Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Іва́нович Чередниче́нко (нар. 15 червня 1947) — український мовознавець та перекладач, доктор філологічних наук (1984), професор (1985), академік АН ВШ України (1992).
| Олександр Чередниченко | |
|---|---|
| Олександр Іванович Чередниченко | |
 | |
| Народився | 15 червня 1947 (77 років) м. Київ |
| Країна |  УРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | мовознавець, викладач університету |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Галузь | загальне й романське мовознавство, соціолінгвістика, контрастивна лінгвістика, перекладознавство |
| Заклад | Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка |
| Вчене звання | професор, академік АН ВШ України |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
| Науковий керівник | завідувач кафедри теорії й практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова |
| Відомі учні | Коваль Ярослав Григорович |
| Аспіранти, докторанти | Осадчук Роман Петрович |
| Відомий завдяки: | Теорія варіювання літературних мов в інонаціональному контексті, теорія мовних контактів, власна школа перекладознавства |
Життєпис
Народився 15 червня 1947 р. в м. Києві. У 1971 р. закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, диплом з відзнакою, свідоцтва університетів м. Бордо (1977), м. Гренобля (1986) та Паризького Міжнародного інституту державного управління (1998). Працює у Київському університеті ім. Т. Шевченка з 1971 р.: асистент, старший викладач (1976), доцент (1977), декан факультету романо-германської філології (1977—1981), завідувач кафедри теорії і практики перекладу (1979—1981), старший науковий співробітник (1981—1983), завідувач кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М. Зерова (1983—2010), декан факультету іноземної філології (1992—2001), український координатор міжнародного проєкту «Техніка усного і письмового перекладу» за програмою Темпус-Тасіс (1994—2001), позаштатний консультант-перекладач Адміністрації Президента України (1994-2001). Головний редактор наукових збірників «Теорія і практика перекладу» (1979—1991), «Мовні і концептуальні картини світу» (1996—2010), Вісника КНУ «Іноземна філологія» (1992—2020), голова спеціалізованої вченої ради для захисту докторських дисертацій з мовознавства і перекладознавства (1993—2006), голова науково-методичної комісії з іноземної філології МОН України (1992—2001), член журі міжнародної премії ім. Г. Сковороди (2001-2005), член експертної ради державної акредитаційної комісії МОН України (2001—2006), член національної правописної комісії при Кабінеті міністрів України (2016—2019), член ради Державного фонду фундаментальних досліджень (2015—2019), експерт Конституційного суду України з питань функціонування державної мови (2019-2021), член правління товариства Україна-Франція (від 1996). Віцепрезидент (2004—2010) і академік-секретар (з 2004 р.) відділення філології, мистецтвознавства і масової комунікації Академії наук вищої школи України.
Наукова й педагогічна діяльність
Праці в галузі загального і романського мовознавства, соціолінгвістики, контрастивної лінгвістики, історії і теорії перекладу. Розробив теорію варіювання літературних мов в інонаціональному контексті, істотно розвинув і доповнив теорії мовних контактів і перекладу. Створив власну лінгвістичну та перекладознавчу школу. Підготував 4 доктори філологічних наук (М. Попович, З. Гетьман, Р. Поворознюк, В. Балабін), 1 доктора філософії Н. Шевченко (Франція) у співпраці з проф. П. Арно і 19 кандидатів наук.
Відзнаки
- лауреат Премії ім. Тараса Шевченка КНУ (1995)
- лауреат Премії ім. Ярослава Мудрого АН ВШУ (2000),
- заслужений діяч науки і техніки України (1997),
- кавалер французького ордена Академічних пальм (2001),
- кавалер ордена Зірки італійської солідарності (2003).
- почесний доктор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка (2009).
- почесний доктор Центральноукраїнського (Кіровоградського) державного університету ім. Володимира Винниченка (2012).
- лауреат нагороди Святого Володимира АН ВШУ (2017),
- відмінник освіти (2017).
Згадки про нього у кн.: «Київський університет ім. Т. Шевченка. Сторінки історії і сьогодення» (1994); «Хто є хто в Україні» (К., 1997), «Наука в КНУ на зламі тисячоліть» (2002); Linguistica computazionale. Special issue. Vol. VII. Pisa (Italia), 1991; у газетах «Демократична Україна» (15.06.97), «Управління освітою» (24.12.2001); наук. збір. Sens [public]. Les Cahiers 17-18, Lyon (France), Avril 2015.
Основні наукові праці
- Лексико-семантичні і прагматичні проблеми перекладу з французької мови. К., 1978.
- Язык и общество в развивающихся странах Африки. К., 1983. — 168 c.
- Теорія і практика перекладу. Французька мова. Підручник. К.,1995. — 320 с. ( співавтор Я. Коваль).
- Мови європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія. К.,1995 (редактор і співавтор).
- Essays on Ukrainian Orthography and Language. New York–L'viv, 1997 (співавтор).
- La traduction au seuil du XXIe siècle: histoire, théorie, méthodologie [Переклад на межі XXI століття: історія, теорія, методологія]. Strasbourg — Kyiv, 1997 (редактор і співавтор).
- Григорій Кочур і український переклад. К., 2004 (редактор і співавтор).
- Про мову і переклад, Київ, 2007. — 248 с.
- Sprachlishe Individuation in mehsprachigen Regionen Osteuropas / Klaus Bohmann (ed.). Leipzig, 2009 (співавтор).
- La Francophonie en Europe du Sud-Est. Aspects historiques, problématiques actuelles / Klaus Bohmann (ed.). Leipzig, 2016 (співавтор).
- Переклад — Культура — Ідентичність. Київ, 2017. — 224 с.
- Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ. К., 2019 (співавтор).
Посилання
- Рецензія на книжку Чередниченка «Про мову і переклад»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Cherednichenko Oleksa ndr Iva novich Cheredniche nko nar 15 chervnya 1947 ukrayinskij movoznavec ta perekladach doktor filologichnih nauk 1984 profesor 1985 akademik AN VSh Ukrayini 1992 Oleksandr CherednichenkoOleksandr Ivanovich CherednichenkoCherednichenko Oleksandr Ivanovich Cherednichenko Oleksandr IvanovichNarodivsya15 chervnya 1947 1947 06 15 77 rokiv m KiyivKrayina URSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistmovoznavec vikladach universitetuAlma materKNU imeni Tarasa ShevchenkaGaluzzagalne j romanske movoznavstvo sociolingvistika kontrastivna lingvistika perekladoznavstvoZakladInstitut filologiyi KNU imeni Tarasa ShevchenkaVchene zvannyaprofesor akademik AN VSh UkrayiniNaukovij stupindoktor filologichnih naukNaukovij kerivnikzaviduvach kafedri teoriyi j praktiki perekladu z romanskih mov imeni Mikoli ZerovaVidomi uchniKoval Yaroslav GrigorovichAspiranti doktorantiOsadchuk Roman PetrovichVidomij zavdyaki Teoriya variyuvannya literaturnih mov v inonacionalnomu konteksti teoriya movnih kontaktiv vlasna shkola perekladoznavstvaZhittyepisNarodivsya 15 chervnya 1947 r v m Kiyevi U 1971 r zakinchiv Kiyivskij universitet im T Shevchenka diplom z vidznakoyu svidoctva universitetiv m Bordo 1977 m Grenoblya 1986 ta Parizkogo Mizhnarodnogo institutu derzhavnogo upravlinnya 1998 Pracyuye u Kiyivskomu universiteti im T Shevchenka z 1971 r asistent starshij vikladach 1976 docent 1977 dekan fakultetu romano germanskoyi filologiyi 1977 1981 zaviduvach kafedri teoriyi i praktiki perekladu 1979 1981 starshij naukovij spivrobitnik 1981 1983 zaviduvach kafedri teoriyi i praktiki perekladu z romanskih mov im M Zerova 1983 2010 dekan fakultetu inozemnoyi filologiyi 1992 2001 ukrayinskij koordinator mizhnarodnogo proyektu Tehnika usnogo i pismovogo perekladu za programoyu Tempus Tasis 1994 2001 pozashtatnij konsultant perekladach Administraciyi Prezidenta Ukrayini 1994 2001 Golovnij redaktor naukovih zbirnikiv Teoriya i praktika perekladu 1979 1991 Movni i konceptualni kartini svitu 1996 2010 Visnika KNU Inozemna filologiya 1992 2020 golova specializovanoyi vchenoyi radi dlya zahistu doktorskih disertacij z movoznavstva i perekladoznavstva 1993 2006 golova naukovo metodichnoyi komisiyi z inozemnoyi filologiyi MON Ukrayini 1992 2001 chlen zhuri mizhnarodnoyi premiyi im G Skovorodi 2001 2005 chlen ekspertnoyi radi derzhavnoyi akreditacijnoyi komisiyi MON Ukrayini 2001 2006 chlen nacionalnoyi pravopisnoyi komisiyi pri Kabineti ministriv Ukrayini 2016 2019 chlen radi Derzhavnogo fondu fundamentalnih doslidzhen 2015 2019 ekspert Konstitucijnogo sudu Ukrayini z pitan funkcionuvannya derzhavnoyi movi 2019 2021 chlen pravlinnya tovaristva Ukrayina Franciya vid 1996 Viceprezident 2004 2010 i akademik sekretar z 2004 r viddilennya filologiyi mistectvoznavstva i masovoyi komunikaciyi Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini Naukova j pedagogichna diyalnistPraci v galuzi zagalnogo i romanskogo movoznavstva sociolingvistiki kontrastivnoyi lingvistiki istoriyi i teoriyi perekladu Rozrobiv teoriyu variyuvannya literaturnih mov v inonacionalnomu konteksti istotno rozvinuv i dopovniv teoriyi movnih kontaktiv i perekladu Stvoriv vlasnu lingvistichnu ta perekladoznavchu shkolu Pidgotuvav 4 doktori filologichnih nauk M Popovich Z Getman R Povoroznyuk V Balabin 1 doktora filosofiyi N Shevchenko Franciya u spivpraci z prof P Arno i 19 kandidativ nauk Vidznakilaureat Premiyi im Tarasa Shevchenka KNU 1995 laureat Premiyi im Yaroslava Mudrogo AN VShU 2000 zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1997 kavaler francuzkogo ordena Akademichnih palm 2001 kavaler ordena Zirki italijskoyi solidarnosti 2003 pochesnij doktor Drogobickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu im Ivana Franka 2009 pochesnij doktor Centralnoukrayinskogo Kirovogradskogo derzhavnogo universitetu im Volodimira Vinnichenka 2012 laureat nagorodi Svyatogo Volodimira AN VShU 2017 vidminnik osviti 2017 Zgadki pro nogo u kn Kiyivskij universitet im T Shevchenka Storinki istoriyi i sogodennya 1994 Hto ye hto v Ukrayini K 1997 Nauka v KNU na zlami tisyacholit 2002 Linguistica computazionale Special issue Vol VII Pisa Italia 1991 u gazetah Demokratichna Ukrayina 15 06 97 Upravlinnya osvitoyu 24 12 2001 nauk zbir Sens public Les Cahiers 17 18 Lyon France Avril 2015 Osnovni naukovi praciLeksiko semantichni i pragmatichni problemi perekladu z francuzkoyi movi K 1978 Yazyk i obshestvo v razvivayushihsya stranah Afriki K 1983 168 c Teoriya i praktika perekladu Francuzka mova Pidruchnik K 1995 320 s spivavtor Ya Koval Movi yevropejskogo kulturnogo arealu rozvitok i vzayemodiya K 1995 redaktor i spivavtor Essays on Ukrainian Orthography and Language New York L viv 1997 spivavtor La traduction au seuil du XXIe siecle histoire theorie methodologie Pereklad na mezhi XXI stolittya istoriya teoriya metodologiya Strasbourg Kyiv 1997 redaktor i spivavtor Grigorij Kochur i ukrayinskij pereklad K 2004 redaktor i spivavtor Pro movu i pereklad Kiyiv 2007 248 s Sprachlishe Individuation in mehsprachigen Regionen Osteuropas Klaus Bohmann ed Leipzig 2009 spivavtor La Francophonie en Europe du Sud Est Aspects historiques problematiques actuelles Klaus Bohmann ed Leipzig 2016 spivavtor Pereklad Kultura Identichnist Kiyiv 2017 224 s Movne zakonodavstvo i movna politika Ukrayina Yevropa svit K 2019 spivavtor PosilannyaRecenziya na knizhku Cherednichenka Pro movu i pereklad