відносно операції конкатенації. Також очікується, що сателітний вузол вузла K матиме більшу кількість перетинів, ніж K, але це не доведено.
Адитивність числа перетинів конкатенації вузлів доведена для особливих випадків, наприклад, якщо початкові вузли є альтернованими або якщо вихідні вузли є торическими. Марк Лакенбай довів, що існує константа N> 1, така що , але його метод, який використовує [en], не може поліпшити N до 1.
Застосування в біоінформатиці
Є дивний зв'язок між числом перетинів вузла і фізичною поведінкою вузлів ДНК. Для простих вузлів ДНК кількість перетинів є хорошим провісником відносної швидкості вузла ДНК електрофорезу гелю агарози. Переважно, більше число перетинів призводить до більшої відносної швидкості.
Пов'язані інваріанти
Є пов'язані поняття [en] і асимптотичного числа перетинів. Обидва ці поняття визначають границі стандартного числа перетинів. Є гіпотеза, що асимптотичне число перетинів дорівнює числу перетинів.
Іншими числовими інваріантами вузла є число мостів, коефіцієнт зачеплення, число відрізків і число розв'язування.
Примітки
- Tait, 1898, с. 273—347.
- Adams, 2004, с. 69.
- Gruber, 2003.
- Diao, 2004, с. 857–866.
- Lackenby, 2009, с. 747—768.
- Jonathan, 1996, с. 39—58.
Література
- Simon Jonathan. Energy functions for knots: Beginning to predict physical behavior // Mathematical Approaches to Biomolecular Structure and Dynamics / Jill P. Mesirov, Klaus Schulten, De Witt Sumners. — 1996. — Т. 82. — (The IMA Volumes in Mathematics and its Applications). — DOI:10.1007/978-1-4612-4066-2_4.
- P. G. Tait. On Knots I, II, III // Scientific papers. — Cambridge University Press, 1898. — Т. 1.
- C. A. Adams. The Knot Book: An Elementary Introduction to the Mathematical Theory of Knots. — American Mathematical Society, 2004. — .
- H. Gruber. Estimates for the minimal crossing number. — 2003. — arXiv:math/0303273.
- Yuanan Diao. The additivity of crossing numbers // Journal of Knot Theory and its Ramifications. — 2004. — Т. 13, вип. 7. — DOI:10.1142/S0218216504003524.
- Marc Lackenby. The crossing number of composite knots // Journal of Topology. — 2009. — Т. 2, вип. 4. — DOI:10.1112/jtopol/jtp028.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V teoriyi vuzliv chislo peretiniv vuzla ce najmenshe chislo peretiniv na bud yakij z diagram vuzla Chislo peretiniv ye invariantom vuzla Trilisnik bez simetriyi 3 go poryadku z poznachenimi peretinami Tablicya vsih prostih vuzliv z simoma abo menshe peretinami dzerkalni varianti ne vklyucheno Zmist 1 Prikladi 2 Tablici 3 Aditivnist 4 Zastosuvannya v bioinformatici 5 Pov yazani invarianti 6 Primitki 7 LiteraturaPrikladired Yak priklad trivialnij vuzol maye nulove chislo peretiniv chislo peretiniv trilisnika dorivnyuye 3 a chislo peretiniv visimki dorivnyuye 4 Bilshe nemaye vuzliv z chislom peretiniv 4 i menshe i ye tilki dva vuzli z chislom peretiniv 5 ale chislo vuzliv z konkretnimi chislami peretiniv shvidko zrostaye v miru zrostannya chisla peretiniv Tablicired Tablici prostih vuzliv tradicijno indeksuyutsya chislom peretiniv z dodatkovim opisom yakij same vuzol zi mnozhini vuzliv iz zadanim chislom peretiniv mayut na uvazi ce vporyadkuvannya ne bazuyetsya na bud yakih vlastivostyah za vinyatkom torichnih vuzliv dlya yakih skrucheni vuzli perelichuyut pershimi Spisok pochinayetsya z 31 trilisnik 41 visimka 51 52 61 i tak dali Cej poryadok istotno ne zminivsya z chasiv Tejta sho opublikuvav tablicyu 1877 roku 1 Aditivnistred Ye duzhe malij progres u rozuminni povedinki chisla peretiniv pid chas elementarnih operacij na vuzlah Velike vidkrite pitannya chi ye chislo peretiniv aditivnim vidnosno operaciyi konkatenaciyi Takozh ochikuyetsya sho satelitnij vuzol vuzla K matime bilshu kilkist peretiniv nizh K ale ce ne dovedeno Aditivnist chisla peretiniv konkatenaciyi vuzliv dovedena dlya osoblivih vipadkiv napriklad yaksho pochatkovi vuzli ye alternovanimi 2 abo yaksho vihidni vuzli ye toricheskimi 3 4 Mark Lakenbaj doviv sho isnuye konstanta N gt 1 taka sho 1 N c r K 1 c r K 2 c r K 1 K 2 displaystyle frac 1 N mathrm cr K 1 mathrm cr K 2 leq mathrm cr K 1 K 2 nbsp ale jogo metod yakij vikoristovuye normalni poverhni en ne mozhe polipshiti N do 1 5 Zastosuvannya v bioinformaticired Ye divnij zv yazok mizh chislom peretiniv vuzla i fizichnoyu povedinkoyu vuzliv DNK Dlya prostih vuzliv DNK kilkist peretiniv ye horoshim provisnikom vidnosnoyi shvidkosti vuzla DNK elektroforezu gelyu agarozi Perevazhno bilshe chislo peretiniv prizvodit do bilshoyi vidnosnoyi shvidkosti 6 Pov yazani invariantired Div takozh Invariant vuzla Ye pov yazani ponyattya serednogo chisla peretiniv en i asimptotichnogo chisla peretiniv Obidva ci ponyattya viznachayut granici standartnogo chisla peretiniv Ye gipoteza sho asimptotichne chislo peretiniv dorivnyuye chislu peretiniv Inshimi chislovimi invariantami vuzla ye chislo mostiv koeficiyent zacheplennya chislo vidrizkiv i chislo rozv yazuvannya Primitkired Tait 1898 s 273 347 Adams 2004 s 69 Gruber 2003 Diao 2004 s 857 866 Lackenby 2009 s 747 768 Jonathan 1996 s 39 58 Literaturared Simon Jonathan Energy functions for knots Beginning to predict physical behavior Mathematical Approaches to Biomolecular Structure and Dynamics Jill P Mesirov Klaus Schulten De Witt Sumners 1996 T 82 The IMA Volumes in Mathematics and its Applications DOI 10 1007 978 1 4612 4066 2 4 P G Tait On Knots I II III Scientific papers Cambridge University Press 1898 T 1 C A Adams The Knot Book An Elementary Introduction to the Mathematical Theory of Knots American Mathematical Society 2004 ISBN 9780821836781 H Gruber Estimates for the minimal crossing number 2003 arXiv math 0303273 Yuanan Diao The additivity of crossing numbers Journal of Knot Theory and its Ramifications 2004 T 13 vip 7 DOI 10 1142 S0218216504003524 Marc Lackenby The crossing number of composite knots Journal of Topology 2009 T 2 vip 4 DOI 10 1112 jtopol jtp028 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chislo peretiniv teoriya vuzliv amp oldid 32549769