Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чарниш (Черниш) Людмила Іванівна ( ? містечко Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії, нині село Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської обл. – 1923 р. м.Полтава) – художниця.
| Чарниш (Черниш) Людмила Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | невідомо м.Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії | |||
| Смерть | 1923 | |||
| м.Полтава | ||||
| Національність | українка | |||
| Країна | Російська імперія | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Напрямок | портрет, натюрморт, пейзаж | |||
| батько | Чарниш Іван Васильович | |||
| мати | Чарниш Марія Григорівна | |||
| брат/сестра | Володимир, Ольга | |||
| | ||||
Життєпис
Загальні відомості
В рукописі статиста Хорольського повіту Полтавської губернії Тимофія Бридуна «М. Хорол та його повіт» знаходимо перші відомості про художницю Людмилу Іванівну Чарниш та її творче життя. Людмила Іванівна належала до козацько-старшинського роду Чарнишів (Чернишів), відомого ще з XVII ст. Про цей рід згадували у своїх працях такі історики, як В.Л. Модзалевський, О.П. Оглоблин, М.С. Грушевський, М.І.Костомаров, Н.Д. Полонська-Василенко та інші. Людмила Іванівна Чарниш народилася в містечку Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії у другій половині ХІХ ст. Із книги «Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу» за 1898 р. дізнаємося, що батьком Людмили Іванівни був Іван Васильович Чарниш, матір звали Марією Григорівною. У Людмили був брат Володимир і сестра Ольга. Людмила Іванівна виховувалася у сім’ї освічених, культурних людей, з давніми національними традиціями. Коли у 1785 р. було видано грамоту про «вольність дворянства», Василь Іванович Чарниш, дід Людмили Іванівни, аби довести своє право на дворянство, доклав значних зусиль по вивченню історичних документів, хронік, літописів, які б підтверджували заслуги Чернишів перед Батьківщиною . Він був членом Полтавського патріотичного гуртка , а також добрим знайомим молодого М.В. Гоголя . Чарниші мали великі землеволодіння не тільки у Миргородському повіті, але і на Хорольщині. Наприкінці ХІХ ст. Іван Васильович Чарниш придбав для своєї доньки Людмили хутір Орликівщина у Хорольському повіті з більше ніж тисяча десятин чудового чорнозему. Людмила Іванівна добре вела своє господарство і мала значні прибутки. В її володінні був і цегельний завод. Із власної цегли підприємниця побудувала двоповерховий будинок на березі мальовничого ставка, біля будинку розташувала парк і садок. Будинок Людмили Іванівни зберігся до цього часу. Ще в кінці 90-х років ХХ ст. у ньому знаходилася початкова школа і бібліотека.
За радянського часу вигляд будинку змінився. Було перебудовано другий поверх, зник балкон, змінилося розташування вхідних дверей. Парк і садок вирубали. Позаростали береги мальовничого ставка. Розсіявся той «шарм» садиби, який приваблював не тільки ландшафтним дизайном естетки, але і атмосферою архітектурної культури позаминулого століття.
Роки творчості
Людмила Іванівна була вельми обдарованою людиною. Змістом її життя було малювання, якому вона віддавала весь вільний час. Невідомо, чи мала вона художню освіту, але художниця, за життя на х.Орликівщина, створила цілу галерею чудових полотен, про існування яких ніхто і не здогадувався. Коли вибухнула революція 1917 року, вона, забравши частину найбільш улюблених картин, поспішно виїхала до Полтави.
Як повідомляє Тимофій Бридун у своєму рукописі, частина картин з домашньої галереї Чарниш дісталась Хорольському та Лубенському музеям , де вони займали перше місце за сюжетами та виконанням. На 1926 рік у Хорольському музеї були такі карти Людмили Чарниш: «Хвора жінка», «Дівчина біля дзеркала», «Овочі» та інші.
У 1937 році Хорольський музей розформували. Експонати передали до Лубенського та Миргородського музеїв. На сьогодні жодної картини Чарниш в цих музеях не виявлено. Картини, які Людмила Іванівна вивезла до Полтави, знайшли своє місце у Полтавському художньому музеї. У 1940 році тут налічувалося 17 картин Людмили Чарниш. Серед них портрети, натюрморти, ескізи, етюди, натюрморти: «Портрет чоловіка в пальті», «Портрет дівчини», «Натюрморт», «Графин із бузком», «Голова старого селянина», «Річка», «Портрет селянки», «Голова молодої жінки», «Голова селянської дівчини», «Голова старця», «Виноград», «Натурщики» (3 картини), «Дівчина», «Портрет військового». Усі ці картини були втрачені під час Другої світової війни, про що свідчать документи музею.
На сьогодні у Полтавському художньому музеї зберігається лише одна картина Чарниш - «Осінній натюрморт», яка поступила у збірку музею в 1919 році.
.
Людмила Іванівна Чарниш померла у 1923 р. у м. Полтава.
Бібліографія
1. Бридун Т.С. Місто Хорол та його повіт: Рукопис // ВР ЦНБ НАНУ ім.В.І.Вернадського.– К., 1933
2. Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу.- Полтава, 1898.- 740 с.
3. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.2.- Мюнхен: В-о «Дніпрова хвиля»,1966.- 271 с.
4. Оглоблін О. Енциклопедія Українознавства. Т.10., Перевид. в Україні.– Львів, 2000.– 369 с.
5. Розсоха Л. Миргородська старовина. – Полтава, 2002.- 243 с.
6. Гріненко І. Історія музею м. Хоролу // Український музей: Зб. Перший.– К., 1927. – 257 с.
7. Черниш (Чарниш) Людмила Іванівна / В. М. Ханко // Полтавіка: Полтавська енциклопедія. Т. 9.- Полтава: Полтавський літератор, 2009.– 632 с.
8. Кожевнікова О.М. Настав час зняти вуаль, пані Людмило! / О.М.Кожевнікова // Вісті Хорольщини.– 2006.– 10 березня.– № 9 (10730).– С. 6.
Примітки
- Бридун Т.С. Місто Хорол та його повіт: Рукопис // ВР ЦНБ НАНУ ім.В.І.Вернадського.– К., 1933
- Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу.- Полтава, 1898.- 740 с.
- Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.2.- Мюнхен: В-о «Дніпрова хвиля»,1966.- 271 с.
- Оглоблін О. Енциклопедія Українознавства. Т.10., Перевид. в Україні.– Львів, 2000.– 369 с.
- Розсоха Л. Миргородська старовина. – Полтава, 2002.- 243 с.
- Гріненко І. Історія музею м. Хоролу // Український музей: Зб. Перший.– К., 1927. – 257 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Charnish Chernish Lyudmila Ivanivna mistechko Sorochinci Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyi nini selo Veliki Sorochinci Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi obl 1923 r m Poltava hudozhnicya Charnish Chernish Lyudmila IvanivnaNarodzhennyanevidomo m Sorochinci Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyiSmert1923 1923 m PoltavaNacionalnistukrayinkaKrayinaRosijska imperiyaDiyalnisthudozhnicyaNapryamokportret natyurmort pejzazhbatko Charnish Ivan Vasilovichmati Charnish Mariya Grigorivnabrat sestra Volodimir OlgaZhittyepisZagalni vidomosti V rukopisi statista Horolskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Timofiya Briduna M Horol ta jogo povit znahodimo pershi vidomosti pro hudozhnicyu Lyudmilu Ivanivnu Charnish ta yiyi tvorche zhittya Lyudmila Ivanivna nalezhala do kozacko starshinskogo rodu Charnishiv Chernishiv vidomogo she z XVII st Pro cej rid zgaduvali u svoyih pracyah taki istoriki yak V L Modzalevskij O P Ogloblin M S Grushevskij M I Kostomarov N D Polonska Vasilenko ta inshi Lyudmila Ivanivna Charnish narodilasya v mistechku Sorochinci Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyi u drugij polovini HIH st Iz knigi Spisok dvoryan vnesennyh v dvoryanskuyu rodoslovnuyu knigu za 1898 r diznayemosya sho batkom Lyudmili Ivanivni buv Ivan Vasilovich Charnish matir zvali Mariyeyu Grigorivnoyu U Lyudmili buv brat Volodimir i sestra Olga Lyudmila Ivanivna vihovuvalasya u sim yi osvichenih kulturnih lyudej z davnimi nacionalnimi tradiciyami Koli u 1785 r bulo vidano gramotu pro volnist dvoryanstva Vasil Ivanovich Charnish did Lyudmili Ivanivni abi dovesti svoye pravo na dvoryanstvo doklav znachnih zusil po vivchennyu istorichnih dokumentiv hronik litopisiv yaki b pidtverdzhuvali zaslugi Chernishiv pered Batkivshinoyu Vin buv chlenom Poltavskogo patriotichnogo gurtka a takozh dobrim znajomim molodogo M V Gogolya Charnishi mali veliki zemlevolodinnya ne tilki u Mirgorodskomu poviti ale i na Horolshini Naprikinci HIH st Ivan Vasilovich Charnish pridbav dlya svoyeyi donki Lyudmili hutir Orlikivshina u Horolskomu poviti z bilshe nizh tisyacha desyatin chudovogo chornozemu Lyudmila Ivanivna dobre vela svoye gospodarstvo i mala znachni pributki V yiyi volodinni buv i cegelnij zavod Iz vlasnoyi cegli pidpriyemnicya pobuduvala dvopoverhovij budinok na berezi malovnichogo stavka bilya budinku roztashuvala park i sadok Budinok Lyudmili Ivanivni zberigsya do cogo chasu She v kinci 90 h rokiv HH st u nomu znahodilasya pochatkova shkola i biblioteka Budinok hudozhnici L I Chernish foto 1996 Za radyanskogo chasu viglyad budinku zminivsya Bulo perebudovano drugij poverh znik balkon zminilosya roztashuvannya vhidnih dverej Park i sadok virubali Pozarostali beregi malovnichogo stavka Rozsiyavsya toj sharm sadibi yakij privablyuvav ne tilki landshaftnim dizajnom estetki ale i atmosferoyu arhitekturnoyi kulturi pozaminulogo stolittya Roki tvorchosti Lyudmila Ivanivna bula velmi obdarovanoyu lyudinoyu Zmistom yiyi zhittya bulo malyuvannya yakomu vona viddavala ves vilnij chas Nevidomo chi mala vona hudozhnyu osvitu ale hudozhnicya za zhittya na h Orlikivshina stvorila cilu galereyu chudovih poloten pro isnuvannya yakih nihto i ne zdogaduvavsya Koli vibuhnula revolyuciya 1917 roku vona zabravshi chastinu najbilsh ulyublenih kartin pospishno viyihala do Poltavi Yak povidomlyaye Timofij Bridun u svoyemu rukopisi chastina kartin z domashnoyi galereyi Charnish distalas Horolskomu ta Lubenskomu muzeyam de voni zajmali pershe misce za syuzhetami ta vikonannyam Na 1926 rik u Horolskomu muzeyi buli taki karti Lyudmili Charnish Hvora zhinka Divchina bilya dzerkala Ovochi ta inshi U 1937 roci Horolskij muzej rozformuvali Eksponati peredali do Lubenskogo ta Mirgorodskogo muzeyiv Na sogodni zhodnoyi kartini Charnish v cih muzeyah ne viyavleno Kartini yaki Lyudmila Ivanivna vivezla do Poltavi znajshli svoye misce u Poltavskomu hudozhnomu muzeyi U 1940 roci tut nalichuvalosya 17 kartin Lyudmili Charnish Sered nih portreti natyurmorti eskizi etyudi natyurmorti Portret cholovika v palti Portret divchini Natyurmort Grafin iz buzkom Golova starogo selyanina Richka Portret selyanki Golova molodoyi zhinki Golova selyanskoyi divchini Golova starcya Vinograd Naturshiki 3 kartini Divchina Portret vijskovogo Usi ci kartini buli vtracheni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pro sho svidchat dokumenti muzeyu Na sogodni u Poltavskomu hudozhnomu muzeyi zberigayetsya lishe odna kartina Charnish Osinnij natyurmort yaka postupila u zbirku muzeyu v 1919 roci Charnish L I Osinnij natyurmort Polotno oliya 1886 Poltavskij hudozhnij muzej Lyudmila Ivanivna Charnish pomerla u 1923 r u m Poltava Bibliografiya1 Bridun T S Misto Horol ta jogo povit Rukopis VR CNB NANU im V I Vernadskogo K 1933 2 Spisok dvoryan vnesennyh v dvoryanskuyu rodoslovnuyu knigu Poltava 1898 740 s 3 Doroshenko D Naris istoriyi Ukrayini T 2 Myunhen V o Dniprova hvilya 1966 271 s 4 Ogloblin O Enciklopediya Ukrayinoznavstva T 10 Perevid v Ukrayini Lviv 2000 369 s 5 Rozsoha L Mirgorodska starovina Poltava 2002 243 s 6 Grinenko I Istoriya muzeyu m Horolu Ukrayinskij muzej Zb Pershij K 1927 257 s 7 Chernish Charnish Lyudmila Ivanivna V M Hanko Poltavika Poltavska enciklopediya T 9 Poltava Poltavskij literator 2009 632 s 8 Kozhevnikova O M Nastav chas znyati vual pani Lyudmilo O M Kozhevnikova Visti Horolshini 2006 10 bereznya 9 10730 S 6 PrimitkiBridun T S Misto Horol ta jogo povit Rukopis VR CNB NANU im V I Vernadskogo K 1933 Spisok dvoryan vnesennyh v dvoryanskuyu rodoslovnuyu knigu Poltava 1898 740 s Doroshenko D Naris istoriyi Ukrayini T 2 Myunhen V o Dniprova hvilya 1966 271 s Ogloblin O Enciklopediya Ukrayinoznavstva T 10 Perevid v Ukrayini Lviv 2000 369 s Rozsoha L Mirgorodska starovina Poltava 2002 243 s Grinenko I Istoriya muzeyu m Horolu Ukrayinskij muzej Zb Pershij K 1927 257 s