Чесники (або Чашники, пол. Cześniki) — колишнє (до 1943 р.) українське село в Польщі, у гміні Ситно Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 477 осіб (2011).
село Колишня православна церква, нині римо-католицький костел Координати 50°43′ пн. ш. 23°27′ сх. д. / 50.717° пн. ш. 23.450° сх. д.Координати: 50°43′ пн. ш. 23°27′ сх. д. / 50.717° пн. ш. 23.450° сх. д.
Чесники у Вікісховищі |
Розташування
Знаходиться на Закерзонні (в історичній Холмщині).
Історія
Вперше згадується церква святого Михайла у 1415 році. У 1867 році замість дерев'яної церкви зведена мурована, на 1872 рік налічувала 770 парафіян.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою.
Село пережило депортацію українців російською армією у 1915 році, окупацію Холмщини поляками у 1919 році з закриттям церкви. Присланий поляками вчитель Бартковскі силою захопив майно священика та побив його.
У 1921 році село входило до складу гміни Котлиці Томашівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки. За переписом населення Польщі 1921 року в селі та однойменному фільварку налічувався 161 будинок та мешкало 999 осіб (472 чоловіків та 527 жінок), з них: 734 православних, 241 римо-католик, 23 юдеїв і 1 євангельський християнин або ж 441 українець, 543 поляків, 12 євреїв та 3 осіб іншої національності.
У 1939 році під час ганебного відступу перед німцями польське військо спалило півсела і вбило кількох українців.
Під час німецької окупації 1939—1944 років церква була повернена українцям і тут діяла парафія Української автокефальної православної церкви. Також діяли українська школа (вперше), хор, дитячі гуртки, кооператива. У грудні 1942 року в селі проживало 787 українців. Однак німці визначили село на німецьку колонію, тому відселяли українців у села Грубешівського повіту (не чіпаючи поляків) і заселяли Чесники німецькими колоністами. Через це німецький перепис 1943 року зафіксував у селі 266 поляків і відсутність українців.
1944 року польські шовіністи вбили в селі 3 українців. В 1945 р. польською владою церква була віддана полякам під костел.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 226 | 44 | 155 | 27 |
Жінки | 251 | 53 | 140 | 58 |
Разом | 477 | 97 | 295 | 85 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чесники (Польща)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- (unspecified title) — GeoNames.
- Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя: іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 151.
- Bohdan Huk. Cześniki. apokryfruski.org (пол.). Apokryf ruski. оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 21 лютого 2024.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
- Юрій Макар, Віталій Макар, Михайло Горний. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915–1947). Дослідження. Спогади. Документи. — Чернівці : Букрек, 2015. — Т. 3. — С. 759. — .
- . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 105. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- // Малі друзі. — Ч. 6. — 1941. — С. 130.
- Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 роківGUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chesniki abo Chashniki pol Czesniki kolishnye do 1943 r ukrayinske selo v Polshi u gmini Sitno Zamojskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 477 osib 2011 selo Chesniki pol Czesniki Kolishnya pravoslavna cerkva nini rimo katolickij kostel Koordinati 50 43 pn sh 23 27 sh d 50 717 pn sh 23 450 sh d 50 717 23 450 Koordinati 50 43 pn sh 23 27 sh d 50 717 pn sh 23 450 sh d 50 717 23 450 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Zamojskij povitGmina SitnoVisota centru 214 mNaselennya 477 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 84Poshtovij indeks 22 424Avtomobilnij kod LZASIMC 0897935GeoNames 773720OSM r6055421 R ChesnikiChesniki Polsha ChesnikiChesniki Lyublinske voyevodstvo Chesniki u VikishovishiRoztashuvannyaZnahoditsya na Zakerzonni v istorichnij Holmshini IstoriyaKolishnij pravoslavnij cvintar Vpershe zgaduyetsya cerkva svyatogo Mihajla u 1415 roci U 1867 roci zamist derev yanoyi cerkvi zvedena murovana na 1872 rik nalichuvala 770 parafiyan Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli zdebilshogo prozhivali greko katoliki use naselennya rozmovlyalo ukrayinskoyu movoyu Selo perezhilo deportaciyu ukrayinciv rosijskoyu armiyeyu u 1915 roci okupaciyu Holmshini polyakami u 1919 roci z zakrittyam cerkvi Prislanij polyakami vchitel Bartkovski siloyu zahopiv majno svyashenika ta pobiv jogo U 1921 roci selo vhodilo do skladu gmini Kotlici Tomashivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Za perepisom naselennya Polshi 1921 roku v seli ta odnojmennomu filvarku nalichuvavsya 161 budinok ta meshkalo 999 osib 472 cholovikiv ta 527 zhinok z nih 734 pravoslavnih 241 rimo katolik 23 yudeyiv i 1 yevangelskij hristiyanin abo zh 441 ukrayinec 543 polyakiv 12 yevreyiv ta 3 osib inshoyi nacionalnosti U 1939 roci pid chas ganebnogo vidstupu pered nimcyami polske vijsko spalilo pivsela i vbilo kilkoh ukrayinciv Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1939 1944 rokiv cerkva bula povernena ukrayincyam i tut diyala parafiya Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Takozh diyali ukrayinska shkola vpershe hor dityachi gurtki kooperativa U grudni 1942 roku v seli prozhivalo 787 ukrayinciv Odnak nimci viznachili selo na nimecku koloniyu tomu vidselyali ukrayinciv u sela Grubeshivskogo povitu ne chipayuchi polyakiv i zaselyali Chesniki nimeckimi kolonistami Cherez ce nimeckij perepis 1943 roku zafiksuvav u seli 266 polyakiv i vidsutnist ukrayinciv 1944 roku polski shovinisti vbili v seli 3 ukrayinciv V 1945 r polskoyu vladoyu cerkva bula viddana polyakam pid kostel U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Zamojskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 226 44 155 27 Zhinki 251 53 140 58 Razom 477 97 295 85PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chesniki Polsha GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 unspecified title GeoNames d Track Q830106 Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 151 Bohdan Huk Czesniki apokryfruski org pol Apokryf ruski originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 21 lyutogo 2024 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 367 ros doref Yurij Makar Vitalij Makar Mihajlo Gornij Vid deportaciyi do deportaciyi Suspilno politichne zhittya holmsko pidlyaskih ukrayinciv 1915 1947 Doslidzhennya Spogadi Dokumenti Chernivci Bukrek 2015 T 3 S 759 ISBN 978 966 399 668 4 T Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 105 Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 pol Mali druzi Ch 6 1941 S 130 Karta vbivstv ukrayinciv polskimi partizanskimi viddilami na Holmshini 1942 1944 roki Nashe slovo 2 zhovtnya 2014 Procitovano 27 grudnya 2022 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokivGUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018