Чакрабонґсе Буванаф

Чакрабонґсе Буванаф, принц Пітсанулок (тай. สมเด็จพระอนุชาธิราช เจ้าฟ้าจักรพงษ์ภูวนาถ กรมหลวงพิษณุโลกประชานาถ; 3 березня 1883(18830303) — 13 червня 1920) — тайський фельдмаршал, син короля Таїланду Рами V Чулалонгкорна, відомий своїми зв'язками з Росією.

Чакрабонґсе Буванаф
тай. สมเด็จพระอนุชาธิราช เจ้าฟ้าจักรพงษ์ภูวนาถ กรมหลวงพิษณุโลกประชานาถ
Народився	3 березня 1883(1883-03-03) Бангкок, Таїланд
Помер	13 червня 1920(1920-06-13) (37 років) Бангкок, Таїланд ·пневмонія
Країна	Таїланд
Місце проживання	Велика Британія Санкт-Петербург Таїланд Таїланд
Alma mater	Пажеський корпус (23 серпня 1902) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Вчителі	Ардашев Павло Миколайович
Знання мов	російська і тайська
Військове звання	фельдмаршал, Корнет і полковник
Конфесія	буддизм
Рід	Чакрі
Батько	Чулалонгкорн
Мати	^d
Брати, сестри	^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Вачіравуд, Прачадіпок, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
У шлюбі з	Катерина Десницька
Діти	Чула Чакрабон
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

В російському середньовічному костюмі, Костюмований бал 1903 року в Зимовому палаці

Був улюбленою дитиною батьків. Після здобуття початкової освіти в Таїланді був відправлений у Велику Британію (1896), де навчався до 1898 року. З кінця 1897 року вивчав російську мову під керівництвом П. Н. Ардашева, перебувавшого тоді на стажуванні в Англії. Чакрабонґсе був одним з перших сіамців, які вивчили російську мову. Влітку 1898 року відправлений у Санкт-Петербург для навчання у Пажеському корпусі. Король Рама V Чулалонгкорн домовився про навчання сина в Росії під час свого візиту в Петербург в 1897 році. Він радив Миколі II не давати синові потурань і виховувати як справжнього офіцера. Закінчив Пажеський корпус у 1902 році кращим учнем, випущений в лейб-гвардії Гусарський Його Величності полк корнетом. У 1908 році отримав чин полковника Російської імператорської армії. Був нагороджений російським орденом Св. Володимира IV ступеня. За деякими джерелами, закінчив Академію генштабу.

У Росії познайомився з українкою Катериною Десницькою і одружився з нею (1907). У 1908 році у них народився син Чула Чакрабон. За деякими даними, перед шлюбом з Десницькою, укладеним в Константинополі, Чакрабонґсе хрестився в православ'я, але згодом повернувся до буддизму.

Після повернення в Сіам призначений начальником Генерального штабу тайської армії. Вніс великий внесок у розвиток авіації в країні, заснував сіамські королівські ВВС.

Після смерті свого батька і вступу на престол бездітного старшого брата Вачиравуда (Рами VI) Чакрабонґсе став спадкоємним принцом (1910).

Представляв свою країну під час багатьох зарубіжних візитів, зокрема, був присутній на коронації Георга V в червні 1911 року, на шляху в Англію відвідав Росію, зробивши подорож через Далекий Схід і Сибір.

Помер у віці 37 років.

У мистецтві

Історія кохання принца Чакрабонґсе і Катерини Десницької описана:

• у книзі Паустовського «Далекі роки» (1946);
• у романі Р. Востокової «Нефритове слоненя» (1989);
• у книзі їх онуки, принцеси Таїланду Нариси Чакрабон «Катя і принц Сіаму».

У 2011 році за цією книгою в Єкатеринбурзькому театрі опери і балету був поставлений однойменний балет.

Документалістика

• Документальный фильм. Сценарий: С. Алексеев. Режиссёр: Д. Марковцев. 2014 г (25.02.2014). Катя и принц. История одного вымысла. На 39 хвилині. . {{}}: Пропущений або порожній |title= () [ 23 травня 2015 у Wayback Machine.]

Примітки

1. . Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 21 листопада 2017.
2. Э. О. Берзин. История Таиланда. М., 1973. — С. 191.
3. Список полковникам по старшинству. Составлен по 1-е марта 1914 г. — СПб., 1914. — С. 332. [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
4. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 листопада 2017.

Чакрабонґсе, Катерина Десницька і принц Чула