Червоне літо (Red Summer of 1919) — термін, уведений афроамериканським письменником, політиком, науковцем і борцем за права людини Джеймсом Велдоном Джонсоном ([en]). Використовується для опису кривавих расових бунтів, що спалахували впродовж літа–осені 1919 року в кількох містах як Півдня, так і Півночі США. Найбільша кількість жертв зафіксована в містах Чикаго, Вашингтон та Елейн (штат Арканзас).
В цей період у Штатах сталося 26 бунтів, у яких жертвами фізичного насильства були чорношкірі.
Ці виступи були спровоковані повоєнними расизмом, безробіттям, інфляцією та насильством з боку радикальних політичних груп. У 1919 було підраховано, що за час Першої світової війни трудова міграція з аграрного Півдня до індустріальних міст Півночі та Середнього Заходу охопила 500,000 афроамериканців. Під час війни афроамериканські робітники заповнили багато робочих місць, залишених мобілізованими білими чи створених через військові потреби. В деяких містах чорні були взяті на роботу як штрейкбрехери, особливо під час страйків 1917 року. Деякі невдоволені чорношкірі робітники приєднувалися до радикальних політичних організацій, таких як Братство Африканської Крові ([en]) чи Компартія.
Всі ці дії підвищували обурення та підозру в середовищі білих, особливо серед робітничого класу. Після війни різка демобілізація та відсутність контролю за цінами призвели до інфляції та безробіття. В результаті, конкуренція між чорними та білими за робочі місця стала дуже жорсткою. Білі робітники були обурені заміщенням їх менш кваліфікованими працівниками. Нестабільність була підігріта тривогами щодо нових віянь від нещодавніх іммігрантів з Європи. Серед них було чимало членів радикальних політичних чи профспілкових організацій — комуністів, Індустріальних робітників світу (Industrial Workers of the World, IWW), анархістів (таких, як Луїджі Галлеані, [en]), що відкрито пропагували насильницьке скинення уряду і «пропаганду дією». Це був час «Червоного страху» ([en]) — боязні анархізму та іншої радикальної політичної пропаганди після більшовицької революції в Росії. Афроамериканці, приваблені ідеєю самостійного врядування, побудованого на Марксових принципах (як [en]), приваблені політичною філософією соціалізму чи комунізму (як W. E. B. Du Bois) чи навіть ті, хто просто захищав расову рівність, трудові права чи право на самозахист чорношкірих, були затавровані як радикали чи революціонери.
На відміну від раніших расових заворушень в історії США, заворушення 1919 вперше зафіксували організований чорний спротив, частково завдяки зростанню руху збройного опору на чолі з Братством Африканської Крові.
Бунти
З 1 січня по 14 вересня 1919 щонайменше 43 афроамериканці були лінчовані, а 8 спалені.
Події Червоного літа 1919 (у хронологічному порядку) | |||||
---|---|---|---|---|---|
Дата | Місце | Подія | |||
10 травня | Чарлстон, Південна Кароліна | Матроси ВМС США очолили заворушення, вбивши щонайменше одну людину і примусивши місто кілька тижнів жити у військовому стані. | |||
10 травня | Sylvester, Georgia | Один загиблий. | |||
29 травня | Putnam County, Georgia | ||||
31 травня | Monticello, Mississippi | ||||
13 червня | New London, Connecticut | ||||
13 червня | Memphis, Tennessee | ||||
27 червня | Аннаполіс (Меріленд) | ||||
27 червня | Macon, Mississippi | ||||
початок липня | Longview, Texas | Щонайменше четверо вбитих, погром чорного кварталу. | |||
3 липня | Bisbee, Arizona | Місцева поліція атакувала кавалерійський полк, сформований з сегрегованих чорношкірих. ([en]) | |||
5 липня | Scranton, Pennsylvania | ||||
6 липня | Dublin, Georgia | Двоє загиблих. | |||
7 липня | Щонайменше один загиблий. | ||||
8 липня | Coatesville, Pennsylvania | ||||
9 липня | Tuscaloosa, Alabama | ||||
11 липня | |||||
15 липня | Port Arthur, Texas | ||||
19 липня | Washington, D.C. | 6 загиблих і 150 поранених за 5 днів заворушень. | |||
21 липня | Norfolk, Virginia | Натовп атакував чорношкірих солдатів, що поверталися, і розгромив помешкання чорних. Щонайменше 6 людей було застрелено, доки морська піхота придушила протестуючих. | |||
23 липня | |||||
23 липня | Darby, Pennsylvania | ||||
26 липня | |||||
27 липня | 50 (за неофіційними даними, набагато більше) загиблих після 5 днів заворушень. Натовп громив помешкання та бізнес чорношкірих. Для наведення порядку були викликані тисячі поліцейських. | ||||
28 липня | Newberry, South Carolina | ||||
31 липня | Bloomington, Illinois | ||||
31 липня | Syracuse, New York | ||||
31 липня | Philadelphia, Pennsylvania | ||||
4 серпня | Hattiesburg, Mississippi | ||||
6 серпня | Texarkana, Texas | ||||
21 серпня | |||||
29 серпня | Один загиблий. | ||||
30 серпня | Натовп штурмував окружну тюрму, щоб звільнити 16 білих в'язнів, включаючи засуджених вбивць. Перемістившись до чорного кварталу, З натовп вбив щонайменше 7 і поранив понад 20 людей. | ||||
28 вересня | 10-тисячний білий натовп лінчував одну людину і знищив майна на $1,000,000, включаючи спалення окружного суду. | ||||
1 жовтня | Elaine, Arkansas | Був застрелений білий, що намагався зірвати організацію мітингу чорних здольщиків. У відповідь білі землевласники сформували групу для атаки чорних фермерів. 5 білих і 100—200 чорних загинули у сутичках. 79 чорних після цього були засуджені, 12 — до смерті. Були подані апеляції до Верховного Суду США, який відмінив вироки через неналежне проведення судових процесів. |
Примітки
- «For action on race riot peril» [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.], The New York Times. October 5, 1919. Retrieved 5/26/08.
- Rucker, Walter C. and Upton, James N. Encyclopedia of American Race Riots. 2007, page 554
- Knoxville Riot of 1919[недоступне посилання з травня 2019]
- Red Summer — A Season of Fear [ 17 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Erickson, Alana J. Red Summer. In Encyclopedia of African-American Culture and History. New York: Simon & Schuster Macmillan, 1996.
- Dray, Philip. At the Hands of Persons Unknown: The Lynching of Black America, New York: Random House, 2002.
- Zinn, Howard. Voices of a People's History of the United States. New York: Seven Stories Press, 2004.
- Tuttle, William M., Jr. Race Riot: Chicago in the Red Summer of 1919. 1970. Blacks in the New World. Urbana: University of Illinois Press, 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervone lito Red Summer of 1919 termin uvedenij afroamerikanskim pismennikom politikom naukovcem i borcem za prava lyudini Dzhejmsom Veldonom Dzhonsonom en Vikoristovuyetsya dlya opisu krivavih rasovih buntiv sho spalahuvali vprodovzh lita oseni 1919 roku v kilkoh mistah yak Pivdnya tak i Pivnochi SShA Najbilsha kilkist zhertv zafiksovana v mistah Chikago Vashington ta Elejn shtat Arkanzas V cej period u Shtatah stalosya 26 buntiv u yakih zhertvami fizichnogo nasilstva buli chornoshkiri Ci vistupi buli sprovokovani povoyennimi rasizmom bezrobittyam inflyaciyeyu ta nasilstvom z boku radikalnih politichnih grup U 1919 bulo pidrahovano sho za chas Pershoyi svitovoyi vijni trudova migraciya z agrarnogo Pivdnya do industrialnih mist Pivnochi ta Serednogo Zahodu ohopila 500 000 afroamerikanciv Pid chas vijni afroamerikanski robitniki zapovnili bagato robochih misc zalishenih mobilizovanimi bilimi chi stvorenih cherez vijskovi potrebi V deyakih mistah chorni buli vzyati na robotu yak shtrejkbreheri osoblivo pid chas strajkiv 1917 roku Deyaki nevdovoleni chornoshkiri robitniki priyednuvalisya do radikalnih politichnih organizacij takih yak Bratstvo Afrikanskoyi Krovi en chi Kompartiya Vsi ci diyi pidvishuvali oburennya ta pidozru v seredovishi bilih osoblivo sered robitnichogo klasu Pislya vijni rizka demobilizaciya ta vidsutnist kontrolyu za cinami prizveli do inflyaciyi ta bezrobittya V rezultati konkurenciya mizh chornimi ta bilimi za robochi miscya stala duzhe zhorstkoyu Bili robitniki buli obureni zamishennyam yih mensh kvalifikovanimi pracivnikami Nestabilnist bula pidigrita trivogami shodo novih viyan vid neshodavnih immigrantiv z Yevropi Sered nih bulo chimalo chleniv radikalnih politichnih chi profspilkovih organizacij komunistiv Industrialnih robitnikiv svitu Industrial Workers of the World IWW anarhistiv takih yak Luyidzhi Galleani en sho vidkrito propaguvali nasilnicke skinennya uryadu i propagandu diyeyu Ce buv chas Chervonogo strahu en boyazni anarhizmu ta inshoyi radikalnoyi politichnoyi propagandi pislya bilshovickoyi revolyuciyi v Rosiyi Afroamerikanci privableni ideyeyu samostijnogo vryaduvannya pobudovanogo na Marksovih principah yak en privableni politichnoyu filosofiyeyu socializmu chi komunizmu yak W E B Du Bois chi navit ti hto prosto zahishav rasovu rivnist trudovi prava chi pravo na samozahist chornoshkirih buli zatavrovani yak radikali chi revolyucioneri Na vidminu vid ranishih rasovih zavorushen v istoriyi SShA zavorushennya 1919 vpershe zafiksuvali organizovanij chornij sprotiv chastkovo zavdyaki zrostannyu ruhu zbrojnogo oporu na choli z Bratstvom Afrikanskoyi Krovi BuntiZ 1 sichnya po 14 veresnya 1919 shonajmenshe 43 afroamerikanci buli linchovani a 8 spaleni Podiyi Chervonogo lita 1919 u hronologichnomu poryadku Data Misce Podiya 10 travnya Charlston Pivdenna Karolina Matrosi VMS SShA ocholili zavorushennya vbivshi shonajmenshe odnu lyudinu i primusivshi misto kilka tizhniv zhiti u vijskovomu stani 10 travnya Sylvester Georgia Odin zagiblij 29 travnya Putnam County Georgia 31 travnya Monticello Mississippi 13 chervnya New London Connecticut 13 chervnya Memphis Tennessee 27 chervnya Annapolis Merilend 27 chervnya Macon Mississippi pochatok lipnya Longview Texas Shonajmenshe chetvero vbitih pogrom chornogo kvartalu 3 lipnya Bisbee Arizona Misceva policiya atakuvala kavalerijskij polk sformovanij z segregovanih chornoshkirih en 5 lipnya Scranton Pennsylvania 6 lipnya Dublin Georgia Dvoye zagiblih 7 lipnya Shonajmenshe odin zagiblij 8 lipnya Coatesville Pennsylvania 9 lipnya Tuscaloosa Alabama 11 lipnya 15 lipnya Port Arthur Texas 19 lipnya Washington D C 6 zagiblih i 150 poranenih za 5 dniv zavorushen 21 lipnya Norfolk Virginia Natovp atakuvav chornoshkirih soldativ sho povertalisya i rozgromiv pomeshkannya chornih Shonajmenshe 6 lyudej bulo zastreleno doki morska pihota pridushila protestuyuchih 23 lipnya 23 lipnya Darby Pennsylvania 26 lipnya 27 lipnya 50 za neoficijnimi danimi nabagato bilshe zagiblih pislya 5 dniv zavorushen Natovp gromiv pomeshkannya ta biznes chornoshkirih Dlya navedennya poryadku buli viklikani tisyachi policejskih 28 lipnya Newberry South Carolina 31 lipnya Bloomington Illinois 31 lipnya Syracuse New York 31 lipnya Philadelphia Pennsylvania 4 serpnya Hattiesburg Mississippi 6 serpnya Texarkana Texas 21 serpnya 29 serpnya Odin zagiblij 30 serpnya Natovp shturmuvav okruzhnu tyurmu shob zvilniti 16 bilih v yazniv vklyuchayuchi zasudzhenih vbivc Peremistivshis do chornogo kvartalu Z natovp vbiv shonajmenshe 7 i poraniv ponad 20 lyudej 28 veresnya 10 tisyachnij bilij natovp linchuvav odnu lyudinu i znishiv majna na 1 000 000 vklyuchayuchi spalennya okruzhnogo sudu 1 zhovtnya Elaine Arkansas Buv zastrelenij bilij sho namagavsya zirvati organizaciyu mitingu chornih zdolshikiv U vidpovid bili zemlevlasniki sformuvali grupu dlya ataki chornih fermeriv 5 bilih i 100 200 chornih zaginuli u sutichkah 79 chornih pislya cogo buli zasudzheni 12 do smerti Buli podani apelyaciyi do Verhovnogo Sudu SShA yakij vidminiv viroki cherez nenalezhne provedennya sudovih procesiv Primitki For action on race riot peril 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine The New York Times October 5 1919 Retrieved 5 26 08 Rucker Walter C and Upton James N Encyclopedia of American Race Riots 2007 page 554 Knoxville Riot of 1919 nedostupne posilannya z travnya 2019 Red Summer A Season of Fear 17 lyutogo 2010 u Wayback Machine Erickson Alana J Red Summer In Encyclopedia of African American Culture and History New York Simon amp Schuster Macmillan 1996 Dray Philip At the Hands of Persons Unknown The Lynching of Black America New York Random House 2002 Zinn Howard Voices of a People s History of the United States New York Seven Stories Press 2004 Tuttle William M Jr Race Riot Chicago in the Red Summer of 1919 1970 Blacks in the New World Urbana University of Illinois Press 1996