У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Чайки Чайки село в Україні в Обухівському районі Київської області

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чайки.

Чайки́ — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 388 осіб.

село Чайки
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Обухівський
Рада	Мисайлівська сільська рада
Облікова картка	Чайки
Основні дані
Населення	388
Площа	1,5 км²
Густота населення	258,67 осіб/км²
Поштовий індекс	09713
Телефонний код	+380 456133
Географічні дані
Географічні координати	49°32′30″ пн. ш. 30°47′18″ сх. д. / 49.54167° пн. ш. 30.78833° сх. д. / 49.54167; 30.78833Координати: 49°32′30″ пн. ш. 30°47′18″ сх. д. / 49.54167° пн. ш. 30.78833° сх. д. / 49.54167; 30.78833
Середня висота над рівнем моря	137 м
Водойми	р. Рось


Місцева влада
Адреса ради	09712, с. Мисайлівка
Карта
Чайки
Чайки
Мапа

Чайки у Вікісховищі

Історія

У 18 столітті в селі зведено козацьку церкву, на місці якої станом на 21 століття існує церква Святого Миколи Чудотворця.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Богуславської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 718 осіб, налічувалось 83 дворових господарства, існували православна церква, школа та постоялий будинок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1006 осіб (486 чоловічої статі та 520 — жіночої), з яких 991 — православної віри.

З 1917 — у складі УНР. З 1920 село перебуває у повстанській Медвинській республіці. Після окупації села російськими комуністами влада вдалася до терору проти незалежних господарників, який призвів до масових голодних смертей. Галина Денисенко згадує:

До нас у хату зайшов комісар по хлібозаготовках. Згадую його блискучі чоботи, які рипіли коли він походжав по хаті. Цей нелюд бив матір, вимагаючи, щоб вона зізналася де зерно. Мати мовчала. Комісар розсердився і почав порсатися в печі. Знайшов малесенький клумочок з зерном. Я впала на коліна, просила комісара не забирати останній харч. Та чоловік вдарив мене ногою і, грюкнувши дверима, пішов собі...

Сільський храм

Миколаївська церква (відбудована), село Чайки

22 травня парафія УПЦ КП села Чайки святкує своє престольне свято. Цей храм має давню історію, його ще називають «козацькою церквою», оскільки збудований він був козаками 1558. В часи безбожницької комуно-більшовицької влади Свято-Миколаївський храм зруйнували. Проте, стараннями настоятеля — протоієрея Ігора Поліжака, громади, а також фундатора — Петра Головатенка, Миколаївську церкву відродили. 2002 звершена закладка фундаменту для відбудови святині, а 2004 Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив чин освячення відродженого храму.

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Чайки Київського воєв.Богуславського староства, з 1790 р. Богуславського пов. Київського нам., з 1797 р. Богуславської волості, пов., з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/chai_001.xml [ 19 липня 2019 у Wayback Machine.]

Церква св. Миколая с. Чайки - див. https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/70994_nikolaevskaya-cerkov-chayki.htm [ 19 липня 2019 у Wayback Machine.]

Видатні постаті

Конон Бей — єпископ УАПЦ. Починав служіння із села Чайки.

Посилання

Погода в селі Чайки [ 9 травня 2016 у Wayback Machine.]
Свідчення Галини Маркіянівни Денисенко. Пам'ять народу: геноцид в Україні голодом 1932—1933 років. Книга перша. — Київ. — 2009. — С. 385.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 27 червня 2017.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 27 червня 2017.

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)