Чергінець Микола Іванович (біл. Мікалай Іванавіч Чаргінец, нар. 17 жовтня 1937, Мінськ) — білоруський письменник та політичний діяч. Кандидат юридичних наук (1977). Заслужений працівник МВС СРСР (1977). Генерал-лейтенант внутрішньої служби (1993).
Чергінець Микола Іванович біл. Чаргінец Мікалай Іванавіч | |
Народження: | 17 жовтня 1937 (86 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
---|---|
Країна: | Білорусь і СРСР |
Освіта: | Білоруський державний університет фізичної культури (1963) і d (1967) |
Ступінь: | кандидат юридичних наук |
Партія: | КПРС |
Діти: | d |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Засновник у білоруській літературі жанру міліцейського детективу. Один з найбільш затребуваних білоруських письменників детективного жанру. Автор майже півсотні книг художньої прози, більшість з яких — гостросюжетні детективи. За різнопланові досягнення в галузі культури і науки в 1998 році Миколу Чергінця внесено до Книги рекордів Гіннеса.
Біографія
Народився в сім'ї робітника.
У молодості займався футболом. Вихованець мінської ФШМ, 1958 року приєднався до новоствореної команди «Локомотив» з Вінниці і забив перший гол команди в історії. Після виступів у Молдові, а в 1960-1962 в мінських клубах. У 1963 закінчив Вищу школу тренерів Білоруського державного інституту фізичної культури.
Працював інструктором фізичної культури на . 1964 року направлений на роботу в органи міліції — до карного розшуку. 1967 року закінчив юридичний факультет БДУ. З 1969 року — заступник начальника Первомайського, а з 1973 — начальник Ленінського районного відділу внутрішніх справ Мінська. З 1975 року — заступник начальника управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому, з 1981 — начальник Управління карного розшуку Міністерства внутрішніх справ БРСР. У 1984-1987 роках служив у Афганістані, брав участь в бойових операціях, був поранений. З 1987 року — начальник Білоруського управління внутрішніх справ на транспорті МВС БРСР. Генерал-майор міліції. Кандидат юридичних наук. Член СП СРСР (з 1978).
Академік ряду міжнародних академій, віце-президент Міжнародної Академії народів світу і Академії проблем безпеки, оборони і правопорядку Російської Федерації, професор, гранд-доктор філософії і права Всесвітнього розподіленого університету Організації Об'єднаних Націй. Член Президії Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь, голова Постійної комісії Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь з міжнародних справ і національної безпеки, голова Постійної комісії Парламентських Зборів Союзу Білорусі та Росії з питань зовнішньої політики. Співголова Міжнародного літературного фонду, секретар Міжнародної асоціації письменників-баталістів, голова громадського об'єднання «Союз письменників Білорусі» з його заснування та до 2022 року.
Дебютував у пресі як журналіст 1963 року. Пише російською мовою. Автор прозових книг «Четвертий слід» (рос. Четвёртый след, 1973), «Тривожна служба» (рос. Тревожная служба, 1975), «Слідство триває» (рос. Следствие продолжается, 1977), «Фінал Краба» (рос. Финал Краба, 1979), «Служба — дні і ночі» (рос. Служба — дни и ночи, 1981), «Наказ № 1» (рос. Приказ № 1, 1985), «Слідство триває. Фінал Краба» (рос. Следствие продолжается. Финал Краба, 1986).
Написав романи «Вам — завдання» (рос. Вам — задание, 1982), «За секунду до пострілу» (рос. За секунду до выстрела, 1983), «Таємниця Чорних Гір» (рос. Тайна Черных Гор, 1987), «Сини» (рос. Сыновья, 1989), «Постріл в минуле» (рос. Выстрел в прошлое, 2006; серія «Спецназ»), «Лігво змій» (рос. Логово змей, 2007).
Автор повістей «Весілля не буде», «Одного разу в березні», «З Божої волі».
Автор книжкової серії «Карний розшук», до якої увійшли такі твори: романи «Наказ № 1» (рос. Приказ № 1, 2003), «Сини» (рос. Сыновья, 2000), «Чорний пес» (рос. Черный пес, 2000), «За секунду до пострілу» (рос. За секунду до выстрела, 2001), «Кілер» (рос. Киллер, 2001), «Кремлівський колодязь» (рос. Кремлевский колодец, 2001), «Російська красуня» (рос. Русская красавица, 2001), «Убити вождя» (рос. Убить вождя, 2001), «Ілоти божевілля» (рос. Илоты безумия, 2002), «Втеча» (рос. Побег, 2002), «Смертник» (2002), «Таємниця Овального кабінету» (рос. Тайна Овального кабинета, 2002), «Смерть за смерть» (2003), «Попереджувальний удар» (рос. Упреждающий удар, 2002), «Вам завдання» (рос. Вам задание, 2004), «Російське братство» (рос. Русское братство, 2004), «Смертельний квадрат» (рос. Смертельный квадрат, 2004), «Третя зірка» (рос. Третья звезда, 2005) та повісті «Слідство триває» (рос. Следствие продолжается, 2000), «Останній герой» (рос. Последний герой, 2003).
Примітки
- Алег Грушэцкі. Беларускі дэтэктыў. Міфы і рэальнасць // Літаратура і мастацтва : газета. — Саюз пісьменнікаў Беларусі, 18 липня 2014. — Вип. 4777. — Число 28. — С. 6. — ISSN 0024/4686. з джерела 22 липня 2014.(біл.)
- Профіль футболіста на сайті footballfacts.ru [ 28 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- . Нацыянальная бібліятэка Беларусі. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 2014/07-24.
- 85-гадовы Мікалай Чаргінец больш не кіраўнік Саюза пісьменнікаў. Хто яго змяніў?. Новы Час (біл.). 22 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherginec Mikola Ivanovich bil Mikalaj Ivanavich Charginec nar 17 zhovtnya 1937 19371017 Minsk biloruskij pismennik ta politichnij diyach Kandidat yuridichnih nauk 1977 Zasluzhenij pracivnik MVS SRSR 1977 General lejtenant vnutrishnoyi sluzhbi 1993 Cherginec Mikola Ivanovich bil Charginec Mikalaj IvanavichCherginec Mikola Ivanovich Narodzhennya 17 zhovtnya 1937 1937 10 17 86 rokiv Minsk Biloruska RSR SRSRKrayina Bilorus i SRSROsvita Biloruskij derzhavnij universitet fizichnoyi kulturi 1963 i d 1967 Stupin kandidat yuridichnih naukPartiya KPRSDiti dNagorodi Zolotij kupidon Mediafajli b u Vikishovishi Zasnovnik u biloruskij literaturi zhanru milicejskogo detektivu Odin z najbilsh zatrebuvanih biloruskih pismennikiv detektivnogo zhanru Avtor majzhe pivsotni knig hudozhnoyi prozi bilshist z yakih gostrosyuzhetni detektivi Za riznoplanovi dosyagnennya v galuzi kulturi i nauki v 1998 roci Mikolu Chergincya vneseno do Knigi rekordiv Ginnesa BiografiyaNarodivsya v sim yi robitnika U molodosti zajmavsya futbolom Vihovanec minskoyi FShM 1958 roku priyednavsya do novostvorenoyi komandi Lokomotiv z Vinnici i zabiv pershij gol komandi v istoriyi Pislya vistupiv u Moldovi a v 1960 1962 v minskih klubah U 1963 zakinchiv Vishu shkolu treneriv Biloruskogo derzhavnogo institutu fizichnoyi kulturi Pracyuvav instruktorom fizichnoyi kulturi na 1964 roku napravlenij na robotu v organi miliciyi do karnogo rozshuku 1967 roku zakinchiv yuridichnij fakultet BDU Z 1969 roku zastupnik nachalnika Pervomajskogo a z 1973 nachalnik Leninskogo rajonnogo viddilu vnutrishnih sprav Minska Z 1975 roku zastupnik nachalnika upravlinnya vnutrishnih sprav Minskogo miskvikonkomu z 1981 nachalnik Upravlinnya karnogo rozshuku Ministerstva vnutrishnih sprav BRSR U 1984 1987 rokah sluzhiv u Afganistani brav uchast v bojovih operaciyah buv poranenij Z 1987 roku nachalnik Biloruskogo upravlinnya vnutrishnih sprav na transporti MVS BRSR General major miliciyi Kandidat yuridichnih nauk Chlen SP SRSR z 1978 Akademik ryadu mizhnarodnih akademij vice prezident Mizhnarodnoyi Akademiyi narodiv svitu i Akademiyi problem bezpeki oboroni i pravoporyadku Rosijskoyi Federaciyi profesor grand doktor filosofiyi i prava Vsesvitnogo rozpodilenogo universitetu Organizaciyi Ob yednanih Nacij Chlen Prezidiyi Radi Respubliki Nacionalnih zboriv Respubliki Bilorus golova Postijnoyi komisiyi Radi Respubliki Nacionalnih zboriv Respubliki Bilorus z mizhnarodnih sprav i nacionalnoyi bezpeki golova Postijnoyi komisiyi Parlamentskih Zboriv Soyuzu Bilorusi ta Rosiyi z pitan zovnishnoyi politiki Spivgolova Mizhnarodnogo literaturnogo fondu sekretar Mizhnarodnoyi asociaciyi pismennikiv batalistiv golova gromadskogo ob yednannya Soyuz pismennikiv Bilorusi z jogo zasnuvannya ta do 2022 roku Debyutuvav u presi yak zhurnalist 1963 roku Pishe rosijskoyu movoyu Avtor prozovih knig Chetvertij slid ros Chetvyortyj sled 1973 Trivozhna sluzhba ros Trevozhnaya sluzhba 1975 Slidstvo trivaye ros Sledstvie prodolzhaetsya 1977 Final Kraba ros Final Kraba 1979 Sluzhba dni i nochi ros Sluzhba dni i nochi 1981 Nakaz 1 ros Prikaz 1 1985 Slidstvo trivaye Final Kraba ros Sledstvie prodolzhaetsya Final Kraba 1986 Napisav romani Vam zavdannya ros Vam zadanie 1982 Za sekundu do postrilu ros Za sekundu do vystrela 1983 Tayemnicya Chornih Gir ros Tajna Chernyh Gor 1987 Sini ros Synovya 1989 Postril v minule ros Vystrel v proshloe 2006 seriya Specnaz Ligvo zmij ros Logovo zmej 2007 Avtor povistej Vesillya ne bude Odnogo razu v berezni Z Bozhoyi voli Avtor knizhkovoyi seriyi Karnij rozshuk do yakoyi uvijshli taki tvori romani Nakaz 1 ros Prikaz 1 2003 Sini ros Synovya 2000 Chornij pes ros Chernyj pes 2000 Za sekundu do postrilu ros Za sekundu do vystrela 2001 Kiler ros Killer 2001 Kremlivskij kolodyaz ros Kremlevskij kolodec 2001 Rosijska krasunya ros Russkaya krasavica 2001 Ubiti vozhdya ros Ubit vozhdya 2001 Iloti bozhevillya ros Iloty bezumiya 2002 Vtecha ros Pobeg 2002 Smertnik 2002 Tayemnicya Ovalnogo kabinetu ros Tajna Ovalnogo kabineta 2002 Smert za smert 2003 Poperedzhuvalnij udar ros Uprezhdayushij udar 2002 Vam zavdannya ros Vam zadanie 2004 Rosijske bratstvo ros Russkoe bratstvo 2004 Smertelnij kvadrat ros Smertelnyj kvadrat 2004 Tretya zirka ros Tretya zvezda 2005 ta povisti Slidstvo trivaye ros Sledstvie prodolzhaetsya 2000 Ostannij geroj ros Poslednij geroj 2003 PrimitkiAleg Grushecki Belaruski detektyy Mify i realnasc Litaratura i mastactva gazeta Sayuz pismennikay Belarusi 18 lipnya 2014 Vip 4777 Chislo 28 S 6 ISSN 0024 4686 z dzherela 22 lipnya 2014 bil Profil futbolista na sajti footballfacts ru 28 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Nacyyanalnaya bibliyateka Belarusi Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 2014 07 24 85 gadovy Mikalaj Charginec bolsh ne kiraynik Sayuza pismennikay Hto yago zmyaniy Novy Chas bil 22 bereznya 2022