Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Челинаць (серб. Челинац) — селище та центр однойменного муніципалітету в північно-західній частині Боснії та Герцеговини, за 17 км на південний схід від міста Баня-Лука. Розташоване в місці злиття річок Йошавка і Врбаня й злиття Балатину (ліва притока) з Йошавкою.
| Челинаць
Координати 44°43′28″ пн. ш. 17°19′27″ сх. д. / 44.72453000002777657° пн. ш. 17.32431000002777921° сх. д.Координати: 44°43′28″ пн. ш. 17°19′27″ сх. д. / 44.72453000002777657° пн. ш. 17.32431000002777921° сх. д.
 Челинаць у Вікісховищі |
Географія
Межує з муніципалітетами Баня-Лука, Лакташі, Прнявор, Тесліч, Котор-Варос і Скендер-Вакуф . Південна та південно-західна частина муніципалітету простягається на висоті до 800 метрів, а на північ, у найбільшій частині муніципалітету за площею, висота становить від 300 до 600 метрів. Найнижча точка з висотою 196 метрів в гирлі річки Йошавка в Врбаня.
Територію муніципалітету перетинають річки Врбаня, Йошавка, Укріна, Туряниця та Швракава.
Клімат помірно-континентальний, з впливом континентального з району Паннонської рівнини та гірського клімату з масивів Манджачі, Влашича та Чемерниці. Середньорічна температура повітря становить близько 11оС. До природних ресурсів належать ліси, сільськогосподарські угіддя, руди та корисні копалини: вапняк (Стара Дубрава), магнезит (Шнеготіна велика) та марганець (Узломак).
Історія
Давні часи
В районі муніципалітету Челинаць зафіксовано десяток ілірійських фортів та кам'яних тумблів чи валунів.
За три кілометри нижче за течією від Челинаця, біля Змаєваця було знайдено залишки доісторичного городища, пізньоантичної фортеці та середньовічного міста. До наших часів лишились залишки стін товщиною 40-80 см, довжиною близько 100 м.
На південній стороні також є напівкругла стіна довжиною близько 50 м. З моменту заснування в пізньому середньовіччі місто кілька разів знищувалось та перебудовувалось. У доримські часи північно-західна Боснія була заселенаіллірійським племенем мезеїв, племінним союзом, що складався з кількох менших громад. Вони охоплювали територію від Врбасу та його приток, від Грмеча до Козари на півночі та Влашича на південному сході. Річки Сана, Врбас та Уна протікали через територію цих громад, а на сході через Врбаня. Адміністративні та культові центри розташовувалися в укріплених поселеннях (кастелла, оппідда), де відбувалося все суспільне та економічне життя. Попередні дослідження показують, що вони розташовувалися на висотах над річками та по краях полів. Мезеджі вперше згадується в VI—IX столітті до нашої ери, за часів великого паннонсько-далматинського, тобто Великого іллірійського повстання.
Що стосується комунікацій, вони перебували у функції внутрішнього обміну товарами та зв'язків із долиною Лашви . Передбачається, що одна дорога відокремилася поблизу Біли і вела через Влашич і через долину Врбаня вела до Баня-Луки. Друга дорога проходила через долину Угри, але це були переважно кінні та возові дороги тваринників — горбистий та гірський спосіб утримання.
Середньовіччя
У середньовіччі область між Врбасом, Уною та Савою була організована у спеціальну адміністративну одиницю боснійської держави під назвою Донджі Краджі, яка збігається з більшістю сьогоднішньої Боснійської Країни.
Під цим ім'ям вперше згадується Донджі Краджі 1244 року. У статуті угорського короля Бели IV у формі угорської назви Ольфельд (Альфельд), що буквально означає «Нижня земля». Вже у 1299 року родоначальник дворянського роду Хрватініц, князь Хрваті Стєпанич, мав титул принца Нижньої Країни боснійської землі.
Югославія
В районі Челинаця, поблизу села Йошавка, було вбито Младена Стояновича. На той час Козарський партизанський загін з 3500 бійцями був одним із найсильніших у колишній Югославії.
Після конфлікту з партизанами в селі Ліплє, 1 квітня 1942 року, четники Ради Радича вчинили тяжкий військовий злочин, вбивши 26 поранених з партизанського шпиталю в селі Йошавка. Наступного дня вони знайшли пораненого лікаря Младена Стояновича, який лежав у сусідньому будинку Данила Вуковича. Оскільки він відмовився підписати заяву про солідарність з четським рухом, вони витягли його з дому та вбили.
Війна в Боснії та Герцеговині
Головним ініціатором та лідером переслідувань несербського населення в долині Врбанья та Боснійської Країни був член радикальної течії СДС Радослав Брджанін, уродженець сусіднього села Поповац.
Він був провідним політичним діячем в автономному регіоні Країна (АРК). Під час війни в Боснії та Герцеговині у 90-х він обіймав ключові посади на муніципальному, регіональному та «республіканському» рівнях. Крім того, він був першим заступником спікера Асамблеї АРК, президентом кризового штабу АРК, а пізніше виконуючим обов'язки віце-прем'єр-міністра з питань виробництва, міністра будівництва, транспорту та комунальних послуг та виконуючим обов'язки віце-прем'єр-міністра Республіки Сербської (РС).
Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії (МТБЮ) засудив його до 30 років позбавлення волі за різні злочини.
Під час війни в Боснії, окрім інших відомих репресій, місцева влада запровадила оригінальні обмеження щодо боснійського та хорватського та несербського населення відповідно. Окрім тих, хто пережив це, серед іншого, про це свідчить обвинувальний акт проти Радована Караджича в Гаазькому трибуналі.
Культура
Національні пам'ятки
Список національних пам'яток Боснії та Герцеговини для муніципалітету Челинаць включає такі пам'ятки:
- Змаєвац (історична область).
Див. також
Примітки
- http://www.nacional.hr/clanak/33106/smanjena-kazna-bivsem-potpredsjedniku-vlade-bosanskih-srba%7C[недоступне посилання] publisher=Nacional| title=Smanjena kazna bivšem potpredsjedniku vlade bosanskih Srba.
- . Komisija za očuvanje nacionalnih spomenika Bosne i Hercegovine. Архів оригіналу за 5. 3. 2016. Процитовано 8. 12. 2015.
Посилання
- Офіційний сайт муніципалітету Челинаць [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chelinac serb Chelinac selishe ta centr odnojmennogo municipalitetu v pivnichno zahidnij chastini Bosniyi ta Gercegovini za 17 km na pivdennij shid vid mista Banya Luka Roztashovane v misci zlittya richok Joshavka i Vrbanya j zlittya Balatinu liva pritoka z Joshavkoyu Chelinac Gerb Koordinati 44 43 28 pn sh 17 19 27 sh d 44 72453000002777657 pn sh 17 32431000002777921 sh d 44 72453000002777657 17 32431000002777921 Koordinati 44 43 28 pn sh 17 19 27 sh d 44 72453000002777657 pn sh 17 32431000002777921 sh d 44 72453000002777657 17 32431000002777921 Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaAdminodinicya ChelinacPlosha 361 81 km Chasovij poyas UTC 1GeoNames 3247554OSM 2528179 R Chelinac Oficijnij sajt opstina celinac comChelinacChelinac Bosniya i Gercegovina Chelinac u VikishovishiChelinac z litakaGeografiyaMezhuye z municipalitetami Banya Luka Laktashi Prnyavor Teslich Kotor Varos i Skender Vakuf Pivdenna ta pivdenno zahidna chastina municipalitetu prostyagayetsya na visoti do 800 metriv a na pivnich u najbilshij chastini municipalitetu za plosheyu visota stanovit vid 300 do 600 metriv Najnizhcha tochka z visotoyu 196 metriv v girli richki Joshavka v Vrbanya Teritoriyu municipalitetu peretinayut richki Vrbanya Joshavka Ukrina Turyanicya ta Shvrakava Klimat pomirno kontinentalnij z vplivom kontinentalnogo z rajonu Pannonskoyi rivnini ta girskogo klimatu z masiviv Mandzhachi Vlashicha ta Chemernici Serednorichna temperatura povitrya stanovit blizko 11oS Do prirodnih resursiv nalezhat lisi silskogospodarski ugiddya rudi ta korisni kopalini vapnyak Stara Dubrava magnezit Shnegotina velika ta marganec Uzlomak IstoriyaDavni chasi V rajoni municipalitetu Chelinac zafiksovano desyatok ilirijskih fortiv ta kam yanih tumbliv chi valuniv Za tri kilometri nizhche za techiyeyu vid Chelinacya bilya Zmayevacya bulo znajdeno zalishki doistorichnogo gorodisha piznoantichnoyi forteci ta serednovichnogo mista Do nashih chasiv lishilis zalishki stin tovshinoyu 40 80 sm dovzhinoyu blizko 100 m Na pivdennij storoni takozh ye napivkrugla stina dovzhinoyu blizko 50 m Z momentu zasnuvannya v piznomu serednovichchi misto kilka raziv znishuvalos ta perebudovuvalos U dorimski chasi pivnichno zahidna Bosniya bula zaselenaillirijskim plemenem mezeyiv pleminnim soyuzom sho skladavsya z kilkoh menshih gromad Voni ohoplyuvali teritoriyu vid Vrbasu ta jogo pritok vid Grmecha do Kozari na pivnochi ta Vlashicha na pivdennomu shodi Richki Sana Vrbas ta Una protikali cherez teritoriyu cih gromad a na shodi cherez Vrbanya Administrativni ta kultovi centri roztashovuvalisya v ukriplenih poselennyah kastella oppidda de vidbuvalosya vse suspilne ta ekonomichne zhittya Poperedni doslidzhennya pokazuyut sho voni roztashovuvalisya na visotah nad richkami ta po krayah poliv Mezedzhi vpershe zgaduyetsya v VI IX stolitti do nashoyi eri za chasiv velikogo pannonsko dalmatinskogo tobto Velikogo illirijskogo povstannya Sho stosuyetsya komunikacij voni perebuvali u funkciyi vnutrishnogo obminu tovarami ta zv yazkiv iz dolinoyu Lashvi Peredbachayetsya sho odna doroga vidokremilasya poblizu Bili i vela cherez Vlashich i cherez dolinu Vrbanya vela do Banya Luki Druga doroga prohodila cherez dolinu Ugri ale ce buli perevazhno kinni ta vozovi dorogi tvarinnikiv gorbistij ta girskij sposib utrimannya Serednovichchya U serednovichchi oblast mizh Vrbasom Unoyu ta Savoyu bula organizovana u specialnu administrativnu odinicyu bosnijskoyi derzhavi pid nazvoyu Dondzhi Kradzhi yaka zbigayetsya z bilshistyu sogodnishnoyi Bosnijskoyi Krayini Pid cim im yam vpershe zgaduyetsya Dondzhi Kradzhi 1244 roku U statuti ugorskogo korolya Beli IV u formi ugorskoyi nazvi Olfeld Alfeld sho bukvalno oznachaye Nizhnya zemlya Vzhe u 1299 roku rodonachalnik dvoryanskogo rodu Hrvatinic knyaz Hrvati Styepanich mav titul princa Nizhnoyi Krayini bosnijskoyi zemli Yugoslaviya V rajoni Chelinacya poblizu sela Joshavka bulo vbito Mladena Stoyanovicha Na toj chas Kozarskij partizanskij zagin z 3500 bijcyami buv odnim iz najsilnishih u kolishnij Yugoslaviyi Pislya konfliktu z partizanami v seli Liplye 1 kvitnya 1942 roku chetniki Radi Radicha vchinili tyazhkij vijskovij zlochin vbivshi 26 poranenih z partizanskogo shpitalyu v seli Joshavka Nastupnogo dnya voni znajshli poranenogo likarya Mladena Stoyanovicha yakij lezhav u susidnomu budinku Danila Vukovicha Oskilki vin vidmovivsya pidpisati zayavu pro solidarnist z chetskim ruhom voni vityagli jogo z domu ta vbili Vijna v Bosniyi ta Gercegovini Golovnim iniciatorom ta liderom peresliduvan neserbskogo naselennya v dolini Vrbanya ta Bosnijskoyi Krayini buv chlen radikalnoyi techiyi SDS Radoslav Brdzhanin urodzhenec susidnogo sela Popovac Vin buv providnim politichnim diyachem v avtonomnomu regioni Krayina ARK Pid chas vijni v Bosniyi ta Gercegovini u 90 h vin obijmav klyuchovi posadi na municipalnomu regionalnomu ta respublikanskomu rivnyah Krim togo vin buv pershim zastupnikom spikera Asambleyi ARK prezidentom krizovogo shtabu ARK a piznishe vikonuyuchim obov yazki vice prem yer ministra z pitan virobnictva ministra budivnictva transportu ta komunalnih poslug ta vikonuyuchim obov yazki vice prem yer ministra Respubliki Serbskoyi RS Mizhnarodnij kriminalnij tribunal po kolishnij Yugoslaviyi MTBYu zasudiv jogo do 30 rokiv pozbavlennya voli za rizni zlochini Pid chas vijni v Bosniyi okrim inshih vidomih represij misceva vlada zaprovadila originalni obmezhennya shodo bosnijskogo ta horvatskogo ta neserbskogo naselennya vidpovidno Okrim tih hto perezhiv ce sered inshogo pro ce svidchit obvinuvalnij akt proti Radovana Karadzhicha v Gaazkomu tribunali KulturaNacionalni pam yatki Spisok nacionalnih pam yatok Bosniyi ta Gercegovini dlya municipalitetu Chelinac vklyuchaye taki pam yatki Zmayevac istorichna oblast Div takozhBaltePrimitkihttp www nacional hr clanak 33106 smanjena kazna bivsem potpredsjedniku vlade bosanskih srba 7C nedostupne posilannya publisher Nacional title Smanjena kazna bivsem potpredsjedniku vlade bosanskih Srba Komisija za ocuvanje nacionalnih spomenika Bosne i Hercegovine Arhiv originalu za 5 3 2016 Procitovano 8 12 2015 PosilannyaOficijnij sajt municipalitetu Chelinac 28 chervnya 2020 u Wayback Machine