Чакмультун (ісп. Chacmultun) — руїни міста цивілізації мая у штаті Юкатан (Мексика). Перекладається з мови мая як «Пагорби червоного каменю». Свою назву отримав від села поблизу.
Чакмультун | |
---|---|
піраміда Шет-Пуль | |
Країна | Мексика |
Регіон | Юкатан |
Історія | |
Датування | 300 — 1400 |
Періоди | Класичний і післякласичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1895 |
Відкривач | Теоберт Малер |
Чакмультун у Вікісховищі |
Історія
Стародавня назва невідома. Невеличке поселення було засновано близько 300 року. У VII—VIII століттях перетворилося на значне місце Юкатану. Тоді або трохи раніше навколо міста утворилася самостійна держава (назва досі не відома). Розквіт царства і міста припав на X ст. Занепад розпочався після 1200 року, коли припинило існувати тамтешнє царство. Остаточно місто було залишено населенням до 1400 року.
Опис
Розташовано у центральній частині півострова Юкатан, на відстані 2 км від села мая Чвкмультун, 7 км на північний захід від м. Текаш, 126 км від міста Мерида.
Архітектура
Архітектура відповідає стилю Пуук. Практично усі споруди свого часу були зведені із каменю, який під дією дощу та повітря здобув червоного кольору. За це отримало свою назву.
Адміністративно-ритуальний центр становить площу 1 км2. Складається з 4 частин: Чакмультун, Шет-Пуль, Кабальпак, Центральний район. Неподалік від останнього виявлено майданчик для гри у м'яч, що має H-подібну форму.
Групи збережених будівель віддалені один від одного, Група Чакмультун знаходиться в центрі, руїни Кабальпак на схід від входу, а на південь на пагорбі стоїть піраміда Шет-Пуль. Ці групи будівель були побудовані на пагорбах або штучних терасах.
Група Чакмультун розташована на великій і високій терасі. На верхівці виявлено прямокутний палац (Споруда 1) з кількома кімнати. Досліджено, що в часи розквіту міста він мав 20 кімнат. На північ від палацу є 3 проходи, які складаються з кількох великих кам'яних плит.
Інтерес становить Споруда 2, що складається з великих масивних брил. У задній стороні є вузький прохід. Сама будова має квадратну форму. Поруч розташована Споруда 3, яка має 16 кімнат, в одній з них виявлено вівтар.
Основу Групи Кабальпак становить Споруда 5. Вона розташована в основі пагорбу, має 3 кімнати. Загалом група представляє чітку осьову симетрію.
Група Шет-Пуль складається з декількох споруд, головна з них має декілька поверхів, кількість їх за час розквіту міста поки невідома. Стосовно застосування існують різні версії: палацовий комплекс або ритуальна будова.
Живопис
Колірна гамма розписів досить широка: блакитний, яскраво-зелений, світло-зелений, червоний, помаранчевий, сірий, жовтий і кремовий кольори. Втім малюнок значно слабкіше, ніж на фресках Паленке і Уашактуна, Бонампака.
Залишки розписів знаходяться в двох великих, багатокімнатних будинках. Найбільш збережена з них (кімната 10 Споруди 3) поділяється на 2 смуги. На верхній в центрі представлено сварку або сутичку декількох персонажів на щаблях піраміди; праворуч і ліворуч стоять вояки зі списами, палицями і різними штандартами, спостерігаючи за тим, що відбувається. На нижній смузі видно 2 вояки, що стоять з піднятими дротиками біля вівтаря, а праворуч від них — хатина з увіткненим перед нею в землю великим списом, на якому нанизані якісь незрозумілі речі. Зверху і знизу зображення були облямовані широкою стрічкою помаранчевого геометричного орнаменту на білому тлі, а з боків — червоною смугою з маленькими витонченими людськими фігурками, виконаними декількома фарбами. Особливістю є жива передача руху в центральній групі персонажів.
Розпис в іншому палаці (кімната 8 Споруди 4) має чисто орнаментальний характер.
Дослідження
Відкрито австрійським науковцем і художником Теобертом Малером у середині 1890-х років. У 1903—1904 роках дослідження здійснював археолог Едвард Томпсон. Значні розкопки розпочалися лише у 1970-х роках.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чакмультун |
(ісп.)
- Antonio Benavides Castillo: Chacmultún: una ciudad maya del Puuc. // Cuadernos de arquitectura mesoamericana, no 6, S. 17-25. México 1985
- Casares G. Cantón, Raúl; Duch Collel, Juan; Zavala Vallado, Slvio et al (1998). Yucatán en el tiempo. Mérida, Yucatán.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chakmultun isp Chacmultun ruyini mista civilizaciyi maya u shtati Yukatan Meksika Perekladayetsya z movi maya yak Pagorbi chervonogo kamenyu Svoyu nazvu otrimav vid sela poblizu Chakmultunpiramida Shet PulKrayina MeksikaRegionYukatanIstoriyaDatuvannya300 1400PeriodiKlasichnij i pislyaklasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1895VidkrivachTeobert Maler Chakmultun u VikishovishiIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Nevelichke poselennya bulo zasnovano blizko 300 roku U VII VIII stolittyah peretvorilosya na znachne misce Yukatanu Todi abo trohi ranishe navkolo mista utvorilasya samostijna derzhava nazva dosi ne vidoma Rozkvit carstva i mista pripav na X st Zanepad rozpochavsya pislya 1200 roku koli pripinilo isnuvati tamteshnye carstvo Ostatochno misto bulo zalisheno naselennyam do 1400 roku OpisRoztashovano u centralnij chastini pivostrova Yukatan na vidstani 2 km vid sela maya Chvkmultun 7 km na pivnichnij zahid vid m Tekash 126 km vid mista Merida Arhitektura Arhitektura vidpovidaye stilyu Puuk Praktichno usi sporudi svogo chasu buli zvedeni iz kamenyu yakij pid diyeyu doshu ta povitrya zdobuv chervonogo koloru Za ce otrimalo svoyu nazvu Administrativno ritualnij centr stanovit ploshu 1 km2 Skladayetsya z 4 chastin Chakmultun Shet Pul Kabalpak Centralnij rajon Nepodalik vid ostannogo viyavleno majdanchik dlya gri u m yach sho maye H podibnu formu Grupi zberezhenih budivel viddaleni odin vid odnogo Grupa Chakmultun znahoditsya v centri ruyini Kabalpak na shid vid vhodu a na pivden na pagorbi stoyit piramida Shet Pul Ci grupi budivel buli pobudovani na pagorbah abo shtuchnih terasah Grupa Chakmultun roztashovana na velikij i visokij terasi Na verhivci viyavleno pryamokutnij palac Sporuda 1 z kilkoma kimnati Doslidzheno sho v chasi rozkvitu mista vin mav 20 kimnat Na pivnich vid palacu ye 3 prohodi yaki skladayutsya z kilkoh velikih kam yanih plit Interes stanovit Sporuda 2 sho skladayetsya z velikih masivnih bril U zadnij storoni ye vuzkij prohid Sama budova maye kvadratnu formu Poruch roztashovana Sporuda 3 yaka maye 16 kimnat v odnij z nih viyavleno vivtar Osnovu Grupi Kabalpak stanovit Sporuda 5 Vona roztashovana v osnovi pagorbu maye 3 kimnati Zagalom grupa predstavlyaye chitku osovu simetriyu Grupa Shet Pul skladayetsya z dekilkoh sporud golovna z nih maye dekilka poverhiv kilkist yih za chas rozkvitu mista poki nevidoma Stosovno zastosuvannya isnuyut rizni versiyi palacovij kompleks abo ritualna budova Zhivopis Kolirna gamma rozpisiv dosit shiroka blakitnij yaskravo zelenij svitlo zelenij chervonij pomaranchevij sirij zhovtij i kremovij kolori Vtim malyunok znachno slabkishe nizh na freskah Palenke i Uashaktuna Bonampaka Zalishki rozpisiv znahodyatsya v dvoh velikih bagatokimnatnih budinkah Najbilsh zberezhena z nih kimnata 10 Sporudi 3 podilyayetsya na 2 smugi Na verhnij v centri predstavleno svarku abo sutichku dekilkoh personazhiv na shablyah piramidi pravoruch i livoruch stoyat voyaki zi spisami palicyami i riznimi shtandartami sposterigayuchi za tim sho vidbuvayetsya Na nizhnij smuzi vidno 2 voyaki sho stoyat z pidnyatimi drotikami bilya vivtarya a pravoruch vid nih hatina z uvitknenim pered neyu v zemlyu velikim spisom na yakomu nanizani yakis nezrozumili rechi Zverhu i znizu zobrazhennya buli oblyamovani shirokoyu strichkoyu pomaranchevogo geometrichnogo ornamentu na bilomu tli a z bokiv chervonoyu smugoyu z malenkimi vitonchenimi lyudskimi figurkami vikonanimi dekilkoma farbami Osoblivistyu ye zhiva peredacha ruhu v centralnij grupi personazhiv Rozpis v inshomu palaci kimnata 8 Sporudi 4 maye chisto ornamentalnij harakter DoslidzhennyaVidkrito avstrijskim naukovcem i hudozhnikom Teobertom Malerom u seredini 1890 h rokiv U 1903 1904 rokah doslidzhennya zdijsnyuvav arheolog Edvard Tompson Znachni rozkopki rozpochalisya lishe u 1970 h rokah DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chakmultun isp Antonio Benavides Castillo Chacmultun una ciudad maya del Puuc Cuadernos de arquitectura mesoamericana no 6 S 17 25 Mexico 1985 Casares G Canton Raul Duch Collel Juan Zavala Vallado Slvio et al 1998 Yucatan en el tiempo Merida Yucatan