Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Чи то недоля та неволя…» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1850 року в Оренбурзі.
| Чи то недоля та неволя… | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | вірш | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Написано | 1850 | |||
| Опубліковано | 1867 | |||
| | ||||
Написання
Зберігся чистовий автограф вірша у «Малій книжці». Автограф не датований. Вірш датується дослідниками за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1850 року (під № 10 у третьому зшитку за 1850 рік) та часом перебування Шевченка в Оренбурзі взимку — навесні 1850-го, орієнтовно: січень — квітень 1850 року.
Єдиний відомий текст вірша — автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано з невідомого автографа в Оренбурзі на початку 1850 року, не пізніше 23 квітня — дня арешту поета. Згодом Шевченко перекреслив увесь текст олівцем і не переписав його до «Більшої книжки».
Публікація
Вперше вірш надруковано у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 578 — 579, за «Малою книжкою»).
Сюжет
У вірші відбився тяжкий душевний настрій поета, породжений його підневільним становищем засланця. Цей настрій мав, імовірно, і якісь невідомі дослідникам конкретні причини, пов'язані з перебуванням Шевченка в Оренбурзі 1850 року. Тут мотив самоосудження, глибокого невдоволення собою («Душі убогої цураюсь, // Своєї грішної душі!») поєднується з мотивом осудження людей, яких автор називає «ворогами», «нехристиянами», «лютими». Очевидно, це не тільки соціальні вороги поета (бо вони «Взяли меж себе — і писать // Погані вірші научили»), а й ті з оточення Шевченка, зокрема оренбурзького, хто спонукав його до якихось компромісів. Звичайно, поет міг назвати свої поезії «поганими віршами» тільки в стані хвилинного розпачу, який він на засланні завжди переборював своєю творчістю (не випадково Шевченко не переписав цей вірш до «Більшої книжки»). Мотив «розбитої душі», «розбитого серця» є в ліриці поета і до заслання, але там він має дещо інше спрямування («Заворожи мені, волхве», «Три літа», «Чого мені тяжко, чого мені нудно»). Темою самоосудження і настроєм вірш перегукується з незакінченою поезією «Дурні та гордії ми люди».
Примітки
- ІЛ, ф. 1, № 71, с. 200 — 201
- «Чи то недоля та неволя…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 231; 687.] litopys.org.ua Процитовано 12 квітня 2024
- «Чи то недоля та неволя…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 334-350.] izbornyk.org.ua Процитовано 12 квітня 2024
Посилання
- Вірш «Чи то недоля та неволя…» на сайті izbornyk.org.ua.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chi to nedolya ta nevolya virsh Tarasa Shevchenka napisanij 1850 roku v Orenburzi Chi to nedolya ta nevolya ZhanrvirshAvtorTaras ShevchenkoNapisano1850Opublikovano1867NapisannyaZberigsya chistovij avtograf virsha u Malij knizhci Avtograf ne datovanij Virsh datuyetsya doslidnikami za miscem avtografa u Malij knizhci sered tvoriv 1850 roku pid 10 u tretomu zshitku za 1850 rik ta chasom perebuvannya Shevchenka v Orenburzi vzimku navesni 1850 go oriyentovno sichen kviten 1850 roku Yedinij vidomij tekst virsha avtograf u Malij knizhci do yakoyi virsh perepisano z nevidomogo avtografa v Orenburzi na pochatku 1850 roku ne piznishe 23 kvitnya dnya areshtu poeta Zgodom Shevchenko perekresliv uves tekst olivcem i ne perepisav jogo do Bilshoyi knizhki PublikaciyaVpershe virsh nadrukovano u vidanni Kobzar Tarasa Shevchenka Koshtom D E Kozhanchikova 1867 roku SPb stor 578 579 za Maloyu knizhkoyu SyuzhetU virshi vidbivsya tyazhkij dushevnij nastrij poeta porodzhenij jogo pidnevilnim stanovishem zaslancya Cej nastrij mav imovirno i yakis nevidomi doslidnikam konkretni prichini pov yazani z perebuvannyam Shevchenka v Orenburzi 1850 roku Tut motiv samoosudzhennya glibokogo nevdovolennya soboyu Dushi ubogoyi curayus Svoyeyi grishnoyi dushi poyednuyetsya z motivom osudzhennya lyudej yakih avtor nazivaye vorogami nehristiyanami lyutimi Ochevidno ce ne tilki socialni vorogi poeta bo voni Vzyali mezh sebe i pisat Pogani virshi nauchili a j ti z otochennya Shevchenka zokrema orenburzkogo hto sponukav jogo do yakihos kompromisiv Zvichajno poet mig nazvati svoyi poeziyi poganimi virshami tilki v stani hvilinnogo rozpachu yakij vin na zaslanni zavzhdi pereboryuvav svoyeyu tvorchistyu ne vipadkovo Shevchenko ne perepisav cej virsh do Bilshoyi knizhki Motiv rozbitoyi dushi rozbitogo sercya ye v lirici poeta i do zaslannya ale tam vin maye desho inshe spryamuvannya Zavorozhi meni volhve Tri lita Chogo meni tyazhko chogo meni nudno Temoyu samoosudzhennya i nastroyem virsh peregukuyetsya z nezakinchenoyu poeziyeyu Durni ta gordiyi mi lyudi PrimitkiIL f 1 71 s 200 201 Chi to nedolya ta nevolya Taras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 2 Poeziya 1847 1861 S 231 687 litopys org ua Procitovano 12 kvitnya 2024 Chi to nedolya ta nevolya Shevchenkivskij slovnik U dvoh tomah K 1978 T 2 S 334 350 izbornyk org ua Procitovano 12 kvitnya 2024PosilannyaVirsh Chi to nedolya ta nevolya na sajti izbornyk org ua