Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чжан Дунсунь 张东荪 9 грудня 1886 2 червня 1973 китайський філософ та історик філософії пропагандист і інтерпретатор західн

Чжан Дунсунь

Чжан Дунсунь

Чжан Дунсунь (张东荪; 9 грудня 1886 — 2 червня 1973) — китайський філософ та історик філософії, пропагандист і інтерпретатор західної думки, політичний діяч Китайської республіки.

Чжан Дунсунь
image
ПсевдоЧжан Дуншен
Народився9 грудня 1886(1886-12-09)
повіт Хансянь
Помер2 червня 1973(1973-06-02) (86 років)
Пекін, КНР
Країнаimage КНР
image Республіка Китай (1912—1949)
Національністькитаєць
Діяльністьполітик, філософ, історик
Галузьфілософія
Alma materТокійський університет і d
Знання мовкитайська
ЗакладПекінський університет і Університет Цінхуа
Посадаd і d
Партіяd
Брати, сестриd
Дітиd і d

Життєпис

Народився 9 грудня 1886 року у повіті Хансянь (сучасний Юйхан) провінції Чжецзян. Був самоучкою, займався самоосвітою в Японії. З 1916 до 1946 року був головним редактором ряду газет і журналів. У 1910-1920-ті роки він співпрацював з політичними організаціями реформаторів — Прогресивною партією (Цзіньбу дан) та Дослідницькою групою (Яньцзи сі). У 1925—1930 роках був президентом Публічного університету Китаю, у 1930—1952 роках професором філософії Яньцзінського університету в Пекіні. У 1920 році Чжан Дунсунь виступив ініціатором дискусії про соціалізм, доводячи передчасність здійснення його принципів в Китаї.

Разом з Чжан Цзюньмаєм у 1934—1946 став організатором і керівником Державної соціалістичної партії Китаю (пізніше — Демократичної соціалістичної партії), одним з лідерів Демократичної ліги Китаю. Під час Другої світової війни був заарештований японцями в Пекіні. Після утворення Китайської Народної Республіки обрано членом Центрального народного уряду. У лютому 1952 році зазнав критики як «незалежний» ідеолог, зміщений з усіх посад. З 1958 року втратив посаду професора й вимушений був працювати прибиральником в Яньцзінському університеті. З початком культурної революції у 1966 році відправлено до табору на «перевиховання», де Чжан Дунсунь помер 2 червня 1973 року.

Філософія

Чжан Дунсунь був одним із найбільш компетентних в Китаї знавців західної філософії. Переклав на китайську мову «Діалоги» Платона, праці Бергсона «Матерія і пам'ять» і «Творча еволюція». Найбільший вплив на його світогляд зробили І. Кант, Д. Юм, Б. Рассел, К. І. Льюїс, А. Н. Уайтхед.

У філософській проблематиці Чжан Дунсунь основний нахил робив на теорію пізнання, прагнучи до реалізації синтезу культур Сходу і Заходу в поєднанні неоконфуціанського раціоналізму з кантіанством, що в цілому набуло форми «гносеологічного плюралізму» (доюань женьшілунь), або панструктуралізму. Свою філософську позицію сам називав «скептичним ідеалізмом» (цуні вейсіньлунь). З написаних ним книг найбільше теоретичне значення мають: «Женьшілунь» («Гносеологія»), «Чжишен юй Веньхуа» («Пізнання і культура»), «Синь чжесюе луньцун» («Збірник статей про нову філософію»), «Даоде чжесюе» («Моральна філософія»).

Виступаючи проти марксистського розуміння діалектики, Чжан Дунсунь у 1934 році розгорнув дискусію про діалектичний матеріалізмі. Не визнаючи існування суперечностей в об'єктивній дійсності, він доводив, що пізнання повинне підкорятися логічним, а не діалектичним законам, і марксистська філософія являє собою всього лише спірну суспільствознавчу гіпотезу.

Прагнення Чжан Дунсуня до синтезу східних й західних цінностей позначилося на його трактуванні демократії не тільки як соціально-політичної системи правління, але і як «певного рівня розвитку цивілізації», що характеризується високими духовно-моральними принципами. Еквівалент західної категорії «свобода» він знаходив в китайській концепції «самозадоволення» (цзидЕ), яка досягається, коли «кожен слідує своєю природою» і «живе в гармонії з розумом». Наприкінці 1940-х року відбувся зсув його інтересів від метафізики до соціології пізнання і віри в культурну зумовленість понять. В результаті Чжан Дунсунь перейшов від неприйняття до діалогу з марксизмом. Результатом останнього стала концепція «середнього курсу», яка має на увазі соціальне партнерство в суспільстві, буржуазний демократизм у політиці та соціалістичне планування в економіці.

Джерела

  • A Source Book in Chinese Philosophy / Ed., tr. by Chan Wing-tsit. Princeton, L., 1963, p. 743—750
  • Key-chong Yap, «Zhang Dongsun» in Antonio S. Cua, ed., Encyclopedia of Chinese Philosophy, London: Routledge, 2001.
  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chzhan Dunsun 张东荪 9 grudnya 1886 2 chervnya 1973 kitajskij filosof ta istorik filosofiyi propagandist i interpretator zahidnoyi dumki politichnij diyach Kitajskoyi respubliki Chzhan DunsunPsevdoChzhan DunshenNarodivsya9 grudnya 1886 1886 12 09 povit HansyanPomer2 chervnya 1973 1973 06 02 86 rokiv Pekin KNRKrayina KNR Respublika Kitaj 1912 1949 NacionalnistkitayecDiyalnistpolitik filosof istorikGaluzfilosofiyaAlma materTokijskij universitet i dZnannya movkitajskaZakladPekinskij universitet i Universitet CinhuaPosadad i dPartiyadBrati sestridDitid i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 9 grudnya 1886 roku u poviti Hansyan suchasnij Yujhan provinciyi Chzheczyan Buv samouchkoyu zajmavsya samoosvitoyu v Yaponiyi Z 1916 do 1946 roku buv golovnim redaktorom ryadu gazet i zhurnaliv U 1910 1920 ti roki vin spivpracyuvav z politichnimi organizaciyami reformatoriv Progresivnoyu partiyeyu Czinbu dan ta Doslidnickoyu grupoyu Yanczi si U 1925 1930 rokah buv prezidentom Publichnogo universitetu Kitayu u 1930 1952 rokah profesorom filosofiyi Yanczinskogo universitetu v Pekini U 1920 roci Chzhan Dunsun vistupiv iniciatorom diskusiyi pro socializm dovodyachi peredchasnist zdijsnennya jogo principiv v Kitayi Razom z Chzhan Czyunmayem u 1934 1946 stav organizatorom i kerivnikom Derzhavnoyi socialistichnoyi partiyi Kitayu piznishe Demokratichnoyi socialistichnoyi partiyi odnim z lideriv Demokratichnoyi ligi Kitayu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv zaareshtovanij yaponcyami v Pekini Pislya utvorennya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki obrano chlenom Centralnogo narodnogo uryadu U lyutomu 1952 roci zaznav kritiki yak nezalezhnij ideolog zmishenij z usih posad Z 1958 roku vtrativ posadu profesora j vimushenij buv pracyuvati pribiralnikom v Yanczinskomu universiteti Z pochatkom kulturnoyi revolyuciyi u 1966 roci vidpravleno do taboru na perevihovannya de Chzhan Dunsun pomer 2 chervnya 1973 roku FilosofiyaChzhan Dunsun buv odnim iz najbilsh kompetentnih v Kitayi znavciv zahidnoyi filosofiyi Pereklav na kitajsku movu Dialogi Platona praci Bergsona Materiya i pam yat i Tvorcha evolyuciya Najbilshij vpliv na jogo svitoglyad zrobili I Kant D Yum B Rassel K I Lyuyis A N Uajthed U filosofskij problematici Chzhan Dunsun osnovnij nahil robiv na teoriyu piznannya pragnuchi do realizaciyi sintezu kultur Shodu i Zahodu v poyednanni neokonfucianskogo racionalizmu z kantianstvom sho v cilomu nabulo formi gnoseologichnogo plyuralizmu doyuan zhenshilun abo panstrukturalizmu Svoyu filosofsku poziciyu sam nazivav skeptichnim idealizmom cuni vejsinlun Z napisanih nim knig najbilshe teoretichne znachennya mayut Zhenshilun Gnoseologiya Chzhishen yuj Venhua Piznannya i kultura Sin chzhesyue luncun Zbirnik statej pro novu filosofiyu Daode chzhesyue Moralna filosofiya Vistupayuchi proti marksistskogo rozuminnya dialektiki Chzhan Dunsun u 1934 roci rozgornuv diskusiyu pro dialektichnij materializmi Ne viznayuchi isnuvannya superechnostej v ob yektivnij dijsnosti vin dovodiv sho piznannya povinne pidkoryatisya logichnim a ne dialektichnim zakonam i marksistska filosofiya yavlyaye soboyu vsogo lishe spirnu suspilstvoznavchu gipotezu Pragnennya Chzhan Dunsunya do sintezu shidnih j zahidnih cinnostej poznachilosya na jogo traktuvanni demokratiyi ne tilki yak socialno politichnoyi sistemi pravlinnya ale i yak pevnogo rivnya rozvitku civilizaciyi sho harakterizuyetsya visokimi duhovno moralnimi principami Ekvivalent zahidnoyi kategoriyi svoboda vin znahodiv v kitajskij koncepciyi samozadovolennya czidE yaka dosyagayetsya koli kozhen sliduye svoyeyu prirodoyu i zhive v garmoniyi z rozumom Naprikinci 1940 h roku vidbuvsya zsuv jogo interesiv vid metafiziki do sociologiyi piznannya i viri v kulturnu zumovlenist ponyat V rezultati Chzhan Dunsun perejshov vid neprijnyattya do dialogu z marksizmom Rezultatom ostannogo stala koncepciya serednogo kursu yaka maye na uvazi socialne partnerstvo v suspilstvi burzhuaznij demokratizm u politici ta socialistichne planuvannya v ekonomici DzherelaA Source Book in Chinese Philosophy Ed tr by Chan Wing tsit Princeton L 1963 p 743 750 Key chong Yap Zhang Dongsun in Antonio S Cua ed Encyclopedia of Chinese Philosophy London Routledge 2001 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570

Дата публікації:
Топ