Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосип Григорович Черапкін (мокш. Осе Черапонь; 15 листопада 1884, Ісапря, нині Пензенська область — 18 березня 1935, ДубравЛаг, Мордовія) — мокшанський просвітник, педагог, історик і мовознавець.
| Черапкін Йосип Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 листопада 1884 Старі Верхіси, d, Пензенська губернія, Російська імперія |
| Помер | 18 березня 1935 (50 років) |
| Діяльність | мовознавець, Фіно-угрознавець |
| |
Біографія
Під час війни проти Японії (1904 — 1905) Йосип Черепкін був призваний до Російської імператорської армії. У 1906 році закінчив учительську семінарію та працював педагогом у своїй сільській школі в Інсарському повіті Пензенської губернії. За діяльність у популяризації шкільної освіти мокшанською мовою був засланий до Сибіру. Повернувся із заслання у 1912 році й вступив до Московського університету, де вивчав історію та філологію. Певний час жив у Бельгії, Франції та Німеччині; повернувся на батьківщину у 1915 році. Позитивно поставився до революційних подій 1917 року, а під час Громадянської війни долучився до Червоної гвардії, повіривши у «добрі наміри» більшовиків.
Як з'ясувалося за Сталіна, оголошена Леніним політика коренізації не була спрямована на дерусифікацію. Більшовицький режим створив у Росії національні автономії та республіки зі своїми маріонетковими урядами, яких згодом звинуватили у «контрреволюційній діяльності». У цей час Черапкін знову зазнав репресій, бо співчував учасникам Тамбовського повстання, організованого етнічними мокшанами. Оскільки всі партії та політична діяльність, окрім більшовиків, були заборонені в Радянській Росії, він у 1921 році був заарештований; офіційно Черапкіна звинуватили у «прихильності до есерів». Проте невдовзі було звільнено, оскільки його вина була доведена.
У 1920-х роках Черепкін познайомився з ерзянином Макаром Євсєв'євим, який спонукав його до лінгвістичних студій. Він описав мокшанські діалекти та розділив їх на 3 групи: спаський, краснослободсько-темніковський та інсарський. За основу мокшанської літературної мови Черапкін запропонував обрати другий діалект, працюючи над граматикою та описом фонетики, морфології й синтаксису. У 1924 році став відповідальним секретарем мокшанської газети «Од веле» («Нове село»), а з 1929-го — викладав у Саратовському державному університеті, де познайомився з племінником відомої на той час співачки народних пісень мокшанки Ольги Ковальової — перспективним біологом Димитрієм Ковальовим. У 1931 році почав паралельно працювати у новоутворених Саранському комвузі (нині Мордовський державний університет), Саранському педінституті (нині Мордовський державний педагогічний інститут імені М.Є. Євсєв'єва) та НДІ Мордовської культури (нині Мордовський НДІ мови, літератури та економіки).
Завдяки природженому аналітичному складу розуму у 1929 році Черапкіну вдалося розшифрувати середньовічну мокшанську писемність, що вважалася втраченою з часів Хазарського каганату. Він був першим, хто визначив адаптовану писемність мокшанської мови грецьким унціальним шрифтом. Його перший мокшансько-російський словник з граматикою було видано 1931 року. Черапкін використав правдоподібні неологізми (наприклад, мокшанські терміни для позначення частин мови, суспільно-політичні терміни тощо) і підготував перші шкільні підручники мокшанською літературною мовою, які були видані в 1933—1934 роках.
Сталінський режим вважав діяльність Черапкіна небезпечною для появи «мордовського буржуазного націоналізму». Тому як і інших тодішніх просвітників фіно-угорських народів Поволжя (удмурта Кузебая Герда, ерзянина Анатолія Рябова та інших) був репресований. 1935 року його вбили чекісти у катівнях ДубравЛага. Виконуючи сталінський план щодо зачистки «п'ятої колони», куди зарахували без суду і слідства Черапкіна, чекісти не гребували «витонченими стратами» у стилі французьких якобінців, апробовані раніше на інших корінних народах СРСР: башкирах, українцях, карелах тощо. Усі книги, журнали та газети Черапкіна мокшанською мовою були вилучені з бібліотек, вивезені до Москви або спалені; деякі екземпляри вдалося врятувати фінському етнографу Гейккі Паасонену та передати до Національної бібліотеки Фінляндії.
Бібліографія
- Черапкин И. Г. Диалекты мордвы-мокши бывшей Пензенской губернии [Moksha dialects of Former Penza Gubernia]//Учёные записки Саратовского университета. 1930. Issue.3.8. pp. 19-31
- Черапкин И. Г. Самоучитель мокша-мордовского языка для русских [Moksha Language Self-study Manual for Adults]. Ч. 1-я. Под ред. Л. Е. Бажанова. Саранск, Мордиздат, 1932
- Черапкин И. Г. Мокша-мордовско-русский словарь с грамматическим справочником [Moksha-Russian Dictionary and Grammar Guide]. — МордГИЗ, 1933
Переклади
- Интернационалсь (The Internationale by Eugène Pottier)// Валда ян (Bright Way), monthly journal. 1928, No 3(4), May. p.18 (in Moksha)
- Максим Горький. Тядясь (Maxim Gorky. Mother)/ Колхозонь эряф (Kolkhoz life) journal, 1933 (in Moksha)
Примітки
- Ива Куликов. Языковай научнай конференциять итогонзон колга // «Колхозонь эряф» 1933, № 9, л. 21—22. — 1933, № 10, л. 16—17.
- Kuklin, Vyacheslav (1993). “Mezenksa shavondoz af muvorufnen”. Moksha. Saransk (1): 72—74.
- Мокшанський національний комітет (15 листопада 2023). 15 листопада: День народження будителя Черапкіна і День мокшанської мови (Рос.) .
- Lipatov, Stepan (1994). “Selmon pazhit”. Moksha. Saransk (6): 43—45.
- Kreindler, Isabelle (1985). “The Mordvinians: A doomed Soviet nationality?”. Cahiers du Monde Russe 26-1. 26: 43—62.
- Трухина, Лариса (2015). К проблеме становления жанра русской народной песни на эстраде. На примере творчества Ольги Васильевны Ковалёвой: дис. ... канд. ист. наук (17.00.01) (Рос.) . Москва: Государственный институт искусствознания.
- Zaikovsky, Bogdan (1929). “Mordovkas Problem”. Nizhne-Volzhskaya Oblast Ethnological Scientific Society Review. Saratov (36—2): 30—32.
- Поздяев, Илларион (2005). Как я был репрессирован в Мордовии (мемуары директора научно-исследовательского института мордовской культуры И.С. Сибиряка-Поздяева) (Рос.) . Зубова Поляна: Зубу.
- Човганонь, Дониси (22 березня 2023). Кровавый март 1935-го… Или трагедия мокшанского народа. Свободный Идель-Урал (Рос.) . Процитовано 23 березня 2023.
- Sukharev, A.I. (2003-2004). Mordovia Encyclopedia, (vol. 2). Saransk: Mordovian Publishing. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ ()
Література
- Sukharev, A.I. (2004), Mordovia Encyclopedia (vol. 2), Mordovian Publishing, ISBN 5-900029-08-5.
- Zaikovsky, Bogdan (1929). “Mordovkas Problem”. Nizhne-Volzhskaya Oblast Ethnological Scientific Society Review. Saratov (36—2): 30—32.
- Kreindler, Isabelle (1985). “The Mordvinians: A doomed Soviet nationality?”. Cahiers du Monde Russe 26-1. 26: 43—62. DOI:10.3406/cmr.1985.2030.
- Lipatov, Stepan (1994). “Selmon pazhit”. Moksha. Saransk (6): 43—45.
- Kuklin, Vyacheslav (1993). “Mezenksa shavondoz af muvorufnen”. Moksha. Saransk (1): 72—74.
- Поздяев, Илларион (2005). Как я был репрессирован в Мордовии (мемуары директора научно-исследовательского института мордовской культуры И.С. Сибиряка-Поздяева). Зубова Поляна: Зубу.
- Трухина, Лариса (2015). К проблеме становления жанра русской народной песни на эстраде. На примере творчества Ольги Васильевны Ковалёвой: дис. ... канд. ист. наук / Москва, Государственный институт искусствознания. — 248 с.
- Човганонь, Дониси (2023). “Кровавый март 1935-го… Или трагедия мокшанского народа”. Свободный Идель-Урал. Киев.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Grigorovich Cherapkin moksh Ose Cherapon 15 listopada 1884 Isaprya nini Penzenska oblast 18 bereznya 1935 DubravLag Mordoviya mokshanskij prosvitnik pedagog istorik i movoznavec Cherapkin Josip GrigorovichNarodivsya15 listopada 1884 1884 11 15 Stari Verhisi d Penzenska guberniya Rosijska imperiyaPomer18 bereznya 1935 1935 03 18 50 rokiv Diyalnistmovoznavec Fino ugroznavec Mediafajli u Vikishovishi Josip Cherapkin razom iz rodinoyu druzhina Lukeriya ta sin Mikola 1928BiografiyaPid chas vijni proti Yaponiyi 1904 1905 Josip Cherepkin buv prizvanij do Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U 1906 roci zakinchiv uchitelsku seminariyu ta pracyuvav pedagogom u svoyij silskij shkoli v Insarskomu poviti Penzenskoyi guberniyi Za diyalnist u populyarizaciyi shkilnoyi osviti mokshanskoyu movoyu buv zaslanij do Sibiru Povernuvsya iz zaslannya u 1912 roci j vstupiv do Moskovskogo universitetu de vivchav istoriyu ta filologiyu Pevnij chas zhiv u Belgiyi Franciyi ta Nimechchini povernuvsya na batkivshinu u 1915 roci Pozitivno postavivsya do revolyucijnih podij 1917 roku a pid chas Gromadyanskoyi vijni doluchivsya do Chervonoyi gvardiyi povirivshi u dobri namiri bilshovikiv Yak z yasuvalosya za Stalina ogoloshena Leninim politika korenizaciyi ne bula spryamovana na derusifikaciyu Bilshovickij rezhim stvoriv u Rosiyi nacionalni avtonomiyi ta respubliki zi svoyimi marionetkovimi uryadami yakih zgodom zvinuvatili u kontrrevolyucijnij diyalnosti U cej chas Cherapkin znovu zaznav represij bo spivchuvav uchasnikam Tambovskogo povstannya organizovanogo etnichnimi mokshanami Oskilki vsi partiyi ta politichna diyalnist okrim bilshovikiv buli zaboroneni v Radyanskij Rosiyi vin u 1921 roci buv zaareshtovanij oficijno Cherapkina zvinuvatili u prihilnosti do eseriv Prote nevdovzi bulo zvilneno oskilki jogo vina bula dovedena U 1920 h rokah Cherepkin poznajomivsya z erzyaninom Makarom Yevsyev yevim yakij sponukav jogo do lingvistichnih studij Vin opisav mokshanski dialekti ta rozdiliv yih na 3 grupi spaskij krasnoslobodsko temnikovskij ta insarskij Za osnovu mokshanskoyi literaturnoyi movi Cherapkin zaproponuvav obrati drugij dialekt pracyuyuchi nad gramatikoyu ta opisom fonetiki morfologiyi j sintaksisu U 1924 roci stav vidpovidalnim sekretarem mokshanskoyi gazeti Od vele Nove selo a z 1929 go vikladav u Saratovskomu derzhavnomu universiteti de poznajomivsya z pleminnikom vidomoyi na toj chas spivachki narodnih pisen mokshanki Olgi Kovalovoyi perspektivnim biologom Dimitriyem Kovalovim U 1931 roci pochav paralelno pracyuvati u novoutvorenih Saranskomu komvuzi nini Mordovskij derzhavnij universitet Saranskomu pedinstituti nini Mordovskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni M Ye Yevsyev yeva ta NDI Mordovskoyi kulturi nini Mordovskij NDI movi literaturi ta ekonomiki Zavdyaki prirodzhenomu analitichnomu skladu rozumu u 1929 roci Cherapkinu vdalosya rozshifruvati serednovichnu mokshansku pisemnist sho vvazhalasya vtrachenoyu z chasiv Hazarskogo kaganatu Vin buv pershim hto viznachiv adaptovanu pisemnist mokshanskoyi movi greckim uncialnim shriftom Jogo pershij mokshansko rosijskij slovnik z gramatikoyu bulo vidano 1931 roku Cherapkin vikoristav pravdopodibni neologizmi napriklad mokshanski termini dlya poznachennya chastin movi suspilno politichni termini tosho i pidgotuvav pershi shkilni pidruchniki mokshanskoyu literaturnoyu movoyu yaki buli vidani v 1933 1934 rokah Stalinskij rezhim vvazhav diyalnist Cherapkina nebezpechnoyu dlya poyavi mordovskogo burzhuaznogo nacionalizmu Tomu yak i inshih todishnih prosvitnikiv fino ugorskih narodiv Povolzhya udmurta Kuzebaya Gerda erzyanina Anatoliya Ryabova ta inshih buv represovanij 1935 roku jogo vbili chekisti u kativnyah DubravLaga Vikonuyuchi stalinskij plan shodo zachistki p yatoyi koloni kudi zarahuvali bez sudu i slidstva Cherapkina chekisti ne grebuvali vitonchenimi stratami u stili francuzkih yakobinciv aprobovani ranishe na inshih korinnih narodah SRSR bashkirah ukrayincyah karelah tosho Usi knigi zhurnali ta gazeti Cherapkina mokshanskoyu movoyu buli vilucheni z bibliotek vivezeni do Moskvi abo spaleni deyaki ekzemplyari vdalosya vryatuvati finskomu etnografu Gejkki Paasonenu ta peredati do Nacionalnoyi biblioteki Finlyandiyi BibliografiyaCherapkin I G Dialekty mordvy mokshi byvshej Penzenskoj gubernii Moksha dialects of Former Penza Gubernia Uchyonye zapiski Saratovskogo universiteta 1930 Issue 3 8 pp 19 31 Cherapkin I G Samouchitel moksha mordovskogo yazyka dlya russkih Moksha Language Self study Manual for Adults Ch 1 ya Pod red L E Bazhanova Saransk Mordizdat 1932 Cherapkin I G Moksha mordovsko russkij slovar s grammaticheskim spravochnikom Moksha Russian Dictionary and Grammar Guide MordGIZ 1933PerekladiInternacionals The Internationale by Eugene Pottier Valda yan Bright Way monthly journal 1928 No 3 4 May p 18 in Moksha Maksim Gorkij Tyadyas Maxim Gorky Mother Kolhozon eryaf Kolkhoz life journal 1933 in Moksha PrimitkiIva Kulikov Yazykovaj nauchnaj konferenciyat itogonzon kolga Kolhozon eryaf 1933 9 l 21 22 1933 10 l 16 17 Kuklin Vyacheslav 1993 Mezenksa shavondoz af muvorufnen Moksha Saransk 1 72 74 Mokshanskij nacionalnij komitet 15 listopada 2023 15 listopada Den narodzhennya buditelya Cherapkina i Den mokshanskoyi movi Ros Lipatov Stepan 1994 Selmon pazhit Moksha Saransk 6 43 45 Kreindler Isabelle 1985 The Mordvinians A doomed Soviet nationality Cahiers du Monde Russe 26 1 26 43 62 Truhina Larisa 2015 K probleme stanovleniya zhanra russkoj narodnoj pesni na estrade Na primere tvorchestva Olgi Vasilevny Kovalyovoj dis kand ist nauk 17 00 01 Ros Moskva Gosudarstvennyj institut iskusstvoznaniya Zaikovsky Bogdan 1929 Mordovkas Problem Nizhne Volzhskaya Oblast Ethnological Scientific Society Review Saratov 36 2 30 32 Pozdyaev Illarion 2005 Kak ya byl repressirovan v Mordovii memuary direktora nauchno issledovatelskogo instituta mordovskoj kultury I S Sibiryaka Pozdyaeva Ros Zubova Polyana Zubu Chovganon Donisi 22 bereznya 2023 Krovavyj mart 1935 go Ili tragediya mokshanskogo naroda Svobodnyj Idel Ural Ros Procitovano 23 bereznya 2023 Sukharev A I 2003 2004 Mordovia Encyclopedia vol 2 Saransk Mordovian Publishing ISBN ISBN 5 900029 08 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka LiteraturaSukharev A I 2004 Mordovia Encyclopedia vol 2 Mordovian Publishing ISBN 5 900029 08 5 Zaikovsky Bogdan 1929 Mordovkas Problem Nizhne Volzhskaya Oblast Ethnological Scientific Society Review Saratov 36 2 30 32 Kreindler Isabelle 1985 The Mordvinians A doomed Soviet nationality Cahiers du Monde Russe 26 1 26 43 62 DOI 10 3406 cmr 1985 2030 Lipatov Stepan 1994 Selmon pazhit Moksha Saransk 6 43 45 Kuklin Vyacheslav 1993 Mezenksa shavondoz af muvorufnen Moksha Saransk 1 72 74 Pozdyaev Illarion 2005 Kak ya byl repressirovan v Mordovii memuary direktora nauchno issledovatelskogo instituta mordovskoj kultury I S Sibiryaka Pozdyaeva Zubova Polyana Zubu Truhina Larisa 2015 K probleme stanovleniya zhanra russkoj narodnoj pesni na estrade Na primere tvorchestva Olgi Vasilevny Kovalyovoj dis kand ist nauk Moskva Gosudarstvennyj institut iskusstvoznaniya 248 s Chovganon Donisi 2023 Krovavyj mart 1935 go Ili tragediya mokshanskogo naroda Svobodnyj Idel Ural Kiev