Городо к село в Україні у Луцькому районі Волинської області Населення становить 214 осіб село ГородокКраїна УкраїнаОбла

Городо́к — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 214 осіб.

село Городок
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Луцький район
Громада	Луцька міська громада
Основні дані
Населення	214
Поштовий індекс	45649
Телефонний код	+380 332
Географічні дані
Географічні координати	50°41′55″ пн. ш. 25°07′18″ сх. д. / 50.69861° пн. ш. 25.12167° сх. д. / 50.69861; 25.12167Координати: 50°41′55″ пн. ш. 25°07′18″ сх. д. / 50.69861° пн. ш. 25.12167° сх. д. / 50.69861; 25.12167
Середня висота над рівнем моря	210 м
Водойми	р. Чорногузка


Місцева влада
Адреса ради	вул. Володимирська, 34, с. Забороль, Луцький р-н, Волинська обл., 45623; староста - вул. Центральна, 4, с. Одеради, Луцький р-н, Волинська обл., 45642
Карта
Городок
Городок
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Городок.

Географія

На південь від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.

Історія

До 1946 року село Юзефін Сенкевичівського району Волинської області. У 1946 році Указом ПВР УРСР від 7 червня 1946 року село Юзефін перейменували у Йосипівку.

В 1991 році Йосипівку було перейменовано у село Городок.

До 23 грудня 2016 року село підпорядковувалось Одерадівській сільській раді Луцького району Волинської області.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 260 осіб, з яких 120 чоловіків та 140 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 214 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Пам'ятки археології

В південно-східній частині села, на острівному підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки знаходилось поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, яке в 30-х рр. ХХ ст. досліджував Я. Фітцке. Пам'ятка зруйнована земляними роботами при спорудженні котлованів ставів.
В урочищі «Лисоха», на невеликому підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки — двошарове поселення городоцько-здовбицької культури і давньоруського періоду. Досліджувалося розкопками Я. Фітцке у 1936 році та розвідками І. Свєшнікова і М. Пелещишина у 1959 році. Під час розкопок виявлено три напівземлянки овальної форми діаметром 1,9-3,2 м і глибиною 0,32-1,4 м, де знайдені шматки печини, уламки ліпного посуду, кістки тварин і поодинокі вироби з кременю доби бронзи, а також уламки гончарних горщиків ХІ—ХІІІ ст.
За 2 км на південний схід від села, в урочищі «Острів», на овальному в плані останці лівого берега р. Чорногузки розмірами 80×400 м і висотою до 3 м — багатошарове поселення стжижовської культури доби бронзи, лужицької культури, лежницької групи ранньозалізної доби, зубрицької та вельбарської культур, а також могильник ульвівецького типу. Пам'ятки досліджувалися Д. Козаком — керівником спільної експедиції Інституту археології НАН України та Волинського державного університету у 1990–1992 роках. Досліджено площу 3900 м².
На західному краї мису, в урочищі «Пасовище» — багатошарове поселення давньофракійської, поморсько-кльошової, зубрицької, вельбарської культур, могильник висоцької культури, а також селище давньоруського періоду ХІ—ХІІІ ст.
На захід від села, на гряді другої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки висотою близько 50 м над рівнем заплави, знаходився курган давньоруського часу, у якому знаходилось тілопокладання в труні із супроводжуючим інвентарем — срібними скроневим кільцем і перстенями.
За 1,5 км на південний захід від села, на захід від Окольного граду давньоруського Коршівського городища, на овальному у плані підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки розмірами 150—180х300 м і висотою 3-4 м — селище Х-ХІ ст. З території орного поля зібрані уламки гончарного посуду, серед якого за кількістю переважають екземпляри з білої глини.
За 0,5 км на південний захід від села, на острівному підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки розмірами 200×500 м і висотою 3-4 м над рівнем заплави — багатошарове поселення волино-люблінської, тшинецько-комарівської культур і давньоруського періоду Х—ХІІІ ст. площею близько 3 га. Останець орієнтований із заходу на схід. Найбільша концентрація матеріалу зафіксована в західній (дещо вищій) і центральній його частинах.
За 0,5 км на південь від села, в урочищі «Пенцаківська Хата» або «Циганська Кузня» — двошарове поселення тшинецько-комарівської культур і давньоруського періоду ХІІ—ХІІІ ст. Воно розміщене в східній частині останця лівого берега р. Чорногузки висотою 4-5 м над рівнем заплави. Речові матеріали зібрані з території людських городів на площі до 2 га.
За 1 км на південний захід від села, в урочищі «Кемпа», на згаданому вище останці — селище давньоруського періоду Х—ХІІІ ст. площею до 2 га.
В південно-східній частині села, у районі вулиці Набережна — селище давньоруського періоду ХІІ—ХІІІ ст. площею до 1 га. Воно розміщене на лагідному південному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки, висотою 3-4 м над рівнем заплави. Уламки гончарного посуду зібрані з території присадибних ділянок.
За 0,5 км на схід від села, на південному і південно-східному схилах мису першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки, висотою до 14 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської і вельбарської культур площею до 2 га.
За 1,5 км на схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка, за 0,3 км на північ від урочища «Острівки» — багатошарове поселення стжижовської, тшинецько-комарівської, вельбарської культури і давньоруського часу.
За 1 км на південний захід від села, на видовженому мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка — поселення вельбарської культури.
За 1,5 км на південний захід від села, в урочищі «Замчисько», на мисі лівого берега р. Чорногузка — багатошарове поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, стжижовської, тшинецько-комарівської, лежницької групи ранньозалізної доби, ранньослов'янського і давньоруського часу.
За 1 км на південний схід від села, на території колишнього маєтку польського письменника Юзефа Крашевського — стоянка пізнього палеоліту. Перебудовуючи маєток, Крашевський натрапляв на знахідки кісток людей і мамонтів. У листі до батька 1844 року з Городка він писав: «Маю вже тих великих передпотопних кісток значну кількість. Є зламаний бивень на лікоть…, а сьогодні добули величезну щелепу. Де копнеш землю, то або мамонт, або людина… Копали склеп на 2 ½ ліктя, добули мамонта, а трохи далі лежав якийсь небіжчик»

Постаті пов'язані з Городком

Юзеф Ігнацій Крашевський — польський поет, художник та етнограф. У 1840 році купив Городок, але у 1848 році продав. У романі «Хата за селом» описав село Городок та навколишні села.

Примітки

Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.06.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування сільських рад і населених пунктів Волинської області».
Указ Президії Верховної Ради Української РСР “Про відновлення селу Йосипівка Луцького району Волинської області колишнього найменування Городок” від 03.06.1991 № 1129-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. с. Вип.№27. - Ст.322.
. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Драматична доля унікальної літературно-мистецької колекції графа Урбановського. polissya.net. Процитовано 4 серпня 2022.

Література

Козак Д. Н., Оприск В. Т., Шкоропад В. В. Пам'ятки давньої історії Волині в селі Городок. — К.: Наукова думка,1999. — 128 с.
Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 203—206.
Козак Д. Н. Дослідження в Городку на Волині у 1991 році [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Козак Д. Н. Готські скарби Волині початку раннього середньовіччя [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

Погода в селі Городок [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.06.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування сільських рад і населених пунктів Волинської області».

[2] Указ Президії Верховної Ради Української РСР “Про відновлення селу Йосипівка Луцького району Волинської області колишнього найменування Городок” від 03.06.1991 № 1129-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. с. Вип.№27. - Ст.322.

[3] . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.

[населення_1989-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-6] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[7] Драматична доля унікальної літературно-мистецької колекції графа Урбановського. polissya.net. Процитовано 4 серпня 2022.