«Чан'е-1» (кит.: 嫦娥三号; піньїнь: Cháng'é Sānhào; англ. Chang'e 1) — перша китайська автоматична міжпланетна станція, яку запустити на орбіту Місяця у рамках першого етапу Китайської програми дослідження Місяця. Цей апарат досліджував Місяць з орбіти протягом року й чотирьох місяців, після чого впав на нього. Виконав кілька завдань, у тому числі створення тривимірної карти усієї місячної поверхні для майбутніх м'яких посадок автоматичних міжпланетних станцій та місяцеходів. Зонд також склав карту кількості та розподілу різних хімічних елементів на поверхні Місяця в рамках оцінки потенційно корисних ресурсів.
Чан'е-1 | |||||
---|---|---|---|---|---|
Візуалізоване зображення супутника «Чан'е-1» | |||||
Основні параметри | |||||
Повна назва | 嫦娥 三号 | ||||
COSPAR ID | 2007-051A | ||||
NORAD ID | 32273 | ||||
Організація | Китайське національне космічне управління (КНКУ) | ||||
Оператор | КНКУ | ||||
Тип апарата | Супутник зондування | ||||
Штучний супутник | Місяць | ||||
Вихід на орбіту | 5 листопада 2007 | ||||
Дата запуску | 24 жовтня 2007 10:05 UTC, 13:05 за | ||||
Ракета-носій | Великий похід-3A LC-3 | ||||
Космодром | Сичан | ||||
Тривалість польоту | Запланована: 1 рік Фактична: 1 рік, 4 місяці, 4 дні | ||||
Схід з орбіти | 1 березня 2009, 08:13 UTC, 11:13 за Київським часом | ||||
Технічні параметри | |||||
Маса | 2350 кг | ||||
Розміри | 2,22 м x 1,72 м x 2,2 м | ||||
Потужність | 1450 Вт | ||||
Джерела живлення | , Сонячна батарея | ||||
Платформа | DFH-3 | ||||
Час активного існування | 16 місяців | ||||
Орбітальні дані | |||||
Тип орбіти | Навколомісячна орбіта | ||||
Нахил орбіти | 64° | ||||
Період обертання | 127 хв | ||||
Апоцентр | 200 км | ||||
Перицентр | 200 км | ||||
Посадка на небесне тіло | |||||
Небесне тіло | Місяць | ||||
Дата і час посадки | 1 березня 2009 | ||||
Місце посадки | Море Достатку, 1°30′ пд. ш. 52°22′ сх. д. / 1.50° пд. ш. 52.36° сх. д. | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Наступною станцією, яка була відправлена до Місяця стала «Чан'е-2».
Технічні характеристики
Супутник «Чан'е-1» мав масу 2350 кг та корисне навантаження 140 кілограмів. Супутник мав розміри 2,22 м x 1,72 м x 2,2 м.
Платформа
Супутник створений на платормі DFH-3 та складається з наступних елементів: рухової установки, службового модуля, модуля зв'язку, антени і сонячних крил. Він має 7 підсистем, у тому числі підсистема теплового контролю (англ. Thermal Control Subsystem, TCS), управління навігацією та керуванням (англ. Guidance Navigation and Control, GNC), також згадується як підсистема керування орбітою (англ. Attitude and Orbit Control Subsystem, AOCS), підсистема електроживлення (англ. Electric Power Supply, EPS), підсистема телекомандування, телеметрії та стеження (англ. Telecommand, Telemetry and Tracking, TT&C), підсистема рухової установки (англ. Propulsion Subsystem), підсистема конструкції та зв'язку (англ. Structure and Communications Subsystem).
Обладнання
До складу супутника входили такі інструменти:
- Стереокамера із приладом з зарядовим зв'язком (ПЗЗ) (англ. Charge-coupled device, CCD) — має оптичну роздільну здатність 120 м та спектрометр, який працює на довжинах хвиль від 0,48 до 0,96 мкм. Завданням камери є створення стереозображення. Спектрометр являє собою трилінійний прилад, який спостерігає за цільовою зоною під трьома різними кутами огляду (спереду, надир і ззаду), що дозволило отримати дані DEM (англ. Digital Elevation Model) і дані ортофотознімків глобальної поверхні Місяця.
- Місячний мікрохвильовий ехолот (англ. Change'e-1 Lunar Microwave Sounder, CELMS) — також відомий як мікрохвильовий місячний радіометр (англ. Microwave Radiometer, Moon, MRM), є основним науковим інструментом місії, чотирьохчастотним мікрохвильовим радіометром на 3 ГГц, 7,8 ГГц, 19,3 ГГц і 37 ГГц. Призначенням цього ехолота є моніторинг глибини проникнення частот у місячний реголіт.
- Лазерний висотомір (англ. Laser Altimeter Moon, LAM) — призначений для вимірювання відстані між супутником і точкою Надира місячної поверхні. Прилад складається з лазерного передавача і лазерного приймача.
- Спектрометр зображення (англ. Imaging Interferometer Spectrometer, IIM) — метою спектрометра зображення є отримання мультиспектральних зображень місячної поверхні. Властивості відбиття місяця (видимого ближнього інфрачервоного діапазону) залежать від мінералогії, хімії мінералів і фізичного стану місячного реголіту. За допомогою зображень можна визначити розподіл основних типів мінералів і гірських порід.
- Гамма-спектрометр (англ. Gamma-Ray Spectrometer, GRS) — метою гамма-спектрометра є спостереження за кількістю хімічних елементів на поверхні Місяця.
- Рентгенівський спектрометр (англ. X-Ray Spectrometer, XRS) — призначений для виявлення флуоресцентного рентгенівського випромінювання поверхні Місяця та визначення розподілу трьох основних породоутворюючих елементів: магній (Mg), алюміній (Al) та кремній (Si) на Місяці. Коли сонячні рентгенівські або космічні промені бомбардують місячну поверхню, деякі елементи випромінюють флуоресцентне рентгенівське випромінювання. Види цих елементів можна ідентифікувати за допомогою характерних ліній, а кількість можна визначити за інтенсивністю випромінюваного рентгенівського випромінювання.
- Детектор частинок високої енергії (англ. High-energy Particle Detector, HPD) — призначений для спостереження за важкими іонами та протонами в просторі навколо Місяця.
- Детектор іонів сонячного вітру (англ. Solar Wind Ion Detector, SWID) — два детектори призначені для аналізу іонів з низькою енергією в одному просторі з детектором частинок високої енергії (англ. High-Energy Particle Detector, HPD). Два детектори розташовані вертикально один до одного. Іонний детектор сонячного вітру складається з коліматора, аналізатора іонів і підсилювача мікропанельної пластини (англ. Microchannel Plate Detector).
Наукові цілі
Перед місією «Чан'е-1» ставилися такі цілі:
Хід місії
Спочатку запуск був запланований на квітень 2007 року, але були прийнято рішення про його відкладення до жовтня, оскільки це був «кращий час для відправлення супутника на орбіту Місяця». У серпні 2007 року Китай оголосив про готовність до запуску місячного супутника. «Чан'е-1» запустили ракетою-носієм «Великий похід 3А» о 13:05 за , 24 жовтня 2007 року з центру запуску супутників «Січан», що у провінції Сичуань. З вдалим запуском Китай привітав директор Державного космічного агентства України, Юрій Алексєєв, та висловив сподівання на розширення космічної співпраці між Україною та Китаєм.
Після запуску «Чан'е-1» зробив три оберти навколо Землі, доки 31 жовтня 2007 року, після останнього гравітаційного маневру він взяв курс до Місяця. Вихід на орбіту Місяця відбувся 5 листопада 2007 року. Щоб відзначити цю подію, зонд передав 30 класичних китайських пісень і музичних творів, у тому числі , і .
Зонд дистанційно керувався зі станцій у Ціндао та Кашгарі, що стало першим використанням .
Перші фотографії Місяця були передані 26 листопада 2007 року. Прем'єр-міністр Китаю Вень Цзябао публічно представив перший знімок на церемонії у Пекіні наступного дня.
1 березня 2009 року, об 11:13 за Київським часом, «Чан'е-1» впав на поверхню Місяця, завершивши свою місію. За даними Державного управління науки, технологій і промисловості національної оборони Китаю, це був сплановане і контрольоване падіння. Під час своєї орбітальної місії зонд передав 1.37 Тб інформації, що дозволило вперше створити повну об'ємну карту Місяця.
Досягнення
- Супутник створив точну тривимірну карту місячної поверхні з високою роздільною здатністю;
- Апарат провів перше в світі пасивне, багатоканальне, мікрохвильове дистанційне зондування Місяця.
Див. також
Примітки
- Китай зібрався на Місяць. Збруч (укр.). 9 грудня 2013. Процитовано 5 лютого 2023.
- Bergin, Chris (24 жовтня 2007). China enters the new moon race with Chang'e-1 launch. NASASpaceFlight.com (амер.). Процитовано 5 лютого 2023.
- Китай запустить другий місячний зонд. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 5 лютого 2023.
- Chang'e-1 (Lunar-1 Mission of China). www.eoportal.org. Процитовано 5 лютого 2023.
- Dong Fang Hong 3. China Space Report (англ.). 10 червня 2016. Процитовано 5 лютого 2023.
- ESA tracking support essential to Chinese mission. www.esa.int (англ.). Процитовано 5 лютого 2023.
- Jiang, Jingshan; Wang, Zhenzhan; Zhang, Xiaohui; Li, Yun; Wang, Xuefei; Wang, Tao (2010-07). China Lunar Probe Chang'e-1 Microwave Sounder — Design and some results. 2010 IEEE International Geoscience and Remote Sensing Symposium. с. 4282—4285. doi:10.1109/IGARSS.2010.5650838. Процитовано 5 лютого 2023.
- Li, ChunLai; Ren, Xin; Liu, JianJun; Zou, XiaoDuan; Mu, LingLi; Wang, JianYu; Shu, Rong; Zou, YongLiao; Zhang, HongBo (1 листопада 2010). Laser altimetry data of Chang’E-1 and the global lunar DEM model. Science China Earth Sciences (англ.). Т. 53, № 11. с. 1582—1593. doi:10.1007/s11430-010-4020-1. ISSN 1869-1897. Процитовано 5 лютого 2023.
- Zhu, Feng; Liu, Jiahang; Chen, Tieqiao (2017-12). Noise reduction and analysis for Chang'E-1 Imaging Interferometer (IIM) data. 2017 International Conference on Progress in Informatics and Computing (PIC). с. 148—153. doi:10.1109/PIC.2017.8359532. Процитовано 5 лютого 2023.
- Zhu, Meng-Hua; Ma, Tao; Chang, Jin (1 жовтня 2010). Chang’E-1 gamma ray spectrometer and preliminary radioactive results on the lunar surface. Planetary and Space Science (англ.). Т. 58, № 12. с. 1547—1554. doi:10.1016/j.pss.2010.07.022. ISSN 0032-0633. Процитовано 5 лютого 2023.
- X-Ray Spectrometer aboard Chang'e-1 Satellite Works Well----Institute of High Energy Physics. english.ihep.cas.cn. Процитовано 5 лютого 2023.
- NASA - NSSDCA - Experiment - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 5 лютого 2023.
- Xiong, Jixin; Wong, Hon-Cheng; Wong, Un-Hong; Wang, Xinyue; Reme, Henri (2011-10). An intuitive software framework for visualizing the solar wind ion data from Chang'E-1 lunar orbiter. 2011 4th International Congress on Image and Signal Processing. Т. 4. с. 2168—2172. doi:10.1109/CISP.2011.6100644. Процитовано 5 лютого 2023.
- Chang'e-1 – new mission to Moon lifts off. European Space Agency. Процитовано 24 жовтня 2007.
- Китай объявил о готовности к запуску спутника к Луне. www.unian.net (рос.). Процитовано 5 лютого 2023.
- . China Radio International. 15 березня 2007. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 24 жовтня 2007.
- Китай оголосив про готовність до запуску супутника до Місяця. www.unian.ua (укр.). Процитовано 5 лютого 2023.
- Свобода, Радіо (5 лютого 2008). Китай запустив свій перший супутник Місяця. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 лютого 2023.
- Китай успішно запустив свій перший місячний супутник. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 лютого 2023.
- Moon orbiter launched -- china.org.cn. www.china.org.cn. Процитовано 5 лютого 2023.
- 国际同行向中国航天局祝贺嫦娥一号发射成功-搜狐新闻. news.sohu.com. Процитовано 5 лютого 2023.
- Chang'e-1 at its furthest point from Earth -- china.org.cn. www.china.org.cn. Процитовано 5 лютого 2023.
- 1st lunar probe enters moon's orbit -- china.org.cn. www.china.org.cn. Процитовано 5 лютого 2023.
- Chinese music to be played in outer space [audio clips] -- china.org.cn. www.china.org.cn. Процитовано 5 лютого 2023.
- China’s Chang’e-1 Captures Its First Image of the Moon. www.lpi.usra.edu. Процитовано 5 лютого 2023.
- 50 років фотографування Місяця / космос. Корисні поради і цікава інформація на будь-яку тему. (ua) . Процитовано 5 лютого 2023.
- Китайский спутник "Чанъэ-1" прилунился | Вечерний Харьков. vecherniy.kharkov.ua. Процитовано 5 лютого 2023.
- China lunar probe mission ends with planned crash - USATODAY.com. usatoday30.usatoday.com. Процитовано 5 лютого 2023.
- Gazeta.ua (24 жовтня 2018). Китайцы создали первую объемную карту Луны - стартовала программа исследований спутника. Gazeta.ua (рос.). Процитовано 5 лютого 2023.
Посилання
- // NASA Solar System Exploration
- Chang'e-1 — new mission to Moon lifts off [ 30 березня 2015 у Wayback Machine.]
- China's lunar probe Chang'e-1 impacts moon [ 2 березня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chan e 1 kit 嫦娥三号 pinyin Chang e Sanhao angl Chang e 1 persha kitajska avtomatichna mizhplanetna stanciya yaku zapustiti na orbitu Misyacya u ramkah pershogo etapu Kitajskoyi programi doslidzhennya Misyacya Cej aparat doslidzhuvav Misyac z orbiti protyagom roku j chotiroh misyaciv pislya chogo vpav na nogo Vikonav kilka zavdan u tomu chisli stvorennya trivimirnoyi karti usiyeyi misyachnoyi poverhni dlya majbutnih m yakih posadok avtomatichnih mizhplanetnih stancij ta misyacehodiv Zond takozh sklav kartu kilkosti ta rozpodilu riznih himichnih elementiv na poverhni Misyacya v ramkah ocinki potencijno korisnih resursiv Chan e 1Vizualizovane zobrazhennya suputnika Chan e 1 Osnovni parametriPovna nazva 嫦娥 三号COSPAR ID 2007 051ANORAD ID 32273Organizaciya Kitajske nacionalne kosmichne upravlinnya KNKU Operator KNKUTip aparata Suputnik zonduvannyaShtuchnij suputnik MisyacVihid na orbitu 5 listopada 2007Data zapusku 24 zhovtnya 2007 10 05 UTC 13 05 za Kiyivskim chasomRaketa nosij Velikij pohid 3A LC 3Kosmodrom SichanTrivalist polotu Zaplanovana 1 rik Faktichna 1 rik 4 misyaci 4 dniShid z orbiti 1 bereznya 2009 08 13 UTC 11 13 za Kiyivskim chasomTehnichni parametriMasa 2350 kgRozmiri 2 22 m x 1 72 m x 2 2 mPotuzhnist 1450 VtDzherela zhivlennya Sonyachna batareyaPlatforma DFH 3Chas aktivnogo isnuvannya 16 misyacivOrbitalni daniTip orbiti Navkolomisyachna orbitaNahil orbiti 64 Period obertannya 127 hvApocentr 200 kmPericentr 200 kmPosadka na nebesne tiloNebesne tilo MisyacData i chas posadki 1 bereznya 2009Misce posadki More Dostatku 1 30 pd sh 52 22 sh d 1 50 pd sh 52 36 sh d 1 50 52 36 Chan e 1 Pov yazani misiyiNastupna misiya Chan e 2 Nastupnoyu stanciyeyu yaka bula vidpravlena do Misyacya stala Chan e 2 Tehnichni harakteristikiSuputnik Chan e 1 mav masu 2350 kg ta korisne navantazhennya 140 kilogramiv Suputnik mav rozmiri 2 22 m x 1 72 m x 2 2 m Platforma Suputnik stvorenij na platormi DFH 3 ta skladayetsya z nastupnih elementiv ruhovoyi ustanovki sluzhbovogo modulya modulya zv yazku anteni i sonyachnih kril Vin maye 7 pidsistem u tomu chisli pidsistema teplovogo kontrolyu angl Thermal Control Subsystem TCS upravlinnya navigaciyeyu ta keruvannyam angl Guidance Navigation and Control GNC takozh zgaduyetsya yak pidsistema keruvannya orbitoyu angl Attitude and Orbit Control Subsystem AOCS pidsistema elektrozhivlennya angl Electric Power Supply EPS pidsistema telekomanduvannya telemetriyi ta stezhennya angl Telecommand Telemetry and Tracking TT amp C pidsistema ruhovoyi ustanovki angl Propulsion Subsystem pidsistema konstrukciyi ta zv yazku angl Structure and Communications Subsystem ObladnannyaShema zonda Chan e 1 u konfiguraciyi zapusku A Datchik soncya GNC B Zoryanij datchik GNC C Palivnij bak D Antena z visokim koeficiyentom posilennya E Sonyachni paneli F Dviguni pozicionuvannya G Datchiki ultrafioletovogo viprominyuvannya H Antena z nizkim koeficiyentom posilennya peredachi I Prijomna antena z nizkim koeficiyentom posilennya 1 Nizkochastotna kalibruvalna antena CELMS 2 Visokochastotna kalibruvalna antena CELMS 3 Visokochastotna oglyadova antena CELMS 4 Nizkochastotna oglyadova antena CELMS 5 Stereokamera 6 Spektrometr zobrazhennya IIM 7 Lazernij visotomir LAM 8 Rentgenivskij spektrometr XRS Do skladu suputnika vhodili taki instrumenti Stereokamera iz priladom z zaryadovim zv yazkom PZZ angl Charge coupled device CCD maye optichnu rozdilnu zdatnist 120 m ta spektrometr yakij pracyuye na dovzhinah hvil vid 0 48 do 0 96 mkm Zavdannyam kameri ye stvorennya stereozobrazhennya Spektrometr yavlyaye soboyu trilinijnij prilad yakij sposterigaye za cilovoyu zonoyu pid troma riznimi kutami oglyadu speredu nadir i zzadu sho dozvolilo otrimati dani DEM angl Digital Elevation Model i dani ortofotoznimkiv globalnoyi poverhni Misyacya Misyachnij mikrohvilovij eholot angl Change e 1 Lunar Microwave Sounder CELMS takozh vidomij yak mikrohvilovij misyachnij radiometr angl Microwave Radiometer Moon MRM ye osnovnim naukovim instrumentom misiyi chotirohchastotnim mikrohvilovim radiometrom na 3 GGc 7 8 GGc 19 3 GGc i 37 GGc Priznachennyam cogo eholota ye monitoring glibini proniknennya chastot u misyachnij regolit Lazernij visotomir angl Laser Altimeter Moon LAM priznachenij dlya vimiryuvannya vidstani mizh suputnikom i tochkoyu Nadira misyachnoyi poverhni Prilad skladayetsya z lazernogo peredavacha i lazernogo prijmacha Spektrometr zobrazhennya angl Imaging Interferometer Spectrometer IIM metoyu spektrometra zobrazhennya ye otrimannya multispektralnih zobrazhen misyachnoyi poverhni Vlastivosti vidbittya misyacya vidimogo blizhnogo infrachervonogo diapazonu zalezhat vid mineralogiyi himiyi mineraliv i fizichnogo stanu misyachnogo regolitu Za dopomogoyu zobrazhen mozhna viznachiti rozpodil osnovnih tipiv mineraliv i girskih porid Gamma spektrometr angl Gamma Ray Spectrometer GRS metoyu gamma spektrometra ye sposterezhennya za kilkistyu himichnih elementiv na poverhni Misyacya Rentgenivskij spektrometr angl X Ray Spectrometer XRS priznachenij dlya viyavlennya fluorescentnogo rentgenivskogo viprominyuvannya poverhni Misyacya ta viznachennya rozpodilu troh osnovnih porodoutvoryuyuchih elementiv magnij Mg alyuminij Al ta kremnij Si na Misyaci Koli sonyachni rentgenivski abo kosmichni promeni bombarduyut misyachnu poverhnyu deyaki elementi viprominyuyut fluorescentne rentgenivske viprominyuvannya Vidi cih elementiv mozhna identifikuvati za dopomogoyu harakternih linij a kilkist mozhna viznachiti za intensivnistyu viprominyuvanogo rentgenivskogo viprominyuvannya Detektor chastinok visokoyi energiyi angl High energy Particle Detector HPD priznachenij dlya sposterezhennya za vazhkimi ionami ta protonami v prostori navkolo Misyacya Detektor ioniv sonyachnogo vitru angl Solar Wind Ion Detector SWID dva detektori priznacheni dlya analizu ioniv z nizkoyu energiyeyu v odnomu prostori z detektorom chastinok visokoyi energiyi angl High Energy Particle Detector HPD Dva detektori roztashovani vertikalno odin do odnogo Ionnij detektor sonyachnogo vitru skladayetsya z kolimatora analizatora ioniv i pidsilyuvacha mikropanelnoyi plastini angl Microchannel Plate Detector Naukovi ciliPered misiyeyu Chan e 1 stavilisya taki cili Stvorennya trivimirnoyi karti misyachnoyi poverhni Analizuvannya rozpodilu korisnih elementiv i materialiv tipu titana ta zaliza pid poverhneyu Misyacya Doslidzhennya osoblivostej misyachnogo gruntu Doslidzhennya kosmichnogo seredovisha mizh Misyacem i Zemleyu ta nad poverhneyu Misyacya Hid misiyiSpochatku zapusk buv zaplanovanij na kviten 2007 roku ale buli prijnyato rishennya pro jogo vidkladennya do zhovtnya oskilki ce buv krashij chas dlya vidpravlennya suputnika na orbitu Misyacya U serpni 2007 roku Kitaj ogolosiv pro gotovnist do zapusku misyachnogo suputnika Chan e 1 zapustili raketoyu nosiyem Velikij pohid 3A o 13 05 za Kiyivskim chasom 24 zhovtnya 2007 roku z centru zapusku suputnikiv Sichan sho u provinciyi Sichuan Z vdalim zapuskom Kitaj privitav direktor Derzhavnogo kosmichnogo agentstva Ukrayini Yurij Aleksyeyev ta visloviv spodivannya na rozshirennya kosmichnoyi spivpraci mizh Ukrayinoyu ta Kitayem Pislya zapusku Chan e 1 zrobiv tri oberti navkolo Zemli doki 31 zhovtnya 2007 roku pislya ostannogo gravitacijnogo manevru vin vzyav kurs do Misyacya Vihid na orbitu Misyacya vidbuvsya 5 listopada 2007 roku Shob vidznachiti cyu podiyu zond peredav 30 klasichnih kitajskih pisen i muzichnih tvoriv u tomu chisli i Zond distancijno keruvavsya zi stancij u Cindao ta Kashgari sho stalo pershim vikoristannyam Pershi fotografiyi Misyacya buli peredani 26 listopada 2007 roku Prem yer ministr Kitayu Ven Czyabao publichno predstaviv pershij znimok na ceremoniyi u Pekini nastupnogo dnya 1 bereznya 2009 roku ob 11 13 za Kiyivskim chasom Chan e 1 vpav na poverhnyu Misyacya zavershivshi svoyu misiyu Za danimi Derzhavnogo upravlinnya nauki tehnologij i promislovosti nacionalnoyi oboroni Kitayu ce buv splanovane i kontrolovane padinnya Pid chas svoyeyi orbitalnoyi misiyi zond peredav 1 37 Tb informaciyi sho dozvolilo vpershe stvoriti povnu ob yemnu kartu Misyacya DosyagnennyaSuputnik stvoriv tochnu trivimirnu kartu misyachnoyi poverhni z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu Aparat proviv pershe v sviti pasivne bagatokanalne mikrohvilove distancijne zonduvannya Misyacya Div takozhKosmichna programa Kitayu Kitajska programa doslidzhennya Misyacya Chan e 2 Chan e 3 Yujtu Chan e 4 Yujtu 2 PrimitkiKitaj zibravsya na Misyac Zbruch ukr 9 grudnya 2013 Procitovano 5 lyutogo 2023 Bergin Chris 24 zhovtnya 2007 China enters the new moon race with Chang e 1 launch NASASpaceFlight com amer Procitovano 5 lyutogo 2023 Kitaj zapustit drugij misyachnij zond Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly Procitovano 5 lyutogo 2023 Chang e 1 Lunar 1 Mission of China www eoportal org Procitovano 5 lyutogo 2023 Dong Fang Hong 3 China Space Report angl 10 chervnya 2016 Procitovano 5 lyutogo 2023 ESA tracking support essential to Chinese mission www esa int angl Procitovano 5 lyutogo 2023 Jiang Jingshan Wang Zhenzhan Zhang Xiaohui Li Yun Wang Xuefei Wang Tao 2010 07 China Lunar Probe Chang e 1 Microwave Sounder Design and some results 2010 IEEE International Geoscience and Remote Sensing Symposium s 4282 4285 doi 10 1109 IGARSS 2010 5650838 Procitovano 5 lyutogo 2023 Li ChunLai Ren Xin Liu JianJun Zou XiaoDuan Mu LingLi Wang JianYu Shu Rong Zou YongLiao Zhang HongBo 1 listopada 2010 Laser altimetry data of Chang E 1 and the global lunar DEM model Science China Earth Sciences angl T 53 11 s 1582 1593 doi 10 1007 s11430 010 4020 1 ISSN 1869 1897 Procitovano 5 lyutogo 2023 Zhu Feng Liu Jiahang Chen Tieqiao 2017 12 Noise reduction and analysis for Chang E 1 Imaging Interferometer IIM data 2017 International Conference on Progress in Informatics and Computing PIC s 148 153 doi 10 1109 PIC 2017 8359532 Procitovano 5 lyutogo 2023 Zhu Meng Hua Ma Tao Chang Jin 1 zhovtnya 2010 Chang E 1 gamma ray spectrometer and preliminary radioactive results on the lunar surface Planetary and Space Science angl T 58 12 s 1547 1554 doi 10 1016 j pss 2010 07 022 ISSN 0032 0633 Procitovano 5 lyutogo 2023 X Ray Spectrometer aboard Chang e 1 Satellite Works Well Institute of High Energy Physics english ihep cas cn Procitovano 5 lyutogo 2023 NASA NSSDCA Experiment Details nssdc gsfc nasa gov Procitovano 5 lyutogo 2023 Xiong Jixin Wong Hon Cheng Wong Un Hong Wang Xinyue Reme Henri 2011 10 An intuitive software framework for visualizing the solar wind ion data from Chang E 1 lunar orbiter 2011 4th International Congress on Image and Signal Processing T 4 s 2168 2172 doi 10 1109 CISP 2011 6100644 Procitovano 5 lyutogo 2023 Chang e 1 new mission to Moon lifts off European Space Agency Procitovano 24 zhovtnya 2007 Kitaj obyavil o gotovnosti k zapusku sputnika k Lune www unian net ros Procitovano 5 lyutogo 2023 China Radio International 15 bereznya 2007 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2007 Procitovano 24 zhovtnya 2007 Kitaj ogolosiv pro gotovnist do zapusku suputnika do Misyacya www unian ua ukr Procitovano 5 lyutogo 2023 Svoboda Radio 5 lyutogo 2008 Kitaj zapustiv svij pershij suputnik Misyacya Radio Svoboda ukr Procitovano 5 lyutogo 2023 Kitaj uspishno zapustiv svij pershij misyachnij suputnik RBK Ukraina ros Procitovano 5 lyutogo 2023 Moon orbiter launched china org cn www china org cn Procitovano 5 lyutogo 2023 国际同行向中国航天局祝贺嫦娥一号发射成功 搜狐新闻 news sohu com Procitovano 5 lyutogo 2023 Chang e 1 at its furthest point from Earth china org cn www china org cn Procitovano 5 lyutogo 2023 1st lunar probe enters moon s orbit china org cn www china org cn Procitovano 5 lyutogo 2023 Chinese music to be played in outer space audio clips china org cn www china org cn Procitovano 5 lyutogo 2023 China s Chang e 1 Captures Its First Image of the Moon www lpi usra edu Procitovano 5 lyutogo 2023 50 rokiv fotografuvannya Misyacya kosmos Korisni poradi i cikava informaciya na bud yaku temu ua Procitovano 5 lyutogo 2023 Kitajskij sputnik Chane 1 prilunilsya Vechernij Harkov vecherniy kharkov ua Procitovano 5 lyutogo 2023 China lunar probe mission ends with planned crash USATODAY com usatoday30 usatoday com Procitovano 5 lyutogo 2023 Gazeta ua 24 zhovtnya 2018 Kitajcy sozdali pervuyu obemnuyu kartu Luny startovala programma issledovanij sputnika Gazeta ua ros Procitovano 5 lyutogo 2023 Posilannya NASA Solar System Exploration Chang e 1 new mission to Moon lifts off 30 bereznya 2015 u Wayback Machine China s lunar probe Chang e 1 impacts moon 2 bereznya 2009 u Wayback Machine