Чижов Василь Пахомович (нар.15 січня 1922, — пом.4 лютого 1997) — Герой Радянського Союзу (1944), у роки німецько-радянської війни командир телефонно-кабельного взводу 652-ї окремої роти зв'язку 106-й Забайкальської стрілецької дивізії 65-ї армії Центрального фронту.
Василь Пахомович Чижов | |
---|---|
рос. Василий Пахомович Чижов | |
Народження | 15 січня 1922 , Муромцевський район, Омська область |
Смерть | 4 лютого 1997 (75 років) Кременчук, Полтавська область, Україна |
Поховання | Кременчук |
Країна | СРСР |
Освіта | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Роки служби | 1941—1945 |
Звання | лейтенант |
Командування | командир телефонно-кабельного взводу 65-ї армії Центрального фронту |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Курська битва • Битва за Дніпро |
Нагороди | |
Чижов Василь Пахомович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 15 січня 1922 року в селі Муромцевского району Омської області в сім'ї селянина. Росіянин. Член ВКП(б)/КПРС з 1945 року. Жив у селищі Качуг Іркутської області. Закінчив середню школу та школу вчителів початкових класів. Працював завідувачем Жітовскої початкової школи .
Роки війни
У 1941 року призваний до лав Червоної Армії. У 1942 році закінчив курси молодших лейтенантів. У боях війни з 1943 року. Воював на Центральному і 1-му Білоруському фронтах. Брав участь у Курській битві, звільненні Білорусі.
Коли вів запеклі бої на Курській дузі поблизу міста Дмитрієв-Льговський, командир телефонно-кабельного взводу В. П. Чижов отримав завдання з групою зв'язківців вночі проникнути в село Чернь і звідти повідомляти дані про розміщення сил противника. Зв'язківці проклали лінію зв'язку до призначеної точки і замаскувалися. Вночі гітлерівці захопили село. Зв'язківці залишилися в розташуванні ворожих військ. Лейтенант В. П. Чижов доповів обстановку начальнику зв'язку дивізії. Вранці радянська артилерія відкрила ураганний вогонь по ворожих позиціях. Під час бою зв'язківці лейтенанта В. П. Чижова коректували вогонь артилеристів. Це допомогло воїнам успішно розпочати наступ. 1-й батальйон звільнив село Чернь.
Чижов був відзначений тоді першою урядовою нагородою - медаллю "За бойові заслуги".
У 1943 року в складі військ 65-ї армії з боями підійшла до Десни поблизу міста Новгород-Сіверський і з ходу подолала водний кордон.
Після форсування Десни В. П. Чижова викликали в штаб, щоб поставити перед взводом нове завдання. У цей час батальйон гітлерівців за підтримки чотирьох танків прорвався через передній край радянських військ. Над штабом дивізії нависла загроза. Начальник штабу організував оборону. Закидавши гітлерівців гранатами, а потім відкривши вогонь з кулемета, радянські воїни перегородили їм шлях до штабу. Два танки були підбиті. Решта повернули назад.
За виявлені в цьому бою мужність і винахідливість В. П. Чижова нагородили орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.
15 жовтня 1943 підрозділи почали форсування Дніпра в районі міста Лоєва Гомельської області. Серед перших досягли правого берега річки зв'язківці взводу лейтенанта В. П. Чижова. Він шість разів під вогнем противника переправлявся через Дніпро, виконав наказ командира дивізії і забезпечив управління підрозділами і частинами, що вели бій за оволодіння правим берегом Дніпра.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі лейтенанту Чижову Василю Пахомовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" (№ 5313).
9 січня 1944 був тяжко поранений. Тривалий час перебував у госпіталі.
Повоєнні роки
Після закінчення війни звільнився у запас. Працював секретарем партбюро залізничної станції Кременчук, секретарем Кременчуцького міськкому партії, директором трикотажної фабрики.
У 1951 році В. П. Чижов закінчив Харківську дворічну партійну школу, в 1954 році - історичний факультет Харківського державного університету імені М. Горького (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Жив у місті Кременчук. Працював директором школи №9.
Помер 4 лютого 1997 року. Похований на Новоміському кладовищі в Кременчуці.
Нагороди, пам'ять
За період служби нагороджений орденом Леніна, Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеня, медалями.
В місті Кременчуці на Алеї Героїв, на граніті висічене фото та ім'я Василя Чижова.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.
Посилання
- Біографія В. П. Чижова на сайті «Герои страны» [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- на сайті Вулицями Кременчука (рос.)
Література
- Герої Радянського Союзу. Короткий біографічний словник. Том 2. М.: Военіз., 1988 (рос.)
- За мужність і відвагу. Харків, 1984 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chizhov Vasil Pahomovich nar 15 sichnya 1922 pom 4 lyutogo 1997 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 u roki nimecko radyanskoyi vijni komandir telefonno kabelnogo vzvodu 652 yi okremoyi roti zv yazku 106 j Zabajkalskoyi strileckoyi diviziyi 65 yi armiyi Centralnogo frontu Vasil Pahomovich Chizhovros Vasilij Pahomovich ChizhovNarodzhennya15 sichnya 1922 1922 01 15 Muromcevskij rajon Omska oblastSmert4 lyutogo 1997 1997 02 04 75 rokiv Kremenchuk Poltavska oblast UkrayinaPohovannyaKremenchukKrayina SRSROsvitaHNU im V N KarazinaRoki sluzhbi1941 1945ZvannyalejtenantKomanduvannyakomandir telefonno kabelnogo vzvodu 65 yi armiyi Centralnogo frontuVijni bitviNimecko radyanska vijna Kurska bitva Bitva za DniproNagorodi 5313 medali Chizhov Vasil Pahomovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chizhov BiografiyaNarodivsya 15 sichnya 1922 roku v seli Muromcevskogo rajonu Omskoyi oblasti v sim yi selyanina Rosiyanin Chlen VKP b KPRS z 1945 roku Zhiv u selishi Kachug Irkutskoyi oblasti Zakinchiv serednyu shkolu ta shkolu vchiteliv pochatkovih klasiv Pracyuvav zaviduvachem Zhitovskoyi pochatkovoyi shkoli Roki vijni U 1941 roku prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1942 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv U boyah vijni z 1943 roku Voyuvav na Centralnomu i 1 mu Biloruskomu frontah Brav uchast u Kurskij bitvi zvilnenni Bilorusi Koli viv zapekli boyi na Kurskij duzi poblizu mista Dmitriyev Lgovskij komandir telefonno kabelnogo vzvodu V P Chizhov otrimav zavdannya z grupoyu zv yazkivciv vnochi proniknuti v selo Chern i zvidti povidomlyati dani pro rozmishennya sil protivnika Zv yazkivci proklali liniyu zv yazku do priznachenoyi tochki i zamaskuvalisya Vnochi gitlerivci zahopili selo Zv yazkivci zalishilisya v roztashuvanni vorozhih vijsk Lejtenant V P Chizhov dopoviv obstanovku nachalniku zv yazku diviziyi Vranci radyanska artileriya vidkrila uragannij vogon po vorozhih poziciyah Pid chas boyu zv yazkivci lejtenanta V P Chizhova korektuvali vogon artileristiv Ce dopomoglo voyinam uspishno rozpochati nastup 1 j bataljon zvilniv selo Chern Chizhov buv vidznachenij todi pershoyu uryadovoyu nagorodoyu medallyu Za bojovi zaslugi U 1943 roku v skladi vijsk 65 yi armiyi z boyami pidijshla do Desni poblizu mista Novgorod Siverskij i z hodu podolala vodnij kordon Pislya forsuvannya Desni V P Chizhova viklikali v shtab shob postaviti pered vzvodom nove zavdannya U cej chas bataljon gitlerivciv za pidtrimki chotiroh tankiv prorvavsya cherez perednij kraj radyanskih vijsk Nad shtabom diviziyi navisla zagroza Nachalnik shtabu organizuvav oboronu Zakidavshi gitlerivciv granatami a potim vidkrivshi vogon z kulemeta radyanski voyini peregorodili yim shlyah do shtabu Dva tanki buli pidbiti Reshta povernuli nazad Za viyavleni v comu boyu muzhnist i vinahidlivist V P Chizhova nagorodili ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 15 zhovtnya 1943 pidrozdili pochali forsuvannya Dnipra v rajoni mista Loyeva Gomelskoyi oblasti Sered pershih dosyagli pravogo berega richki zv yazkivci vzvodu lejtenanta V P Chizhova Vin shist raziv pid vognem protivnika perepravlyavsya cherez Dnipro vikonav nakaz komandira diviziyi i zabezpechiv upravlinnya pidrozdilami i chastinami sho veli bij za ovolodinnya pravim beregom Dnipra Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 sichnya 1944 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu na jogo pravomu berezi lejtenantu Chizhovu Vasilyu Pahomovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5313 9 sichnya 1944 buv tyazhko poranenij Trivalij chas perebuvav u gospitali Povoyenni roki Pislya zakinchennya vijni zvilnivsya u zapas Pracyuvav sekretarem partbyuro zaliznichnoyi stanciyi Kremenchuk sekretarem Kremenchuckogo miskkomu partiyi direktorom trikotazhnoyi fabriki Mogila V P Chizhova ta jogo druzhini Novomiskomu kladovishi U 1951 roci V P Chizhov zakinchiv Harkivsku dvorichnu partijnu shkolu v 1954 roci istorichnij fakultet Harkivskogo derzhavnogo universitetu imeni M Gorkogo zaraz Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Zhiv u misti Kremenchuk Pracyuvav direktorom shkoli 9 Pomer 4 lyutogo 1997 roku Pohovanij na Novomiskomu kladovishi v Kremenchuci Nagorodi pam yatZa period sluzhbi nagorodzhenij ordenom Lenina Vitchiznyanoyi vijni 1 go ta 2 go stupenya medalyami V misti Kremenchuci na Aleyi Geroyiv na graniti visichene foto ta im ya Vasilya Chizhova PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 15 yanvarya 1944 goda 24 veresnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 23 yanvarya 4 264 S 1 PosilannyaBiografiya V P Chizhova na sajti Geroi strany 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros na sajti Vulicyami Kremenchuka ros LiteraturaGeroyi Radyanskogo Soyuzu Korotkij biografichnij slovnik Tom 2 M Voeniz 1988 ros Za muzhnist i vidvagu Harkiv 1984 ros