Чакту́н («червоний камінь») — давнє місто цивілізації мая. Знаходиться на півострові Юкатан, на території мексиканського штату Кампече.
Чактун Chactún
|
Дослідження
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Телеканал Інтер. У Мексиці знайшли давнє поселення мая. 21.06.2013 |
Місто знайдено групою археологів Товариства «National Geographic Society» та мексиканського Національного інституту антропології та історії на чолі зі словенським археологом Іваном Спрайчем у червні 2013 року в джунглях півострова Юкатан (Мексика) на північ від біосферного резервату Калакмул..
За свідченням Івана Спрайча відкриття міста стало можливим завдяки стереоскопічній аерофотозйомці.
Історія досліджень
Наразі навіть невідомо, як називався Чактун у давнину і яка царська династія правила там. Місто виникло близько V століття. Розквіт припав на період з 600 по 900 рік нашої ери. На одній зі стел виявлено текст, що свідчить про створення споруди в 731 році.
Останні поселенці залишили місто більше тисячі років тому. Проте місто добре збереглося, і на деяких каменях можна розрізнити візерунки та написи.
Опис
Площа міста близько 54 акрів (22,3 га). У межах його центральної частини археологи виокремлюють три архітектурних комплекси. Найбільший комплекс, західний (площа 11 га), складається із кількох площ і дворів, оточених пірамідальними храмами та палацами. У місті збереглися 15 пірамід, найвища з яких «Споруда A-1» — 23 метри (розташовано в Західному комплексі).
У його південно-східному кінці розташовано стадіон для гри в м'яч, від якого, ймовірно, брала початок дорога-сакбе, що простягалася на відстань понад 300 м і поєднувала західний комплекс із південно-східним. Головні споруди південно-східного комплексу оточують центральну площу, що має 82 м завдовжки і 48 м завширшки. Як і в західному комплексі, на її південному кінці розташовано стадіон для гри в м'яч. Північно-східний комплекс є найменшим у Чактуні, кордони його єдиної площі окреслено двома пірамідальними храмами, що мають майже 20 м заввишки.
Станом на 2015 рік у городищі знайдено 20 стел і 15 вівтарів, при цьому на дев'ятьох стелах і двох вівтарях збереглися рештки зображень або написів. З погляду епіграфіки найціннішими є стели 1, 12, 14 і 18 з Чактуна. Зокрема стела 1 вирізняється тим, що її ієрогліфічні картуші було виліплено зі штуку і пофарбовано в червоний колір. Саме на честь цього монумента городище отримало свою сучасну назву Чактун.
Дата Довгого рахунку на стелі 1 відповідає завершенню двадцятиріччя 9.16.0.0.0, 2 Ахав 13 Сек (9 травня 751 року), далі сказано, що цей ювілейний «червоний камінь» встановив правитель на ім'я Ах-К'ініч-Бахлам. Імовірно, того ж 751 року в Чактуні створили ще один монумент, стелу 12, від якої, на жаль, збереглася лише верхня частина. Напис на ній цікавий наявністю так званого 819-добового календарного циклу, який не є характерним для регіону Кампече, але натомість часто трапляється у текстах із городищ на заході та півдні області мая. На лицевій стороні монумента збереглося зображення персонажа у пишному головному уборі, але в ієрогліфічному тексті згадки будь-яких дійових осіб відсутні. На стелах 14 і 18 з Чактуна так само показано осіб у багатому вбранні, дата встановлення цих монументів відповідає дневі 9.15.0.0.0, 4 Ахав 13 Йаш (22 серпня 731 року).
Поблизу стели 1 археологи знайшли фрагменти курильниць, що за своїм типом можуть бути датовані пізнім посткласичним періодом. Отже, цей монумент залишався об'єктом культу й пошанування навіть по довгому часі після запустіння міста.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 2 липня 2013.
- В Кампече знайдено важливе місто мая [ 26 червня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
- . Кореспондент. 21 червня 2013. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 22 червня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
()
Див. також
Джерела
- Šprajc I., Esparza Olguín O., Campiani A. et al. Chactún, Tamchén y Lagunita: primeras incursiones arqueológicas a una región ignota // Arqueología Mexicana. — 2015. — Vol. XXIII, No. 136. — P. 20-25. (ісп.)
Посилання
Це незавершена стаття про Месоамерику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chaktu n chervonij kamin davnye misto civilizaciyi maya Znahoditsya na pivostrovi Yukatan na teritoriyi meksikanskogo shtatu Kampeche Chaktun Chactun Koordinati 18 27 18 pn sh 89 30 29 sh d H G O Krayina Meksika MeksikaShtat Kampeche ChaktunChaktun Meksika ChaktunChaktun Kampeche shtat Kampeche DoslidzhennyaZovnishni videofajli Telekanal Inter U Meksici znajshli davnye poselennya maya 21 06 2013 Misto znajdeno grupoyu arheologiv Tovaristva National Geographic Society ta meksikanskogo Nacionalnogo institutu antropologiyi ta istoriyi na choli zi slovenskim arheologom Ivanom Sprajchem u chervni 2013 roku v dzhunglyah pivostrova Yukatan Meksika na pivnich vid biosfernogo rezervatu Kalakmul Za svidchennyam Ivana Sprajcha vidkrittya mista stalo mozhlivim zavdyaki stereoskopichnij aerofotozjomci Istoriya doslidzhenNarazi navit nevidomo yak nazivavsya Chaktun u davninu i yaka carska dinastiya pravila tam Misto viniklo blizko V stolittya Rozkvit pripav na period z 600 po 900 rik nashoyi eri Na odnij zi stel viyavleno tekst sho svidchit pro stvorennya sporudi v 731 roci Ostanni poselenci zalishili misto bilshe tisyachi rokiv tomu Prote misto dobre zbereglosya i na deyakih kamenyah mozhna rozrizniti vizerunki ta napisi OpisPlosha mista blizko 54 akriv 22 3 ga U mezhah jogo centralnoyi chastini arheologi viokremlyuyut tri arhitekturnih kompleksi Najbilshij kompleks zahidnij plosha 11 ga skladayetsya iz kilkoh plosh i dvoriv otochenih piramidalnimi hramami ta palacami U misti zbereglisya 15 piramid najvisha z yakih Sporuda A 1 23 metri roztashovano v Zahidnomu kompleksi U jogo pivdenno shidnomu kinci roztashovano stadion dlya gri v m yach vid yakogo jmovirno brala pochatok doroga sakbe sho prostyagalasya na vidstan ponad 300 m i poyednuvala zahidnij kompleks iz pivdenno shidnim Golovni sporudi pivdenno shidnogo kompleksu otochuyut centralnu ploshu sho maye 82 m zavdovzhki i 48 m zavshirshki Yak i v zahidnomu kompleksi na yiyi pivdennomu kinci roztashovano stadion dlya gri v m yach Pivnichno shidnij kompleks ye najmenshim u Chaktuni kordoni jogo yedinoyi ploshi okresleno dvoma piramidalnimi hramami sho mayut majzhe 20 m zavvishki Stanom na 2015 rik u gorodishi znajdeno 20 stel i 15 vivtariv pri comu na dev yatoh stelah i dvoh vivtaryah zbereglisya reshtki zobrazhen abo napisiv Z poglyadu epigrafiki najcinnishimi ye steli 1 12 14 i 18 z Chaktuna Zokrema stela 1 viriznyayetsya tim sho yiyi iyeroglifichni kartushi bulo vilipleno zi shtuku i pofarbovano v chervonij kolir Same na chest cogo monumenta gorodishe otrimalo svoyu suchasnu nazvu Chaktun Data Dovgogo rahunku na steli 1 vidpovidaye zavershennyu dvadcyatirichchya 9 16 0 0 0 2 Ahav 13 Sek 9 travnya 751 roku dali skazano sho cej yuvilejnij chervonij kamin vstanoviv pravitel na im ya Ah K inich Bahlam Imovirno togo zh 751 roku v Chaktuni stvorili she odin monument stelu 12 vid yakoyi na zhal zbereglasya lishe verhnya chastina Napis na nij cikavij nayavnistyu tak zvanogo 819 dobovogo kalendarnogo ciklu yakij ne ye harakternim dlya regionu Kampeche ale natomist chasto traplyayetsya u tekstah iz gorodish na zahodi ta pivdni oblasti maya Na licevij storoni monumenta zbereglosya zobrazhennya personazha u pishnomu golovnomu ubori ale v iyeroglifichnomu teksti zgadki bud yakih dijovih osib vidsutni Na stelah 14 i 18 z Chaktuna tak samo pokazano osib u bagatomu vbranni data vstanovlennya cih monumentiv vidpovidaye dnevi 9 15 0 0 0 4 Ahav 13 Jash 22 serpnya 731 roku Poblizu steli 1 arheologi znajshli fragmenti kurilnic sho za svoyim tipom mozhut buti datovani piznim postklasichnim periodom Otzhe cej monument zalishavsya ob yektom kultu j poshanuvannya navit po dovgomu chasi pislya zapustinnya mista Primitki Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2013 V Kampeche znajdeno vazhlive misto maya 26 chervnya 2013 u Wayback Machine fr Korespondent 21 chervnya 2013 Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Div takozhSpisok mist mayaDzherelaSprajc I Esparza Olguin O Campiani A et al Chactun Tamchen y Lagunita primeras incursiones arqueologicas a una region ignota Arqueologia Mexicana 2015 Vol XXIII No 136 P 20 25 isp PosilannyaCe nezavershena stattya pro Mesoameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi