Чарлз Блейкер Віньоль (англ. Charles Blacker Vignoles; 31 травня 1793 — 17 листопада 1875) — британський інженер-залізничник. Його головною роботою був Ланцюговий міст у Києві через Дніпро, за ескізом Джона Борна,.
Чарльз Блейкер Віньоль | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. Charles Blacker Vignoles |
Народився | 31 травня 1793[1][2][3] Q54555161?, Ірландське королівство |
Помер | 17 листопада 1875[1][2] (82 роки) d, Англія, Сполучене Королівство |
Поховання | Бромптонський цвинтар |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | інженер-будівельник, інженер, railway engineer |
Alma mater | Королівська військова академія в Сандгерсті |
Відомі учні | d |
Членство | Лондонське королівське товариство[4] |
Magnum opus | d |
Діти | d |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився 31 травня 1793 року у Вудбруку, графство Вексфорд. Його батько, Чарльз Генрі Віньолес, нащадок гугенотського роду, був прапорщиком 43-го піхотного Монмутширського полку. Після отримання звання капітана він був відправлений у Вест-Індію, де був поранений при штурмі Пуент-а-Пітр, Гваделупа, і помер у 1794 р., одружившись у 1792 р. з Каміллою, молодшою дочкою Чарльза Хаттона, яка пережила чоловіка лише на один тиждень.
На військовій службі
Чарльз у дитинстві потрапив у французький полон, і для його звільнення сер Чарльз Грей, командувач англійськими військами, наділив його повноваженнями. Він був оголошений прапорщиком 43-го полку 10 листопада 1794 року, коли йому виповнилося вісімнадцять місяців, і відразу ж був переведений на половинне грошове утримання. Приїхавши до Англії, він був відданий під опіку свого діда, Чарльза Хаттона, який близько 1807 року призначив його на сім років проктором в Doctors' Commons, але через три роки він залишив посаду проктора і розпочав навчання в Сандгерсті. Отримавши повідомлення про вступ до свого полку, він вирушив на півострів і був присутній в ар'єргарді в битві при Вітторії 21 червня 1813 року. Наступного 29 листопада був переведений прапорщиком до йоркських кавалеристів, а 13 січня 1814 року, завдяки впливу герцога Кентського, отримав призначення в 1-й або королівський шотландський піший полк. Був присутній при відсічі британських військ під Берген-оп-Зом 14 березня того ж року. Влітку отримав направлення до Канади, і був на військовому судні «HMS Леопард», коли він зазнав аварії на острові Антікості в гирлі річки Святого Лаврентія. Після повернення до Англії 12 жовтня 1815 року отримав чин лейтенанта і був направлений до форту Вільям, але у квітні 1816 року вирушив до Валансьєна як додатковий ад'ютант генерала сера Томаса Брісбена. З 25 травня 1816 року він був переведений на півставки, але фактично не поривав зв'язку з армією до 1833 року.
Інженерна робота
З 1816 року він займався дослідженням Південної Кароліни та прилеглих штатів і опублікував «Спостереження над Флоридою», Нью-Йорк, 1823 рік, з картою, яка довгий час залишалася найкращою картою цієї країни. Повернувшись до Європи у травні 1823 р., у 1825 р. він був найнятий містером Ренні на проєктування залізниці до Брайтона, а також проводив вишукування на Ліверпульській та Манчестерській залізницях. 7 вересня 1830 року спільно з Джоном Еріксоном запатентував новий спосіб підйому на круті схили залізницях шляхом введення в центр дороги третьої рейки, яка затискалася двома горизонтальними роликами, що приводилися в дію важелем від локомотива (№ 5995). Ця система центральної рейки була такою ж, як і на зигзагоподібній лінії через перевал Мон-Сені.
Після роботи на Оксфордському каналі та на відгалуженні залізниці до Вігана та від Вігана до Престона, що згодом отримала назву Північної залізниці, він став у 1832 році головним інженером Дублінської та Кінгстонської залізниці, першої з ірландських ліній, яка була відкрита 17 грудня 1834 року. Тепер він був визнаний одним з провідних інженерів-будівельників, а роботи, які він виконував, були дуже численними; серед них залізниця Шеффілд, Ештон-андер-Лайн і Манчестер, 1835-40 рр., з найдовшим тунелем, спроєктованим на той час в Англії. У цьому концерні він володів дуже великою кількістю акцій, запити на які у 1840 році викликали у нього велике збентеження. Приблизно в цей час з ним консультувалися щодо деяких з перших континентальних ліній, особливо Паризької та Версальської, залізниці Німецького союзу, ліній в герцогстві Брауншвейг, Берліні, Гамбурзі та Ганновері.
Одночасно з цими заходами він займався вивченням можливого вдосконалення залізничної рейки, яка тоді в основному використовувалася, і запровадив у 1837 році плоску рейку, відому як рейка Віньоле, яка на континенті майже витіснила будь-яку іншу форму. У 1841 році він був обраний на новостворену кафедру цивільного будівництва в Університетському коледжі, першу в Англії, і прочитав свою першу лекцію 10 листопада. У 1843—1844 роках він провів шість місяців у Штутгарті, консультуючи з питань проєктування залізниць у королівстві Вюртемберг.
Під час залізничної манії 1846-48 рр. Віньоле був залучений на великій кількості ліній. Серед них були Східно-Кентська (згодом названа Лондонською, Чатемською і Дуврською), Мала Північно-Західна (згодом об'єднана з Мідлендом), а в Ірландії — Уотерфордська і Лімерикська та інші центральні лінії. У 1847 році він відвідав Санкт-Петербург. Його головною роботою був підвісний міст у Києві через Дніпро, найдовший у своєму роді у світі. У 1853-55 роках він розпочав і провів першу залізницю в західній Швейцарії. У 1854 році він зробив перші дослідження залізниці Баїя і Сан-Франциско в Бразилії, але роботи не були розпочаті до 1857 року і були завершені в 1861 році. Протягом 1857-58 років, з Томасом Брассі як підрядником, він провів лінію через Баскські провінції в Іспанії. Останнім важливим проєктом, в якому він брав участь, була лінія від Варшави до Тирасполя в 1865 році. Після цього він відійшов від активної професійної діяльності, але консультувався з інженерами щодо багатьох важливих схем.
Наукова робота
Він виявляв великий інтерес до наукових питань взагалі. Він був обраний членом Лондонського королівського астрономічного товариства 9 січня 1829 року (і був членом ради протягом багатьох років), членом Інституту цивільних інженерів 10 квітня 1827 року і президентом у грудні 1869 року, членом Королівського товариства 7 червня 1855 року, був пов'язаний з Ірландською королівською академією і Королівським інститутом.
Під час нагляду за роботами на залізниці Тудела і Більбао в Іспанії він розважав членів урядової астрономічної експедиції, які спостерігали повне сонячне затемнення 18 липня 1860 року, надав карту шляху тіні, відкинутої затемненням через північно-східну частину Іспанії, і опублікував деякі супровідні «Спостереження». Десять років по тому він супроводжував урядову експедицію на судні «Психея» для спостереження затемнення 22 грудня 1870 року і зазнав аварії на цьому судні біля берегів Сицилії.
Помер 17 листопада 1875 року на віллі Амальтея, Хайт, Гемпшир і був похований на Бромптонському цвинтарі 23 листопада 1875.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Charlz Blejker Vinol angl Charles Blacker Vignoles 31 travnya 1793 17 listopada 1875 britanskij inzhener zaliznichnik Jogo golovnoyu robotoyu buv Lancyugovij mist u Kiyevi cherez Dnipro za eskizom Dzhona Borna Charlz Blejker VinolIm ya pri narodzhenniangl Charles Blacker VignolesNarodivsya31 travnya 1793 1793 05 31 1 2 3 Q54555161 Irlandske korolivstvoPomer17 listopada 1875 1875 11 17 1 2 82 roki d Angliya Spoluchene KorolivstvoPohovannyaBromptonskij cvintarKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistinzhener budivelnik inzhener railway engineerAlma materKorolivska vijskova akademiya v SandgerstiVidomi uchnidChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 4 Magnum opusdDitidAvtografNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vinol ZhittyepisNarodivsya 31 travnya 1793 roku u Vudbruku grafstvo Veksford Jogo batko Charlz Genri Vinoles nashadok gugenotskogo rodu buv praporshikom 43 go pihotnogo Monmutshirskogo polku Pislya otrimannya zvannya kapitana vin buv vidpravlenij u Vest Indiyu de buv poranenij pri shturmi Puent a Pitr Gvadelupa i pomer u 1794 r odruzhivshis u 1792 r z Kamilloyu molodshoyu dochkoyu Charlza Hattona yaka perezhila cholovika lishe na odin tizhden Na vijskovij sluzhbi Charlz u ditinstvi potrapiv u francuzkij polon i dlya jogo zvilnennya ser Charlz Grej komanduvach anglijskimi vijskami nadiliv jogo povnovazhennyami Vin buv ogoloshenij praporshikom 43 go polku 10 listopada 1794 roku koli jomu vipovnilosya visimnadcyat misyaciv i vidrazu zh buv perevedenij na polovinne groshove utrimannya Priyihavshi do Angliyi vin buv viddanij pid opiku svogo dida Charlza Hattona yakij blizko 1807 roku priznachiv jogo na sim rokiv proktorom v Doctors Commons ale cherez tri roki vin zalishiv posadu proktora i rozpochav navchannya v Sandgersti Otrimavshi povidomlennya pro vstup do svogo polku vin virushiv na pivostriv i buv prisutnij v ar yergardi v bitvi pri Vittoriyi 21 chervnya 1813 roku Nastupnogo 29 listopada buv perevedenij praporshikom do jorkskih kavaleristiv a 13 sichnya 1814 roku zavdyaki vplivu gercoga Kentskogo otrimav priznachennya v 1 j abo korolivskij shotlandskij pishij polk Buv prisutnij pri vidsichi britanskih vijsk pid Bergen op Zom 14 bereznya togo zh roku Vlitku otrimav napravlennya do Kanadi i buv na vijskovomu sudni HMS Leopard koli vin zaznav avariyi na ostrovi Antikosti v girli richki Svyatogo Lavrentiya Pislya povernennya do Angliyi 12 zhovtnya 1815 roku otrimav chin lejtenanta i buv napravlenij do fortu Vilyam ale u kvitni 1816 roku virushiv do Valansyena yak dodatkovij ad yutant generala sera Tomasa Brisbena Z 25 travnya 1816 roku vin buv perevedenij na pivstavki ale faktichno ne porivav zv yazku z armiyeyu do 1833 roku Inzhenerna robota Z 1816 roku vin zajmavsya doslidzhennyam Pivdennoyi Karolini ta prileglih shtativ i opublikuvav Sposterezhennya nad Floridoyu Nyu Jork 1823 rik z kartoyu yaka dovgij chas zalishalasya najkrashoyu kartoyu ciyeyi krayini Povernuvshis do Yevropi u travni 1823 r u 1825 r vin buv najnyatij misterom Renni na proyektuvannya zaliznici do Brajtona a takozh provodiv vishukuvannya na Liverpulskij ta Manchesterskij zaliznicyah 7 veresnya 1830 roku spilno z Dzhonom Eriksonom zapatentuvav novij sposib pidjomu na kruti shili zaliznicyah shlyahom vvedennya v centr dorogi tretoyi rejki yaka zatiskalasya dvoma gorizontalnimi rolikami sho privodilisya v diyu vazhelem vid lokomotiva 5995 Cya sistema centralnoyi rejki bula takoyu zh yak i na zigzagopodibnij liniyi cherez pereval Mon Seni Pislya roboti na Oksfordskomu kanali ta na vidgaluzhenni zaliznici do Vigana ta vid Vigana do Prestona sho zgodom otrimala nazvu Pivnichnoyi zaliznici vin stav u 1832 roci golovnim inzhenerom Dublinskoyi ta Kingstonskoyi zaliznici pershoyi z irlandskih linij yaka bula vidkrita 17 grudnya 1834 roku Teper vin buv viznanij odnim z providnih inzheneriv budivelnikiv a roboti yaki vin vikonuvav buli duzhe chislennimi sered nih zaliznicya Sheffild Eshton ander Lajn i Manchester 1835 40 rr z najdovshim tunelem sproyektovanim na toj chas v Angliyi U comu koncerni vin volodiv duzhe velikoyu kilkistyu akcij zapiti na yaki u 1840 roci viklikali u nogo velike zbentezhennya Priblizno v cej chas z nim konsultuvalisya shodo deyakih z pershih kontinentalnih linij osoblivo Parizkoyi ta Versalskoyi zaliznici Nimeckogo soyuzu linij v gercogstvi Braunshvejg Berlini Gamburzi ta Gannoveri Lancyugovij mist Kiyiv Odnochasno z cimi zahodami vin zajmavsya vivchennyam mozhlivogo vdoskonalennya zaliznichnoyi rejki yaka todi v osnovnomu vikoristovuvalasya i zaprovadiv u 1837 roci plosku rejku vidomu yak rejka Vinole yaka na kontinenti majzhe vitisnila bud yaku inshu formu U 1841 roci vin buv obranij na novostvorenu kafedru civilnogo budivnictva v Universitetskomu koledzhi pershu v Angliyi i prochitav svoyu pershu lekciyu 10 listopada U 1843 1844 rokah vin proviv shist misyaciv u Shtutgarti konsultuyuchi z pitan proyektuvannya zaliznic u korolivstvi Vyurtemberg Pid chas zaliznichnoyi maniyi 1846 48 rr Vinole buv zaluchenij na velikij kilkosti linij Sered nih buli Shidno Kentska zgodom nazvana Londonskoyu Chatemskoyu i Duvrskoyu Mala Pivnichno Zahidna zgodom ob yednana z Midlendom a v Irlandiyi Uoterfordska i Limerikska ta inshi centralni liniyi U 1847 roci vin vidvidav Sankt Peterburg Jogo golovnoyu robotoyu buv pidvisnij mist u Kiyevi cherez Dnipro najdovshij u svoyemu rodi u sviti U 1853 55 rokah vin rozpochav i proviv pershu zaliznicyu v zahidnij Shvejcariyi U 1854 roci vin zrobiv pershi doslidzhennya zaliznici Bayiya i San Francisko v Braziliyi ale roboti ne buli rozpochati do 1857 roku i buli zaversheni v 1861 roci Protyagom 1857 58 rokiv z Tomasom Brassi yak pidryadnikom vin proviv liniyu cherez Baskski provinciyi v Ispaniyi Ostannim vazhlivim proyektom v yakomu vin brav uchast bula liniya vid Varshavi do Tiraspolya v 1865 roci Pislya cogo vin vidijshov vid aktivnoyi profesijnoyi diyalnosti ale konsultuvavsya z inzhenerami shodo bagatoh vazhlivih shem Naukova robota Vin viyavlyav velikij interes do naukovih pitan vzagali Vin buv obranij chlenom Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 9 sichnya 1829 roku i buv chlenom radi protyagom bagatoh rokiv chlenom Institutu civilnih inzheneriv 10 kvitnya 1827 roku i prezidentom u grudni 1869 roku chlenom Korolivskogo tovaristva 7 chervnya 1855 roku buv pov yazanij z Irlandskoyu korolivskoyu akademiyeyu i Korolivskim institutom Pid chas naglyadu za robotami na zaliznici Tudela i Bilbao v Ispaniyi vin rozvazhav chleniv uryadovoyi astronomichnoyi ekspediciyi yaki sposterigali povne sonyachne zatemnennya 18 lipnya 1860 roku nadav kartu shlyahu tini vidkinutoyi zatemnennyam cherez pivnichno shidnu chastinu Ispaniyi i opublikuvav deyaki suprovidni Sposterezhennya Desyat rokiv po tomu vin suprovodzhuvav uryadovu ekspediciyu na sudni Psiheya dlya sposterezhennya zatemnennya 22 grudnya 1870 roku i zaznav avariyi na comu sudni bilya beregiv Siciliyi Pomer 17 listopada 1875 roku na villi Amalteya Hajt Gempshir i buv pohovanij na Bromptonskomu cvintari 23 listopada 1875 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Structurae Ratingen 1998 d Track Q3791d Track Q1061861 Dictionary of Irish Biography RIA d Track Q5273969d Track Q110587 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 U Kiyevi pochali zvoditi unikalnij mist Den v istoriyi Mikolayivskij lancyugovij mist v Kiyevi Vtrachenij Kiyiv Mikolayivskij lancyugovij mist