Чаруківська волость

Чаруківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Чаруків.

Чаруківська волость
Центр	Чаруків
Площа	23 361 (1885)
Населення	7407 осіб (1885)
Густота	29 осіб / км²
Наступники	ґміна Чарукув

Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень об'єднаних у 14 сільських громад. Населення — 7407 осіб (3716 чоловічої статі та 3691 — жіночої), 664 дворових господарства.

Основні поселення волості:

• Чаруків — колишнє власницьке село, при річці Нарва, за 22 верст від повітового міста; волосне правління; 499 осіб, 55 дворів, православна церква, поштова станція, постоялий будинок, водяний млин.
• Бискупичі — колишнє державне та власницьке село, 278 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Вигуричі — колишнє власницьке село при річці Нарва, 235 осіб, 28 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Городищі — колишнє власницьке село, 340 осіб, 39 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Городок — колишнє власницьке село при річці Чорноручка, 105 осіб, 31 двір, православна церква, постоялий будинок.
• Губин — колишнє власницьке село, 370 осіб, 37 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Жабче — колишнє власницьке село, 257 осіб, 23 двори, православна церква (згоріла у 1876 р.), постоялий будинок, водяний млин.
• Колодежі — колишнє власницьке село, при безіменному струмкові, 650 осіб, 62 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Коршів — колишнє власницьке село при річці Чорноручка, 751 особа, 64 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, водяний млин, маслобійний завод.
• Михлин — колишнє власницьке село, 220 осіб, 28 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Несвичі — колишнє власницьке село, 693 осби, 84 двори, православна церква, костел, школа, постоялий будинок, кузня, водяний млин, винокурний завод.
• Скурче — колишнє державне та власницьке село, 556 осіб, 61 двір, православна церква, костел, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
• Угринів — колишнє власницьке село, при річці Яківка, 328 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Шклинь — колишнє власницьке село, 607 осіб, 60 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.

Під владою Польщі

Гміна Чарукув
1921-1939
Воєводство	Волинське
Повіт	Луцький
Адмінцентр гміни	Чаруків
Тип гміни	Сільська
Громади	45

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Чарукув Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 45 громад:

1. Анатолья — колонія: Анатолья;
2. Андріївка — колонія: Андріївка;
3. Олександрівка — колонія: Олександрівка;
4. Адамів — колонії: Адамів, Людвиків і Мисин Кіст;
5. Береззя — село: Береззя;
6. Біскупче — село: Бискупичі;
7. Хоробрів — село: Хоробрів;
8. Чаруків — село: Чаруків;
9. Дубова-Корчма — колонія: Дубова Корчма та залізнична станція: Дубова-Корчма;
10. Григоровичі — село: Григоровичі;
11. Городок — село: Городок;
12. Городище — село: Городище;
13. Гаєнка — колонії: Гаєнка і Губинські-Будки;
14. Губин — село: Губин;
15. Губин Чеський — колонія: Губин Чеський;
16. Озеряни-Шляхецькі — колонія: Озеряни-Шляхецькі;
17. Юзефин — колонія: Юзефин;
18. Колодеже — село: Колодеже;
19. Ядвижин — колонії: Ядвижин, Колодезькі-Будки, Наталин і Ольжин;
20. Коршів — колонії: Коршів і Рудка;
21. Коршів — село: Коршів;
22. Красний Сад — колонія: Красний Сад;
23. Леонівка — колонія: Леонівка;
24. Мар'янівка — колонія: Мар'янівка;
25. Маруся — колонія: Маруся;
26. Михлин — село: Михлин;
27. Несвіч — село: Несвіч;
28. Ниви Губинські — колонія: Ниви-Губинські;
29. Одеради — колонія: Одеради;
30. Острів — колонія: Острів;
31. Сідмятки — село: Сідмятки;
32. Сенкевичівка — селище: Сенкевичівка;
33. Сергіївка — колонія: Сергіївка;
34. Скурче — колонії: Скурче, Калинівець, Матушів, Ступник і Загайник;
35. Шклинь — колонія: Шклинь;
36. Шклинь — село: Шклинь;
37. Шпрахи — село: Шпрахи;
38. Тертки — село: Тертки та фільварок: Старе Береззя;
39. Угринів — село: Угринів та фільварок: Угринів;
40. Вигуричі — село: Вигуричі;
41. Видумка — колонія: Видумка;
42. Жабче — село: Жабче;
43. Козакова Долина — колонії: Козакова Долина і Жабечник;
44. Загаї — колонія: Загаї;
45. Замогилля — колонія: Замогилля.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Чаруківського (Сенкевичівського) району.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. 1883 року збудовано нову
3. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 53-54 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)