Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чебарку́ль — місто (з 1951) в Росії, Адміністративний центр Чебаркульського району Челябінської області. Розташоване за 78 км на захід від Челябінська.
| Чебаркуль | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Челябінська область | ||||
| Муніципальний район | Чебаркульський міський округ | ||||
| Код ЗКАТУ: | 75458000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 75758000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1736 | ||||
| Населення | 40 892 | ||||
| Площа | 71,13 км² | ||||
| Поштовий індекс | 456730 | ||||
| Телефонний код | +7 35168 | ||||
| Географічні координати: | 54°58′40″ пн. ш. 60°22′12″ сх. д. / 54.97777777780577679° пн. ш. 60.37000000002777256° сх. д.Координати: 54°58′40″ пн. ш. 60°22′12″ сх. д. / 54.97777777780577679° пн. ш. 60.37000000002777256° сх. д. | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | chebarcul.ru | ||||
| Голова адміністрації | Андрій Орлов | ||||
| Мапа | |||||
  Чебаркуль | |||||
|
| |||||
| | |||||
Місто розташоване на Південному Уралі, на східному схилі , на березі озера Чебаркуль. Назви міста та озера походять з тюркської мови та означають — «Красиве, Строкате озеро».
Історія
Засноване в 1736 році як військове поселення-фортеця на кордоні російських та башкирських земель. захищала південно-східні кордони Росії і була транзитним пунктом при доставці продовольства козацьким військам Південного Уралу; пізніше стала крупною козацькою станицею.
Фортецю було засновано за згодою башкирського тархана , власника землі на якій планувалося будівництво. В нагороду за це Шаім отримав шаблю, а башкири були звільнені від оподаткування. Перший варіант фортеці було побудовано не за типовим зразком, як практично всі новозбудовані укріплення того часу, а мав тип форпосту, в якому всі необхідні споруди та гарнізон перебували всередині стін.
У 1774 році Чебаркульська фортеця стає форпостом для військ повсталих селян під проводом Пугачова, які в укріпленні готуються до взяття Челябінська. Але штурм пройшов невдало та «пугачовці» вирішили відступити назад до Чебаркульської фортеці. Дізнавшись про те, що «пугачовці» були розбиті урядовими військами, чебаркульці не сподівалися на повернення загону Пугачова. Але повстанці повернулися і напали на фортецю рано вранці. Фортецю було спалено, а на її відновлення знадобилося не менше двох років.
Під час Другої світової війни до Чебаркуля було евакуйовано завод з міста Електросталь. У найкоротші терміни, ще під час зведення корпусів, завод видав першу продукцію на новому місці. З 1993 року завод став називатися ВАТ . Одна з найближчих до заводу вулиць досі носить назву Електростальська.
Клімат
- Середньорічна температура повітря — 2,7 ° C
- Відносна вологість повітря — 67,3 %
- Середня швидкість вітру — 4,0 м/с
| Клімат {{{Місто_род}}} | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | −13,6 | −13,2 | −7,6 | 3,2 | 13,0 | 18,8 | 19,9 | 17,3 | 11,1 | 3,0 | −7,2 | −12,9 | 2,7 |
| Джерело: NASA. База даних RETScreen<Для перегляду кліматичних даних необхідно встановити програмні засоби RETScreen, увійти в RETScreen та відкрити базу кліматичних даних--> | |||||||||||||
Економіка
Містоутворюючим підприємством є ВАТ «Уральська кузня». Підприємство випускає 77 % від усього обсягу промислової продукції в місті Чебаркуль.
Діють також й інші підприємства:
- «Чебаркульский завод» «Союзтеплострой» (ЗАТ «ЧЗС»)
- Шлакоблочний завод (ТОВ «Уралстройиндустрия»)
- (ВАТ «Пеплос»)
- ТО «Чебаркульський фанерно-плитний комбінат»
- Чебаркульське лісове господарство
- ВАТ «Чебаркульський хліб»
- ВАТ"Чебаркульський молочний завод"
- ВАТ «Чебаркульська фабрика кондитерських виробів»
- ТОВ «Чебаркульський рибозавод»
- ТОВ
- районний вузол зв'язку
- друкарня
- редакція газети «Южноуралец»
Підприємствами обробної промисловості за 2009 рік відвантажено продукції власного виробництва на 5,6 млрд руб.
У 1990-і роки в Чебаркулі була розташована навчальна дивізія міністерства оборони РФ. Поруч з містом розташовано Чебаркульський військовий полігон, де проходили ряд міжнародних навчань, у тому числі «Центр 2011» і « Рубіж 2012».
Поблизу міста, біля озера Чебаркуль, — курортна місцевість. Чистота та сухість повітря сприятливі для кліматотерапії хворих на туберкульоз. Тут розташовуються санаторії, будинки відпочинку. За 6 км від міста розташовано кліматичний та грязьовий курорт Кісегач та кліматична курортна місцевість Ялинове.
Освіта та культура
- Чебаркульський професійний технікум.
- Чебаркульський краєзнавчий музей.
- Міський Центр Дозвілля ім. Горького
- Кінотеатр «Хвиля».
- Центр дитячої творчості.
- Дитяча школа мистецтв.
- Виставковий зал «Колорит».
- Будинок офіцерів.
Пам'ятки
- На території міста розташовано ряд пам'ятників та монументів, у тому числі бюст героя Радянського Союзу біля міської школи № 4.
- «Алея Героїв». 16 бюстів Героїв Радянського Союзу 417-ї Сиваської Червонопрапорної, ордена Суворова стрілецької дивізії. Закінчується Алея пам'ятником та М. Я. Дзігунському.
- Сквер перемоги.
- Комсомольська площа (раніше площа Будівельників). На площі розташована гранітна стела
- Площа ім. Леніна.
Релігія
- Церква Спаса Преображення.
- Недільна школа при церкві Спаса Преображення (Дім молитви).
- Мечеть «Іхлас».
У 1745 році на березі озера Чебаркуль побудовано Преображенську церква. У 1774 році Чебаркульську фортецю було спалено О.Пугачовим, не вцілів і храм. Але вже у 1776 році церкву Спаса Преображення було відновлено, на той момент в числі прихожан значилися 1312 чоловіків і 1483 жінки. Після революції храм було зруйновано більшовиками та відновлено в сучасному вигляді лише у 2007 році.
Транспорт
Місто стоїть на залізничній магістралі Москва — Челябінськ, в межах міста розташовані залізничні станції: , , та . Пасажирські поїзди відправляються до Уфи, Нового Уренгою, Воронежу, Новосибірську, Москви, Челябінська, Самари, Нижньовартовська, Владивостока, Пензи. Зупиняється приміський залізничний експрес «Челябінськ — Міас». Електропоїзди до Челябінська, Міаса, Златоуста, Кропачово.
Південніше міста проходить автомагістраль «Урал» (Самара — Уфа — Челябінськ). Автобусним сполученням місто пов'язане з Челябінськом, Єкатеринбургом, Златоустом, Міасом, Кісегачем, Уйським, Кідишем, Магнітогорськом, Южноуральськом, Троїцьким, Варламово. Автостанція розташована поруч з вокзалом.
ЗМІ
- «Южноуралец» — інформаційно-аналітична газета, єдина (районна), поширюється в роздріб і за передплатою. Видається з 1931
- «Уральская кузня» — телекомпанія металургійного заводу, віщає через власну кабельну мережу на каналі ТНТ (місцеві новини та програми). Перше кабельне телебачення міста.
- «ТВ-КОМ» — приватна телекомпанія з власною кабельної та інтернет-мережею.
Спорт
Основним видом спорту в місті є хокей. У місті базується хокейний клуб , який виступає останнім часом в . Починаючи з 2009 року в місті проходить великий щорічний передсезонний турнір клубів молодіжної хокейної ліги (МХЛ) пам'яті хокеїста Дениса Ляпіна, вихованця місцевої школи хокею. Так само в місті діє дитяча хокейна спортивна школа «Молот», дитячі секції з волейболу, вільної боротьби та лижних перегонів.
Спортивні об'єкти
- Стадіон «Металург» (легкоатлетичний комплекс).
- Льодовий палац «Уральська Зірка» ім. В.Харламова.
- Басейн «Олімпія».
- Спортивний зал муніципального управління фізкультури та спорту (МУ ФІС).
- Лижна база Чебаркульського міського округу.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- Таймас Шаимов в энциклопедии Башкортостан[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 26 листопада 2014.
- Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 26 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2015. Процитовано 26 листопада 2014.
- ПОЗДЕЕВ, В. В. Чебаркуль, город: 270 лет со дня основания/В. В. Поздеев // Календарь знаменательных и памятных дат/ сост.: И. Н. Пережогина, Е. В. Кузнецова, Л. А. Величкина. — Челябинск, 2005. — С. 100—107.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
Посилання
- Чебаркуль, web-сервер адміністрації міста [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Чебаркуль в енциклопедії «Моє місто» [ 17 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Історія герба Чебаркулі [ 7 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chebarkul Chebarku l misto z 1951 v Rosiyi Administrativnij centr Chebarkulskogo rajonu Chelyabinskoyi oblasti Roztashovane za 78 km na zahid vid Chelyabinska Chebarkul Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Chelyabinska oblast Municipalnij rajon Chebarkulskij miskij okrug Kod ZKATU 75458000000 Kod ZKTMO 75758000001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1736 Naselennya 40 892 Plosha 71 13 km Poshtovij indeks 456730 Telefonnij kod 7 35168 Geografichni koordinati 54 58 40 pn sh 60 22 12 sh d 54 97777777780577679 pn sh 60 37000000002777256 sh d 54 97777777780577679 60 37000000002777256 Koordinati 54 58 40 pn sh 60 22 12 sh d 54 97777777780577679 pn sh 60 37000000002777256 sh d 54 97777777780577679 60 37000000002777256 Vlada Vebstorinka chebarcul ru Golova administraciyi Andrij Orlov Mapa Chebarkul Chebarkul u Vikishovishi Misto roztashovane na Pivdennomu Urali na shidnomu shili na berezi ozera Chebarkul Nazvi mista ta ozera pohodyat z tyurkskoyi movi ta oznachayut Krasive Strokate ozero IstoriyaZasnovane v 1736 roci yak vijskove poselennya fortecya na kordoni rosijskih ta bashkirskih zemel zahishala pivdenno shidni kordoni Rosiyi i bula tranzitnim punktom pri dostavci prodovolstva kozackim vijskam Pivdennogo Uralu piznishe stala krupnoyu kozackoyu staniceyu Fortecyu bulo zasnovano za zgodoyu bashkirskogo tarhana vlasnika zemli na yakij planuvalosya budivnictvo V nagorodu za ce Shaim otrimav shablyu a bashkiri buli zvilneni vid opodatkuvannya Pershij variant forteci bulo pobudovano ne za tipovim zrazkom yak praktichno vsi novozbudovani ukriplennya togo chasu a mav tip forpostu v yakomu vsi neobhidni sporudi ta garnizon perebuvali vseredini stin U 1774 roci Chebarkulska fortecya staye forpostom dlya vijsk povstalih selyan pid provodom Pugachova yaki v ukriplenni gotuyutsya do vzyattya Chelyabinska Ale shturm projshov nevdalo ta pugachovci virishili vidstupiti nazad do Chebarkulskoyi forteci Diznavshis pro te sho pugachovci buli rozbiti uryadovimi vijskami chebarkulci ne spodivalisya na povernennya zagonu Pugachova Ale povstanci povernulisya i napali na fortecyu rano vranci Fortecyu bulo spaleno a na yiyi vidnovlennya znadobilosya ne menshe dvoh rokiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni do Chebarkulya bulo evakujovano zavod z mista Elektrostal U najkorotshi termini she pid chas zvedennya korpusiv zavod vidav pershu produkciyu na novomu misci Z 1993 roku zavod stav nazivatisya VAT Odna z najblizhchih do zavodu vulic dosi nosit nazvu Elektrostalska KlimatSerednorichna temperatura povitrya 2 7 C Vidnosna vologist povitrya 67 3 Serednya shvidkist vitru 4 0 m s Klimat Misto rod Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednya temperatura C 13 6 13 2 7 6 3 2 13 0 18 8 19 9 17 3 11 1 3 0 7 2 12 9 2 7 Dzherelo NASA Baza danih RETScreen lt Dlya pereglyadu klimatichnih danih neobhidno vstanoviti programni zasobi RETScreen uvijti v RETScreen ta vidkriti bazu klimatichnih danih gt EkonomikaGerb 1974 Mistoutvoryuyuchim pidpriyemstvom ye VAT Uralska kuznya Pidpriyemstvo vipuskaye 77 vid usogo obsyagu promislovoyi produkciyi v misti Chebarkul Diyut takozh j inshi pidpriyemstva Chebarkulskij zavod Soyuzteplostroj ZAT ChZS Shlakoblochnij zavod TOV Uralstrojindustriya VAT Peplos TO Chebarkulskij fanerno plitnij kombinat Chebarkulske lisove gospodarstvo VAT Chebarkulskij hlib VAT Chebarkulskij molochnij zavod VAT Chebarkulska fabrika konditerskih virobiv TOV Chebarkulskij ribozavod TOV rajonnij vuzol zv yazku drukarnya redakciya gazeti Yuzhnouralec Pidpriyemstvami obrobnoyi promislovosti za 2009 rik vidvantazheno produkciyi vlasnogo virobnictva na 5 6 mlrd rub U 1990 i roki v Chebarkuli bula roztashovana navchalna diviziya ministerstva oboroni RF Poruch z mistom roztashovano Chebarkulskij vijskovij poligon de prohodili ryad mizhnarodnih navchan u tomu chisli Centr 2011 i Rubizh 2012 Poblizu mista bilya ozera Chebarkul kurortna miscevist Chistota ta suhist povitrya spriyatlivi dlya klimatoterapiyi hvorih na tuberkuloz Tut roztashovuyutsya sanatoriyi budinki vidpochinku Za 6 km vid mista roztashovano klimatichnij ta gryazovij kurort Kisegach ta klimatichna kurortna miscevist Yalinove Osvita ta kulturaChebarkulskij profesijnij tehnikum Chebarkulskij krayeznavchij muzej Miskij Centr Dozvillya im Gorkogo Kinoteatr Hvilya Centr dityachoyi tvorchosti Dityacha shkola mistectv Vistavkovij zal Kolorit Budinok oficeriv Pam yatkiPam yatnik voyinu vizvolitelyu v Skveri Peremogi Na teritoriyi mista roztashovano ryad pam yatnikiv ta monumentiv u tomu chisli byust geroya Radyanskogo Soyuzu bilya miskoyi shkoli 4 Aleya Geroyiv 16 byustiv Geroyiv Radyanskogo Soyuzu 417 yi Sivaskoyi Chervonoprapornoyi ordena Suvorova strileckoyi diviziyi Zakinchuyetsya Aleya pam yatnikom ta M Ya Dzigunskomu Skver peremogi Komsomolska plosha ranishe plosha Budivelnikiv Na ploshi roztashovana granitna stela Plosha im Lenina ReligiyaCerkva Spasa Preobrazhennya Preobrazhenska cerkva Nedilna shkola pri cerkvi Spasa Preobrazhennya Dim molitvi Chebarkulska pravoslavna nedilna shkola Dim molitvi Mechet Ihlas U 1745 roci na berezi ozera Chebarkul pobudovano Preobrazhensku cerkva U 1774 roci Chebarkulsku fortecyu bulo spaleno O Pugachovim ne vciliv i hram Ale vzhe u 1776 roci cerkvu Spasa Preobrazhennya bulo vidnovleno na toj moment v chisli prihozhan znachilisya 1312 cholovikiv i 1483 zhinki Pislya revolyuciyi hram bulo zrujnovano bilshovikami ta vidnovleno v suchasnomu viglyadi lishe u 2007 roci TransportZaliznichnij vokzal Misto stoyit na zaliznichnij magistrali Moskva Chelyabinsk v mezhah mista roztashovani zaliznichni stanciyi ta Pasazhirski poyizdi vidpravlyayutsya do Ufi Novogo Urengoyu Voronezhu Novosibirsku Moskvi Chelyabinska Samari Nizhnovartovska Vladivostoka Penzi Zupinyayetsya primiskij zaliznichnij ekspres Chelyabinsk Mias Elektropoyizdi do Chelyabinska Miasa Zlatousta Kropachovo Pivdennishe mista prohodit avtomagistral Ural Samara Ufa Chelyabinsk Avtobusnim spoluchennyam misto pov yazane z Chelyabinskom Yekaterinburgom Zlatoustom Miasom Kisegachem Ujskim Kidishem Magnitogorskom Yuzhnouralskom Troyickim Varlamovo Avtostanciya roztashovana poruch z vokzalom ZMI Yuzhnouralec informacijno analitichna gazeta yedina rajonna poshiryuyetsya v rozdrib i za peredplatoyu Vidayetsya z 1931 Uralskaya kuznya telekompaniya metalurgijnogo zavodu vishaye cherez vlasnu kabelnu merezhu na kanali TNT miscevi novini ta programi Pershe kabelne telebachennya mista TV KOM privatna telekompaniya z vlasnoyu kabelnoyi ta internet merezheyu SportLodovij palac Uralska Zirka im V Harlamova v Chebarkuli Osnovnim vidom sportu v misti ye hokej U misti bazuyetsya hokejnij klub yakij vistupaye ostannim chasom v Pochinayuchi z 2009 roku v misti prohodit velikij shorichnij peredsezonnij turnir klubiv molodizhnoyi hokejnoyi ligi MHL pam yati hokeyista Denisa Lyapina vihovancya miscevoyi shkoli hokeyu Tak samo v misti diye dityacha hokejna sportivna shkola Molot dityachi sekciyi z volejbolu vilnoyi borotbi ta lizhnih peregoniv Sportivni ob yekti Stadion Metalurg legkoatletichnij kompleks Lodovij palac Uralska Zirka im V Harlamova Basejn Olimpiya Sportivnij zal municipalnogo upravlinnya fizkulturi ta sportu MU FIS Lizhna baza Chebarkulskogo miskogo okrugu Div takozhozero ChebarkulPrimitki Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 26 listopada 2014 Tajmas Shaimov v enciklopedii Bashkortostan nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 23 lipnya 2012 Procitovano 26 listopada 2014 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2011 Procitovano 26 listopada 2014 Arhiv originalu za 1 bereznya 2015 Procitovano 26 listopada 2014 POZDEEV V V Chebarkul gorod 270 let so dnya osnovaniya V V Pozdeev Kalendar znamenatelnyh i pamyatnyh dat sost I N Perezhogina E V Kuznecova L A Velichkina Chelyabinsk 2005 S 100 107 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2012 Procitovano 26 listopada 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 26 listopada 2014 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 26 listopada 2014 Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 26 listopada 2014 PosilannyaChebarkul web server administraciyi mista 7 listopada 2014 u Wayback Machine Chebarkul v enciklopediyi Moye misto 17 bereznya 2015 u Wayback Machine Istoriya gerba Chebarkuli 7 lipnya 2014 u Wayback Machine