Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єлизавета Іванівна Ча йкіна рос Елизавета Ивановна Чайкина 28 серпня 1918 23 листопада 1941 секретар Пенівського підпіль

Чайкіна Єлизавета Іванівна

Чайкіна Єлизавета Іванівна

Єлизавета Іванівна Ча́йкіна (рос. Елизавета Ивановна Чайкина; 28 серпня 1918 — 23 листопада 1941) — секретар Пенівського підпільного райкому комсомолу Калінінської області, одна з організаторів партизанського загону під час німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (1942).

Чайкіна Єлизавета Іванівна
рос. Елизавета Ивановна Чайкина
image
Народилася28 серпня 1918(1918-08-28)[1]
d, d, Тверська губернія, Московська область[d], Російська СФРР
Померла23 листопада 1941(1941-11-23)[1](23 роки)
Пено, Калінінська область, РРФСР, СРСР
·вогнепальне поранення
ПохованняПеновський район і Q108326601?
Країнаimage СРСР
Діяльністьпартизанка
Учасникнімецько-радянська війна
ПартіяКПРС
Нагороди
image
image

Біографія

Народилася 28 серпня 1918 року в селі , нині Пенівський район Тверської області.

Член ВКП (б) з 1939 року. У 1939 році обрана секретарем Пенівського райкому комсомолу. У 1941 році Ліза спрямована на обласні курси партійних і комсомольських працівників у місто Калінін (нині Твер).

Під час німецько-радянської війни — секретар Пенівського райкому ВЛКСМ Л .Чайкіна очолювала підпільну організацію молоді, брала активну участь в операціях партизанського загону, що діяв на території Великолуцької і Калінінської областей.

22 листопада 1941 року Лізу Чайкіну було відправлено ​​в село Пено на розвідування чисельності ворожого ґарнізону. Дорогою до Пено вона зайшла на хутір Красноє Покатіще до своєї подруги, розвідниці Марусі Купорової. Там її помітив староста і доніс німцям, які увірвалися в будинок Купорових, розстріляли усю родину, а Лізу Чайкіну відвезли в Пено. Навіть під тортурами вона відмовилася видати інформацію про місцезнаходження партизанського загону і була розстріляна 23 листопада 1941 року.

Похована в сквері в селищі Пено Тверської області.

Нагороди

Пам'ять

image
Радянська поштова марка із зображенням Чайкіної.
  • 1942 році ім'ям Чайкіної названа комсомольсько-молодіжна партизанська бригада, в 1943 — ескадрилья літаків 630-го (147-го) гвардійського винищувального авіаполку.
  • Ім'я партизанки носить Музей імені Лізи Чайкіної в Твері. У 1942 році на пересувній виставці Омський художників для госпіталів К. П. Бєлов представив мальовниче полотно «Ліза Чайкіна».
  • У 1945 році комсорг 705-го полку, який встановив Прапор Перемоги, Микола Бєляєв написав на стіні Рейхстагу «Наша Ліза» в пам'ять про Лізу Чайкіної, з якою він був знайомий до війни.
  • 3 травня 1946 року німецьке судно «Heinrich Arp», перейменоване в 1945 році в «Empire Connemara», було передано на річці Клайд Радянському Союзу по репаріації і перейменовано на пароплав «Ліза Чайкіна». Історія пароплава не менш цікава, ніж історія Лізи Чайкіної — він згаданий в декількох книгах радянських авторів, в останні роки експлуатації перевозив ув'язнених на Далекому Сході.
  • Вулиці в багатьох містах Росії, Білорусії, Казахстану і України.
  • На честь Лізи Чайкіної названий теплохід, що курсує по озеру Селігер.
  • У 1970 роки вздовж південного берега Криму курсував теплохід «Ліза Чайкіна» (проєкт 1430).
  • У 1978 році видано художній маркований конверт, присвячений героїні.
  • В її честь встановлено пам'ятник в Омську (скульптор А. А. Цимбал), у Владивостоці, в місті Мала Вішера у швейної фабрики, погруддя на вул. Набережній, 1 (біля школи № 13), (Київ Червоноармійський провулок), погруддя у Мінську. У травні 2013 року на честь Лізи Чайкіної встановлено меморіальну таблицю у Петрозаводську.
  • У 1944 році на місці загибелі партизанки встановлено погруддя Чайкіної (скульптор Н. В. Томський). У 1981 році проведена реконструкція меморіального комплексу. Також в Пено існує діючий музей, присвячений Лізі.
  • Традиційний міжнародний турнір з плавання імені Лізи Чайкіної проводиться з 1981 року. Турнір проходить в 25-метровому басейні «Янтар» у Мінську.

У мистецтві

Подвигу Чайкіної присвячений роман Н. З. Бірюкова «Чайка», поема М. І. Коміссарова «Ліза Чайкіна», цикл віршів Михайла Свєтлова. На честь Лізи Чайкіної композитором Маргаритою Кусі написана поема для симфонічного оркестру «Чайка» у 1950 році.

Примітки

  1. TracesOfWar
    d:Track:Q98839586
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза тов. Чайкиной Е. И.» от 6 марта 1942 года [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 25 марта (№ 9 (168)). — С. 1.

Джерела

  • Чайкина Елизавета Ивановна // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — С. 708. — 863 с. — 100 000 экз. — .(рос.)
  • Колосков В. Девушка из Руно // Героини: очерки о женщинах — Героях Советского Союза / ред.-сост. Л. Ф. Торопов; предисл. Е. Кононенко. — Вып. 2. — М.: Политиздат, 1969. — 463 с.(рос.)
  • Полевой Б. Н. Жанна Д'Арк верхневолжских лесов / Самые памятные: Истории моих репортажей. — М.: Молодая гвардия, 1980. — С. 141—148.(рос.)
  • Легендарные Герои-комсомольцы. Вып V и VI. 1973.(рос.)
  • Михайлов Н. Лиза Чайкина. Библиотечка молодого партизана. Вып.6 — М.: Молодая гвардия, 1942.(рос.)
  • Такоев К. Связистка Л. Чайкина. — М., 1947.(рос.)
  • Бирюков Н. З. Чайка, 1945.(рос.)
  • Комиссарова М. И. Лиза Чайкина. — М.: Моск. рабочий Калинин. отд-ние, 1986.(рос.)
  • Комиссарова М. И. Наша Чайка. — М., 1976.(рос.)
  • Когда им было двадцать. Сборник. Кн. 2 — М.: Политиздат, 1981.(рос.)
  • Алексеев А. Лиза Чайкина — М.: газ. Правда, 2003. — .(рос.)
  • Шведова И. Ф. Лиза Чайкина. — М., Политиздат, 1976.(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yelizaveta Ivanivna Cha jkina ros Elizaveta Ivanovna Chajkina 28 serpnya 1918 23 listopada 1941 sekretar Penivskogo pidpilnogo rajkomu komsomolu Kalininskoyi oblasti odna z organizatoriv partizanskogo zagonu pid chas nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 Chajkina Yelizaveta Ivanivnaros Elizaveta Ivanovna ChajkinaNarodilasya28 serpnya 1918 1918 08 28 1 d d Tverska guberniya Moskovska oblast d Rosijska SFRRPomerla23 listopada 1941 1941 11 23 1 23 roki Peno Kalininska oblast RRFSR SRSR vognepalne poranennyaPohovannyaPenovskij rajon i Q108326601 Krayina SRSRDiyalnistpartizankaUchasniknimecko radyanska vijnaPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya 28 serpnya 1918 roku v seli nini Penivskij rajon Tverskoyi oblasti Chlen VKP b z 1939 roku U 1939 roci obrana sekretarem Penivskogo rajkomu komsomolu U 1941 roci Liza spryamovana na oblasni kursi partijnih i komsomolskih pracivnikiv u misto Kalinin nini Tver Pid chas nimecko radyanskoyi vijni sekretar Penivskogo rajkomu VLKSM L Chajkina ocholyuvala pidpilnu organizaciyu molodi brala aktivnu uchast v operaciyah partizanskogo zagonu sho diyav na teritoriyi Velikoluckoyi i Kalininskoyi oblastej 22 listopada 1941 roku Lizu Chajkinu bulo vidpravleno v selo Peno na rozviduvannya chiselnosti vorozhogo garnizonu Dorogoyu do Peno vona zajshla na hutir Krasnoye Pokatishe do svoyeyi podrugi rozvidnici Marusi Kuporovoyi Tam yiyi pomitiv starosta i donis nimcyam yaki uvirvalisya v budinok Kuporovih rozstrilyali usyu rodinu a Lizu Chajkinu vidvezli v Peno Navit pid torturami vona vidmovilasya vidati informaciyu pro misceznahodzhennya partizanskogo zagonu i bula rozstrilyana 23 listopada 1941 roku Pohovana v skveri v selishi Peno Tverskoyi oblasti NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 6 bereznya 1942 roku posmertno Orden Lenina 6 bereznya 1942 roku posmertno Pam yatRadyanska poshtova marka iz zobrazhennyam Chajkinoyi 1942 roci im yam Chajkinoyi nazvana komsomolsko molodizhna partizanska brigada v 1943 eskadrilya litakiv 630 go 147 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviapolku Im ya partizanki nosit Muzej imeni Lizi Chajkinoyi v Tveri U 1942 roci na peresuvnij vistavci Omskij hudozhnikiv dlya gospitaliv K P Byelov predstaviv malovniche polotno Liza Chajkina U 1945 roci komsorg 705 go polku yakij vstanoviv Prapor Peremogi Mikola Byelyayev napisav na stini Rejhstagu Nasha Liza v pam yat pro Lizu Chajkinoyi z yakoyu vin buv znajomij do vijni 3 travnya 1946 roku nimecke sudno Heinrich Arp perejmenovane v 1945 roci v Empire Connemara bulo peredano na richci Klajd Radyanskomu Soyuzu po repariaciyi i perejmenovano na paroplav Liza Chajkina Istoriya paroplava ne mensh cikava nizh istoriya Lizi Chajkinoyi vin zgadanij v dekilkoh knigah radyanskih avtoriv v ostanni roki ekspluataciyi perevoziv uv yaznenih na Dalekomu Shodi Vulici v bagatoh mistah Rosiyi Bilorusiyi Kazahstanu i Ukrayini Na chest Lizi Chajkinoyi nazvanij teplohid sho kursuye po ozeru Seliger U 1970 roki vzdovzh pivdennogo berega Krimu kursuvav teplohid Liza Chajkina proyekt 1430 U 1978 roci vidano hudozhnij markovanij konvert prisvyachenij geroyini V yiyi chest vstanovleno pam yatnik v Omsku skulptor A A Cimbal u Vladivostoci v misti Mala Vishera u shvejnoyi fabriki pogruddya na vul Naberezhnij 1 bilya shkoli 13 Kiyiv Chervonoarmijskij provulok pogruddya u Minsku U travni 2013 roku na chest Lizi Chajkinoyi vstanovleno memorialnu tablicyu u Petrozavodsku U 1944 roci na misci zagibeli partizanki vstanovleno pogruddya Chajkinoyi skulptor N V Tomskij U 1981 roci provedena rekonstrukciya memorialnogo kompleksu Takozh v Peno isnuye diyuchij muzej prisvyachenij Lizi Tradicijnij mizhnarodnij turnir z plavannya imeni Lizi Chajkinoyi provoditsya z 1981 roku Turnir prohodit v 25 metrovomu basejni Yantar u Minsku U mistectviPodvigu Chajkinoyi prisvyachenij roman N Z Biryukova Chajka poema M I Komissarova Liza Chajkina cikl virshiv Mihajla Svyetlova Na chest Lizi Chajkinoyi kompozitorom Margaritoyu Kusi napisana poema dlya simfonichnogo orkestru Chajka u 1950 roci PrimitkiTracesOfWar d Track Q98839586 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza tov Chajkinoj E I ot 6 marta 1942 goda 14 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 25 marta 9 168 S 1 DzherelaChajkina Elizaveta Ivanovna Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 Lyubov Yashuk S 708 863 s 100 000 ekz ISBN 5 203 00536 2 ros Koloskov V Devushka iz Runo Geroini ocherki o zhenshinah Geroyah Sovetskogo Soyuza red sost L F Toropov predisl E Kononenko Vyp 2 M Politizdat 1969 463 s ros Polevoj B N Zhanna D Ark verhnevolzhskih lesov Samye pamyatnye Istorii moih reportazhej M Molodaya gvardiya 1980 S 141 148 ros Legendarnye Geroi komsomolcy Vyp V i VI 1973 ros Mihajlov N Liza Chajkina Bibliotechka molodogo partizana Vyp 6 M Molodaya gvardiya 1942 ros Takoev K Svyazistka L Chajkina M 1947 ros Biryukov N Z Chajka 1945 ros Komissarova M I Liza Chajkina M Mosk rabochij Kalinin otd nie 1986 ros Komissarova M I Nasha Chajka M 1976 ros Kogda im bylo dvadcat Sbornik Kn 2 M Politizdat 1981 ros Alekseev A Liza Chajkina M gaz Pravda 2003 ISBN 5 85024 134 5 ros Shvedova I F Liza Chajkina M Politizdat 1976 ros

Дата публікації:
Топ