Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чепані́хинський могильник — археологічна пам'ятка на території Зав'яловського району Удмуртії, Росія.
| Чепаніхинський могильник | |
|---|---|
рос. Чепанихинский могильник | |
| Країна |  Росія |
| Регіон | Удмуртія |
| Населений пункт | присілок Чепаніха |
| Тип | поховання |
| Історія | |
| Датування | ІІІ століття |
| Періоди | залізна доба |
| Археологічна культура | мазунінська культура |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1958 року |
| Дата дослідження | 1958 року |
| Дослідники | Стоянов В. Є. |
  Чепаніхинський могильник | |
Розташування
Могильник знаходиться на північній околиці присілка Чепаніха, на невеликому підвищенні на лівому березі річки Розсоха.
Історія дослідження
Влітку 1958 року до , що в Іжевську, була доставлена еполетоподібна застібка пізнього типу, яка була знайдена місцевими жителями присілка Чепаніха під час земляних робіт. За переказами місцевих жителі у місці знахідки застібки було викопано також кістяк. Того ж року місце знахідки було досліджене Стояновим В. Є., який відкрив 3 поховання.
Поховання
У першому похованні на глибині 30 см була прямокутна могильна яма із закругленими кутами. У північній частині вона була частково зруйнована, тому розміри її зменшились до 195х60 см. На глибині 60 см був знайдений чоловічий кістяк, що лежав на спині головою на північний схід, його верхні кінцівки були прикладені до тулуба. Біля лівого стегна лежав залізний ніж довжиною 13 см з вузьким лезом та трохи вигнутою спинкою, а між кістками тазу лежала овальна залізна пряжка. У засипці ями було знайдено декілька уламків глиняних посудин світлоохристого кольору з гладкою поверхнею, глина якої мала органічні домішки.
Праворуч від першої могильної ями на глибині 30 см було знайдене прямокутне поховання підлітка із закругленими кутами. Розміри ями — 210х50 см, глибина 50 см. У західній частині вона перекривалась могильною ямою першого поховання. Кістяк, кістки якого збереглись погано, лежав на спині головою на північний схід, череп поламаний, ліва верхня кінцівка лежала уздовж тулуба, права — на тазі. З лівого боку вище таза знаходилась залізна овальна поясна пряжка, поряд з нею — ще одна з вузькою пластинкою для ременя. На тазових кістках лежала вигнута підвіска та кістяний орнаментований дріт довжиною 18,5 см.
За 1,5 м на південний захід від перших поховань на глибині 25 см знаходилась третя могильна яма з чоловічим кістяком. Яма прямокутна з трохи закругленими кутами розмірами 185х70 см та глибиною 65 см. Кістяк лежав на спині головою на південний захід. Кістки верхніх кінцівок, хребці та ребра були сильно зміщені. Череп та нижні кінцівки збереглись добре. Праворуч біля плеча лежав ніж довжиною 15 см, схожий на ніж із першого поховання. Серед хребців та ребер в районі поясу лежала овальна залізна пряжка та пряжка з пластинкою для ременя. Обидві пряжки схожі на пряжки з другого поховання. Біля лівого стегна лежала залізна пластинка без форми. Ліворуч біля нижніх кінцівок лежав кістяний наконечник стріли у вигляді тригранної піраміди висотою 3,1 см та залізний гачок.
Артефакти
Усі дослідження артефактів вказують їхню приналежність до [ІІІ століття|[ІІІ]]-V століття та особливості поховання, характерні мазунінської культури.
Застібка
Найціннішим артефактом з могильника є еполетоподіба застібка, яка має овальну задню бляху з костильком, пласкі стержні та трапецієподібний передній щиток з гачком. Загальна довжина застібки 15 см, ширина до 9 см. Овальна задня бляха складається з гладкого поля із трохи вигнутим умбончиком в центрі, обмеженого пояском з 17 напівкулястих вигинів. З внутрішнього та зовнішнього боків пояска розміщені стрічки з насічками, які імітують шнур. З'єздувальних джгутів шість, усі вони пласкі та з поперченими косими насічками. Передня трапецієподібна пластинка поділена на 2 орнаментальних поля. Заднє поле обмежене бортиком з насічками, на передньому — 9 рельєфних смужок з насічками, які також імітують шнурові відбитки.
Оригінальна техніка виготовлення застібки, так як вона відлита частинами — з'єднувальні стержні, задня бляха та передній щиток окремо. Поєднання окремих частин здійснювалось за допомогою залізних пластин товщиною 0,5 мм. По краю всієї застібки проходить пластинка залита міддю. Чотири середні стержні також мають залізні пластинки всередині, які виведені назовні та накладені зі зворотного боку задньої овальної бляхи майже на всю її довжину. Закріплені вони за допомогою відлитих скобочок. На передньому трапецієподібному щитку ці пластини прослідковуються на 5 мм і не виглядають назовні. На передньому щитку зі зворотного боку три залізні пластини, які також прикріплені в середній частині скобками, а кінці запаяні.
Такі еполетоподібні застібки характерні для пам'яток п'яноборської та культур. У п'яноборських комплексах зустрічаються застібки, які мають круглу задню бляху та передній щиток трикутної форми, а також умбончик на задній блясі. Застібки з овальною задньою бляхою та трапецієподібним щитком дуже масивні, великого розміру та мають багато з'єднувальних стержнів. Застібки п'яноборського типу датуються кінцем ІІ-початком ІІІ століття. Застібка із Чепаніхинського могильника за формою близька азелінській культурі, які відносяться до ІІІ-V століття, але в техніці виготовлення прослідковуються п'яноборські традиції — виготовлення окремих частин, з'єднання стержнів до пластинок за допомогою скобок. Все це дозволяє віднести чепаніхинську застібку до раннього післяп'яноборського часу і датувати в межах ІІІ століття.
Інші артефакти
Окрім застібки в похованні були знайдені й інші речі, близькі до п'яноборської культури. Серед них виділяється кістковий втульчастий тригранний наконечник стріли. Такі наконечники зустрічаються в п'яноборських пам'ятках, були знайдені і в мазунінської культури.
Кісткова проколка з другого поховання схожа на таку ж, яка була знайдена в на річці Вятка . Залізні пряжки з овальним кільцем та пластиною для ременя поширені в похованнях мазунінської та азелінської культур. Мідна вигнута пронизка з прорізами та залізний гачок типові для мазунінської культури.
Джерела
- Генинг В. Ф. Археологические памятники Удмуртии. Ижевск, 1958.
- Гусенцова Т. М. Отчет о раскопках Чепанихинского могильника в Завьяловском районе Удмуртской АССР летом 1975 года. Ижевск — Архив Институт истории и культры народов Приуралья, ф. 2, д. 26.
- Останина Т. П., Голдина Р. Д. Изучение мазунинских могильников в Прикамской Удмуртии // Археологические открытия — 1975. М., «Наука», 1976. С. 171—172.
- Останина Т. П. Население Среднего Прикамья в III—V вв.: монография. Ижевск, Удмуртский институт истории, языка и литературы Уральского отделения РАН, 1997. 327 с.
Посилання
- Семенов В. А. Два могильника мазунинской культуры в Прикамской Удмуртии. «Вопросы археологии Урала», вып. 7, Свердловск, 1967. [ 16 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Историко-культурное наследие нацинального парка «Нечкинский»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chepani hinskij mogilnik arheologichna pam yatka na teritoriyi Zav yalovskogo rajonu Udmurtiyi Rosiya Chepanihinskij mogilnikros Chepanihinskij mogilnikKrayina RosiyaRegionUdmurtiyaNaselenij punktprisilok ChepanihaTippohovannyaIstoriyaDatuvannyaIII stolittyaPeriodizalizna dobaArheologichna kulturamazuninska kulturaDoslidzhennyaVidkrito1958 rokuData doslidzhennya1958 rokuDoslidnikiStoyanov V Ye Chepanihinskij mogilnikRoztashuvannyaMogilnik znahoditsya na pivnichnij okolici prisilka Chepaniha na nevelikomu pidvishenni na livomu berezi richki Rozsoha Istoriya doslidzhennyaVlitku 1958 roku do sho v Izhevsku bula dostavlena epoletopodibna zastibka piznogo tipu yaka bula znajdena miscevimi zhitelyami prisilka Chepaniha pid chas zemlyanih robit Za perekazami miscevih zhiteli u misci znahidki zastibki bulo vikopano takozh kistyak Togo zh roku misce znahidki bulo doslidzhene Stoyanovim V Ye yakij vidkriv 3 pohovannya PohovannyaU pershomu pohovanni na glibini 30 sm bula pryamokutna mogilna yama iz zakruglenimi kutami U pivnichnij chastini vona bula chastkovo zrujnovana tomu rozmiri yiyi zmenshilis do 195h60 sm Na glibini 60 sm buv znajdenij cholovichij kistyak sho lezhav na spini golovoyu na pivnichnij shid jogo verhni kincivki buli prikladeni do tuluba Bilya livogo stegna lezhav zaliznij nizh dovzhinoyu 13 sm z vuzkim lezom ta trohi vignutoyu spinkoyu a mizh kistkami tazu lezhala ovalna zalizna pryazhka U zasipci yami bulo znajdeno dekilka ulamkiv glinyanih posudin svitloohristogo koloru z gladkoyu poverhneyu glina yakoyi mala organichni domishki Pravoruch vid pershoyi mogilnoyi yami na glibini 30 sm bulo znajdene pryamokutne pohovannya pidlitka iz zakruglenimi kutami Rozmiri yami 210h50 sm glibina 50 sm U zahidnij chastini vona perekrivalas mogilnoyu yamoyu pershogo pohovannya Kistyak kistki yakogo zbereglis pogano lezhav na spini golovoyu na pivnichnij shid cherep polamanij liva verhnya kincivka lezhala uzdovzh tuluba prava na tazi Z livogo boku vishe taza znahodilas zalizna ovalna poyasna pryazhka poryad z neyu she odna z vuzkoyu plastinkoyu dlya remenya Na tazovih kistkah lezhala vignuta pidviska ta kistyanij ornamentovanij drit dovzhinoyu 18 5 sm Za 1 5 m na pivdennij zahid vid pershih pohovan na glibini 25 sm znahodilas tretya mogilna yama z cholovichim kistyakom Yama pryamokutna z trohi zakruglenimi kutami rozmirami 185h70 sm ta glibinoyu 65 sm Kistyak lezhav na spini golovoyu na pivdennij zahid Kistki verhnih kincivok hrebci ta rebra buli silno zmisheni Cherep ta nizhni kincivki zbereglis dobre Pravoruch bilya plecha lezhav nizh dovzhinoyu 15 sm shozhij na nizh iz pershogo pohovannya Sered hrebciv ta reber v rajoni poyasu lezhala ovalna zalizna pryazhka ta pryazhka z plastinkoyu dlya remenya Obidvi pryazhki shozhi na pryazhki z drugogo pohovannya Bilya livogo stegna lezhala zalizna plastinka bez formi Livoruch bilya nizhnih kincivok lezhav kistyanij nakonechnik strili u viglyadi trigrannoyi piramidi visotoyu 3 1 sm ta zaliznij gachok ArtefaktiUsi doslidzhennya artefaktiv vkazuyut yihnyu prinalezhnist do III stolittya III V stolittya ta osoblivosti pohovannya harakterni mazuninskoyi kulturi Zastibka Najcinnishim artefaktom z mogilnika ye epoletopodiba zastibka yaka maye ovalnu zadnyu blyahu z kostilkom plaski sterzhni ta trapeciyepodibnij perednij shitok z gachkom Zagalna dovzhina zastibki 15 sm shirina do 9 sm Ovalna zadnya blyaha skladayetsya z gladkogo polya iz trohi vignutim umbonchikom v centri obmezhenogo poyaskom z 17 napivkulyastih viginiv Z vnutrishnogo ta zovnishnogo bokiv poyaska rozmisheni strichki z nasichkami yaki imituyut shnur Z yezduvalnih dzhgutiv shist usi voni plaski ta z poperchenimi kosimi nasichkami Perednya trapeciyepodibna plastinka podilena na 2 ornamentalnih polya Zadnye pole obmezhene bortikom z nasichkami na perednomu 9 relyefnih smuzhok z nasichkami yaki takozh imituyut shnurovi vidbitki Originalna tehnika vigotovlennya zastibki tak yak vona vidlita chastinami z yednuvalni sterzhni zadnya blyaha ta perednij shitok okremo Poyednannya okremih chastin zdijsnyuvalos za dopomogoyu zaliznih plastin tovshinoyu 0 5 mm Po krayu vsiyeyi zastibki prohodit plastinka zalita middyu Chotiri seredni sterzhni takozh mayut zalizni plastinki vseredini yaki vivedeni nazovni ta nakladeni zi zvorotnogo boku zadnoyi ovalnoyi blyahi majzhe na vsyu yiyi dovzhinu Zakripleni voni za dopomogoyu vidlitih skobochok Na perednomu trapeciyepodibnomu shitku ci plastini proslidkovuyutsya na 5 mm i ne viglyadayut nazovni Na perednomu shitku zi zvorotnogo boku tri zalizni plastini yaki takozh prikripleni v serednij chastini skobkami a kinci zapayani Taki epoletopodibni zastibki harakterni dlya pam yatok p yanoborskoyi ta kultur U p yanoborskih kompleksah zustrichayutsya zastibki yaki mayut kruglu zadnyu blyahu ta perednij shitok trikutnoyi formi a takozh umbonchik na zadnij blyasi Zastibki z ovalnoyu zadnoyu blyahoyu ta trapeciyepodibnim shitkom duzhe masivni velikogo rozmiru ta mayut bagato z yednuvalnih sterzhniv Zastibki p yanoborskogo tipu datuyutsya kincem II pochatkom III stolittya Zastibka iz Chepanihinskogo mogilnika za formoyu blizka azelinskij kulturi yaki vidnosyatsya do III V stolittya ale v tehnici vigotovlennya proslidkovuyutsya p yanoborski tradiciyi vigotovlennya okremih chastin z yednannya sterzhniv do plastinok za dopomogoyu skobok Vse ce dozvolyaye vidnesti chepanihinsku zastibku do rannogo pislyap yanoborskogo chasu i datuvati v mezhah III stolittya Inshi artefakti Okrim zastibki v pohovanni buli znajdeni j inshi rechi blizki do p yanoborskoyi kulturi Sered nih vidilyayetsya kistkovij vtulchastij trigrannij nakonechnik strili Taki nakonechniki zustrichayutsya v p yanoborskih pam yatkah buli znajdeni i v mazuninskoyi kulturi Kistkova prokolka z drugogo pohovannya shozha na taku zh yaka bula znajdena v na richci Vyatka Zalizni pryazhki z ovalnim kilcem ta plastinoyu dlya remenya poshireni v pohovannyah mazuninskoyi ta azelinskoyi kultur Midna vignuta pronizka z prorizami ta zaliznij gachok tipovi dlya mazuninskoyi kulturi DzherelaGening V F Arheologicheskie pamyatniki Udmurtii Izhevsk 1958 Gusencova T M Otchet o raskopkah Chepanihinskogo mogilnika v Zavyalovskom rajone Udmurtskoj ASSR letom 1975 goda Izhevsk Arhiv Institut istorii i kultry narodov Priuralya f 2 d 26 Ostanina T P Goldina R D Izuchenie mazuninskih mogilnikov v Prikamskoj Udmurtii Arheologicheskie otkrytiya 1975 M Nauka 1976 S 171 172 Ostanina T P Naselenie Srednego Prikamya v III V vv monografiya Izhevsk Udmurtskij institut istorii yazyka i literatury Uralskogo otdeleniya RAN 1997 327 s PosilannyaSemenov V A Dva mogilnika mazuninskoj kultury v Prikamskoj Udmurtii Voprosy arheologii Urala vyp 7 Sverdlovsk 1967 16 travnya 2018 u Wayback Machine Istoriko kulturnoe nasledie nacinalnogo parka Nechkinskij