Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чагарники та рідколісся Південно-Східної Іберії (ідентифікатор WWF: PA1219) — палеарктичний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований на узбережжі Середземного моря на південному сході Іспанії.
 Кущі деревоподібної еріки (Erica arborea) у [en] | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA1219 |
| Межі | Іберійські хвойні ліси Піренейські склерофільні та напівлистопадні ліси |
| Площа, км² | 2684 |
| Країни | Іспанія |
| Охороняється | 952 км² (35 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон займає дуже невелику територію, обмежену вузькою смугою землі вздовж південно-східного узбережжя Іспанії в провінціях Альмерія і Мурсія. Він займає прибережні низовини, пагорби та бедленди; узбережжя регіону включає прибережні дюни і лагуни, а також ділянки скелястих берегів. Геологія екорегіону є складною. В його межах переважають кайнозойські і четвертинні осадові породи — мергелі, гіпси, вапняки, конгломерати та пісковики, трапляються прибережні відслонення вулканічних порід, зокрема в районі мису Гата. Регіон геологічно активний, з нещодавно піднятими ділянками, трапляються розломи і землетруси.
В межах екорегіону розташовані такі міста, як Альмерія і Картахена.
Клімат
В межах екорегіону панує напівпустельний клімат, який характеризується спекотною температурою (середня зимова температура становить близько 11-12 °C) і надзвичайною посушливістю (річна кількість опадів становить від 200 до 250 мм). Крім того, регіон часто охоплюють сухі вітри сироко, які надходять із Сахари, що посилює посуху.
Флора
Переважаючими рослинними угрупованнями регіону є чагарникові зарості, які різняться за своєю висотою та видовим складом відповідно до типів ґрунтів. В регіоні спостерігається дуже високе видове різноманіття: близько половини з 7500 судинних рослин Іберії зустрічається у Мурсійсько-Альмерійській біопровінції, яка перекриває цей екорегіон.
Найпоширенішими є відкриті високочагарникові спільноти, які складаються з посухостійких чагарників, таких як Ziziphus lotus, [es], [en], [es], [en], [fr], [en], Ephedra fragilis, [es], [en], [es], Pistacia lentiscus, Olea europaea var. sylvestris, Chamaerops humilis і [de]. Багато з цих чагарників мають північноафриканське походження.
Екорегіон характеризується майже повною відсутністю дерев. Дуже рідкісними є представники деяких ксерофільних хвойних порід — сосен (Pinus spp.), ялівців (Juniperus spp.) та надзвичайно рідкісних, реліктових берберійських туй (Tetraclinis articulata), поширених переважно в Північній Африці. У сезонно сухих руслах струмків ростуть такі широколистяні дерева, як тамарикси (Tamarix spp.), білі тополі (Populus alba) та звичайні олеандри (Nerium oleander).
В більш сухих і скелястих районах, часто поблизу морського узбережжя, ростуть зарості гариги. Основу гариги складають напівчагарники, які часто мають ароматичні та лікарські властивості, зокрема різні види чебрецю (Thymus spp.), шавлії (Salvia spp.), загойника (Sideritis spp.), самосила (Teucrium spp.) і лаванди (Lavandula spp.), сукулентні рослини, такі як [es], а також трави.
Для степових луків характерні трави Stipa tenacissima та [de], які перемежовуються з чагарниками, такими як Artemisia herba-alba. За зовнішнім виглядом та видовим складом ці луки є дуже схожими на трав'янисті простори, поширені на високих плато Північної Африки. Волокна S. tenacissima та L. spartum відомі як [en], їх використовують у виготовленні паперу, мотузок, кошиків та капців-еспадрильїв.
На засолених ґрунтах зростають галофітні рослинні угруповання, в які входять різні види содника (Suaeda spp.), курая (Salsola spp.) та кермека (Limonium spp.), а також Arthrocaulon macrostachyum, Atriplex halimus, [en] та [en]
Екорегіональна флора характеризується наявністю багатьох ірано-туранських і сахаро-синдських вікарних степових видів. Рівень ендемізму степової рослинності, яка в основному складається з видів, пов’язаних із соляними та гіпсовими субстратами, є досить високим і становить близько 42 % від загальної місцевої степової флори (302 види). Прикладами є Oeuzomodendron bourgaeanum, [es], [es], [en], [es], [es] та Sideritis glauca.
Фауна
Тваринний світ цього екорегіону недостатньо відомий. Видається, що єдиною групою тварин, пристосованих до життя в цьому напівпустельному степу, є птахи, представлені тут великою кількістю видів. До них відносяться хохітви (Tetrax tetrax), чорночереві рябки (Pterocles orientalis), сірі жайворонки (Alaudala rufescens), короткопалі посмітюхи (Galerida theklae), білогузі кам'янки (Oenanthe leucura) і жайворонки-серподзьоби (Chersophilus duponti). У лагунах і солончаках екорегіону живуть водоплавні птахи. На мисі Гата мешкає колонія з понад 2000 рожевокрилих фламінго (Phoenicopterus roseus), а в природному заповіднику [es] мешкають степові лежні (Burhinus oedicnemus), сіроногі мартини (Ichthyaetus audouinii) і тонкодзьобі мартини (Chroicocephalus genei). Серед ссавців, присутніх в екорегіоні, слід згадати звичайну лисицю (Vulpes vulpes), звичайну генету (Genetta genetta) та європейського борсука (Meles meles).
Збереження
Вчені дискутують щодо того, наскільки напівпустельний степ, характерний для цього екорегіону, є наслідком інтенсивної експлуатації території людиною. Зокрема обговорюється можливість того, що інтенсивний процес ерозії, який призвів до утворення цих "бедлендів", є результатом геологічної нестабільності регіону. Розломи та землетруси могли змінити морфологію ландшафту задовго до появи людини. Тим не менш, існують історичні докази сильного антропогенного тиску, в основному через надмірне випасання худоби та видобуток корисних копалин. З 1818 по 1880 рік потреба в паливі для видобутку свинцю в горах [es], де розташовувались найпродуктивніші на той час копальні свинцю у світі, призвела до повного оголення значної частини навколишніх гір, що спричинило інтенсивну деградацію рослинного покриву, яку важко оцінити.
В останні десятиліття багато сільських жителів мігрували до міст, а землі, які раніше використовувалися для випасу худоби та сільського господарства, знову заросли місцевою рослинностю. Збір еспарто для виробництва целюлозної маси історично був засобом існування для багатьох місцевих жителів, але його використання та економічне значення знизилися в останні десятиліття. Уздовж узбережжя розширилися міста та туристична інфраструктура. Прибережні рівнини навколо Альмерії використовуються для інтенсивного землеробства, зокрема з використанням теплиць.
Оцінка 2017 року показала, що 952 км², або 35 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en], [es], [es] та Природний заповідник пустелі Табернас.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 24 липня 2022.
Посилання
- «Southeastern Iberian shrubs and woodlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chagarniki ta ridkolissya Pivdenno Shidnoyi Iberiyi identifikator WWF PA1219 palearktichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij na uzberezhzhi Seredzemnogo morya na pivdennomu shodi Ispaniyi 2 Chagarniki ta ridkolissya Pivdenno Shidnoyi Iberiyi Kushi derevopodibnoyi eriki Erica arborea u Regionalnomu parku Kalblanke en Ekozona Palearktika Biom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF PA1219 Mezhi Iberijski hvojni lisi Pirenejski sklerofilni ta napivlistopadni lisi Plosha km 2684 Krayini Ispaniya Ohoronyayetsya 952 km 35 1 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim Landshaft pusteli Tabernas Skeli v pusteli Tabernas Prirodnij park Kabo de Gata Nihar Prirodnij park Kabo de Gata Nihar Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion zajmaye duzhe neveliku teritoriyu obmezhenu vuzkoyu smugoyu zemli vzdovzh pivdenno shidnogo uzberezhzhya Ispaniyi v provinciyah Almeriya i Mursiya Vin zajmaye priberezhni nizovini pagorbi ta bedlendi uzberezhzhya regionu vklyuchaye priberezhni dyuni i laguni a takozh dilyanki skelyastih beregiv Geologiya ekoregionu ye skladnoyu V jogo mezhah perevazhayut kajnozojski i chetvertinni osadovi porodi mergeli gipsi vapnyaki konglomerati ta piskoviki traplyayutsya priberezhni vidslonennya vulkanichnih porid zokrema v rajoni misu Gata Region geologichno aktivnij z neshodavno pidnyatimi dilyankami traplyayutsya rozlomi i zemletrusi V mezhah ekoregionu roztashovani taki mista yak Almeriya i Kartahena Klimatred V mezhah ekoregionu panuye napivpustelnij klimat yakij harakterizuyetsya spekotnoyu temperaturoyu serednya zimova temperatura stanovit blizko 11 12 C i nadzvichajnoyu posushlivistyu richna kilkist opadiv stanovit vid 200 do 250 mm Krim togo region chasto ohoplyuyut suhi vitri siroko yaki nadhodyat iz Sahari sho posilyuye posuhu Florared Perevazhayuchimi roslinnimi ugrupovannyami regionu ye chagarnikovi zarosti yaki riznyatsya za svoyeyu visotoyu ta vidovim skladom vidpovidno do tipiv gruntiv V regioni sposterigayetsya duzhe visoke vidove riznomanittya blizko polovini z 7500 sudinnih roslin Iberiyi zustrichayetsya u Mursijsko Almerijskij bioprovinciyi yaka perekrivaye cej ekoregion Najposhirenishimi ye vidkriti visokochagarnikovi spilnoti yaki skladayutsya z posuhostijkih chagarnikiv takih yak Ziziphus lotus Withania frutescens es Periploca angustifolia en Calicotome intermedia es Salvia jordanii en Maytenus senegalensis subsp europaea fr Cistus libanotis en Ephedra fragilis Genista ramosissima es Lycium intricatum en Rhamnus oleoides es Pistacia lentiscus Olea europaea var sylvestris Chamaerops humilis i Launaea arborescens de Bagato z cih chagarnikiv mayut pivnichnoafrikanske pohodzhennya Ekoregion harakterizuyetsya majzhe povnoyu vidsutnistyu derev Duzhe ridkisnimi ye predstavniki deyakih kserofilnih hvojnih porid sosen Pinus spp yalivciv Juniperus spp ta nadzvichajno ridkisnih reliktovih berberijskih tuj Tetraclinis articulata poshirenih perevazhno v Pivnichnij Africi U sezonno suhih ruslah strumkiv rostut taki shirokolistyani dereva yak tamariksi Tamarix spp bili topoli Populus alba ta zvichajni oleandri Nerium oleander V bilsh suhih i skelyastih rajonah chasto poblizu morskogo uzberezhzhya rostut zarosti garigi Osnovu garigi skladayut napivchagarniki yaki chasto mayut aromatichni ta likarski vlastivosti zokrema rizni vidi chebrecyu Thymus spp shavliyi Salvia spp zagojnika Sideritis spp samosila Teucrium spp i lavandi Lavandula spp sukulentni roslini taki yak Caralluma europaea es a takozh travi Dlya stepovih lukiv harakterni travi Stipa tenacissima ta Lygeum spartum de yaki peremezhovuyutsya z chagarnikami takimi yak Artemisia herba alba Za zovnishnim viglyadom ta vidovim skladom ci luki ye duzhe shozhimi na trav yanisti prostori poshireni na visokih plato Pivnichnoyi Afriki Volokna S tenacissima ta L spartum vidomi yak esparto en yih vikoristovuyut u vigotovlenni paperu motuzok koshikiv ta kapciv espadrilyiv Na zasolenih gruntah zrostayut galofitni roslinni ugrupovannya v yaki vhodyat rizni vidi sodnika Suaeda spp kuraya Salsola spp ta kermeka Limonium spp a takozh Arthrocaulon macrostachyum Atriplex halimus Anabasis articulata en ta Haloxylon salicornicum en Ekoregionalna flora harakterizuyetsya nayavnistyu bagatoh irano turanskih i saharo sindskih vikarnih stepovih vidiv Riven endemizmu stepovoyi roslinnosti yaka v osnovnomu skladayetsya z vidiv pov yazanih iz solyanimi ta gipsovimi substratami ye dosit visokim i stanovit blizko 42 vid zagalnoyi miscevoyi stepovoyi flori 302 vidi Prikladami ye Oeuzomodendron bourgaeanum Gypsophila struthium es Salsola genistoides es Sideritis leucantha en Sideritis pusilla es Sideritis lasiantha es ta Sideritis glauca Faunared Tvarinnij svit cogo ekoregionu nedostatno vidomij Vidayetsya sho yedinoyu grupoyu tvarin pristosovanih do zhittya v comu napivpustelnomu stepu ye ptahi predstavleni tut velikoyu kilkistyu vidiv Do nih vidnosyatsya hohitvi Tetrax tetrax chornocherevi ryabki Pterocles orientalis siri zhajvoronki Alaudala rufescens korotkopali posmityuhi Galerida theklae biloguzi kam yanki Oenanthe leucura i zhajvoronki serpodzobi Chersophilus duponti U lagunah i solonchakah ekoregionu zhivut vodoplavni ptahi Na misi Gata meshkaye koloniya z ponad 2000 rozhevokrilih flamingo Phoenicopterus roseus a v prirodnomu zapovidniku Punta Entinas Sabinas es meshkayut stepovi lezhni Burhinus oedicnemus sironogi martini Ichthyaetus audouinii i tonkodzobi martini Chroicocephalus genei Sered ssavciv prisutnih v ekoregioni slid zgadati zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes zvichajnu genetu Genetta genetta ta yevropejskogo borsuka Meles meles Zberezhennyared Vcheni diskutuyut shodo togo naskilki napivpustelnij step harakternij dlya cogo ekoregionu ye naslidkom intensivnoyi ekspluataciyi teritoriyi lyudinoyu Zokrema obgovoryuyetsya mozhlivist togo sho intensivnij proces eroziyi yakij prizviv do utvorennya cih bedlendiv ye rezultatom geologichnoyi nestabilnosti regionu Rozlomi ta zemletrusi mogli zminiti morfologiyu landshaftu zadovgo do poyavi lyudini Tim ne mensh isnuyut istorichni dokazi silnogo antropogennogo tisku v osnovnomu cherez nadmirne vipasannya hudobi ta vidobutok korisnih kopalin Z 1818 po 1880 rik potreba v palivi dlya vidobutku svincyu v gorah Syerra de Gador es de roztashovuvalis najproduktivnishi na toj chas kopalni svincyu u sviti prizvela do povnogo ogolennya znachnoyi chastini navkolishnih gir sho sprichinilo intensivnu degradaciyu roslinnogo pokrivu yaku vazhko ociniti V ostanni desyatilittya bagato silskih zhiteliv migruvali do mist a zemli yaki ranishe vikoristovuvalisya dlya vipasu hudobi ta silskogo gospodarstva znovu zarosli miscevoyu roslinnostyu Zbir esparto dlya virobnictva celyuloznoyi masi istorichno buv zasobom isnuvannya dlya bagatoh miscevih zhiteliv ale jogo vikoristannya ta ekonomichne znachennya znizilisya v ostanni desyatilittya Uzdovzh uzberezhzhya rozshirilisya mista ta turistichna infrastruktura Priberezhni rivnini navkolo Almeriyi vikoristovuyutsya dlya intensivnogo zemlerobstva zokrema z vikoristannyam teplic Ocinka 2017 roku pokazala sho 952 km abo 35 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Regionalnij park Kalblanke en Prirodnij park Kabo de Gata Nihar es Prirodnij zapovidnik Punta Entinas Sabinas es ta Prirodnij zapovidnik pusteli Tabernas Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 24 lipnya 2022 Posilannyared Southeastern Iberian shrubs and woodlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chagarniki ta ridkolissya Pivdenno Shidnoyi Iberiyi amp oldid 43238887