Культура Чинча або Іка-Чинча — археологічна культура, що існувала на території сучасного регіону Іка, а її центр розташовувався в долині Чинча. Культура виникла близько 800 року н. е., а в 15 столітті її територія була підкорена Тауантінсую (Імперією Інків). Завоювання відбулося за років правління Пачакутека Інки Юпанкі, а остаточно територія була включена до складу Інкської держави за часів правління Тупака Юпанкі біля 1476 року.
Чинча зберігали свою важливість і за панування інків. Більш того, вважається, що лише владика чинча мав право брати участь у тих же церемоніях, що і Сапа Інка. Населення ділилося на знать, жерців і простій народ, який складався з торговців, ремісників, рибаків і селян.
Архітектура
Чинча, як і інші культури узбережжя Перу, будували глинобитні будівлі. Велика частина споруд даної культури виявлена в долинах Чинча, Тамбо-де-Мору, Лурінчинча і Сан-Педро, де знаходилися головні адміністративно-церемоніальні центри.
Однією з найвідоміших споруд даної культури є «Сторожова башта» в районі Чинча-Баха. Її площа становить 400000 м². На даній території знаходилися житлові споруди, пірамідальні храми, обгороджені двори, дорогі та інші будівлі.
Господарство
Економіка чинча ґрунтувалася на сільському господарстві, рибальстві, а також значною мірою на торгівлі. Основними металами у носіїв культури були срібло і мідь, зазвичай сплавлялися один з одним. Найчастіше зустрічаються сплави з високим (близько 90 %) вмістом срібла. Зрідка в сплавах переважає мідь. Золото не вживалося.
Чинча побудували систему доріг, яка простяглася через всю долину Чинча і доходила до її меж. Проте ще важливішу роль, ніж сухопутні дороги, грали морські торгові шляхи, оскільки їх навігаційні технології (запозичені пізніше інками) дозволяли їм досягати видалених пунктів на півночі і півдні. Відомо, що вони досягали Центральної Америки, оскільки одним з ключових предметів експорту були раковини , що походили з Еквадору і Перу, але були знайдені також при розкопках Центральної Америки.
Їх комерція була настільки добре розвинена, що їм вдалося розповсюдити свій вплив по всій території Інкської держави ще до того, як воно перетворилося на імперію. Деякі історики вважають, що мова кечуа походила від культури чинча, які розповсюдили його по всіх Андах і узбережжі Перу та Еквадору. Проте, проти даної гіпотези говорить те, що мова кечуа походила з центральних областей сучасного Перу і широко використовувався в торгівлі; мабуть, її засвоїли і чинча, розповсюдивши на інші території своєї торгової мережі.
Культурі чинча належить заслуга створення «торгового трикутника» між плато , центральним узбережжям Перу і північчю Еквадору, а частково за допомогою морських шляхів, чинча торгували з Куско і Альтіплано. Найбільший попит мали в'ялене м'ясо (чаркі), вовна і деякі метали.
Кераміка
Посуд характеризується великою кількістю майже кулястих горщиків з гострим або округлим дном і скошеним віночком, що трохи нависає над стінками, які у верхній частині посудини нахилені всередину. Діаметр таких горщиків від 10-12 до 30-35 см. Іноді від віночка до плечики посудини йдуть маленькі зашморгоподібні ручки.
Тут же зустрічаються амфороподібні посудини з подовженим тулубом, гострим дном і горлом, що розширюється. На плічках над ручками є невеликі виступи.
Посилання
- Культура Чинча Mesoamerica.ru (рос.)
- Cultura Chincha La Historia Peru (ісп.)
- Ica-Chincha Чилійський музей доколумбового мистецтва (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura Chincha abo Ika Chincha arheologichna kultura sho isnuvala na teritoriyi suchasnogo regionu Ika a yiyi centr roztashovuvavsya v dolini Chincha Kultura vinikla blizko 800 roku n e a v 15 stolitti yiyi teritoriya bula pidkorena Tauantinsuyu Imperiyeyu Inkiv Zavoyuvannya vidbulosya za rokiv pravlinnya Pachakuteka Inki Yupanki a ostatochno teritoriya bula vklyuchena do skladu Inkskoyi derzhavi za chasiv pravlinnya Tupaka Yupanki bilya 1476 roku Poshirennya kulturi Chincha Chincha zberigali svoyu vazhlivist i za panuvannya inkiv Bilsh togo vvazhayetsya sho lishe vladika chincha mav pravo brati uchast u tih zhe ceremoniyah sho i Sapa Inka Naselennya dililosya na znat zherciv i prostij narod yakij skladavsya z torgovciv remisnikiv ribakiv i selyan ArhitekturaChincha yak i inshi kulturi uzberezhzhya Peru buduvali glinobitni budivli Velika chastina sporud danoyi kulturi viyavlena v dolinah Chincha Tambo de Moru Lurinchincha i San Pedro de znahodilisya golovni administrativno ceremonialni centri Odniyeyu z najvidomishih sporud danoyi kulturi ye Storozhova bashta v rajoni Chincha Baha Yiyi plosha stanovit 400000 m Na danij teritoriyi znahodilisya zhitlovi sporudi piramidalni hrami obgorodzheni dvori dorogi ta inshi budivli GospodarstvoEkonomika chincha gruntuvalasya na silskomu gospodarstvi ribalstvi a takozh znachnoyu miroyu na torgivli Osnovnimi metalami u nosiyiv kulturi buli sriblo i mid zazvichaj splavlyalisya odin z odnim Najchastishe zustrichayutsya splavi z visokim blizko 90 vmistom sribla Zridka v splavah perevazhaye mid Zoloto ne vzhivalosya Chincha pobuduvali sistemu dorig yaka prostyaglasya cherez vsyu dolinu Chincha i dohodila do yiyi mezh Prote she vazhlivishu rol nizh suhoputni dorogi grali morski torgovi shlyahi oskilki yih navigacijni tehnologiyi zapozicheni piznishe inkami dozvolyali yim dosyagati vidalenih punktiv na pivnochi i pivdni Vidomo sho voni dosyagali Centralnoyi Ameriki oskilki odnim z klyuchovih predmetiv eksportu buli rakovini sho pohodili z Ekvadoru i Peru ale buli znajdeni takozh pri rozkopkah Centralnoyi Ameriki Yih komerciya bula nastilki dobre rozvinena sho yim vdalosya rozpovsyuditi svij vpliv po vsij teritoriyi Inkskoyi derzhavi she do togo yak vono peretvorilosya na imperiyu Deyaki istoriki vvazhayut sho mova kechua pohodila vid kulturi chincha yaki rozpovsyudili jogo po vsih Andah i uzberezhzhi Peru ta Ekvadoru Prote proti danoyi gipotezi govorit te sho mova kechua pohodila z centralnih oblastej suchasnogo Peru i shiroko vikoristovuvavsya v torgivli mabut yiyi zasvoyili i chincha rozpovsyudivshi na inshi teritoriyi svoyeyi torgovoyi merezhi Kulturi chincha nalezhit zasluga stvorennya torgovogo trikutnika mizh plato centralnim uzberezhzhyam Peru i pivnichchyu Ekvadoru a chastkovo za dopomogoyu morskih shlyahiv chincha torguvali z Kusko i Altiplano Najbilshij popit mali v yalene m yaso charki vovna i deyaki metali KeramikaPosud harakterizuyetsya velikoyu kilkistyu majzhe kulyastih gorshikiv z gostrim abo okruglim dnom i skoshenim vinochkom sho trohi navisaye nad stinkami yaki u verhnij chastini posudini nahileni vseredinu Diametr takih gorshikiv vid 10 12 do 30 35 sm Inodi vid vinochka do plechiki posudini jdut malenki zashmorgopodibni ruchki Tut zhe zustrichayutsya amforopodibni posudini z podovzhenim tulubom gostrim dnom i gorlom sho rozshiryuyetsya Na plichkah nad ruchkami ye neveliki vistupi PosilannyaKultura Chincha Mesoamerica ru ros Cultura Chincha La Historia Peru isp Ica Chincha Chilijskij muzej dokolumbovogo mistectva isp