Чикоконський хребет — гірський хребет в Забайкальському краї Росії, в межиріччі річки Чикой (правої притоки Селенги) та приток Онона. Є одним із гірських хребтів . Південна частина хребта є частиною Світового вододілу Північного Льодовитого та Тихого океанів.
Чикоконський хребет | |
Країна | Росія |
---|---|
Регіон | Забайкальський край |
Є частиною | |
Період | Палеозой |
Довжина | 130 км, (ПдЗ — ПнС) |
Ширина | 40 км |
Найвища точка | |
- розташування | за 18 км від витоку річки Чикой |
- координати | 49°43′00″ пн. ш. 109°57′00″ сх. д. / 49.71667° пн. ш. 109.95000° сх. д. |
- висота | 2519 м |
Чикоконський хребет | |
Чикоконський хребет |
Географія
Протяжність хребта в північно-східному напрямку (від кордону з Монголією до злиття річок Чикой та ) становить 130 км. Максимальна ширина — більше 40 км (біля південно-західного початку хребта). Переважають висоти — від 2000 до 2200 м, найвища точка — гора (2519 м), яка розташована за 18 км на північ — північний схід від витоку річки Чикой.
В рельєфі переважають високогір'я з крутими схилами, на яких місцями збереглися залишки рельєфу та відкладень льодовикового походження.
Гірський хребет складений переважно гранітоїдними породами. У південно-західній частині хребта переважають Юрські, а в північно-східній — пізньопалеозойські гранітоїди. Переважають плоскі, столоподібні вершини.
Від Чикоконського хребта відходять відроги, що з'єднують його з Перевальним та . Основні типи ландшафту — гірська тайга, передгольцеві рідколісся та гольці.
2014 року у верхів'ях річки Чикой утворений національний парк Чикой, в який входить і гора Бистринський Голець.
Топографічні карти
- Аркуш карти M-49-XX. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1978 р. Видання 1982 р. (рос.)
- Аркуш карти M-49-XXI Чикоконский [хребет. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.)
- Аркуш карти M-49-XV. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.)
Посилання
- (рос.). Энциклопедия Забайкалья. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 30 червня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chikokonskij hrebet girskij hrebet v Zabajkalskomu krayi Rosiyi v mezhirichchi richki Chikoj pravoyi pritoki Selengi ta pritok Onona Ye odnim iz girskih hrebtiv Pivdenna chastina hrebta ye chastinoyu Svitovogo vododilu Pivnichnogo Lodovitogo ta Tihogo okeaniv Chikokonskij hrebetKrayina RosiyaRegion Zabajkalskij krajYe chastinoyuPeriod PaleozojDovzhina 130 km PdZ PnS Shirina 40 kmNajvisha tochka roztashuvannya za 18 km vid vitoku richki Chikoj koordinati 49 43 00 pn sh 109 57 00 sh d 49 71667 pn sh 109 95000 sh d 49 71667 109 95000 visota 2519 mChikokonskij hrebetChikokonskij hrebetGeografiyaProtyazhnist hrebta v pivnichno shidnomu napryamku vid kordonu z Mongoliyeyu do zlittya richok Chikoj ta stanovit 130 km Maksimalna shirina bilshe 40 km bilya pivdenno zahidnogo pochatku hrebta Perevazhayut visoti vid 2000 do 2200 m najvisha tochka gora 2519 m yaka roztashovana za 18 km na pivnich pivnichnij shid vid vitoku richki Chikoj V relyefi perevazhayut visokogir ya z krutimi shilami na yakih miscyami zbereglisya zalishki relyefu ta vidkladen lodovikovogo pohodzhennya Girskij hrebet skladenij perevazhno granitoyidnimi porodami U pivdenno zahidnij chastini hrebta perevazhayut Yurski a v pivnichno shidnij piznopaleozojski granitoyidi Perevazhayut ploski stolopodibni vershini Vid Chikokonskogo hrebta vidhodyat vidrogi sho z yednuyut jogo z Perevalnim ta Osnovni tipi landshaftu girska tajga peredgolcevi ridkolissya ta golci 2014 roku u verhiv yah richki Chikoj utvorenij nacionalnij park Chikoj v yakij vhodit i gora Bistrinskij Golec Topografichni kartiArkush karti M 49 XX Masshtab 1 200 000 Stan miscevosti na 1978 r Vidannya 1982 r ros Arkush karti M 49 XXI Chikokonskij hrebet Masshtab 1 200 000 ros Arkush karti M 49 XV Masshtab 1 200 000 ros Posilannya ros Enciklopediya Zabajkalya Arhiv originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2015